Рішення

від 11.07.2018 по справі 910/18990/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2018Справа № 910/18990/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллавіт" про стягнення 352 893, 53 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін: від позивача:Драчова М.С. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, ПАТ "АК "Київводоканал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллавіт" (надалі - відповідач, ТОВ "Теллавіт") про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 349 162, 75 грн. та 3% річних у розмірі 3 730, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, ігноруючи вимоги Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1879 від 12.10.2011 та укладеного між сторонами договору № 09036/5-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.04.2010, не оформив Умови на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі та на час звернення із позовом до суду продовжував скидати стічні води без Умов на скид стічних вод.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18990/16.

31.10.2016 відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що посилання позивача на Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1879 від 12.10.2011 є безпідставними, оскільки на момент укладення Договору були чинними Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 у зв'язку із чим, посилаючись на положення ст. 58 Конституції України вказує на те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Також відповідач, посилаючись на приписи ст. 232 Господарського кодексу України, вказує на те, що позивачем нараховано штрафну санкцію поза межами шестимісячного строку. У зв'язку із наведеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати на правову допомогу, понесені відповідачем.

16.11.2016 відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі №910/18990/16 у зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної справи №20427/16, в також клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс".

Так, відповідно до ухвали суду від 18.11.2016, керуючись положеннями ст. 79 ГПК України (в редакції, яка діяла на час винесення ухвали), провадження у справі № 910/18990/16 зупинено до вирішення справи № 910/20427/16.

Між тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України) викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.05.2018 через канцелярію суду позивачем надано заяву про поновлення провадження у справі №910/18990/16, з огляду на набрання законної сили рішення по справі № 910/20427/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 поновлено провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 15.06.2018.

13.06.2018 відповідач, на підставі ст. 227 ГПК України звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 910/18990/16, посилаючись на неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/23088/17, яка розглядається Верховним Судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/18990/16, поданого до суду 13.06.2018, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.07.2018.

Представник відповідача в судове засідання 11.07.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання та оскільки відповідачем не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання 11.07.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 11.07.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 11.07.2018, відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал" (за Договором - Постачальник) та ТОВ "Теллавіт" (за Договором - Абонент) укладено договір № 09036/5-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред'явлених позивачем умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому відповідачем послуг на умовах цього договору та дотримуватись Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила користування № 190), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання № 37), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.5. Договору, Абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 4.9. Договору визначено, що в разі порушення Абонентом п. п. 1.1., 1.5. цього Договору плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Згідно з п. 1.4. вказаних Правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до п. 1.5. Правил № 37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Так, судом встановлено, що на час укладання сторонами Договору діяли Правила приймання стічних вод у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.08.2009 року № 876 (далі - Правила № 876), відповідно до яких стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента, побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими водоканалом ТУ, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержаний дозвіл на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (п.1.7. вказаних Правил).

Пунктом 8.1. Правил № 876 встановлено, що абонент не має право скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид (або після закінчення терміну його дії) абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період його відсутності.

Наведені вище Правила № 876 втратили чинність на підставі розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.09.2011 № 1585.

У подальшому, розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Згідно із п. 2.4. Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та відповідно до ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укласти договір з водоканалом.

Пунктом 3.3. Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.

Відповідно до п. 8.1. Правил № 1879, абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Пунктом 8.6. Правил № 1879 встановлено, зокрема, що при порушені цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період), як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі у відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Так, як було зазначено вище, пунктом 8.1. Правил № 876, а також пунктом 4.9. Договору визначено, що в разі порушення Абонентом п. п. 1.1., 1.5. цього Договору (забезпечення наявності та своєчасного подовження дозволу на скид стічних вод), плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

Позивач вказує на той факт, що відповідач, ігноруючи вимоги укладеного між сторонами Договору не оформив Умови на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі та скидає стічні води без Умов на скид стічних вод, у зв'язку із чим, позивачем було здійснено нарахування відповідачеві плати за скид стічних вод без Умов на скид у п'ятикратному розмірі тарифу за період з 01.02.2013 по 31.12.2015 на загальну суму 349 162,75 грн.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем було оформлено відповідні Умови на скид стічних вод згідно положень Договору та Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, чинних на момент укладання Договору за період з 01.02.2013 по 31.12.2015 суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оформлення умов на скид стічних вод, у зв'язку із чим позивачем обґрунтовано нараховано відповідачеві плату у п'ятикратному розмірі тарифу у загальному розмірі 349 162,75 грн. за період з 01.02.2013 по 31.12.2015.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вимоги від 22.04.2016 №2017/12/36/02-16, позивач вказує відповідачеві на порушення відповідачем Правил № 1879 шляхом скидання стічних вод без одержання відповідних Умов на скид, у зв'язку із чим позивач просив у 10-денний термін з дня отримання даного листа погасити заборгованість у розмірі 349 162,75 грн. згідно з розрахунком від 15.01.2016 № 15/ВУ-Ф-06/177-12-2015, яку відповідач отримав 29.04.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач з урахуванням ч. 2. ст. 530 ЦК України, мав виконати зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 349 162,75 грн. 05.05.2016. Водночас доказів погашення зазначеної вище заборгованості відповідачем суду не надано.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 349 162, 75 грн. є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідач посилається на те, що санкція передбачена п. 4.9. Договору, підлягає застосуванню тільки протягом шести місяців після невиконання відповідачем п. 1.5. Договору, тобто у період з 01.02.2013 по 01.08.2013.

Так, частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Між тим, виходячи з умов Договору, заявлена до стягнення позивачем заборгованість нарахована у кратному розмірі до вартості наданих позивачем послуг з приймання стічних вод за період, протягом якого у відповідача відсутні умови на скид, тобто її нарахування здійснюється одноразово, за фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за певний період, а не є штрафною санкцією, нарахування якої здійснюється протягом певного періоду, тому посилання відповідача на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України є безпідставним.

В силу ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, приписом ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 730, 78 грн. за період з 06.05.2016 по 12.09.2016, у зв'язку із невиплатою відповідачем плати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а тому зазначені позовні вимоги в частині 3% річних підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86,129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллавіт" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 20, кв. 105; код ЄДРПОУ 35900524) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 349 162, 75 грн, три відсотки річних у розмірі 3 730, 78 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 293, 41 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко