Рішення

від 16.07.2018 по справі 905/319/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.2018р. Справа №905/319/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна , м.Київ

до відповідача ОСОБА_1, м.Макіївка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,

Товариство з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест , м.Київ

про стягнення пені в сумі 200033,21 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: Максименко К.М.-адвокат

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сікам Україна , м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1, м.Макіївка, про стягнення пені в сумі 200033,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест своїх зобов'язань за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р., яке забезпечене договором поруки від 31.03.2016р., що підтверджується рішенням апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017р., внаслідок чого у позивача виникло право вимоги до відповідача на стягнення пені за несвоєчасне виконання п.5.2 договору поруки за період з 27.08.2016р. по 22.12.2017р.

Ухвалою від 20.02.2018р. відмовлено у відкритті провадження у справі №905/319/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікам Україна", м.Київ до господарського суду Донецької області до ОСОБА_1, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 200033,21 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікам Україна", м.Київ задоволено, ухвалу господарського суду Донецької області від 20.02.2018р. у справі №905/319/18 скасовано, справу №905/319/18 передано на розгляд господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу від 18.05.2018р. справу №905/319/18 передано на розгляд судді Левшиній Г.В.

Ухвалою від 04.06.2018р. по справі №905/319/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/319/18, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.06.2018 року об 11:00 год. Одночасно ухвалою від 04.06.2018р. по справі №905/319/18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ "Кабельтехінвест" (01601 м.Київ, вул.Червоноармійська, 21, оф.306).

Ухвалою суду від 25.06.2018р. закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи №905/319/18 по суті на 16.07.2018 року об 11:00 год.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 зареєстрований (проживає) за адресою: 86157, АДРЕСА_1.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Як встановлено, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці суду.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень по справі не надала, своїм процесуальним правом не скористалась.

Про дату, час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, що підтверджується відмітками суду про направлення процесуальних документів на зворотній частині ухвали суду від 04.06.2018р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сікам Україна звернулося до апеляційного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки №37-31/01 від 31 січня 2015 року у розмірі 497329,13 грн., а також понесених ним судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Сікам Україна посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест зобов'язань з оплати товару за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р., виконання якого забезпечено поручитилем - ОСОБА_1 за договором поруки від 31.03.2016р.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017р. у справі №233/349/17 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна заборгованість за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р. у розмірі 497329,13 грн. та судовий збір у розмірі 15665,88 грн.

Як було встановлено судом під час розгляду справи №233/349/17, між Товариством з обмеженою відповідальністю Сікам Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест було укладено договір поставки №37-31/01 від 31.01.2015р., відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 постачальник зобов'язується постачати товар у власність покупця, для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах цього договору. Предметом поставки є такий товар: самоутримний ізольований провід (СІП), лінійна арматура в асортименті, інструмент для монтажу електричних ліній та інші товари вказані у видаткових накладних.

Згідно вищевказаного рішення вбачається що, на виконання умов договору за відповідними накладними за період з 31.03.2016р. по 03.06.2016р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 8367833,86 грн.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що товар постачається покупцю на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів.

Додатком №7 до договору від 31 березня 2016 року сторони домовились, що товар постачається покупцю на умовах відтермінування платежу 150 календарних днів.

Крім того, рішенням від 15.06.2017р. по справі №233/349/17 встановлено, що 31.03.2016р. в забезпечення зобов'язань по договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю Сікам Україна (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест (боржник), ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручився перед товариством з обмеженою відповідальністю Сікам Україна за виконання боржником зобов'язань за договором поставки №37-31/01 від 31 січня 2015 року.

Згідно п.1.3 договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань за договором поставки поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в межах суми заборгованості, що становить 1500000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, у разі порушення боржником обв'язку за договором поставки, кредитор має право пред'явити позов до поручителя не вчиняючи дій спрямованих на досудове врегулювання спору.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р. у розмірі 497329,13 грн., в результаті чого у ОСОБА_1 як з поручителя за договором поруки від 31.03.2016р. стягнуто заборгованість за період з 31.03.2016р. по 03.06.2016р. за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р. у розмірі 497329,13 грн. та судовий збір у розмірі 15665,88 грн.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.

Згідно приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017р. у справі №233/349/17 встановлено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р. та відповідальність ОСОБА_1, як поручителя за зобов'язаннями боржника за договором поруки від 31.03.2016р., тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обв`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання.

За приписами ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як встановлено, доказів виконання рішення апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017р. у справі №233/349/17 станом на момент розгляду даної справи не надано, заборгованість в сумі 497329,13 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідачем наявність зазначеної заборгованості перед позивачем не спростована.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поруки від 31.03.2016р., позивачем на підставі п.5.2 договору поруки нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 200033,21 грн. за період з 27.08.2016р. по 22.12.2017р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору поруки передбачено, що у разі прострочення поручителем строку виконання зобов'язань, передбачених даним договором поруки, кредитор має право вимагати від нього сплати пені у розмірі 0,1% простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, інфляційних втрат, витрат на правову допомогу тощо.

Згідно п.1.5 договору поруки поручитель також несе додаткову відповідальність перед кредитором у разі невиконання цього договору поруки.

Відповідно до ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, оскільки прострочення виконання зобов'язань за договором поставки №37-31/01 від 31.01.2015р. встановлене рішенням апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017р. у справі №233/349/17, а станом на час розгляду справи відповідачем заборгованість в сумі 497329,13 грн. не сплачена, нарахування позивачем пені за прострочення поручителем строку виконання зобов'язання за період з 27.08.2016р. по 22.12.2017р. є правомірним.

Розрахунок пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 200033,21 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Позивачем у позовній заяві від 14.02.2018р. також заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40006,64 грн.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2017р. між позивачем та адвокатським об'єднанням АКСІО було укладено договір про надання правової допомоги №33, за умовами якого об'єднання зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне виконання договору поруки, зокрема: зібрати необхідні докази, підготувати позову заяву та направити її на адресу суду, за необхідності, брати участь у судових засіданнях (у т.ч. в режимі відеоконфереції), подавати заяви, клопотання та інші процесуальні документи, отримати судове рішення, за необхідності, оскаржити його в апеляційному та касаційному порядку, отримати виконавчий лист (п.1 договору про надання правової допомоги №33 від 18.12.2017р.).

Згідно п.10 договору про надання правової допомоги №33 від 18.12.2017р. за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, клієнт сплачує об'єднанню гонорар у розмірі 20% суми, що підлягає стягненню із боржника відповідно до рішення суду.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п.6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 року).

Як встановлено, позивачем не надано будь-яких доказів оплати адвокатських послуг за надання правової допомоги на представництво інтересів при розгляді даної справи, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40006,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 75, 76, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна , м.Київ до ОСОБА_1, м.Макіївка про стягнення пені в сумі 200033,21 грн. за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Кабельтехінвест , м.Київ, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (86157, АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Центрально-Міським Макіївським МУ ГУМВС України в Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, ЄДРПОУ 34293243) пеню в сумі 200033,21 грн. та судовий збір в сумі 3000,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 16.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.07.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина