Рішення

від 09.07.2018 по справі 903/171/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2018 р. Справа № 903/171/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Зенченко Любові Іванівни, Ківерцівський район., смт. Олика

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Селянське фермерське господарство "Надія", Локачинський район, с. Хорів

до відповідача 1: Приватного підприємства "Імпортавто", м. Харків

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-РЕСУРСИ", м. Ковель.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Автопалац", м. Луцьк

про визнання права власності на трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення; про визнання договору комісії від 11.03.2015р. недійсним; витребувати з незаконного володіння ТзОВ "УКР-РЕСУРСИ" трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення.

за участю представників сторін:

від позивача: Зенченко Л. І. - підприємець, Черьомуха О. В. - довіреність від 22.11.2016р.

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: Баєва Р. П. - директор, Самойленко С. А. - довіреність від 16.04.2018р.

від третьої особи ФСГ "Надія": Ревко В. М. - керівник

від третьої особи ПП "Автопалац": не прибув

Встановив: Фізична особа-підприємець Зенченко Любов Іванівна звернулась з позовом до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Імпортавто", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-ресурси", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідача: Селянське фермерське господарство "Надія", Приватне підприємство "Автопалац" та просить Господарський суд:

- визнати право власності на трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за нею;

- визнати договору комісії від 11.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР- РЕСУРСИ" та Приватним підприємством "Імпортавто" недійсним;

- витребувати з незаконного володіння ТзОВ "УКР-РЕСУРСИ" трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення.

В підтвердження позовних вимог долучила договір купівлі-продажу спецтехніки №13/14 від 19.09.2014р. між ПП Автоплац та СФГ Надія , договір №01/12 про переведення боргу між ПП Автопалац , ПП Імпортавто та СФГ Надія ; інфойс МД-21; декларацію відповідності продукції вимогам ТРБМ, договір комісії від 11.03.2015р. між ТзОВ Укр- ресурси та ПП Імпортавто ; акт прийняття-передачі транспортних засобів від 11.03.2015р. між ТзОВ Укр-ресурси та ПП Імпортавто , договір про відступлення права вимоги №1 між СФГ Надія та ПП Зенченко Л.І. від 07.03.2018р.; довідку до акта медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №388719 від 06.10.2016р.

Ухвалою суду від 11.06.2018р. оголошено перерву в засіданні для повторного виклику керівника СФГ Надія - Ревка В.М. та витребування оригіналів документів.

В судовому засіданні 09.07.2018р. позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав заяву за вх.№01-81/106/18 від 09.07.2018р. про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовляється від:

- витребування з незаконного володіння ТзОВ Укр-ресурси на користь ФОП Зенченко Л.І. трактора колісного марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення.

Позивачу роз'яснені наслідки відмови від позовних вимог.

На підставі п.п 1 ,3 ст. 191 ГПК України заява позивача про часткову відмову від позовних вимог прийнята судом.

Отже, з урахуванням заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, суд розглядає справу за №903/171/18 за такими позовними вимогами:

- про визнання права власності на трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за ФОП Зенченко Л.І.;

- про визнання договору комісії від 11.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР- РЕСУРСИ" та Приватним підприємством "Імпортавто" недійсним.

Разом з тим, представник позивача на виконання вимог ухвали від 11.06.2018р. подала для огляду в судовому засіданні оригінали документів долучених до позовної заяви.

Зокрема, представник відповідача-2 через відділ документального забезпечення та контролю подав заяву за вх.№01-55/7106/18 від 09.07.2017р. відповідної до якої просить суд задоволити частково позовні вимоги в частині:

- визнання договору комісії від 11.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР- РЕСУРСИ" та Приватним підприємством "Імпортавто" недійсним.

Однак, щодо витребування трактора колісного JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року з незаконного володіння ТзОВ Укр -Ресурси просить суд відмовити в повному обсязі у зв'язку із її безпідставністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - керівник СФГ Надія Ревко В.М. через відділ документального забезпечення та контролю подав письмові пояснення за вх.№01-55/7105/18 від 09.07.2018р., в яких вказує, що договір комісії, що оспорюється вчинений без згоди СФГ Надія і не направлений на настання правових наслідків.

Між тим, звертає увагу суду, що на виконання оспорюваного договору, ТзОВ Укр-ресурси трактор згідно акту-приймання станом на день розгляду справи не передано, а тому просить суд задоволити позов в повному об'ємі.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .

У визначений судом день та час відповідач- 1 уповноваженого представника в судове засідання не направив, причину неявки представника суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала суду від 11.06.2018р. повернулась із відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання .

Згідно безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного підприємства Імпортавто : (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Іванова, буд. 7/9 ), отже суд направив ухвалу від 11.06.2018р. за місцем державної реєстрації останнього.

Також відповідач не скористався наданим йому Господарським процесуальним кодексом України правом на подання відзиву (заперечень) на позовну заяву з обгрунтовуючими документами.

Враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, також відповідач не скористався наданим йому Господарським процесуальним кодексом України правом на подання відзиву (заперечень) на позовну заяву з обгрунтовуючими документами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Проаналізувавши подані позивачем та відповідачем -2 на обґрунтування і заперечення позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу за відсутності представників сторін та відзиву відповідача-1, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оригінали документів, оцінивши докази в їх сукупності, Господарським судом, встановлено наступне.

19.09.2014р. між Приватним підприємством Автопалац (продавець) та СФГ Надія (покупець) було укладено договір купівлі продажу спецтехніки №13/14 (а.с. 11-12)

Згідно п.п. 1.2, 1.3 даного договору встановлено, що продавець передає трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення. Продавець стверджує, шо на момент укладення даного договору спецтехніка не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові спори, не заставлена у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на спецтехніку.

Пунктом 2.1, 2.2, 3.2 договору сторони визначили, що продаж спецтехніки за домовленістю сторін вчиняється за ціною 2 350 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 391666,67 грн., які попередньо отримає продавець від покупця, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до передачі спецтехніки по акту приймання-передачі. Платежі за спецтехніку здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця. Спецтехніка вважається переданою покупцю з моменту підписання стороною акту приймання-передачі.

На підставі інвойсу №5839 СТЕ/ІМРR від 11.10.2014р. спецтехніка -трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року ввезений в Україну - ПП Імпортавто . (а.с. 16)

Згідно декларації відповідності продукції вимогам технічного регламенту безпеки машин трактор марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року відповідає вимогам технічного регламенту безпеки машин, ДСТУ ІSО 14982-2003 та декларацію складено під цілковиту відповідальність ПП Імпортавто (а.с. 17)

Платіжним дорученням №1 від 19.09.2014р. СФГ Надія (покупець ) перерахувало ПП Автопалац (продавець ) 2 350 000,00 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за трактор колісний згідно рахунку №16 від 18.09.2014р.в т.ч. ПДВ 391 666,67 грн.(а.с.13)

01.12.2014р. між ПП Автопалац (первісний боржник) та ПП Імпортавто (новий боржник) та СФГ Надія (кредитор ) укладено договір про переведення боргу за №01/12(а.с. 14-15)

За умовами якого регулюються відносини пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору купівлі-продажу спецтехніки №13/14 від 19.09.2014р. укладеного між первісним боржником та кредитором.

Пунктом 2 договору сторони встановили, що первісний кредитор переводить на нового боржника борг (у вигляді зобов'язання поставки трактора колісного), що виник на підставі договору купівлі-продажу спецтехніки №13/14 від 19.09.2014р., а новий боржник погоджується виконати вище зазначене зобов'язання на умовах основного договору .

11.03.2015р. між ПП Імпортавто (комітентом) та ТзОВ Укр-ресурси (комісіонером) укладено договір комісії (а.с. 18-19)

Відповідно до п.п. 1,2 комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити від свого імені одну або кілька угод з продажу товару JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року, ціна за одиницю 2 480 400,00 грн. За виконання послуг з продажу товару комісіонеру комісійна винагорода (за довідку рахунок та транзитні номери) сплачується за домовленістю сторін.

Згідно п. 1,2,3, договору сторони передбачили, що комісіонер зобов'язується проводити роботу по продажу товару (зберігання, рекламні послуги, пошук покупців), повідомляти комітента на його вимогу всі відомості про хід виконання договору, за необхідності залучати представників комітента до участі в переговорах з покупцем. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату недостачу або пошкодження майна комітента. Комісіонер має право на відшкодовування витрат в розмірі 50 грн. у випадку, якщо він вжив усіх заходів щодо своїх обов'язків за даним договором, але не міг їх вчинити в зв'язку з достроковим розірванням договору з боку комітента.

Пунктом 1 даного договору сторони визначили, що комітент зобов'язується не пізніше 1 дня з моменту укладення даної угоди поставити комісіонеру товар, забезпечити комісіонера технічними та іншими документами необхідними для укладення договору з покупцем, отримати кошти від реалізації товару покупця.

11.03.2015р. за актом приймання-передачі ПП Імпортавто передав ТзОВ Укр-ресурси трактор JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення на основі дилерського договору, які підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками юридичних осіб.(а.с. 20)

07.03.2018р. між СФГ Надія (первісний кредитор) та ФОП Зенченко Л.І. (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги з №1. (а.с. 21-22.)

Пунктами 1.1, 1.2 сторони встановили, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором №01/12 про переведення боргу від 01.12.2014р., укладеним між кредитором СФГ Надія , первісним боржником - ПП Автопалац та новим боржником - ПП Імпортавто .

Новий кредитор повністю одержує право вимагати від боржника виконання зобов'язання поставки трактора колісного марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за основним договором.

Пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та ін. учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та ін. угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 7 ст. 179 ГК України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, ін. актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 1014 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 2 ст. 1016 ЦК України, за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожний суб'єкт має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття Цивільного Кодексу України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено та досліджено судом згідно договору комісії та акту приймання-передачі ПП Імпортавто (комітент) передав ТзОВ Укр-ресурси (комісіонер) трактор JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення на основі дилерського договору, які підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками юридичних осіб.

Згідно платіжного доручення №1 від 19.09.2014р. СФГ Надія (покупець ) перерахувало ПП Автопалац (продавець ) 2 350 000,00 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за трактор колісний згідно рахунку №16 від 18.09.2014р.в т.ч. ПДВ 391 666,67 грн.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази щодо передання трактору JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за актом -приймання передачі СФГ Надія відповідно до вимог договору комісії та договору купівлі-продажу спецтехніки.

З письмових пояснень керівника СФГ Надія - Ревка В.М. вбачається, що договір комісії, що оспорюється вчинений без згоди останнього і не направлений на настання правових наслідків, оскільки трактор та технічна документація станом на день розгляду справи комісіонером не передана СФГ Надія .

Отже, доказів реального виконання оспорюваного правочину відповідачем 2 суду не надано, зокрема, щодо дійсної фактичної передачі покупцю трактора JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення.

Крім того, відповідачем -2 відповідно заяви за вх.№01-55/7106/18 від 09.07.2017р. визнано недійсним договір комісії від 11.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР- РЕСУРСИ" та Приватним підприємством "Імпортавто", враховуючи вище зазначене просив суд задоволити дану позовну вимогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку що ознаки на реальне настання правових наслідків за договором комісії від 11.03.2015р, укладених між ПП Імпортавто (комітентом) та ТзОВ Укр-ресурси (комісіонером) відсутні, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позивач - ФОП Зенченко Л.І. просить суд визнати за нею право власності на трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України закріплені засади захисту права власності, а саме те, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як на правову підставу для визнання права власності позивач посилається на ст.392 Цивільного кодексу України відповідно до змісту якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів, скажімо, на житловий будинок, автомашину тощо. За таких обставин, коли суб'єктивне право власності ще безпосередньо іншими особами не порушене, власник майна може звернутися до суду з позовом про визнання права власності, який матиме самостійне правове значення і не вимагатиме винесення будь-якого зобов'язуючого рішення для інших осіб, оскільки у цьому випадку навіть відсутня така сторона, як відповідач.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин (фізична чи юридична особа, держава, територіальна громада), який вважає себе власником (суб'єктом права господарського відання або оперативного управління, іншого речового права) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Позивачем може бути і власник, який втратив документ, що посвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи (йдеться про осіб, які не визнають, заперечують та оспорюють право власності) не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Вимога про визнання права власності може бути додатковою до іншої вимоги (наприклад, до позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, про усунення порушень права власності, не пов'язаних з порушенням володіння, про виключення майна з опису тощо). Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи, коли це право оспорюється або не визнається іншими особами, зокрема органами державної влади.

Як встановлено, позивач ФОП Зенченко Л.І. за договором від 07.03.2018р. про відступлення права вимоги відповідно до якого первісний кредитор СФГ Надія відступає, а новий кредитор ФОП Зенченко Л.І. повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором №01/12 про переведення боргу від 01.12.2014р. , укладеним між кредитором СФГ Надія , первісним боржником - ПП Автопалац та новим боржником - ПП Імпортавто .

В свою чергу, новий кредитор повністю одержує право вимагати від боржника виконання зобов'язання поставки трактора колісного марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за договором купівлі-продажу спецтехніки №13/14 від 19.09.2014р.

Отже, суд дійшов висновку, що ФОП Зенченко Л.І. уклавши договір з СФГ Надія від 07.03.2018р. про відступлення права вимоги набула права вимоги на трактора JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення, а тому це є достатньою підставою для визнання права власності на вищезазначений трактор за ФОП Зенченко Л.І.

Заява позивача за вх.№ .№01-81/106/18від 09.07.2018р. про відмову від витребування з незаконного володіння у ТзОВ Укр-ресурси на користь ФОП Зенченко Л.І. трактора колісного марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення, прийнята судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

При цьому, суд роз'яснює позивачу, що частиною 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від частини позову та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову з урахування зави за вх.№01-81/106/18 від 09.07.2018р.

У разі задоволення позову то витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, Господарський суд, керуючись ст.ст. 46, 74, 86, 129, 237-238, 241 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив

1.Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір комісії від 11.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР- РЕСУРСИ" та Приватним підприємством "Імпортавто" .

3. Визнати права власності на трактор колісний марки JOHN DEERE модель 8310R шасі НОМЕР_2, 2014 року виготовлення за Фізичною особою-підприємцем Зенченко Любов Іванівною (45263, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) .

4. Стягнути з ТзОВ "УКР-РЕСУРСИ"(45000, Волинська обл., м. Ковель, бул. Лесі Українки, буд 12, к. 202, код ЄДРПОУ 37029161) судові витрати в сумі 881,00 грн., в Державний бюджет України через Державну судову адміністрацію України (01601, м.Київ, вул. Липська,18/5; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача:899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106)

5. Стягнути з Приватного підприємства Імпортавто (61002, м. Харків, вул.Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 39053128) судові витрати в сумі 37 206,00 грн., в Державний бюджет України через Державну судову адміністрацію України (01601, м.Київ, вул. Липська,18/5; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача:899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення

складено 16.07.2018р.

Суддя В. М. Дем`як