Рішення
від 04.07.2018 по справі 921/565/17-г/8
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/565/17-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

Розглянув справу

за позовом Міжнародної Фінансової Корпорації (міжнародної організації, створеної відповідно до Статей Угоди між країнами-учасницями, включно з Україною, головний офіс якої знаходиться за адресою: 2121 Пенсільванія Авеню, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки), адреса для листування: вул. Б.Хмельницького, 19-21, м. Київ, 01030 (Бізнес центр "Леонардо", 14 поверх, юридична фірма "Астерс")

до відповідача Приватного підприємства "Норія-Захід", вул. Незалежності, 1ж/2, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, 48282

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед, компанія, яка заснована та існує за законодавством Республіки Кіпр, в особі ОСОБА_4, представника, який діє на підставі довіреності від 21 вересня 2010 року (адреса для листування: вул. В. Винниченка, 8, м. Тернопіль, 46018)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68 А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257 (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького 19/21 (А), м. Київ 01030)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд", вул. Незалежності 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257 (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 19/21 (А), м. Київ, 01030)

про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув

Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув

Третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув

У зв'язку із неявкою повноважних представників сторін та третіх осіб у судове засідання 15.06.2018, технічна фіксація судового процесу, згідно ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не здійснюється.

Суть справи:

Міжнародна Фінансова Корпорація, надалі - позивач, звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Норія-Захід", надалі - відповідач, про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 04.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.В., зареєстрованим в реєстрі за №№ 111, 112, шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на нерухоме майно: (а) пункт приймання, доробки і зберігання зерна та насіння зернових культур (насіннєвий пункт), розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який підтверджується Свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Хоростківської міської ради 12 липня 2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав № НОМЕР_2, виданим Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 16 липня 2012 року (номер запису 1415 в книзі 13). Право власності зареєстроване 04 лютого 2014 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 4551177, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3, згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером17293027, виданим приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.В. Відповідно до зазначеного Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером 17296027 до складу Об'єкта № 1 входять наступні об'єкти: 1)виробничий корпус (літ. А), загальною площею 1229,3 кв.м.; 2)склад готової продукції (літ. Б), загальною площею 3743,7 кв.м.; 3)склад готової продукції (літ. Б 1), загальною площею 3310,8 кв.м.; 4)трансформатор (номер 1); звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна від 04.02.2014, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на рухове майно: вага Ц00006598, вага Ц00823147, обладнання для пункту переробки і доробки насіння Ц00041376, дорога Ц00278614, в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договором про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року (надалі - Кредитні договори) у розмірі 149 900 379,00 доларів США (з врахуванням прийнятих ухвалами суду від 13.11.2017 та 22.11.2017 заяв позивача про зміну предмету позову б/н від 10.11.2017 (вх. № 20210) та зменшення розміру позовних вимог б/н від 23.11.2017 (вх. № 20690)).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2017 порушено провадження по справі №921/565/17-г/8 та призначено судове засідання на 14:10 год. 23.10.2017; в порядку статті 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, співпозичальників за Кредитними договорами - Мрію Агро Холдинг Паблік Лімітед, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2017, в порядку ст. 77 ГПК України, судове засідання було відкладено на 15:00 год. 13.11.2017, на 10:00 год. 22.11.2017, на 14:15 год. 01.12.2017, на 14:15 год. 14.12.2017, та, відповідно, на 14:15 год. 20.12.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Також, ухвалою суду від 01.12.2017, в силу приписів ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору по справі № 921/565/17-г/8 на п'ятнадцять днів.

Поряд з цим, враховуючи набрання з 15.12.2017 нової редакції Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), а також приписи ст. 12 та п. п. 9 п. 1 Розділу XI "Перехідні Положення" останньої, беручи до уваги те, що у судовому засіданні 01.12.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2017 було постановлено розгляд справи №921/565/17-г/8 здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії судового розгляду по суті, який (судовий розгляд справи по суті) призначено на 15:30 год. 15.01.2018; роз'яснено учасникам справи норми ст. 207 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2018 у відповідності до ст. 216 ГПК України, враховуючи складність справи за своїм правовим характером (предметом позову є звернення стягнення як на нерухоме майно за договором іпотеки, так і на рухоме майно за договором застави; визначена позивачем сума заборгованості за кредитними договорами становить 149 900 379,00 доларів США; заборгованість в розмірі 149 900 379,00 доларів США виникла на підставі шести Кредитних договорів (договору про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, договору про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, договору про кредит А від 27 грудня 2013 року, другого договору про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, договору про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договору про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року), беручи до уваги неявку відповідача та третіх осіб, було оголошено перерву до 15:15 год. 12.02.2018, про що винесено відповідну ухвалу та належним чином повідомлено учасників справи. В судовому засіданні 12.02.2018, яке відбулось за участі усіх представників сторін та третіх осіб, судом у відповідності до ч. 5 ст. 233 ГПК України було постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 10:30 год. на 14.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2018 позовну заяву б/н від 27.09.2017 (вх. № 604 від 04.10.2017) Міжнародної Фінансової Корпорації (міжнародної організації, створеної відповідно до Статей Угоди між країнами-учасницями, включно з Україною, головний офіс якої знаходиться за адресою: 2121 Пенсільванія Авеню, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки), адреса для листування: вул. Б.Хмельницького, 19-21, м. Київ, 01030 (Бізнес центр "Леонардо", 14 поверх, юридична фірма "Астерс") залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 апеляційну скаргу Міжнародної Фінансової Корпорації б/н від 26.02.2018 (вх. ЛАГС 01-05/862/18 від 15.03.2018) задоволено; ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2018 скасовано; справу передано на розгляд Господарському суду Тернопільської області.

10.05.2018, згідно супровідного листа Львівського апеляційного господарського суду за вих. № 09-01/1209/18, матеріали справи № 921/565/17/г/8 були повернуті на адресу Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 12:00 год. 06.06.2018.

У судовому засіданні 06.06.2018 головуючий у відповідності до норм ст. 201 ГПК України відкрив судове засідання та оголосив про розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження. Також, у даному судовому засіданні суд заслухав позицію представника позивача по суті позовних вимог, згідно якої останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2018 було оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 год. 15.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2018, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та третіх осіб, клопотанням позивача б/н від 14.06.2018, розгляд справи по суті було відкладено на 09:30 год. 04.07.2018.

В судове засідання 04.07.2018 повноважний представник позивача не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що усі процесуальні документи постановлені судом у даній справі були надіслані позивачу на вказану ним у позовній заяві, заявах про зміну предмета позову за б/н від 10.11.2017, про зменшення розміру позовних вимог б/н від 20.11.2017, додаткових письмових поясненнях б/н від 01.12.2017, письмових поясненнях по справі б/н від 19.12.2017, клопотанні про відкладення розгляду справи б/н від 14.06.2018, адресу для листування - вул. Б.Хмельницького, 19-21, м. Київ, 01030 (Бізнес центр "Леонардо", 14 поверх, юридична фірма "Астерс"). Поряд із цим, ухвала від 15.06.2018 повернута на адресу суду підприємством зв'язку із зазначенням причин невручення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - не знайдено".

За приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ о судових рішень".

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що позивач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Слід також зазначити, що усі постановлені судом до 15.06.2018 процесуальні документи позивач отримував, його повноважний представник був присутнім у судових засіданнях 23.10.2017, 13.11.2017, 22.11.2017, 01.12.2017, 14.12.2017, 15.01.2018, 12.02.2018 та 06.06.2018, що, в свою чергу, свідчить про те, що він володів інформацією про розгляд Господарським судом Тернопільської області справи № 921/565/17-г/8 та обставини останньої.

Окрім того, з метою забезпечення належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, 03.07.2018 за вказаним позивачем засобом телефонного зв'язку судом було надано, а представником позивача прийнято відповідну телефонограму (в матеріалах справи).

Відповідач явки свого повноважного представника у судове засідання 04.07.2018 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Поряд і цим, згідно наявних в матеріалах справи відзиву на позовну заяву б/н від 11.10.2017 (вх. №19003 від 23.10.2017) та відзиву на позов, із врахуванням заяв позивача про зміну предмету позову та про зменшення позовних вимог б/н від 01.12.2017 (вх. №21332 від 01.12.2017), підтвердив факт укладення із позивачем договорів застави рухомого майна та іпотеки від 04.02.2014 в рахунок забезпечення виконання зобов'язань позичальників (третіх осіб у справі) по кредитним документам, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог. Повідомив, що ним не здійснювалось часткова/повна оплата за Кредитними договорами, наданий позивачем Звіт про оцінку майна вважає обґрунтованим та таким, що об'єктивно відображає вартість іпотечного та заставного майна Звіт ДП "Бекерай Тіллі Україна Консалтиг" від 24.11.2017, просить суд розглядати справу без участі його повноважного представника.

Повноважний представник третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мрія Агро Холдінг Паблік Лімітед в судове засідання 04.07.2018 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Поряд із цим, згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень б/н від 11.10.2017 (вх. №18664) та письмових пояснень б/н від 30.11.2017 (вх. № 21249) повідомив суд про відсутність у нього заперечень щодо заявленого позову, підтвердив вірність проведеного позивачем розрахунку суми боргу, зазначив про відсутність додаткових пояснень чи заперечень у зв'язку із поданими позивачем заявами про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог. Просив розглядати справу за відсутності представника.

Повноважний представник третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" в судове засідання 04.07.2018 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із тим, згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень б/н від 11.10.2017 та письмових пояснень б/н від 30.11.2017 ( вх. № 21251) зазначив, що ТОВ "Мрія Центр" немає заперечень щодо заявленого позову, підтверджує вірність проведеного позивачем розрахунку. Повідомив суд про відсутність у нього додаткових пояснень чи заперечень у зв'язку із поданими позивачем заявами про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог. Також, просив розглядати справу за відсутності повноважного представника товариства у зв'язку із неможливістю останнього прибути в судове засідання з огляду на скрутне матеріальне становище Компанії.

Повноважний представник третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд" в судове засідання 04.07.2018 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із тим, згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень б/н від 11.10.2017 (вх. №18660) зазначив, що товариство не має заперечень щодо заявленого позову, підтверджує правильність проведеного позивачем розрахунку суми боргу. Також, повідомив про відсутність у нього додаткових пояснень чи заперечень у зв'язку із поданими позивачем заявами про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог. Просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ "ТД "М-Трейд" у зв'язку із неможливістю останнього прибути в судове засідання з огляду на скрутне матеріальне становище Компанії.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що усіх учасників справи було належним чином повідомлено про час, дату та місце її розгляду, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останні не скористались.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, в судовому засіданні 06.06.2018 суд заслухав вступне слово позивача по суті позовних вимог, позиція відповідача та третіх осіб висловлена у зазначених вище відзивах та письмових поясненнях, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 06.06.2018 доводи та пояснення повноважного представника позивача по суті позовних вимог, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне:

Між Міжнародною фінансовою корпорацією (надалі - Позивач та/або МФК) та Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед (надалі - "Мрія Агро") і ТОВ "Мрія Центр" (далі - "Мрія Центр") (Мрія Агро і Мрія Центр - далі разом іменуватимуться "Співпозичальники", а кожен з них окремо - "Співпозичальник"), було укладено ряд кредитних договорів, зокрема:

- 10 червня 2010 року між МФК, "Мрія Агро" і ТОВ Мрія Центр" укладено Договір про надання кредиту С зі змінами, внесеними відповідно до першого листа про внесення змін і доповнень до договору про надання кредиту С від 26 жовтня 2010 року (далі разом - "Первісний Договір про Кредит С), згідно якого МФК погодилася надати Співпозичальникам кредит (надалі - "Кредит С" ), основна сума якого склала 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) доларів США, на фінансування Співпозичальниками Трансакції- придбання додаткових орендних паїв на землю та/або придбання існуючих місцевих держателів земельних паїв; будівництво 3 (трьох) зерносховищ загальною потужністю 300 000 (триста тисяч) метричних тон та придбання додаткової сільськогосподарської техніки у зв'язку із розширенням діяльності Мрія Аро із вирощування зернових та інших сільськогосподарських культур у Країні (надалі - Україна, згідно ст. 1 Договору).

Як вбачається із розділу 2.01. Договору про Кредит С зі змінами та доповненнями, МФК погоджується надати, а Співпозичальники погоджуються позичити Кредит С на суму 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) доларів США.

МФК здійснює кожну виплату у банку м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, з наступним перерахування коштів на рахунок Мрія Центр в Україні, чи у будь-якому іншому місці, що є прийнятним для МФК, і все це має зазначатися Мрія Центр у відповідній заявці на виплату. Кожна виплата здійснюється у розмірі не менше, ніж 10 000 000 (десять мільйонів) доларів. Кількість виплат не повинна перевищувати 2-х (Р. 2.02 b, c).

Розділом 2.03 вказаного правочину сторони визначили порядок нарахування та сплати процентів, зокрема:

(а) упродовж кожного процентного періоду, на кредит С (або по відношенню до першого процентного періоду для кожної виплати, - на суму такої виплати) нараховуються проценти за відповідною процентною ставкою для такого процентного періоду.

(b) проценти за кредитом С нараховуються за кожен день пропорційно фактичній кількості днів у відповідному процентному періоді виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачується наприкінці періоду на дату сплати процентів, що настає відразу після завершення такого процентного періоду; при цьому, якщо будь - яка виплата здійснюється менш ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати сплати процентів, проценти на таку виплату стають належними до сплати на другу дату сплати процентів, що настає за датою такої виплати.

(с) з урахуванням розділу 2.04 (зміна процентного періоду), процентна ставка за будь-який процентний період є ставкою, що представлена сумою:

(і) відповідного спреду; та

(іі) ЛІБОР на дату визначення процентів для даного процентного періоду за 6 (шість) місяців (або, у випадку першого процентного періоду для будь-якої виплати, за 1 (один) місяць, 2 (два) місяці, 3 (три) місяці або 6 (шість) місяців, залежно від того, який з періодів є найближчим до тривалості відповідного процентного періоду (або, у разі однакової близькості двох періодів, довший з них)) округленої у сторону збільшення до найближчих трьох знаків після коми.

Розділ 2.04 Договору сторони погодили можливість зміни процентного періоду . Зокрема, "без шкоди для положень розділу 2.05 (штрафна процентна ставка), у разі, якщо у будь-який час Співпозичальники не сплачують будь-яку основну суму Кредиту С або нараховані на Кредит С проценти у встановлений для їх сплати строк (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), і будь-яка частина такої суми залишається несплаченою у третій робочий день, що безпосередньо передує будь-якій даті сплати процентів, що припадає на час після відповідного терміну погашення тоді:

а) МФК може своїм рішення встановити, що тривалість процентного періоду, що починається на таку дату сплати процентів, і з урахуванням пункту 2.04. (с), будь-якого наступного процентного періоду, повинна складати 3 (три) місяці або 1 (один) місяць і зобов'язана повідомити Співпозичальників про своє рішення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03 (е) (Проценти);

(b) процентна ставка, що застосовується у будь-якому процентному періоді тривалістю 3 (три) місяці або 1 (один) місяць, в усіх відношеннях визначаються згідно із розділом 2.03 (проценти), за виключенням того, що будь-яке посилання в абзаці (іі) пункту 2.03. (с) на 6 (шість) місяців повинно вважатися посиланням на 3 (три) місяці або, залежно від обставин, на 1 (один) місяць; та

(с) крім випадків, коли стався і триває випадок невиконання або потенційний випадок невиконання, МФК відновлює 6- місячні (шестимісячні) процентні періоди з першої дати сплати процентів, тобто, з 15 травня або 15 листопада, що припадає на день, що настає щонайменше через 3 (три) робочі дні після повного усунення неплатежу, і повідомляє Співпозичальників про таке відновлення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03. (h) (Проценти).

Розділ 2.05. Штрафна процентна ставка передбачено, що:

(а) Не обмежуючи можливості застосування засобів захисту прав, наявних у МФК за цим договором або на інших підставах (та у максимальному обсязі, дозволеному чинним законодавством), якщо Співпозичальники не здійснюють будь-який платіж в рахунок повернення основної суми або не сплачують проценти (включаючи пеню, що має сплачуватися згідно з цим розділом) чи будь-який інший платіж передбачений розділом 2.08 (комісійні) при настанні встановленого цим Договором строку їх сплати (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), Співпозичальники зобов'язані сплатити пеню на таку належну до сплати, але не сплачену, суму, за ставкою, що є сумою 2% (двох відсотків) річних та процентної ставки, яка застосовується час від часу;

(b) пеня за ставкою, посилання на яку міститься у пункті 2.05. (а), нараховується від дати, на яку платіж відповідної простроченої суми стає належним до сплати, і до дати фактичної сплати відповідної суми (як до, так і після винесення відповідного судового рішення), і є належною до сплати на вимогу або, за відсутності вимоги, у кожну дату сплати процентів, що припадає на період часу після дати, на яку така прострочена сума стала належною до сплати.

Порядок погашення Кредиту С, з урахуванням всіх додаткових можливих платежів, штрафних санкцій та комісій передбачено розділами 2.06 - 2.16.

Так, р. 2.06 Погашення Договору про Кредит С зі змінами та доповненнями передбачено, що з урахуванням положень розділу 1.04 (коригування на робочий день), Співпозичальники зобов'язані погасити Кредит С на такі дати сплати процентів і в таких розмірах: 15 травня та 15 листопада 2013 року, 15 травня та 15 листопада 2014 року, 15 травня та 15 листопада 2015 року, 15 травня та 15 листопада 2016 року та 15 травня 2017 року (кінцевий строк сплати) - по 2 777 778 доларів США. Після здійснення кожної виплати виплачена сума повинна бути розподілена на суми, які повертаються на кожну із відповідних дат повернення основної суми, зазначених у таблиці, наведеній у п. 2.06 (а), пропорційно розмірам відповідних сум, проставлених у такій таблиці навпроти зазначених дат (МФК здійснюватиме коригування розмірів таких розподілених сум для того, щоб у кожному із випадків це були цілі числа).

Забороняється повторне позичання будь-якої основної суми Кредиту С, погашеної за цим Договором (р. 2.06. (с)).

Цей Договір залишається чинним до моменту сплати у повному обсязі відповідно до положень цього Договору всіх грошових коштів, які повинні сплачуватися за ним (р.7.04.).

31 січня 2014 року між МФК та Співпозичальниками , на основі і на виконання Договору про Кредит С зі змінами та доповненнями, було укладено Договір про додаткові комісійні (який фактично є невід'ємною частиною Договору про Кредит С зі змінами та доповненнями, надалі - Договір про додаткові комісійні ).

Згідно п. 2 даного правочину сума додаткових комісійних становить 36 942 220,20 (тридцять шість мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі двісті двадцять доларів і двадцять центів) доларів США, та МФК не реалізовуватиме варанти, надані Мрія Агро та МФК за Договором про варанти/опціони від 10 червня 2010 року між Мрія Агро та МФК, за умови, що Мрія Агро в повній мірі дотримується зобов'язань, прийнятих нею від Мрія Центр згідно з пунктом 3 цього Договору.

Мрія Агро безумовно та безвідклично приймає на себе права та зобов'язання Мрія Центр за Договором про додаткові комісійні за Кредит С і сплатить МФК додаткові комісійні у розмірі 36 942 220, 20 доларів США (тридцять шість мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі двадцять доларів і двадцять центів) трьома рівними частинами згідно з графіком, зазначеним у цьому договорі, а саме: 10 листопада 2014 року, 10 листопада 2015 року, 10 листопада 2016 року - по 12 314 073, 40 доларів США (п. 3 Договору про додаткові комісійні).

Згідно п. 7 Договору про додаткові комісійні Мрія Агро визнає, що внаслідок будь - якої неспроможності Мрія Агро здійснити платіж МФК у порядку, встановленому цим Договором, МФК матиме право звернутися до Поручителів та договором поруки, та/або звернути стягнення на забезпечення для МФК як передбачено документами забезпечення.

В п. 8 Договору про додаткові комісійні зазначено, що цей Договір підписується на основі і на виконання Договору про Кредит С та Договору про додаткові комісійні за Кредит С.

06 лютого 2012 року між Співпозичальниками та МФК укладено Договір про кредит на екологічно чисте виробництво, у який були внесені зміни і доповнення згідно з договором про кредит А від 27 грудня 2013 року (згідно з визначенням цього терміну нижче в пункті (Е) Преамбули) (далі разом - "Договір про Кредит ЕЧВ" ), та відповідно до розділу 2.01. (а) "Кредит ЕЧВ" якого МФК погоджується надати, а Співпозичальники погоджуються позичити Кредит ЕЧВ на суму 5 000 000 (п'ять мільйонів) доларів США.

Кошти кредиту ЕЧВ повинні бути використані виключно для цілей проекту ЕЧВ (р. 2.01 (b).

Розділом 2.03 "Проценти" Договору про Кредит ЕЧВ передбачено, що з урахуванням положень розділу 2.05. (Штрафна процентна ставка), Співпозичальники сплачують проценти за Кредитом ЕЧВ відповідно до цього розділу 2.03:

(а) Упродовж кожного процентного періоду на Кредит ЕЧВ нараховуються проценти за відповідною процентною ставкою для такого процентного періоду.

(b) проценти за кредитом ЕЧВ нараховуються за кожен день пропорційно фактичній кількості днів у відповідному процентному періоді виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачується наприкінці періоду на дату сплати процентів, що настає відразу після завершення такого процентного періоду; при цьому, якщо виплата здійснюється менш ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати сплати процентів, проценти на виплату стають належними до сплати на другу дату сплати процентів, що настає за датою виплати.

(і) відповідного спреду; та

(іі) ЛІБОР на дату визначення процентів для даного процентного періоду за 6 (шість) місяців (або, у випадку першого процентного періоду для виплати, за 1 (один) місяць, 2 (два) місяці, 3 (три) місяці або 6 (шість) місяців, залежно від того, який з періодів є найближчим до тривалості відповідного процентного періоду (або, у разі однакової близькості двох періодів, довший з них)) округленої у сторону збільшення до найближчих трьох знаків після коми.

Розділом 2.04 "Зміна процентного періоду" Договору про Кредит ЕЧВ визначено: "Без шкоди для положень розділу 2.05 (штрафна процентна ставка), у разі, якщо у будь-який час Співпозичальники не сплачують будь-яку основну суму Кредиту ЕЧВ або нараховані на кредит ЕЧВ проценти у встановлений для їх сплати строк (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), і будь-яка частина такої суми залишається несплаченою у третій робочий день, що безпосередньо передує будь-якій даті сплати процентів, що припадає на час після відповідного терміну погашення тоді:

а) МФК може своїм рішення встановити, що тривалість процентного періоду, що починається на таку дату сплати процентів, і з урахуванням пункту 2.04. (с), будь-якого наступного процентного періоду, повинна складати 3 (три) місяці або 1 (один) місяць, і зобов'язана повідомити Співпозичальників про своє рішення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03 (е) (Проценти);

(с) крім випадків, коли стався і триває випадок невиконання або потенційний випадок невиконання, МФК відновлює 6- місячні (шестимісячні) процентні періоди з першої дати сплати процентів, тобто, з 15 травня або 15 листопада, що припадає на день, який настає щонайменше через 3 (три) робочі дні після повного усунення неплатежу, і повідомляє Співпозичальників про таке відновлення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03. (h) (Проценти)".

Розділ 2.05. "Штрафна процентна ставка" Договору про Кредит ЕЧВ передбачено, що: (а) Не обмежуючи можливості застосування засобів захисту прав, наявних у МФК за цим договором або на інших підставах (та у максимальному обсязі, дозволеному чинним законодавством), якщо Співпозичальники не здійснюють будь-який платіж в рахунок повернення основної суми або не сплачують проценти (включаючи проценти, що мають сплачуватися згідно з цим розділом) чи будь-який інший платіж, передбачений розділом 2.08 (комісійні) при настанні встановленого цим Договором строку їх сплати (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), Співпозичальники зобов'язані сплатити пеню на таку належну до сплати, але не сплачену, суму за ставкою, що є сумою 2% (двох відсотків) річних та процентної ставки яка застосовується час від часу.

(b) пеня за ставкою, посилання на яку міститься у пункті 2.05.(а), нараховується від дати, на яку платіж відповідної простроченої суми стає належним до сплати, і до дати фактичної сплати відповідної суми (як до, так і після винесення відповідного судового рішення), і є належною до сплати на вимогу або, за відсутності вимоги, у кожну дату сплати процентів, що припадає на період часу після дати, на яку така прострочена сума стала належною до сплати (р. 2.05 Договору про Кредит ЕЧВ).

Порядок погашення Кредиту ЕЧВ, з урахуванням всіх додаткових можливих платежів, штрафних санкцій та комісій, передбачено розділами 2.06 - 2.16 Договору про Кредит ЕЧВ.

Так, зокрема, розділом 2.06 "Погашення" Договору про Кредит ЕЧВ передбачено, що з урахуванням положень розділу 1.04 (коригування на робочий день) Договору про кредит С, Співпозичальники зобов'язані погашати Кредит ЕЧВ на такі дати сплати процентів і в таких сумах: 15 травня та 15 листопада 2013 року, 15 травня та 15 листопада 2014 року, 15 травня та 15 листопада 2015 року, 15 травня та 15 листопада 2016 року (кінцевий строк сплати), рівними платежами - по 625 000 доларів США.

Згідно р. 7.01 Договору про Кредит ЕЧВ у разі збігання строку дії Договору про Кредит С або його припинення з будь-яких підстав (у тому числі, без обмеження, внаслідок дострокового погашення Кредиту С), усі положення Договору про Кредит С, які застосовуються до цього Договору, включаючи, без обмеження, статтю І (визначення термінів і тлумачення), статтю ІІІ (запевнення та гарантії), статтю V (особливі зобов'язання), статтю VІ (випадки невиконання), статтю VІІ (різне), зазначені у розділі 1.01 (включення) цього Договору, залишаються в силі і продовжують діяти в повному обсязі лише для цілей цього Договору і є невід'ємною частиною цього Договору.

- 27 грудня 2013 року між Співпозичальниками та МФК було укладено Договір про Кредит А (надалі - Договір про Кредит А ), відповідно до умов якого МФК погоджується надати, а Співпозичальники погоджуються позичити кредит А на суму 5 000 000 (п'ять мільйонів) доларів США (р. 2.01. (а)).

Кошти кредиту А повинні бути використані виключно для цілей проекту (р. 2.01 (b)).

Розділом 2.02 Договору про Кредит А визначено порядок здійснення виплат. Так, Співпозичальники вправі звернутися з проханням про здійснення виплат шляхом надсилання МФК принаймні за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати виплати заявки на здійснення виплати, форма якої у значній мірі відповідає зразку, що міститься у Доповнення 1(а). МФК здійснює виплату в Банку м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, за наступним перерахування коштів на рахунок Мрія Центр в Україні, чи будь-якому іншому місці, що є прийнятним для МФК, і все це Мрія Центр має зазначити у відповідній заявці на виплату. Виплата здійснюється у розмірі не менше, ніж 5 000 000 (п'ять мільйонів) доларів США.

Розділом 2.03. Договору про Кредит А передбачено, що з урахуванням положень розділу 2.05. (Штрафна процентна ставка), Співпозичальники сплачують проценти за Кредитом А відповідно до цього розділу 2.03:

(а) упродовж кожного процентного періоду, на Кредит А нараховуються проценти за відповідною процентною ставкою для такого процентного періоду;

(b) проценти за кредитом А нараховуються за кожен день пропорційно фактичній кількості днів у відповідному процентному періоді, виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачується наприкінці періоду на дату сплати процентів, що настає відразу після завершення такого процентного періоду; при цьому, якщо виплата здійснюється менш ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати сплати процентів, проценти на виплату стають належними до сплати на другу дату сплати процентів, що настає за датою виплати.

З урахуванням розділу 2.04 Договору про Кредит А (зміна процентного періоду), процентна ставка за будь-який процентний період є ставкою, що представлена сумою:

(і) відповідного спреду; та

Розділом 2.04 Договору про кредит А визначено, що у разі, якщо у будь-який час Співпозичальники не сплачують будь-яку основну суму Кредиту А або нараховані на кредит А проценти у встановлений для їх сплати строк (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), і будь-яка частина такої суми залишається несплаченою у третій робочий день, що безпосередньо передує будь-якій даті сплати процентів, що припадає на час після відповідного терміну погашення тоді:

(с) крім випадків, коли стався і триває випадок невиконання або потенційний випадок невиконання, МФК відновлює 6 - місячні (шестимісячні) процентні періоди з першої дати сплати процентів, тобто, з 15 травня або 15 листопада, що припадає на день, що настає щонайменше через 3 (три) робочі дні після повного усунення неплатежу, і повідомляє Співпозичальників про таке відновлення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03. (h) (Проценти).

Згідно р. 2.05 Договору про Кредит А якщо Співпозичальники не здійснюють будь-який платіж в рахунок повернення основної суми або не сплачують проценти (включаючи проценти, що мають сплачуватися згідно з цим розділом) чи будь-який інший платіж, передбачений розділом 2.08 (комісійні) при настанні встановленого цим Договором строку їх сплати (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), Співпозичальники зобов'язані сплатити пеню на таку належну до сплати, але не сплачену, суму, за ставкою, що є сумою 2% (двох відсотків) річних та процентної ставки яка застосовується час від часу;

(b) пеня за ставкою, посилання на яку міститься у пункті 2.05. (а), нараховується від дати, на яку платіж відповідної простроченої суми стає належним до сплати, і до дати фактичної сплати відповідної суми (як до, так і після винесення відповідного судового рішення), і є належною до сплати на вимогу або, за відсутності вимоги, у кожну дату сплати процентів, що припадає на період часу після дати на яку така прострочена сума стала належною до сплати.

Порядок погашення Кредиту А передбачено розділами 2.05.-2.16 (з урахуванням всіх додаткових можливих платежів, штрафних санкцій та комісій).

Зокрема, розділом 2.06. "Погашення" (а) Договору про Кредит А передбачено, що з урахуванням положень розділу 1.04. (коригування на робочий День) Договору про Кредит С, Співпозичальники зобов'язані погасити Кредит А на наступні дати сплати процентів платежами в таких розмірах: 15 травня та 15 листопада 2015 року, 15 травня та 15 листопада 2016 року та 15 травня 2017 року, рівними платежами - по 1 000 000 доларів США.

Згідно р. 7.01 Договору про Кредит А у разі збігання строку дії Договору про кредит С або його припинення з будь-яких підстав (у тому числі, без обмеження, внаслідок дострокового погашення Кредиту С), усі положення Договору про Кредит С, які застосовуються до цього Договору, включаючи, без обмеження, статтю І (визначення термінів і тлумачення), статтю ІІІ (запевнення та гарантії), статтю V (особливі зобов'язання), статтю VІ (випадки невиконання), статтю VІІ (різне), зазначені у розділі 1.01 (включення) цього Договору, залишаються в силі і продовжують діяти в повному обсязі лише для цілей цього Договору і є невід'ємною частиною цього Договору.

27 грудня 2013 року між Співпозичальниками та МФК укладено Другий договір про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року (надалі - "Другий Договір про Відновлювальну Кредитну Лінію" ), за умовами якого МФК погоджується надати, а Співпозичальники погоджуються позичити Кредит на суму 60 000 000 (шістдесят мільйонів) Доларів США (р. 2.01).

Співпозичальники вправі звернутися з проханням про здійснення виплат шляхом надсилання МФК принаймі за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати виплати заявки на здійснення виплати, форма якої у значній мірі відповідає зразку, що міститься у Доповненні 2. Кредит відноситься до категорії автоматично відновлюваних кредитних ліній. Відповідно, Співпозичальники вправі звернутися з прохання про здійснення виплат коштів Кредиту протягом періоду доступності кредитних коштів. Якщо Співпозичальники повністю погасили всі заборговані перед МФК суми до початку періоду повного погашення та згідно з положеннями р. 2.06 (Погашення) та пунктів (d) і (е) розділу 4.03 (Умови першої виплати після періоду повного погашення) Співпозичальники вправі повторно позичити Кредит починаючи з робочого дня у Вашингтоні після періоду повного погашення кожного календарного року відповідно до умов цього Договору. Для уникнення сумнівів, анульовані відповідно до розділу 2.13 або 2.14 суми не можуть позичатися повторно, та в жодному випадку будь-яка сума Кредиту не може бути позичена або позичена повторно після дати погашення. МФК здійснює кожну виплату у банку м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, з наступним перерахуванням коштів на рахунок Мрія Центр в Україні, чи будь-якому іншому місці, що є прийнятним для МФК, і все це Мрія Центр має зазначити у відповідній заявці на виплату. Кожна виплата здійснюється у розмірі не менше, ніж 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) доларів США. Кількість виплат між 2 (двома) послідовними періодами повного погашення не повинна перевищувати чотирьох (р. 2.02 (а, b, с)).

Співпозичальники сплачують проценти за Другим Договором про Відновлювальну Кредитну Лінію відповідно до розділу 2.03. Зокрема:

(а) упродовж кожного процентного періоду, на кредит нараховуються проценти за відповідною процентною ставкою для такого процентного періоду.

(b) проценти за кредитом нараховуються за кожен день пропорційно фактичній кількості днів у відповідному процентному періоді, виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачується наприкінці періоду на дату сплати процентів, що настає відразу після завершення такого процентного періоду; при цьому, якщо будь - яка виплата здійснюється менш ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати сплати процентів, проценти на таку виплату стають належними до сплати на другу дату сплати процентів, що настає за датою такої виплати.

З урахуванням розділу 2.04 Другого Договору про Відновлювальну Кредитну Лінію (зміна процентного періоду), процентна ставка за будь-який процентний період є ставкою, що представлена сумою:

(і) відповідного спреду; та

(іі) ЛІБОР на дату визначення процентів для даного процентного періоду за 6 (шість) місяців (або, у випадку першого процентного періоду для будь-якої виплати, за 1 (один) місяць, 2 (два) місяці, 3 (три) місяці або 6 (шість) місяців, залежно від того, який з періодів є найближчим до тривалості відповідного процентного періоду (або, у разі однакової близькості двох періодів, довший з них)), округленої у сторону збільшення до найближчих трьох знаків після коми (р. 2.03 (е)).

Згідно р. 2.04 Другого Договору про Відновлювальну Кредитну Лінію у разі, якщо у будь-який час Співпозичальники не сплачують будь-яку основну суму кредиту або нараховані на кредит проценти у встановлений для їх сплати строк (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), і будь-яка частина такої суми залишається несплаченою у третій робочий день, що безпосередньо передує будь-якій даті сплати процентів, що припадає на час після відповідного терміну погашення тоді:

а) МФК може своїм рішення встановити, що тривалість процентного періоду, що починається на таку дату сплати процентів, і з урахуванням пункту 2.04. (с), будь-якого наступного процентного періоду, повинна складати 3 (три) місяці або 1 (оди) місяць і зобов'язана повідомити Співпозичальників про своє рішення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03 (е) (Проценти);

(с) крім випадків, коли стався і триває випадок невиконання або потенційний випадок невиконання, МФК відновлює 6- місячні (шестимісячні) процентні періоди з першої дати сплати процентів, тобто, з 15 лютого або 15 серпня, що припадає на день, який настає щонайменше через 3 (три) робочі дні після повного усунення неплатежу, і повідомляє Співпозичальників про таке відновлення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03. (h) (Проценти).

Розділ 2.05. Другого договору про відновлювальну кредитну лінію від 2712.2013 сторони передбачили можливість застосування штрафної процентної ставки. Зокрема, якщо Співпозичальники не здійснюють будь-який платіж в рахунок повернення основної суми або не сплачують проценти (включаючи проценти, що мають сплачуватися згідно з цим розділом) чи будь-який інший платіж, передбачений розділом 2.08 (комісійні) при настанні встановленого цим Договором строку їх сплати (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), Співпозичальники зобов'язані сплатити пеню на таку належну до сплати, але не сплачену, суму, за ставкою, що є сумою 2% (двох відсотків) річних та процентної ставки яка застосовується час від часу (р.2.05 (а));

Порядок погашення Кредиту передбачено розділами 2.05.-2.16 (з урахуванням всіх додаткових можливих платежів, штрафних санкцій та комісій).

Зокрема, з урахуванням положень розділу 1.04. (коригування на робочий день), Співпозичальники зобов'язані погасити всю суму кредиту 1 (одним) платежем до або на кінцеву дату доступності кредитних коштів (р. 2.06).

Відповідно до р. 7.04 Другого договору про відновлювальну кредитну лінію від 2712.2013, цей Договір залишається чинним до моменту сплати у повному обсязі відповідно до положень цього Договору всіх грошових коштів, які повинні сплачуватись за ним.

24 травня 2011 року між Мрія Агро, ТзОВ "Торговий дім "М-Трейд" (далі - М-Трейд) , які надалі іменуються Співпозичальники, та МФК укладено Договір про Відновлювальну Кредитну Лінію (надалі - "Договір про Кредитну Лінію" ), за умовами якого МФК погоджується надати, а Співпозичальники погоджуються позичити кредит на суму 35 000 000 (тридцять п'ять мільйонів) доларів США (р. 2.01).

Співпозичальники вправі звернутися з проханням про здійснення виплат шляхом надсилання МФК принаймні за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати виплати заявки на здійснення виплати, форма якої у значній мірі відповідає зразку, що міститься у Доповнення 2. Кредит відноситься до категорії автоматично відновлювальних кредитних ліній. Відповідно, Співпозичальники вправі звернутись з проханням про здійснення виплат коштів кредиту протягом періоду доступності кредитних коштів. Якщо Співпозичальники повністю погасили всі заборговані перед МФК суми до початку періоду повного погашення та згідно з положеннями розділу 2.06 (Погашення) та пунктів (d) і (е) розділу 4.03 (Умови першої виплати після періоду повного погашення), Співпозичальники вправі повторно позичити кредит починаючи з робочого дня у Вашингтоні після періоду повного погашення кожного календарного року відповідно до умов цього Договору. Для уникнення сумнівів, анульовані відповідно до розділу 2.13 або 2.14 суми не можуть позичатися повторно, та в жодному випадку будь-яка сума кредиту не можу бути позичена або позичена повторно після дати погашення. МФК здійснює кожну виплату у банку м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, з наступним перерахуванням коштів на рахунок М-Трейд в Україні, чи будь-якому іншому місці, що є прийнятним для МФК, і все це має зазначатися М-Трейд у відповідній заявці на виплату. Кожна виплата здійснюється у розмірі не менше, ніж 8 750 000 (вісім мільйонів сімсот п'ятдесят тисяч) доларів США. Кількість виплат між 2 (двома) послідовними періодами повного погашення не повинна перевищувати чотирьох (р. 2.02 (а, b, с)).

Розділом 2.03. "Проценти" Договору про Кредитну Лінію передбачено, що з урахуванням положень розділу 2.05. (Штрафна процентна ставка), Співпозичальники сплачують проценти за Кредитом відповідно до цього розділу 2.03:

(а) Упродовж кожного процентного періоду на кредит нараховуються проценти за відповідною процентною ставкою для такого процентного періоду;

(b) проценти за кредитом нараховуються за кожен день пропорційно фактичній кількості днів у відповідному процентному періоді виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачується наприкінці періоду на дату сплати процентів, що настає відразу після завершення такого процентного періоду; при цьому, якщо будь - яка виплата здійснюється менш ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати сплати процентів, проценти на таку виплату стають належними до сплати на другу дату сплати процентів, що настає за датою такої виплати.

З урахуванням розділу 2.04 (зміна процентного періоду), процентна ставка за будь-який процентний період є ставкою, що представлена сумою:

(і) відповідного спреду; та

(іі) ЛІБОР на дату визначення процентів для даного процентного періоду за 6 (шість) місяців (або, у випадку першого процентного періоду для будь-якої виплати, за 1 (один) місяць, 2 (два) місяці, 3 (три) місяці або 6 (шість) місяців, залежно від того, який з періодів є найближчим до тривалості відповідного процентного періоду (або, у разі однакової близькості двох періодів, довший з них)), округленої у сторону збільшення до найближчих трьох знаків після коми.

Згідно розділу 2.04 "Зміна процентного періоду" Договору про Кредитну Лінію, без шкоди для положень розділу 2.05 (штрафна процентна ставка), у разі, якщо у будь-який час Співпозичальники не сплачують будь-яку основну суму кредиту або нараховані на кредит проценти у встановлений для їх сплати строк (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), і будь-яка частина такої суми залишається несплаченою у третій робочий день, що безпосередньо передує будь-якій даті сплати процентів, що припадає на час після відповідного терміну погашення тоді:

(с) крім випадків, коли стався і триває випадок невиконання або потенційний випадок невиконання, МФК відновлює 6- місячні (шестимісячні) процентні періоди з першої дати сплати процентів, тобто, з 15 лютого або 15 серпня, що припадає на день, який настає щонайменше через 3 (три) робочі дні після повного усунення неплатежу, і повідомляє Співпозичальників про таке відновлення у повідомленні, посилання на яке міститься у пункті 2.03. (g) (Проценти).

Якщо Співпозичальники не здійснюють будь-який платіж в рахунок повернення основної суми або не сплачують проценти (включаючи проценти, що мають сплачуватися згідно з цим розділом) чи будь-який інший платіж, передбачений розділом 2.08 (комісійні) при настанні встановленого цим Договором строку їх сплати (чи то у визначений термін платежу, чи шляхом скорочення строку погашення), Співпозичальники зобов'язані сплатити пеню на таку належну до сплати, але не сплачену, суму за ставкою, що є сумою 2% (двох відсотків) річних та процентної ставки, яка застосовується час від часу;

Згідно р. 2.06 Договору про Кредитну Лінію з урахуванням положень розділу 1.04. (коригування на робочий день) Співпозичальники зобов'язані погасити всю суму кредиту 1 (одним) платежем до або на кінцеву дату доступності кредитних коштів.

Розділом 2.08. Договору про Кредитну Лінію сторони передбачили обов'язок Співпозичальників сплатити МФК комісійну винагороду за резервування кредитних коштів:

(і) по відношенню до Кредиту - за ставкою 1/2 % (пів відсотка) річних та ту частину Кредиту, яка час від часу не була ані виплачена, ані анульована, і починає нараховуватися з дати цього Договору, крім випадків коли протягом періоду повного погашення кожного календарного року до дати погашення на ту частину Кредиту, яка час від часу не була ані виплачена, ані анульована, нараховуватиметься резервна комісія за ставкою 1/4 % (чверть відсотка) річних відповідно до умов пункту 2.08. (b)(v);

(іі) пропорційно фактичній кількості днів, що минули, виходячи з того, що у році 360 днів; та

(ііі) сплачується щопівроку наприкінці періоду на кожну дату сплати процентів, і перший такий платіж підлягає сплаті 15 серпня 2011 року;

(b) Співозичальники також зобов'язані сплатити МФК:

- одноразову комісію за відкриття Кредиту у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) доларів, яка підлягає сплаті або (Х) через 30 (тридцять) днів після дати цього Договору або (у) на дату, що безпосередньо передує даті першої виплати - в залежності від того, яка з дат настане раніше;

- щорічні комісійні за управління кредитними коштами у розмірі 10 000 (десяти тисяч) доларів, які підлягають сплаті після одержання довідки від МФК, для покриття витрат на управління коштами кредиту та Кредиту С;

- якщо Співпозичальники та МФК погодяться реструктуризувати весь Кредит або його частину, Співпозичальники та МФК зобов'язані провести добросовісні переговори відносно належної суми компенсації МФК за додатковий обсяг робіт, які повинні виконуватися персоналом МФК у зв'язку із такою реструктуризацією;

- якщо на початку відповідного періоду повного погашення кожного належного строку МФК встановлює, що середньодобова виплачена сума кредиту є меншою ніж 26 250 000 (двадцять шість мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) доларів протягом належного строку, Співпозичальники зобов'язані сплатити МФК комісійні, на додаток до комісійних за резервування, зазначених у пункті 2.08 (а) вище, у розмірі 2% (два відсотки) річних на ту частину Кредиту, яка час від часу залишалася невиплаченою або не анульованою; та

- резервну комісію за ставкою 1/4 % (чверть відсотка) річних на ту частину Кредиту, яка час від часу не була ані виплачена, ані анульована протягом періоду повного погашення кожного календарного року до дати погашення. Така резервна комісія нараховується пропорційно фактичній кількості днів, що минули, виходячи з того, що рік складається з 360 днів, і сплачуються щопівроку наприкінці періоду на кожну дату сплати процентів, при цьому, перший платіж слід здійснити 15 травня 2012 року.

Цей Договір залишається чинним до моменту сплати у повному обсязі відповідно до положень цього Договору всіх грошових коштів, які повинні сплачуватися за ним (п. 7.04 Договору про Кредитну Лінію).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третіми особами у справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом судового розгляду у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на нерухоме майно: пункт приймання, доробки і зберігання зерна та насіння зернових культур (насіннєвий пункт), розташований за адресою: АДРЕСА_1, 1) виробничий корпус (літ. А), загальною площею 1229,3 кв.м; 2) склад готової продукції (літ. Б), загальною площею 3743,7 кв.м; 3) склад готової продукції (літ. Б 1), загальною площею 3310,8 кв.м; 4) трансформатор (номер 1), та звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна від 04.02.2014, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на рухове майно: вага Ц00006598, вага Ц00823147, обладнання для пункту переробки і доробки насіння Ц00041376, дорога Ц00278614.

Підставою позовних вимог позивач визначає неналежне виконання Позичальниками (третіми особами) зобов'язань за договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договором про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року.

В підтвердження факту належного виконання взятих на себе зобов'язань та, відповідно, надання Позичальникам обумовлених Договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями; Договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року; Договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, Другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року; Договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року кредитних коштів позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії свіфт - повідомлень та звітів про рух грошових коштів (а.с. 165-207 Т. 3).

Згідно долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 12.06.2017 загальна сума простроченої заборгованості Співпозичальників за вказаними вище Кредитними договорами становить 149 900 379, 00 (сто сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот тисяч триста сімдесят дев'ять доларів США 00 центів) доларів США. Зокрема:

62 327 334 доларів США - прострочена заборгованість за Договором про Кредит С від10.06.2010, з якої:

- 16 666 666, 00 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

- 2 950 149, 00 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 36 942 220, 00 доларів США - прострочена заборгованість за Договором про Додаткові Комісійні;

- 30 000, 00 доларів США - заборгованість з комісійної винагороди;

- 5 738 299, 00 доларів США - штрафна відсоткова ставка.

4 145 281 доларів США - прострочена заборгованість за Договором про Кредит ЕЧВ від 06.02.2012, з якої :

- 3 125 000, 00 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

- 797 705, 00 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 222 576, 00 доларів США - штрафна відсоткова ставка.

6 481 685 доларів США - прострочена заборгованості за Договором про Кредит А від 27.12.2013 , з якої:

- 5 000 000, 00 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

- 1 196 682, 00 доларів США - прострочена заборгованість за процентами;

- 7 639, 00 доларів США - заборгованість з комісійної винагороди;

- 277 364, 00 доларів США - штрафна відсоткова ставка.

76 896 079 доларів США - прострочена заборгованість за Другим Договором про Відновлювальну Кредитну Лінію від 27.12.2013, з якої:

60 000 000, 00 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

13 430 822, 00 доларів CШA - прострочена заборгованість за процентами;

30 000, 00 доларів США - заборгованість з комісійної винагороди;

3 435 257, 00 доларів США - штрафна відсоткова ставка.

50 000, 00 доларів США - прострочена заборгованість з комісійної винагороди за Договором про Відновлювальну Кредитну Лінію від 24.05.2011.

Пп. 4.4.4 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" №1 від 24.11.2014 р. зазначено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що факт наявності у Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (третьої особи у даній справі) станом на 12.06.2017 заборгованості за Договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, Договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, Договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, Другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, Договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договором про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року становить в загальній сумі 149 900 379,00 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 07.07.2017 - дату подання заяви становить 3 906 450 046,05 грн, із них: 3 498 670 825 грн 74 коп. - основна заборгованість; 236 507 688 грн 18 коп. - штрафні санкції та забезпечені вимоги в розмірі 133 243 746 грн 03 коп., встановлено господарським судом у справі №921/184/16-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області.

Так, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року (що і не заперечується сторонами) визнано грошові вимоги Міжнародної Фінансової Корпорації, Пенсільванія Авеню, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки /Адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21, Бізнес центр "Леонардо", 14 поверх, юридична фірма "Астерс" відносно боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434 в сумі 3 906 450 046 грн 05 коп. в т.ч. забезпечені вимоги в сумі 181 770 384 грн 48 коп. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 3200,00 грн сплачений судовий збір - перша; в сумі 3 472 585 376 грн 37 коп. основного боргу - четверта; в сумі 252 094 285 грн 20 коп. - шоста.

Законом України "Про доступ до судових рішень" N 3262-IV від 22 грудня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями, визначено порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства

В силу приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Ст. 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України інформації, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 у справі №921/184/16-г/10 набрала законної сили 14.11.2017.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (правова позиція викладена у п. 2.6 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р., з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що ухвалою суду у господарській справі № 921/184/16-г/10 встановлено факт неналежного виконання Співпозичальником - ТзОВ "Мрія Центр" (третьою особою у даній справі) взятих на себе зобов'язань за Договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, Договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, Договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, Другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року та Договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та наявності станом на 12.06.2017 заборгованості за вказаними правочинами на загальну суму 149 900 379, 00 доларів США.

Окрім того, слід зазначити, що Співпозичальники - Мрія Агро, ТзОВ "М-Трейд" (треті особи у справі) згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень від 11.10.2017 та від 30.11.2017 факт отримання від позивача кредитних коштів згідно наведених вище правочинів, неналежного виконання зобов'язань та, відповідно, наявності станом на 12.06.2017 заборгованості у наведених вище сумах не заперечують.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, враховуючи, що Співпозичальниками - Мрія Агро, ТзОВ "М-Трейд" (третіми особами у даній справі) факт наявності перед позивачем станом на 12.06.2017 за вказаними вище Кредитними договорами заборгованості в загальній сумі 149 900 379, 00 доларів США підтверджено, господарським судом у справі №921/184/16-г/10 встановлено факт наявності у одного із Співпозичальників (Мрія Центр) станом на 12.06.2017 заборгованості у вказаній позивачем сумі, у суду відсутні сумніви щодо достовірності цих обставин, а відтак останні, в силу приписів ст. 75 ГПК України, доказуванню не підлягають.

В силу приписів ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

04 лютого 2014 року в забезпечення виконання зобов'язань Співпозичальників (третіх осіб у справі) за Договором про Кредит С від10.016.2010, зі Змінами та Доповненнями, Договором про Кредит ЕЧВ від 06.02.2012, Договором про Кредит А від 27.12.2013, Другим Договором про Відновлювальну Кредитну Лінію від 27.12.2013, Договором про Кредитну Лінію від 24.05.2011, Договором про Додаткові Комісійні від 31.01.2014, між ПП "Норія Захід", як Іпотекодавцем, з однієї сторони, та Міжнародною фінансовою Корпорацією , як Іпотекодержателем, з другої сторони, укладено Договір іпотеки (надалі - Іпотечний договір ), згідно умов якого для забезпечення здійснення виплат Іпотекодержателю всіх сум, що мають бути сплачені Співпозичальниками Іпотекодержателю за Кредитними договорами та іншими документами фінансування МФК, Іпотекодавець погодився виступити майновим поручителем та передати в іпотеку Іпотекодежателю та на його користь, наскільки це можливо за правом, що застосовується предмет іпотеки.

Згідно п. 2.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є наступне нерухоме майно Іпотекодавця:

- пункт приймання, доробки і зберігання зерна та насіння зернових культур (насіннєвий пункт), розташований за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності, буд 1ж/2, право власності на який підтверджується Свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Хоростківської міської ради 12 липня 2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав № НОМЕР_2, виданим Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 16 липня 2012 року (номер запису 1415 в книзі 13). Право власності зареєстроване 04 лютого 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 4551177, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3, згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером 17296027, виданим приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.В.

Відповідно до зазначеного Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером 17296027 до складу Об'єкта №1 входять наступні об'єкти:

1) виробничий корпус (літ. А), загальною площею 1229,3 кв.м;

2) склад готової продукції (літ. Б), загальною площею 3743,7 кв.м;

3) склад готової продукції (літ. Б1), загальною площею 3310,8 кв.м;

4) трансформатор (номер 1);

- майнові права Іпотекодавця на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме на комплекс будівель під пункт приймання, доробки і зберігання зерна та насіння зернових культур по вул. Незалежності, 1ж в м. Хоросткові Гусятинського району Тернопільської області (3-тя черга будівництва - складські приміщення) (далі - Об'єкт №2). Майнові права на Об'єкт №2 підтверджуються декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 22 серпня 2011 року та зареєстрованою 30 серпня 2011 року за №ТОТ 08311034706, інвестиційним договором від 27 квітня 2012 року між Іпотекодавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (з усіма змінами та доповненнями), Договором оренди землі між Гусятинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Мрія Центр" від 15 жовтня 2010 року, зареєстрованим у Гусятинському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 жовтня 2010 року за №041065601890.

Земельна ділянка (площею 15,4792 га, кадастровий номер 6121611000:01:001:0824), на якій розташований Предмет іпотеки, не є приватною власністю Іпотекодавця відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100865272014 від 21 листопада 2013 року.

Згідно п. 2.4 Іпотечного договору, цей договір і створена ним Іпотека забезпечують усі вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Співпозичальниками будь-яких та всіх зобов'язань відповідних Співпозичальників за кожним Кредитним договором, Договором про додаткові комісійні та іншими Документами фінансування МФК, включно, зокрема, із: сплатою Іпотекодержателю непогашеної суми кредиту за кожним з Кредитних договорів (суми в розмірі 130 000 000 (ста тридцяти мільйонів доларів)); виплатою відповідними Співпозичальниками Іпотекодержателю відсотків (включно з неустойкою, якщо така нарахована) у розмірі, визначеному в кожному з Кредитних договорів; відшкодуванням будь-яких витрат Іпотекодержателя у зв'язку із утриманням і збереженням Предмета Іпотеки у випадку володіння предметом іпотеки Іпотекодержателем, залежно від обставин; виплатою Іпотекодержателю всіх платежів, комісійних, витрат, збитків й усіх інших сум, які підлягають або підлягатимуть сплаті Співпозичальниками та/або Іпотекодавцем Іпотекодержателю відповідно до цього Договору, Кредитних договорів, Договору про додаткові комісійні та інших документів фінансування МФК (включно з платою за реєстрацію, судовими витратами, витратами на звернення стягнення, платою нотаріусові та юридичним радникам та іншими платежами у зв'язку з укладенням і виконанням Кредитних договорів та цього Договору). Остаточний розмір забезпечених вимог визначається на момент задоволення вимог Іпотекодержателя.

Як вбачається із п. 2.5 Іпотечного договору, до настання випадку невиконання Іпотекодавець володіє предметом іпотеки і має право використовувати його відповідно до його цільового призначення, а також отримувати доход від предмета іпотеки. Іпотекодавець не має права користуватися предметом іпотеки у спосіб, що суперечить цьому Договору.

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню. З метою встановлення пріоритету Іпотеки над всіма можливими обтяженнями предмета іпотеки будь-якими третіми особами, сторони вживають усіх необхідних заходів для належної реєстрації інформації про обтяження предмета іпотеки за цим Договором в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Сторони погоджуються, що при посвідченні цього Договору нотаріус відповідно до Права, що застосовується, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки. Така заборона відчуження є дійсною протягом строку дії цього Договору і буде знята тільки при наданні Іпотекодержателем нотаріусу та/або Іпотекодавцю письмово повідомлення щодо цього (п. п. 3.1-3.2, 3.4 Іпотечного договору).

Згідно п. 5.1. Договору іпотеки передбачено права Іпотекодержателя на звернення стягнення, а саме: якщо настав і триває Випадок невиконання (згідно п. 1.1. Договору іпотеки випадок невиконання - згідно з визначенням , наведеним у пункті 6.02 Договору про Кредитну Лінію, Кредитного Договору С та Другого Договору про Відновлювальну Кредитну Лінію, а також у пункті 6.01 Договору про Кредит ЕЧВ та Договору про Кредит А) , Іпотекодержатель може здійснити всі свої права за цим Договором зі зверненням до суду або без такого звернення за його вибором для задоволення за рахунок Предмета Іпотеки (і) Забезпечених вимог і (іі) будь-яких інших вимог Іпотекодержателя, які згідно з Правом, що застосовується, можуть бути задоволені за рахунок Предмета Іпотеки (включно, зокрема, з усіма вимогами щодо компенсації збитків та витрат, понесених Іпотекодержателем в результаті (а) невиконання будь-яким із Співпозичальників своїх зобов'язань за будь-яким з Кредитних договорів та/або невиконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим Договором, (b) пред'явлення Іпотекодержателем вимоги за будь-яким з Кредитних договорів і звернення стягнення на Предмет Іпотеки, (с) утримання та збереження Предмета Іпотеки, залежно від обставин, і (d) страхування Предмета Іпотеки, залежно від обставин.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору право, що застосовується - будь-які та всі закони, постанови, рішення, положення, розпорядження, накази та інші акти України, видані Державним органом, і будь-які обов'язкові для України міжнародні договори.

П. 5.3 Іпотечного договору сторони передбачили способи звернення стягнення/застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. Зокрема, (а) додатково до прав або засобів правового захисту, передбачених Правом, що застосовується, Іпотекодержатель вправі на власний розсуд здійснювати всі права, передбачені цим Договором або Правом, що застосовується, без звернення до суду (якщо тільки цього не вимагає Право, що застосовується) і вправі вчинити будь-яку з таких дій (в цьому випадку цей Договір вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя):

і) отримати право власності на Предмет Іпотеки в рахунок погашення забезпечених вимог, як це передбачено цим Договором і законом про Іпотеку. Вартість Предмета Іпотеки, який передається Іпотекодержателю, повинна базуватися на оцінці.

іі) продати Предмет Іпотеки будь-якій третій особі (покупцю) (у тому числі шляхом продажу на публічних торгах); або

ііі) отримати виконавчий напис нотаріуса.

b) Використання позасудових методів звернення стягнення на Предмет Іпотеки не позбавляє Іпотекодержателя або Іпотекодавця права на звернення до суду. Звернення стягнення на Предмет Іпотеки відбувається відповідно до законодавства України.

Якщо виник і триває випадок невиконання, Іпотекодержатиль надсилає Іпотекодавцю та, залежно від обставин, третім особам, як цього вимагає законодавство України, письмове повідомлення (надалі - Повідомлення про звернення стягнення) за формою Додатку 1 до цього Договору, в якому прямо зазначається (і) стислий опис зобов'язання, що його не виконав Іпотекодавець, (іі) вимога виконати таке зобов'язання не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) днів і (ііі) можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимог повідомлення про звернення стягнення.

Після отримання повідомлення про звернення стягнення Іпотекодержателя, як передбачено в підпункті (а) вище, Іпотекодавець власним коштом:

- утримує та зберігає предмет іпотеки до передачі його Іпотекодержателю або його представнику; і

- увесь час забезпечує охорону, необхідну для захисту та збереження предмета іпотеки.

Якщо в строк, зазначений у повідомленні про звернення стягнення, Іпотекодавець не виконає зобов'язання, зазначені в такому повідомленні, Іпотекодержатель надішле Іпотекодавцеві повідомлення, зазначаючи що (і) право власності на предмет іпотеки перейшло до Іпотекодержателя або (її) Іпотекодержатель вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому пунктом 5.4 (d) нижче.

Строк виконання забезпечених вимог Співпозичальниками становить 15 травня 2017 року, або такий інший строк, що може бути передбачений Договором про Кредит А (п. 6.1 - Іпотечного договору).

П. 6.2 Іпотечного договору визначено, що іпотека надана згідно з цим Договором, та цей Договір діють до повного задоволення забезпечених вимог, як того може розумно вимагати Іпотекодержатель.

Іпотека предмета іпотеки та цей договір припиняються відповідно предмета іпотеки в разі:

- загибелі предмету іпотеки;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього договору; або

- в інших випадках, передбачених правом, що застосовується.

Після припинення іпотеки, Іпотекодержатель, за рахунок Іпотекодаця, невідкладно укладає і надсилає Іпотекодавцеві будь-які документи, що їх розумно може вимагати Іпотекодавець, на підтвердження такого припинення.

До цього Договору застосовуються та він тлумачиться відповідно до законодавства України (п. 7.1 Іпотечного договору).

Ніщо у цьому Договорі не впливає на право Іпотекодержателя розпочати судове провадження або розпочати інше судове провадження щодо Іпотекодавця в Україні чи в будь-якій іншій належній юрисдикції або одночасно у кількох юрисдикціях, або вручати Іпотекодавцеві процесуальні повідомлення, пояснення та інші документи у будь-який спосіб, згідно із законами будь-якої такої юрисдикції (п. 7.1 (с) Іпотечного договору).

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2014 на виконання вимог чинного законодавства та умов Іпотечного договору останній посвідчений приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.І., зареєстрований в реєстрі за №111,112 та, відповідно, у зв'язку із посвідченням цього договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна, а також внесено відповідну інформацію про реєстрацію обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (належним чином засвідчені копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень - в матеріалах справи (а. с. 239-243 Т. 3)).

Ст. 575 ЦК України передбачені окремі види застав. Так, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Ч. 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" N 898-IV від 05.06.2003, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон N 898-IV) визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону N 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 12 Закону N 898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1 - 3 ст. 33 Закону N 898-IV передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі ст. 26 Закону N 898-IV сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Тобто, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

Можливість реалізації Іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127, визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п. 6, абз. 4 п. 9, абз. 1 п. 12, абз. 1 п. 18, 19, 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог ст. ст. 328, 335, 392 ЦК України у контексті ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права на нього за іпотекодержателем.

Отже, набуття права власності на предмет іпотеки за відповідним застереженням, передбаченим в Іпотечному договорі, як спосіб захисту вимог кредитора, є позасудовим способом захисту, яке Іпотекодержатель може реалізувати шляхом звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки. На підставі судового рішення можливо звернути стягнення на предмет іпотеки лише з дотриманням порядку, встановленого ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку".

Слід зазначити, що аналогічний висновок щодо правомочності суду звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за іпотекодержателем наведено і у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 760/14438/15-ц від 21.03.2018.

В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За даних обставин, враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності не вірно обрано спосіб захисту його порушеного права, оскільки останній є виключно позасудовим.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 04.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.В., зареєстрованим в реєстрі за №№ 111, 112, шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на нерухоме майно: (а) пункт приймання, доробки і зберігання зерна та насіння зернових культур (насіннєвий пункт), розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який підтверджується Свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Хоростківської міської ради 12 липня 2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав № НОМЕР_2, виданим Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 16 липня 2012 року (номер запису 1415 в книзі 13). Право власності зареєстроване 04 лютого 2014 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 4551177, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3, згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером17293027, виданим приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Тернопільської області Ціцінським І.В. Відповідно до зазначеного Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 лютого 2014 року за індексним номером 17296027 до складу Об'єкта № 1 входять наступні об'єкти: 1) виробничий корпус (літ. А), загальною площею 1229,3 кв.м.; 2) склад готової продукції (літ. Б), загальною площею 3743,7 кв.м.; 3) склад готової продукції (літ. Б 1), загальною площею 3310,8 кв.м.; 4) трансформатор (номер 1), в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договором про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року (надалі - Кредитні договори) у розмірі 149 900 379,00 доларів США (з врахуванням прийнятих ухвалами суду від 13.11.2017 та 22.11.2017 заяв позивача про зміну предмету позову б/н від 10.11.2017 (вх. № 20210) та зменшення розміру позовних вимог б/н від 23.11.2017 (вх. № 20690)) слід відмовити.

Окрім того, предметом судового розгляду є вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 04.02.2014 шляхом набуття права власності в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитними договорами в загальній сумі 149 900 379 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2014 року в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про Кредит С від 10.06.2010, зі Змінами та Доповненнями, Договором про Кредит ЕЧВ від 06.02.2012, Договором про Кредит А від 27.12.2013, Другим Договором про відновлювальну кредитну лінію від 27.12.2013, Договором про відновлювальну кредитну лінію від 24.05.2011 та Договором про Додаткові Комісійні, між відповідачем у справі - ПП "Норія Захід", як Заставодавцем , з однієї сторони, та позивачем у справі - Міжнародною фінансовою корпорацією, як Заставодержателем , з іншої сторони, укладено Договір застави рухомого майна (надалі - Договір застави ), за умовами якого Заставодавець передає Заставодержателеві, наскільки це можливо згідно з правом, що застосовується, у першочергову заставу заставлене майно, а саме: вага Ц00006598, вага Ц00823147, обладнання для пункту переробки і доробки насіння Ц00041376, дорога Ц00278614.

Згідно пп. а) п. 2.2 Договору вартість заставленого майна, як погоджено Сторонами, становить 24 548 289 (двадцять чотири мільйони п'ятсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) гривень та 77 (сімдесят сім) копійок без ПДВ.

П. 2.3 Договору застави сторони передбачили, що з метою встановлення пріоритету застави відносно всіх інших можливих обтяжень заставленого майна будь-якими третіми особами, Заставодержатель за рахунок Заставодавця реєструє заставу в реєстрі обтяжень. Переважне право Заставодержателя отримати відшкодування за рахунок заставленого майна також поширюється на випадок ліквідації Заставодавця та його банкрутства.

Цей Договір і створена ним застава забезпечують усі вимоги Заставодержателя щодо виконання відповідними Співпозичальниками будь-яких та всіх зобов'язань відповідних Співпозичальників за кожним Кредитним договором, Договором про Додаткові комісійні та іншими документами фінансування МФК (забезпечені зобов'язання), включно, зокрема, із: сплатою Заставодержателю непогашеної суми кредиту за кожним з Кредитних договорів (суми в розмірі 130 000 000 (ста тридцяти мільйонів доларів); виплатою відповідними Співпозичальниками Заставодержателю відсотків (включно з неустойкою, якщо така нарахована) у розмірі, визначеному в кожному з Кредитних договорів; відшкодуванням будь-яких витрат Заставодержателя у зв'язку із утриманням і збереженням заставленого майна у випадку володіння заставленим майном Заставодержателем, залежно від обставин; виплатою Заставодержателю всіх платежів, комісійних, витрат, збитків й усіх інших сум, які підлягають або підлягатимуть сплаті Співпозичальниками та/або Заставодавцем Заставодержателю відповідно до цього Договору, Кредитних договорів, Договору про додаткові комісійні та інших документів фінансування МФК (включно з платою за реєстрацію, судовими витратами, витратами на звернення стягнення, платою нотаріусові та юридичним радникам та іншими платежами у зв'язку з укладенням і виконанням Кредитних договорів та цього Договору). Остаточний розмір Забезпечених зобов'язань визначається на момент задоволення вимог Заставодержателя (п. 2.4 Договору застави).

Відповідно до п. 4.1 Договору застави якщо настав і триває випадок невиконання Заставодержатель може здійснити всі свої права за цим Договором зі зверненням до суду або без такого звернення за його вибором для задоволення за рахунок заставленого майна (і) забезпечених зобов'язань і (іі) будь-яких інших вимог Заставодержателя, які за згідно з правом, що застосовується, можуть бути задоволені за рахунок Заставленого майна.

Згідно п. 1.1. Договору застави випадок невиконання - згідно з визначенням, наведеним у пункті 6.02 Договору про Кредитну лінію, Кредитного Договору С та Другого Договору про Відновлювальну Кредитну Лінію, а також у п. 6.01. Договору про Кредит ЕЧВ та Договору про Кредит А). Право, що застосовується - будь-які та всі закони, рішення, положення, розпорядження, накази та інші нормативно-правові акти України, видані державним органом і будь-які обов'язкові для України міжнародні договори.

П. 4.2 Договору застави сторони визначили способи звернення стягнення на заставне майно. Зокрема:

а) Додатково до будь-якого права або засобу правового захисту, передбаченого правом, що застосовується, Заставодержатель уповноважений на власний розсуд здійснювати будь-які свої права за цим Договором або правом, що застосовується, без звернення до суду (якщо тільки цього не вимагає право, що застосовується) і має право вчинити будь-яку з таких дій:

(і) отримувати у власність повністю або частково, заставлене майно. Вартість заставленого майна, що передається Заставодержателю повинна ґрунтуватися на оцінці або балансовій вартості заставленого майна на розсуд Заставодержателя. Якщо вартість заставленого майна перевищує непогашену суму забезпечених зобов'язань Заставодержатель може за власним вибором (і) набути право власності на таке заставлене майна, вартість якого буде дорівнювати непогашеній сумі забезпечених зобов'язань, або (іі) набути право власності на усе заставлене майно та виплатити Заставодавцю різницю між вартістю заставленого майна непогашеною сумую забезпечених зобов'язань; або

(іі) продати або іншим чином розпорядитися заставленим майном через проведення одних чи більше публічних торгів, або шляхом укладення приватних угод, які здійснюватимуться Заставодержателем або його представником. Якщо Заставодержатель вирішить укласти приватну угоду, він може самостійно проводити переговори з одним або кількома потенційними покупцями та визначати з такими потенційними покупцями купівельну ціну та інші умови такого продажу. Будь-яка ціна та умови, що визначені у такий спосіб, матиме обов'язкову юридичну силу для обох сторін, за умови, що так ціна та умови визначена шляхом проведення звичайних комерційних переговорів. Заставодавець та Заставодержатель погоджуються, що під час будь-якого такого приватного продажу, передачі або переговорів не буде висуватися вимога щодо звернення Заставодержателем за допомогою або залучення будь-якого арбітражного або подібного органу, чи державного органу для нагляду за будь-яким таким приватним продажем, передачею або переговорами, участі у такому приватному продажі, передачі або переговорах, чи затвердження результатів такого приватного продажу, передачі або переговорів. В обсязі дозволеному правом, що застосовується, Заставодавець чітко та безвідклично відмовляється від будь-яких прав або допомоги, які він може отримати під час будь-якого такого провадження;

b) використання позасудових засобів звернення стягнення на Заставу не позбавляє Заставодавця або Заставодержателя права звернутися до суду. Звернення стягнення на заставу в судовому порядку здійснюється відповідно до права, що застосовується.

Для звернення стягнення в позасудовому порядку, Заставодержатель надсилає Заставодавцеві та, залежно від обставин, третім особам, якщо це вимагається відповідно до права, що застосовується письмове повідомлення про настання випадку невиконання у відповідності до права що застосовується, в якому вказує, зокрема, способи звернення стягнення на Заставне майно. В межах, наскільки це вимагається правом, що застосовується одночасно з відправленням такого повідомлення Заставодержатель реєструє інформацію стосовно звернення стягнення на заставне майно в Реєстрі обтяжень. Якщо протягом тридцяти днів з моменту реєстрації в Реєстрі обтяжень інформації про звернення стягнення на заставлене майно, Заставодавець не виконує повною мірою забезпечених зобов'язань, Заставодавець зобов'язаний на вимогу Заставодержателя негайно поставити заставлене майно на таку адресу в Україні, що названа Заставодержателем, і передати таке заставлене майно у володіння Заставодержателя. Щоб уможливити передачу заставленого майна у володіння Заставодержателя у випадку звернення стягнення Заставодержателем на заставу в позасудовому порядку, наскільки це не заборонено Правом, що застосовується, Заставодавець цим надає Заставодержателеві повний і необмежений доступ до будь-яких приміщень, в яких знаходиться будь-яке заставлене майно, та уповноважує Заставодержателя забрати заставне майно й набути його у володіння (4.3 Договору застави).

Строк виконання забезпечених зобов'язань Співпозичальниками становить 15 травня 2017 року, або такий інший строк, що може бути передбачений Договором про кредит А.

Застава та цей Договір припиняються після повного виконання забезпечених зобов'язань, що є прийнятним для Заставодержателя.

Застава будь-якого заставленого майна припиняється відносно такого заставленого майна в разі:

- набуття Заставодержателем права власності на заставлене майно;

- продажу заставленого майна відповідно до цього Договору; або

- в інших випадках, передбачених правом, що застосовується.

Після припинення застави, Заставодержатель за рахунок Заставодавця невідкладно укладає і надсилає Заставодавцеві будь-які такі документи, що можуть розумно вимагатися Заставодавцем на підтвердження такого припинення. Заставодавець невідкладно на вимогу Заставодержателя сплачує Заставодержателеві суму всіх видатків і витрат (включно з платою за юридичні послуги), обґрунтовано понесені у зв'язку з припиненням застави (п. п. 5.1-5.2 Договору застави).

В силу приписів ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" №2654-XII від 02.10.1992, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено положеннями ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" №1255-IV від 18.11.2003, який набрав чинності з 01.01.2004 (надалі - Закон №1255-IV).

Приписами ст. 11 Закону №1255-IV передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 вказаного Закону до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна, що виникає на підставі договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання норм ст. 11 Закону №1255-IV, 05.02.2014 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідну інформацію про реєстрацію обтяження рухомого майна на підставі Договору застави рухомого майна від 04.02.2014.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1255-IV передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. В свою чергу, положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1255-IV звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

В ст. 26 Закону №1255-IV наведений перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно положень вказаного Закону передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом належить до позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію:

1) зміст порушення, вчиненого боржником;

2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3) опис предмета забезпечувального обтяження;

4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст. 27 Закону №1255-IV).

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду (ч. 2-3 ст. 28 Закону №1255-IV).

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п. 4.3 (с)) Заставодавець надав Заставодержателеві повний і необмежений доступ до будь-яких приміщень, в яких знаходиться будь-яке заставне майно, та уповноважив Заставодержателя у випадку звернення стягнення забрати заставлене майно й набути його у володіння.

Передача обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження визначена приписами ст. 29 Закону №1255-IV.

Так, обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому, обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. Боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна, протягом строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, можуть заперечити проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює звернення стягнення. Таке заперечення надсилається в письмовій формі обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Якщо відповідне заперечення надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду.

08.08.2017, на виконання приписів чинного законодавства, МФК (Заставодержателем) зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на підставі Договору застави рухомого майна б/н від 04.02.2014 на предмет застави - рухоме майно, яке належить відповідачу (належним чином засвідчена копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №53084497 від 08.08.2017 - в матеріалах справи).

Слід зазначити, що доказів надіслання боржником (відповідачем у справі) на адресу обтяжувача (позивача у справі) заперечень проти передачі предмета забезпечувального обтяження (рухомого майна) за договором у власність МФК ні позивачем, ні відповідачем не надано. Натомість долучені відповідачем до матеріалів справи відзив на позовну заяву б/н від 11.10.2017 (вх. №19003 від 23.10.2017) та відзив на позовну заяву, із врахуванням заяв позивача про зміну предмету позову та про зменшення позовних вимог б/н від 01.12.2017 (вх. №21332), свідчать про те, що ПП "Норія-Захід" немає заперечень по суті заявлених позовних вимог.

Наведене вище, на думку суду, свідчить про те, що станом на день звернення позивача до суду із даним позовом є наявною згода Заставодавця за Договором застави від 04.02.2014 на передбачений ст. 26 Закону №1255-IV позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет застави в рахунок виконання забезпечених заставою зобов'язань. Відтак, підстави для набуття позивачем права власності на рухоме майно за Договором застави від 04.02.2014 на підставі рішення суду відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна від 04.02.2014, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на рухоме майно: вага Ц00006598, вага Ц00823147, обладнання для пункту переробки і доробки насіння Ц00041376, дорога Ц00278614, в рахунок часткового погашення заборгованості Співпозичальників (третіх осіб у справі) за Договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, Договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, Договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, Другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, Договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року у розмірі 149 900 379,00 доларів США (з врахуванням прийнятих ухвалами суду від 13.11.2017 та 22.11.2017 заяв позивача про зміну предмету позову б/н від 10.11.2017 (вх. № 20210) та зменшення розміру позовних вимог б/н від 23.11.2017 (вх. № 20690)) є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

У відповідності до вимог ст. 123, ч. 4 п. 2 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16. 07.2018

Суддя І.М. Гирила


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	04.07.2018
Оприлюднено	16.07.2018
Номер документу	75298367
Судочинство	Господарське

Гирила І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.07.2018 по справі 921/565/17-г/8ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/565/17-г/8

Рішення від 04.07.2018

Рішення
від 04.07.2018 по справі 921/565/17-г/8
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ