Рішення

від 10.07.2018 по справі 813/1281/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1281/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - Федіва Р.М.

представника відповідача - Галевич Н.Р.

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головних інспекторів будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Павлова Юрія Олександровича, Федіва Романа Миколайовича, Блажківа Олега Богдановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Трускавецька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головних інспекторів будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Павлова Юрія Олександровича, Федіва Романа Миколайовича, Блажківа Олега Богдановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Трускавецька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення від 16 березня 2018 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 листопада 2017 року №10 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у містобудівних умовах та обмеженнях по вул. Довбуша вказано, що червоні лінії по вул. Довбуша генпланом не встановлені. Відтак, вимоги щодо вказування у містобудівних умовах та обмеженнях по вул. Довбуша мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується до червоних ліній повністю виконі та дотримані. Мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектувався по вул. Довбуша, до червоних ліній - відсутні і земельна ділянка знаходиться за межами ліній регулювання забудови. Що стосується мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується до інших об'єктів, вказує, що такі параметри вказані у містобудівних умовах та обмеженнях по вул. Довбуша. Відтак, відсутнє порушення вимог п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку визначено у відповідності до вказаних вимог, так як на земельній ділянці площею 0,6306 га запроектовано будівництво 7 (семи) поверхового будинку з мансардою. Максимально допустима щільність населення в межах забудови становить 6306 м 2 : 13,9 м 2 /люд - 453 люд. відповідає встановленим вимогам ДБН 360-92. Просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавці Львівської області управлінням містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області порушено вимоги п.8. ч.1 ст. 1. п.7 ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , р.4 п.4.1 пп. 5.1.6 ДБНБ. 1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території . Відповідно до містобудівного розрахунку та детального плану території на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, 13-15 в м. Трускавець Львівської області визначено та нанесено лінії регулювання забудови території та червоні лінії, однак в н. 4 розділу Містобудівні умови та обмеження не зазначено мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується до ліній регулювання забудови території та червоних ліній в конкретних цифрових показниках. Також відповідно до детального плану території на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, 13-15 в м. Трускавець Львівської області визначено максимально допустиму щільність населення 420 люд/га, однак в п.3 розділу Містобудівні умови та обмеження зазначено 453 люд/га. Вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.11.2017 №10 на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області надані з порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та р. 4 п.4.1 п. 5.1.6 ДБНБ 1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану територій . Вважає позовні вимоги ОСОБА_5 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Трускавецька міська рада позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

12 квітня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19 червня 2018 року в судовому засіданні, судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд заслухав пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

15.03.2018р. Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Павловим Ю.О. Федівим Р. М., Блажківим О.Б. відповідно до наказу Державної архітектури будівельної інспекції України від 01.03.2018 № 251 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 27.02.2018р, направлення на проведення позапланової перевірки від 01.03.2018 №18-мб/пз проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області .

За результатами перевірки встановлено, що управлінням містобудування архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.11.2017 №10 на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н м. Трускавець Львівської області (замовники - гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_8.

Перевіркою встановлено, що при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша. б/н у м.Трускавці Львівської області управлінням містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області порушено вимоги п.8. ч.1 ст. 1. п.7 ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , р.4 п.4.1 пп.5.1.6 ДБНБ. 1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території , а саме відповідно до містобудівного розрахунку та детального плану території на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, 13-15 в м. Трускавець Львівської області визначено та нанесено лінії регулювання забудови території га червоні лінії, однак в п. 4 розділу Містобудівні умови та обмеження не зазначено мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується до ліній регулювання забудови території та червоних ліній в конкретних цифрових показниках.

Також в Акті перевірки зазначено, що відповідно до детального плану території на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, 13-15 в м. Трускавець Львівської області визначено максимально допустиму щільність населення 420 люд/га, однак в п.3 розділу Містобудівні умови та обмеження зазначено 453 люд/га.

Інспектори, які здійснювали перевірку зроблено висновок, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.11.2017 №10 на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області надані з порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та р.4 п.4.1 п. 5.1.6 ДБН Б 1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану територій .

За результатами перевірки головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Павловим Юрієм Олександровичем, Федівим Романом Миколайовичем, Блажківим Олегом Богдановичем 16.03.2018 прийнято рішення "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 листопада 2017 року №10 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області".

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_5 оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункти 8, 7 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до статті 5 цього ж Закону програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно з частинами першою-другою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За частиною першою першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" однією з основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частини друга, третя статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника (частини шоста - восьма статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109).

Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 109, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п.2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 2.4. цього Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Розділ ІІІ вказаного порядку визначає склад та зміст містобудівних умов та обмежень. Так, пунктом 3.1 Порядку визначено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Пункт 3.7 Порядку передбачає, що графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Отже, законодавець встановив перелік документів, які повинні бути додані до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та визначив єдину підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Рішенням Трускавецької міської ради від 20.07.2017 № 619 затверджено містобудівну документацію - детальний план території забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша у м. Трускавець.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2017 цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:03:007:0101, площею 0,6306 га, розташованої по вул. Довбуша, м. Трускавець є для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

17.11.2017 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, м. Трускавець Львівської області, затверджені наказом управління містобудування, архітектури та землевпорядкування Трускавецької міської ради №10.

13.02.2018 відділом державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, м. Трускавець Львівської області.

Таким чином, судом встановлено відповідність намірів забудови земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:03:007:0101, площею 0,6306 га, розташованої по вул. Довбуша, м. Трускавець, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Судом встановлено, що Генеральний план м. Трускавець, затверджений рішенням Трускавецької міської ради № 233 від 21.11.2011, містить план червоних ліній у м. Трускавець. Згідно з вказаним Генеральним планом червоні лінії по вул. Довбуша у м. Трускавець не встановлені. Згідно розділу 5 детального плану (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки) забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша у м. Трускавець, розробленого ПП Крокус , червоних ліній немає. Даний факт додатково підтверджується довідкою ПП Крокус № 9 від 06.06.2018.

У пп. 5.1.6 п. 5.1. р. 5 ДБН Б.1.1.-14:2012 Склад та зміст детального плану територій вказано, що за відсутності плану червоних ліній у складі генерального плану або плану зонування території населеного пункту план червоних ліній виконується у складі детального плану території. У зв'язку з тим, що Генеральний план м. Трускавець містить план червоних ліній, то відсутній обов'язок виконання плану червоних ліній у складі детального плану території забудови по вул. Довбуша у м. Трускавець.

Відтак, містобудівні умови та обмеження від 17.11.2017 №10 видані без порушення пп. 5.1.6 п. 5.1. р. 5 ДБН Б.1.1.-14:2012 Склад та зміст детального плану територій .

Висновок відповідачів про те, що містобудівні умови та обмеження від 17.11.2017 №10 прийняті з порушенням р.4 п.4.1. п.5.1.6 ДБН Б.1.1.-14:2012 є помилковим, зважаючи на вищевказане. Крім того, у ДБН Б.1.1.-14:2012 відсутня норма - р.4 п.4.1. п.5.1.6., на яку посилаються Відповідачі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження містять мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд.

В акті перевірки від 15.03.2018 та оскаржуваному рішенні від 16.03.2018 вказується, що при видачі містобудівних умов та обмежень від 17.11.2017 №10 порушено п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки протиправно не містять мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується до ліній регулювання забудови територій та червоних ліній в конкретних цифрових показниках.

При цьому судом встановлено, що у містобудівних умовах та обмеженнях від 17.11.2017 №10 зазначено, що червоні лінії по вул. Довбуша генпланом не встановлені. У п. 4 розділу містобудівні умови та обмеження від 17.11.2017 №10 міститься посилання, зокрема, на ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Це вказує на те, що мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд визначаються згідно ДБН 360-92**.

Суд погоджується із тим, що не суперечить вимогам діючого законодавства включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм, із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 3.14 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення.

Судом встановлено, що 31.01.2018 філією ДП Укрдержекспертиза у Львівській області видано позитивний експертний звіт за проектом будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, м. Трускавець Львівської області . Згідно з його додатком зазначено, що на першому поверсі будинку вбудовані приміщення громадського призначення.

Відповідно до п. 3.25 ДБН 360-92** для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. Відповідно до примітки 2 п. 3.13 ДБН 360-92** при різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати величини, найбільші з них.

Водночас у п. 4 розділу містобудівні умови та обмеження від 17.11.2017 №10 зазначено, що проектовану будівлю розташувати на відстані:

- мінімально - 18,00 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Довбуша, 17;

- мінімально - 12,30 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Довбуша, 19;

- мінімально - 16,50 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Вишенського, 32;

- мінімально - 15,90 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Вишенського, 30;

- мінімально - 21,40 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Вишенського, 14а;

- мінімально - 21,50 м. від літньої кухні по вул. Довбуша, 11;

- мінімально - 22,90 м. від житлового будинку садибного типу по вул. Довбуша, 11.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області , затверджені Наказом управління містобудування, архітектури та землевпорядкування Трускавецької міської ради від 17.11.2017 №10 надані без порушень вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 3.8 примітки №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку (без розміщення на ній дитячих дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як: 30,1 - 23,3 м 2 /люд. (при забудові до 3 поверхів), 20,2 - 17,0 м 2 /люд. (4 - 5 поверхів), 15,3 - 13,9 м 2 /люд. (6 - 8 поверхів), 12,2 - 12,0 м 2 /люд. (9 - 12 поверхів).

Судом встановлено, що у п. 3 детального плану території у розділі Містобудівні умови та обмеження вказано, що мінімальну розрахункову площу земельної ділянки для житлового будинку необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців не менше як 15,3 - 13,9 м 2 /люд. (6 - 8 поверхів), згідно п. 3.8 примітки №1 ДБН 360-92**. Відповідно до містобудівних умов та обмежень від 17.11.2017 №10 площа земельної ділянки на будівництва житлового будинку (7 поверхів з мансардою) по вул. Довбуша, у м. Трускавець Львівської області становить 0,6306 га.

Таким чином, мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку визначено у відповідності до вказаних вимог та ДБН 360-92**, так як на земельній ділянці площею 0,6306 га запроектовано будівництво 7 (семи) поверхового будинку з мансардою. Відтак, максимально допустима щільність населення в межах забудови становить 6306 м 2 : 13,9 м 2 /люд ? 453 люд. Ідентичний показник щодо максимально допустимої щільності населення (453 люд) вказано у містобудівних умов та обмеженнях від 17.11.2017 №10 та повністю відповідає встановленим вимогам.

Суд погоджується із доводами Позивача про помилковість висновку Відповідача. Так, помилковим є висновок головних інспекторів будівельного нагляду про те, що відповідно до детального плану території визначена максимально допустима щільність населення 420 люд/га, оскільки у п. 18 детального плану вказано лише орієнтовні техніко-економічні показники (пропозиції). Вимоги щодо максимально допустимої щільності населення зазначені у п. 3 детального плану території у розділі Містобудівні умови та обмеження в якому міститься посилання 3.8 примітки №1 ДБН 360-92, виходячи та у відповідності до якої у містобудівних умовах та обмеженнях зазначено максимально допустиму щільність населення (453 люд/га). Крім того, головні інспектори будівельного нагляду зазначаючи, що має місце порушення максимально допустимої щільності населення, зобов'язані були відповідно до Додатку № 4, № 6 Порядку № 698 вказати конкретну правову норму, яка б вказувала про правомірність їхньої позиції. Однак цього не було дотримано.

Щодо порядку проведення перевірки та прийняття спірного рішення, суд зазначає.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання міcтoбyдiвнoї діяльності", державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 та п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, (далі - Порядок № 698) нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до п.3 Порядку №698 одним із основних завдань нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Згідно з п.6 Порядку №698, головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

У пункті 32 Порядку № 698 вказано, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведене вище дає підстави для висновку, що вказані правові норми необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. Отже, прийняття рішення про скасування є крайнім заходом, якій застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень (Аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі №821/3/17). Однак відповідачі не з'ясували можливості усунення виявлених на їхню думку порушень та, відповідно, зупинення дії рішення об'єкта нагляду.

Щодо компетенції прийняття спірного рішення відповідачем, суд звертає увагу, що рішенням від 16.03.2018 скасовано дію містобудівних умов та обмежень, а не наказ управління містобудування, архітектури та землевпорядкування Трускавецької міської ради від 17.11.2017 №10 про їх затвердження.

Таким чином, суд вважає, що рішення від 16.03.2018 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.11.2017 № 10 на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області прийнято з порушенням пунктів 6, 32 Порядку № 698, ч. 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім іншого, судом враховується, що оскаржене рішення було прийняте відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі їх прийняття, враховуючи те, що Позивач, як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаними рішеннями, та оскільки такі рішення вочевидь мають несприятливі наслідки для прав позивача, так як ускладнюють та зумовлюють неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджають реалізації права власності позивача на його майно.

Позивач на переконання суду, мав право на участь у процесі прийняття відповідачем оскарженого рішення, а також бути проінформованим про здійснення перевірки третьої особи з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права Позивача. Однак, Відповідач не врахував це при прийнятті оскарженого рішення, не надав позивачу право на участь у процесі прийняття оскарженого рішення, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об'єктів і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржені рішення відповідача.

Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому судом враховується, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише, якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 р. у справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що при скасуванні МУО від 17.11.2017 р. №10, відсутності правових підстав для зроблених Відповідачами висновків та неврахуванні можливості зупинення дії таких містобудівних умов та обмежень, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року).

У розумінні ст. 1 Першого Протоколу Конвенції в зміст поняття майно до об'єктів права власності відноситься правомірні очікування / законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. Наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, а тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового, в тому числі судового захисту.

У справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії Європейський суд з прав людини постановив, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Аналізуючи вищенаведені приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що при скасуванні МУО від 17.11.2017 р. №10 були грубо порушені правомірні очікування / законні сподівання Позивача щодо належного йому майна. Позивач правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства (Норма аналогічного змісту міститься у пп. 6 п. 5 Порядку 698). Відтак, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти виключно дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду.

Водночас оскаржуваним рішенням скасовано не дію рішення, прийнятого об'єктом нагляду - Наказ управління містобудування, архітектури та землевпорядкування Трускавецької міської ради від 17 листопада 2017 р. № 10, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, м. Трускавець Львівської області. Оскаржуваним рішення, всупереч п. 6 ч. 4 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп. 6 п. 5 Порядку 698, скасовано самі містобудівні умови та обмеження, які були затвердженні рішенням, прийнятим об'єктом нагляду.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що головні інспектори будівельного нагляду прийняли рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 листопада 2017 №10 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області, не у межах повноважень, що визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком № 698.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії не дотримані, зокрема, оскаржуване рішення прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Рисовський проти України зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб .

Принцип належного урядування , як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення Москаль проти Польщі ). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див. mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню йому в повному обсязі відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 16 березня 2018 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 листопада 2017 року №10 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Довбуша, б/н у м. Трускавець Львівської області", прийняте Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Павловим Юрієм Олександровичем, Федівим Романом Миколайовичем, Блажківим Олегом Богдановичем.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок її бюджетних асигнувань 704, 80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) сплаченого судового збору на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2018.

Суддя Р.М. Брильовський