Рішення

від 06.07.2018 по справі 912/809/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 рокуСправа № 912/809/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/809/18

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

до відповідача: Фермерського господарства "Воля" Дячка Анатолія Григоровича, 26413, АДРЕСА_2

про внесення змін до договору

Представник:

від позивача - Куєвда Ю.С., довіреність № 0-11-0.62-62/62-18 від 15.03.18;

від відповідача - Дячок В.А., керівник;

від відповідача - Кіріченко Т.А., адвокат, ордер серії КР № 95266 від 12.04.2018, договір № 6 від 12.04.18.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулось з позовною заявою з вимогами до Фермерського господарства "Воля" про внесення змін до договору оренди землі від 18.09.2008, укладеного між Уляновською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Воля" в особі голови Дячка Анатолія Григоровича, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії центру Державного земельного кадастру 18.09.2008 за №040838400004, зазначивши орендодавцем земельної ділянки (суб'єкта оренди) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та виклавши п.9 вказаного договору в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем на рівні земельного податку у грошовій формі в розмірі 12 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Кіровоградській області станом на 01.01.2018, що становить 3295,08 грн (три тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень і вісім коп.) на рік або 274,59 грн у місяць на розрахунковий рахунок Великотроянської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі у зв'язку з невідповідністю визначеного договором розміру орендної плати середньому розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Також зазначено про зміну органу, уповноваженого розпоряджатися відповідною земельною ділянкою. Позов подано з посиланням на статті 632, 651 Цивільного кодексу України, статтю 288 Податкового кодексу України та статті 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду від 11.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/809/18. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачем в установлений строк подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог заперечено повністю з підстав наступного: позивач є добросовісним користувачем орендованої земельної ділянки та сплачує орендну плату на рівні, не меншому 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, істотне порушення відповідачем умов договору відсутнє; визначений в договорі розмір орендної плати відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Податкового кодексу України; зазначені позивачем обставини не є правовою підставою для зміни договору в судовому порядку; встановлення орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки суперечить Податковому кодексу України; положення статті 770 Цивільного кодексу України передбачають автоматичний перехід права та обов'язків наймодавця до нового власника речі і не пов'язують такий перехід із обов'язковістю внесення письмових змін до договору найму (а,с. 33-165).

06.06.2018 відповідач подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (а.с. 205-208).

Позивач відповідь на відзив не надсилав та подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (а.с. 216-217).

В підготовчу засіданні 10.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №912/809/18 та справу призначено до судового розгляду по суті на 30.05.2018.

30.05.2018 господарським судом відкрито судове з розгляду справи №912/809/18 по суті.

В судовому засіданні 30.05.2018 за усним клопотанням представника позивача оголошено перерву до 19.06.2018.

Ухвалою від 15.06.2018 визначено дату судового засідання 06.07.2018.

В судовому засіданні 06.07.2018 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позовних вимог у відповідності до обставин, наведених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 06.07.2018 господарським судом досліджено докази у справі.

При розгляді справи господарським судом враховано, що правильним найменуванням відповідача є Фермерське господарство "Воля" Дячка Анатолія Григоровича (далі - ФГ "Воля").

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2008 між Ульянівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФГ "Воля" (Орендар) укладено договір оренди землі з додатками (далі - Договір), за умовами якого в оренду відповідача передано земельну ділянку загальною площею 42,1322 га, у тому числі по угіддях: рілля - 42,1322, кадастровий номер 3525580800:02:000:9015 (а.с. 18-27).

Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано в Ульянівському відділенні №22 Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.09.2008 за №040838400004.

За актом прийому-передачі земельну ділянку передано ФГ "Воля" в користування (а.с. 24).

Згідно листа Держгеокадастру України від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-1, адресованому Керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях, рекомендовано укладати та поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, набутих на безконкурентних засадах, із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної податковим кодексом України (а.с. 13).

Листом від 12.12.2017 № 27-11-0.63-10975/2-17 Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області запропонувало ФГ "Воля" переглянути розмір орендної плати в Договорі та встановити її у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (а.с. 17).

ФГ "Воля" в листі від 26.12.2017 № 8, направленому Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, зокрема зазначено, що ФГ "Воля" відповідно до умов Договору з дотриманням вимог Податкового кодексу України сплачує орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, орендна плата сплачується з урахуванням коефіцієнту її щорічної індексації, заборгованість зі сплати орендної плати відсутня (а.с. 14-16).

Внаслідок відсутності згоди ФГ "Воля" на внесення змін до Договору згідно пропозиції Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, останнє звернулось до господарського суду з позовом про внесення відповідних змін за рішенням суду.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями статті 13 названого Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту статті 30 Закону України "Про оренду землі" та статей 632, 651 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011, установлено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

В пункті 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України закріплено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Проаналізувавши наведені норми господарський суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, при укладенні Договору було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка передавалась в оренду ФГ "Воля" за Договором. Згідно з пунктом 5 Договору оренди розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення Договору становив 415 089,00 грн.

Розмір орендної плати було встановлено на рівні 2,64% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10954,38 грн за всю земельну (пункт 9 Договору).

Разом з цим, як повідомляє відповідач та на підтвердження чого надано відповідні докази, додатком від 09.01.2008 до пункту 9 Договору внесено зміни та встановлено розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 12452,67 грн. З наданої до матеріалів справи копії додатку вбачається, що вказаний додаток до Договору підписано обома сторонами - Ульянівською районною державною адміністрацією і ФГ "Воля" та зареєстровано в установленому порядку 09.01.2009 за № 28 (а.с. 48).

Чинність додатку до Договору також підтверджується реєстрацією права оренди земельної ділянки за ФГ "Воля" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Договору оренди землі від 18.09.2009 та додатку до Договору від 09.01.2009 (а.с. 49-50).

Як зазначає відповідач та що не заперечується позивачем, ФГ "Воля" відповідно до умов Договору, з урахуванням внесених змін, сплачує орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Наведене підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи доказами, а саме: податковими деклараціями з плати за землю; платіжними дорученнями про сплату орендної плати; витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 59-145).

Таким чином, встановлений в Договорі розмір орендної плати, з урахуванням внесених до Договору змін, відповідає вимогам чинного законодавства та не є меншим від нижньої граничної межі річної суми платежу з орендної плати, встановленої підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Відповідач при сплаті орендної плати враховує коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заборгованості ФГ "Воля" зі сплати орендної плати у відповідності до законодавчо встановленого мінімального розміру.

Згідно запропонованої Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області пропозиції щодо внесення змін до Договору, останній просить внести зміни до пункту 9 Договору, встановивши розмір орендної плати на рівні 12 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Кіровоградській області станом на 01.01.2018, що становить 3 295,08 грн на рік або 274,59 грн у місяць.

Господарський суд зазначає, що вказана пропозиція позивача не відповідає чинним положенням Податкового кодексу України, оскільки, як передбачено розділом ХІІ названого кодексу, основою визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка, яка проведена щодо конкретно визначеної земельної ділянки.

Так, положеннями пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як зазначено вище, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 35255808000:02:000:9015, яка перебуває в оренді відповідача за Договором, проведена. Розмір орендної плати в Договорі визначено відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки. Встановлення розміру орендної плати в даному випадку на основі середньої нормативної грошової оцінки по області суперечить приписам Податкового кодексу України та умовам Договору.

Пункт 285.5. статті 285 Податкового кодексу України встановлює граничний розмір орендної плати за землю, а саме - нижню та верхню межу. Зокрема, згідно з підпунктом 288.5.2. пункту 285.5. статті 285 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Разом з цим, приписи Податкового кодексу України не містять імперативних норм щодо встановлення розміру орендної плати виключно на максимальному рівні, що становить 12% нормативної грошової оцінки. Не передбачено встановлення розміру орендної плати на законодавчо визначеному максимальному рівні умовами Договору оренди землі від 18.09.2008.

Як зазначено вище, встановлений в Договорі, з урахуванням внесених змін, розмір орендної плати не є меншим від нижньої граничної межі річної суми платежу з орендної плати, встановленої підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Тобто, встановлений Договором розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає нормам Податкового кодексу України.

Лист Держгеокадастру України від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-17 за своїм змістом носить рекомендаційний характер для територіальних органів Держгеокадастру щодо встановлення орендної плати при укладенні чи поновленні договорів оренди землі. Вказаний лист не є підставою для внесення змін до діючих договорів оренди землі.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку про не доведення позивачем законодавчих підстав для внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати.

Одночасно господарський суд відхиляє доводи відповідача, що встановлення ставки орендної плати на рівні 12% нормативної грошової оцінки суперечить Податковому кодексу України.

Так, згідно з підпунктом 288.5.1. пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України мінімальний розмір орендної плати визначається розміром земельного податку, який згідно з наведеною нормою, а також відповідно до статті 274 Податкового кодексу України, становить для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Однак, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення і нарахування, їх не можна ототожнювати. Згідно з підпунктом 288.5.2. пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Стосовно вимоги позивача про внесення змін до Договору в частині визначеного орендодавця, господарський суд зазначає наступне.

Орендодавцем за Договором оренди землі від 18.09.2008 станом на дату його укладення була Ульянівська районна державна адміністрація, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

Згідно із Законом України від 06.09.2012 N 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з 1 січня 2013 року розмежовано землі державної та комунальної власності. Повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою ст. 122 Земельного кодексу України, у власність або у користування для всіх потреб, надано центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пунктом 1 якого, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29 вересня 2016 року N 333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розпоряджається землями державної форми власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області в порядку, визначеному чинним законодавством, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Тобто, дана норма передбачає автоматичний перехід прав та обов'язків наймодавця до нового власника речі і не пов'язує такий перехід із обов'язковістю внесення змін до договору найму.

Згідно з частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Окрім того, як слідує з матеріалів справи, позивач не пропонував відповідачеві внести зміни до Договору в частині визначеного орендодавця.

Господарський суд враховує, що з урахуванням рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) відсутність пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє права на звернення до суду з позовом про зміну умов договору. Між тим, позивач не доводить наявність між сторонами спору, тобто відсутність згоди відповідача на зміну умов договору у відповідній частині та ухилення останнього від внесення відповідних змін.

Так, як зазначено вище, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Представником відповідача в судовому засіданні повідомлено про відсутність категоричних заперечень щодо внесення змін до Договору в частині зазначення іншого орендодавця, однак, не за рішенням суду.

Отже, сторони не позбавлені можливості за взаємною згодою внести зміни до Договору, зазначивши орендодавцем діючого розпорядника землі - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

З підстав вищенаведеного, позовні вимоги Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до ФГ "Воля" про внесення змін до Договору задоволенню не підлягають повністю.

За правилами частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.

Крім того, відповідач згідно поданої заяви просить стягнути з позивача витрати, понесенні на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000,00 грн (а.с. 205-208).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача у справі був адвокат Кіріченко Тетяна Анатоліївна (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 000089 від 09.02.2017, посвідчення адвоката № 165 від 09.02.2017), яка діяла на підставі ордеру серії КР № 95266 від 12.04.2018 (а.с. 31, 192, 193).

На підтвердження понесених витрат до справи надано:

додаткову угоду від 30.05.2018 до договору № 6 про надання правничої допомоги від 12.04.2018, укладеного між ФГ "Воля" (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_5 (Адвокат), за змістом підпункту 4.3.1. пункту 4.3. якої вбачається, що за надання правової (правничої) допомоги Клієнт сплачує Адвокату аванс в сумі 10 000,00 грн на підставі Акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги № 1 не пізніше дати винесення рішення Господарським судом Кіровоградської області (а.с. 191);

рахунок від 12.04.2018 на оплату послуг та платіжне доручення № 73 від 30.05.2018 про сплату гонорару адвоката в сумі 10 000,00 грн (а.с. 194, 201);

Акт приймання-передачі правової допомоги № 1 від 06.07.2018, підписаного ФГ "Воля" та адвокатом Кіріченко Т.А. з детальним описом наданих послуг за договором на загальну суму 10 000,00 грн (а.с. 220).

Позивач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, мотивуючи тими обставинами, що сума 10 000,00 грн за надану професійну допомогу є неспіврозмірною з наданими послугами у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг, не відповідає складності справи, а також є неспіврозмірною з кваліфікацією адвоката, враховуючи досвід роботи Кіріченко Т.А. адвокатом лише 1 рік та 5 місяців.

Господарський суд зазначає, що за положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, позивачем в даному випадку не доведено неспівмірність заявлених відповідачем витрат на оплату послуг адвоката з підстав наступного.

Повідомляючи про неспівмірність витрат з наданими послугами у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг, позивачем не надано жодної інформації щодо таких ринкових цін, а отже не підтверджено таку неспівмірність.

Зазначаючи про невідповідність витрат адвоката складності справи, позивач жодним чином не мотивує свій висновок щодо співвідношення в даному конкретному випадку рівня складності справи з урахуванням, зокрема, предмета позову, нормативного регулювання спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи тощо з об'ємом виконаної адвокатом роботи (наданих послуг). Зокрема, до справи надано акт приймання-передачі правової допомоги, в якому детально розписано всі послуги, які надавались адвокатом відповідачеві при розгляді даної справи. Позивач лише обмежився загальним висловом без оцінки фактично наданих послуг, співмірності ціни кожної окремої послуги та взаємозв'язку кожної окремої послуги з розглядом справи.

Щодо незначного досвіду адвоката Кіріченко Т.А. господарський суд зазначає, що частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в переліку критеріїв для визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката не передбачає такий критерій як досвід роботи адвоката. За висновком суду, незначний стаж роботи адвоката саме по собі не може впливати на розмір визначених витрат без урахування в сукупності всіх інших критеріїв.

Одночасно відповідачем в заяві про відшкодування судових витрат звертається увага суду на вагоме значення даної справи для ФГ "Воля". Так, зазначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, яке забезпечує потреби родини. Підняття ставки оренди до 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, враховуючи те, що обробіток землі та вирощування на ній товарної сільськогосподарської продукції залежить від погодних умов, за твердженням відповідача змусить господарство відмовитися від указаного виду діяльності на земельній ділянці через нерентабельність, що призведе до позбавлення засобів для існування.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги підтвердження наданих адвокатом послуг, їх обсяг та професійність в підготовці, господарський суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем для відшкодування витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн підлягають стягненню з позивача повністю в порядку пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Фермерського господарства "Воля" Дячка Анатолія Григоровича (26413, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, Фермерському господарству "Воля" Дячка Анатолія Григоровича за адресою: 26413, АДРЕСА_2, 26400, АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 16.07.2018.

Суддя В.В.Тимошевська