Постанова

від 11.07.2018 по справі 808/3562/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 808/3562/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В. Юрко І.В.

секретар судового засідання: Кязимова Д.В.

за участі представника позивача Касьяненка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 р. (суддя Бойченко Ю.П.) в справі № 808/3562/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛКМ Донакс до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛКМ Донакс звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2017 р. № 0014261406 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1830884 грн., в тому числі за основним платежем - 1629409 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 201475 грн., № 0014251406 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2715681 грн., в тому числі за основним платежем - 1810444 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 905227 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 27.10.2017 р. № 0014261406 та № 0014251406.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції, що адреси навантаження товару не співпадають з юридичними адресами контрагентів, а за адресами навантаження товару знаходяться інші підприємства, тому при відсутності складських приміщень у контрагентів неможливо встановити факт навантаження товару та поставки товару за рахунок контрагентів, відповідно, неможливо встановити факт отримання позивачем товару саме від цих контрагентів. Також судом не враховано негативну податкову інформацію щодо постачальників, а також існуючі досудові розслідування відносно контрагентів позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої 26.09.2017 р. складений акт перевірки, яким встановлено порушення позивачем: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011, в результаті чого занижений податок на прибуток на загальну суму 1629409,00 грн., в тому числі по періодам: 2014 рік на суму 116395,00 грн., 2015 рік 1226459,00 грн., 2016 рік 286555 грн.; пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 1810454,00 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2014 року на суму 25874 грн., листопад 2014 року 103454 грн., березень 2015 року 149761 грн., квітень 2015 року 252900 грн., травень 2015 року 65983 грн., червень 2015 року 189417 грн., липень 2015 року 70269 грн., вересень 2015 року 58731 грн., жовтень 2015 року 264837 грн., листопад 2015 року 165976 грн., грудень 2015 року 144858 грн., квітень 2016 року 65292 грн., липень 2016 року 138992 грн., листопад 2016 року 114110 грн.

На підставі акту перевірки 27.10.2017 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0014251406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2715681,00 грн., в тому числі за податковим зобовязанням 1810454,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 905227,00 грн., та №0014261406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1830884,00 грн., в тому числі за податковим зобовязанням на 1629409,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 201475,00 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що діяльність контрагентів позивача ТОВ ВОЛГОБАЛТ , ТОВ ТАКТ , МПП ВКФ ЕКСПРЕС-КОМПЛЕКТ , ТОВ МОТОРБА , ТОВ КОМФОРТ-Н , ТОВ РВС ТРЕЙД , ТОВ ДЕЛЬФА-БУГ , ТОВ ЮНАСІС , ТОВ РАСТКОН , ТОВ НЕТТИ , ТОВ ІНВЕСТ-КАПІТАЛ-БУД-ГРУП-2015 , ТОВ ВКЦ ХАУЗ , ТОВ СЕЛЕНА-БУД , ТОВ ІНВЕСТ-ГРУП-СОЛЮШН , ТОВ СОНКЕЙ , ТОВ СУПРІМ-ГРУП та ТОВ РАНДЕС ПРО має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутній кваліфікований персонал (незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність та господарські операції потребують участі більшої кількості людей); наявність в штаті тільки керівних посад; платник не знаходиться за місцезнаходженням; відсутні основні засоби, необхідні для здійснення господарських операцій; наявність матеріалів досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, в яких зазначені контрагенти-постачальники та які задіяні в протиправних фінансово-економічних механізмах.

Судом першої інстанції здійснено ретельний аналіз спірних господарських операцій, досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, документи на оплату придбаних позивачем товарів, їх транспортування на адресу позивача на підставі відповідних товарно-транспортних накладних, відображення цих операцій в бухгалтерському обліку, а також використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Внаслідок такого дослідження суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність реальності здійснення спірних господарських операцій, відповідно, про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомлення-рішеннями. Крім того, суд першої інстанції вказав, що в акті перевірки контролюючим органом не здійснене розмежування щодо дії норм податкового законодавства в часі, відповідно, ані в акті перевірки, ані в податковому повідомленні-рішенні № 0014251406 від 27.10.2017 р. не визначено, стосовно яких операцій відповідачем встановлене порушення вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, хоча в акті перевірки відповідач, посилаючись на норму пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податковогот кодексу України, робить висновок про заниження позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 9052264 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 646639 грн., 2015 рік - 6813660 грн., 2016 рік -1591965 грн.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

ТОВ ЛКМ Донакс зареєстровано як юридична особа 04.10.2012 р., є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ ЛКМ Донакс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014, 2015, 2016 роки та податку на додану вартість за жовтень, листопад 2014 р., березень-липень, вересень-грудень 2015 р., квітень, липень, листопад 2016 р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Волгобалт у жовтні 2014 р., ТОВ Такт , МПП ВКФ Експрес-комплект у листопаді 2014 р., ТОВ Моторба у листопаді 2014 р., березні 2015 р., ТОВ Комфорт-Н , ТОВ РВС Трейд у березні 2015 р., ТОВ Дельфа-Буг , ТОВ Юнасіс , ТОВ Расткон у квітні 2015 р., ТОВ Нетти у травні, червні 2015 р., ТОВ Інвест-Кепітал-Буд-Груп-2015 у червні 2015 р., ТОВ ВКЦ Хауз у липні 2015 р., ТОВ Селена-Буд у вересні-листопаді 2015 р., ТОВ Інвест-Груп-Солюшн у грудні 2015 р., ТОВ Сонкей у квітні 2016 р., ТОВ Супрім-Груп у липні 2016 р., ТОВ Рандес Про у листопаді 2016 р., за наслідками якої складено акт № 541/08-01-14-06/38415403 від 26.09.2017 р., за висновками якого встановлено порушення ТОВ ЛКМ Донакс п. п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1213 від 28.09.2011 р., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1629409 грн., в тому числі за 2014 р. - на суму 116395 грн., за 2015 р. - на суму 1226459 грн., за 2016 р. - на суму 286555 грн.; пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1810454 грн., в тому числі за жовтень 2014 р. на суму 25874 грн., листопад 2014 р. -на 103454 грн., березень 2015 р. - на 149761 грн., квітень 2015 р. - на 252900 грн., травень 2015 р. - на 65983 грн., червень 2015 р. - на 189417 грн., липень 2015 р. - на 70269 грн., вересень 2015 р. - на 58731 грн., жовтень 2015 р. - на 264837 грн., листопад 2015 р. - на 165976 грн., грудень 2015 р. - на 144858 грн., квітень 2016 р. - на 65292 грн., липень 2016 р. - на 138992 грн., листопад 2016 р. - на 114110 грн.

На підставі цього акту перевірки ГУ ДФС 27.10.2017 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0014261406 про збільшення ТОВ ЛКМ Донакс суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1830884 грн., в тому числі за основним платежем - 1629409 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 201475 грн., № 0014251406 про збільшення ТОВ ЛКМ Донакс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2715681 грн., в тому числі за основним платежем - 1810444 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 905227 грн.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з контрагента ТОВ Волгобалт , ТОВ Такт , МПП ВКФ Експрес-Комплект , ТОВ Моторба , ТОВ Комфорт-Н , ТОВ РВС Трейд , ТОВ Дельфа-Буг , ТОВ Юнасіс , ТОВ Расткон , ТОВ Нетти , ТОВ Інвест-Кепітал-Буд-Груп-2015 , ТОВ ВКЦ Хауз , ТОВ Селена-Буд , ТОВ Інвест-Гурп-Солюшн , ТОВ Сонцей , ТОВ Супрім-Груп та ТОВ Рандес Про , оскільки відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутній кваліфікований персонал (незначний штат працюючих осіб про тому, що статутна діяльність та господарські операції потребують участі більшої кількості людей); наявність в штаті тільки керівних посад; платник не знаходиться за місцезнаходженням; відсутні основні засоби, необхідні для здійснення господарських операцій; наявність матеріалів досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, в яких зазначені контрагенти-постачальники та які задіяні в протиправних фінансово-економічних механізмах.

Судом також встановлено, що 01.09.2014 р. між позивачем та ТОВ Волгобалт в укладений договір купівлі-продажу № 1/09-14, за умовами якого позивачем придбавались алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом жовтня 2014 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 06.10.2014 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

31.10.2014 р. між позивачем та ТОВ Такт укладений договір купівлі-продажу № 112, за умовами якого позивач придбавались алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом листопада 2014 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 23.12.2014 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

04.11.2014 між позивачем та МПП ВКФ Експрес-Комплект укладений договір купівлі-продажу № 4/11/14, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом листопада 2014 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 29.12.2014 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

04.11.2014 між позивачем та ТОВ Моторба укладений договір купівлі-продажу № 17/11-14, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом листопада 2014 р. та березня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 12.12.2014 р. та 31.03.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

26.03.2015 р. між позивачем та ТОВ Комфорт-Н укладений договір купівлі-продажу № 2603, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом березня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 31.03.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

23.02.2015 р. між позивачем та ТОВ РВС Трейд укладений договір купівлі-продажу № 23/02-15, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом березня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 03.03.2015 р., 05.03.2015 р., 06.03.2015 р., 11.03.2015 р., 13.03.2015 р., 17.03.2015 р., 18.03.2015 р., 20.03.2015 р., 25.03.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

30.12.2014 р. між позивачем та ТОВ Дельфа-Буг укладений договір купівлі-продажу № 3012, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом квітня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 03.04.2015 р., 07.04.2015 р., 10.04.2015 р., 15.04.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

15.04.2015 р. між позивачем та ТОВ Юнасіс укладений договір купівлі-продажу № 3012, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом квітня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 23.04.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

17.04.2015 р. між позивачем та ТОВ Расткон укладений договір купівлі-продажу № 3012, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом квітня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 24.04.2015 р., 27.04.2015 р., 28.04.2015 р., 29.04.2015 р., 30.04.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

20.05.2015 р. між позивачем та ТОВ Нетти укладений договір купівлі-продажу № 3012, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом травня-червня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 25.05.2015 р., 26.05.2015 р., 28.05.2015 р., 29.05.2015 р., 02.06.2015 р., 03.06.2015 р., 04.06.2015 р., 05.06.2015 р., 11.06.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

02.06.2015 р. між позивачем та ТОВ Інвест-Кепітал-Буд-Груп-2015 укладений договір купівлі-продажу № 08/06-15, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом червня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 09.06.2015 р., 10.06.2015 р., 12.06.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

02.07.2015 р. між позивачем та ТОВ ПКЦ Хауз укладений договір купівлі-продажу № 2077, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом липня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 31.07.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

14.09.2015 р. між позивачем та ТОВ Селена-Буд укладений договір купівлі-продажу № 2077, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом вересня-листопада 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 23.09.2015 р., 24.09.2015 р., 25.09.2015 р., 28.09.2015 р., 30.09.2015 р., 07.10.2015 р., 12.10.2015 р., 13.10.2015 р., 19.10.2015 р., 22.10.2015 р., 23.10.2015 р., 28.10.2015 р., 30.10.2015 р., 02.11.2015 р., 09.11.2015 р., 11.11.2015 р., 18.11.2015 р., 25.11.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

20.11.2015 р. між позивачем та ТОВ Інвест-Груп-Солюшн укладений договір купівлі-продажу № 2011/15, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом грудня 2015 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 07.12.2015 р., 09.12.2015 р., 11.12.2015 р., 16.12.2015 р., 21.12.2015 р., 23.12.2015 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

04.04.2016 р. між позивачем та ТОВ Сонкей укладений договір купівлі-продажу № 2011/15, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом квітня 2016 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 14.04.2016 р., 15.04.2016 р., 21.04.2016 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

21.06.2016 о. між позивачем та ТОВ Супрім-Груп укладений договір купівлі-продажу № 2106/16, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом липня 2016 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування 05.07.2016 р., 08.07.2016 р., 19.07.2016 р., 21.07.2016 р., 25.07.2016 р., 26.07.2016 р. на рахунок контрагента грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

01.11.2016 р. між позивачем та ТОВ Рандес Про укладений договір купівлі-продажу № 111/2016, за умовами якого позивач придбав алюмінієві та бронзові сплави та злитки, чушки інших кольорових металів, готові вироби з виробів кольорових металів.

Фактичне придбання позивачем товару за вказаним договором протягом листопада 2016 р. підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось на орендованому позивачем за договором від 03.05.2013 р. № 4 автомобілі марки Газель , що підтверджено товарно-транспортними. Позивачем здійснена оплата придбаного товару шляхом перерахування на рахунок контрагента 10.11.2016 р., 15.11.2016 р., 25.11.2016 р., 30.11.2016 р. грошових коштів, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутні.

Оприбуткування отриманих від зазначених вище контрагентів товарів в бухгалтерському обліку підтверджено висновком акту перевірки.

Фактичне отримання позивачем товару підтверджено картками складського обліку щодо отримання товарів на склад.

Витрати щодо придбання товару за спірними господарськими операціями позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктом оподаткування податком на прибуток, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товару та послуг, - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво алюмінію, виробництво інших кольорових металів, лиття легких кольорових металів, лиття інших кольорових металів, оптова торгівля відходами та брухтом, відновлення відсортованих відходів.

Використання придбаних товарів у виготовленні товарів власного виробництва в межах основного виду діяльності підтверджено картками складського обліку та актами переплаву.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Контролюючим органом в акті перевірки вказується про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, проте, не вказується, яка саме редакція зазначених норм Податкового кодексу України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як зазначено вище, спірні господарські операції мали місце у 2014-2016 роках, тому аналізу підлягають редакції податкового законодавства, які діяли протягом вказаних періодів.

Статтею 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній протягом жовтня-листопада 2014 р., визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., відповідно до якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За приписами пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до 01.01.2015 р., інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України у цієї ж редакції витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу у зазначеній редакції витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, за спірними господарськими операціями, здійсненими позивачем протягом 2014 р., підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток щодо господарських операцій, які мали місце у 2014 р.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 р., розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств викладений у новій редакції, якою запроваджено новий підхід до визначенню об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2015 р., об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення відємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення відємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України в редакції, яка діє з 01.01.2015 р., визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 5-7 цього Положення витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з п. 9 Положення не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Оскільки формування позивачем витрат звітного періоду за спірними господарськими операціями, які здійснені позивачем у 2015-2016 роках, підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат.

Правомірність визначення складу витрат у звітних періодах вказує на правомірність визначення позивачем показників звіту про фінансові результати в контексті спірних господарських операцій, відповідно, висновок контролюючого органу про заниження платником податку фінансового результату до оподаткування у 2015-2016 роках є неправильним, що свідчить про неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Суд вказує на правильний висновок суду першої інстанції про необґрунтованість посилання контролюючого органу на порушення позивачем вимог п. 135.1 ст. 135 та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, а відтак і про недобросовісність відповідача під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0014251406 від 27.10.2017 р., оскільки Податковий кодекс України в редакції, що діє з 01.01.2015 р., не містить такої норми, як пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, а також змінено зміст статті 135 з Порядок визначення доходів та їх склад на База оподаткування , відповідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України може бути застосована лише до тих правовідносин, які існували до 01.01.2015 р., тобто до господарських операцій з ТОВ Волгобалт за жовтень 2014 р., ТОВ Такт , МПП ВКФ Експрес-Комплект та ТОВ Моторба за листопад-грудень 2014 р.

Правомірність формування витрат обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з тими самими контрагентами.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, що діяла протягом 2014 р. по 28.07.2015 р., право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в зазначеній редакції датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу у вказаній вище редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 цього кодексу у зазначеній редакції якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вказаній вище редакції не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній у 2015-2016 р.р., до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у зазначеній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього кодексу у вказаній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями п. 198.6 ст. 198 у вказаній редакції не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів за спірними угодами, оприбуткування таких товарів, подальший рух та використання товарів у виробництві власної продукції.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає необґрунтованими та зазначає, що ці доводи є аналогічними доводам, які викладались контролюючим органом у запереченнях проти позову.

Щодо доводів апелянта на неврахування судом першої інстанції встановлених в ході перевірки обставин, зокрема, щодо взаємовідносин з контрагентами з ознаками сумнівності, суд вказує на таке.

Контрагенти позивача, за наслідками здійснення господарських операцій з яким позивачем сформовано витрати та податковий кредит з податку на додану вартість, в перевіряємий період мали статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносилось, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товарів.

Доводи апелянта про відсутність у контрагентів позивача основних засобів, виробничих приміщень, трудових ресурсів, неможливість проведення зустрічних звірок через незнаходження підприємств за податковими адресами суд вважає безпідставними.

Відповідачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 73, 75-76 КАС України таких тверджень. При цьому, як зазначено вище, до ЄДР не внесено відомостей про відсутність контрагентів за місцезнаходженням.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Стосовно доводів контролюючого органу про неврахування судом першої інстанції, що адреси навантаження товару не співпадають з юридичними адресами контрагентів, а за адресами навантаження товару знаходяться інші підприємства, тому при відсутності складських приміщень у контрагентів неможливо встановити факт навантаження товару та поставки товару за рахунок контрагентів, відповідно, неможливо встановити факт отримання позивачем товару саме від цих контрагентів, суд вказує на наступне.

Відповідачем не спростовано належними доказами твердження позивача, що навантаження товару не за місцезнаходженням контрагентів обумовлено тим, що для зменшення витрат на перевезення за домовленістю із цими контрагентами здійснювалось перевантаження товару у зручних для позивача місцях з транспортних засобів, наданих цими контрагентами, на транспортний засіб позивача, а здійснення господарських операцій у такий спосіб чинним законодавством не заборонене.

Також є безпідставними доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції існуючих досудових розслідувань відносно контрагентів позивача.

Суд зауважує, що відкриття кримінального провадження жодним чином не може доводити нереальність господарських операцій такого підприємства, оскільки встановлені в ході досудового розслідування обставини, без підтвердження таких обставин вироком суду, що набрав законної сили, не є підставою для звільнення від доказування.

Сукупність досліджених судом доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, відповідно, й нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим є обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 р. в справі № 808/3562/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 р. в справі № 808/3562/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛКМ Донакс до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 11.07.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.07.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко