Постанова

від 20.11.2018 по справі 808/3562/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №808/3562/17

адміністративне провадження №К/9901/48627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (судді: А.В. Шлай (головуючий), О.О. Круговий, Т.С. Прокопчук) у справі № 808/3562/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛКМ Донакс до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ЛКМ Донакс (далі - позивач, ТОВ ЛКМ Донакс ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2017 за № 0014261406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 830 884,00 грн та № 0014251406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 715 681,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 27 жовтня 2017 року № 0014261406 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 27 жовтня 2017 року № 0014251406.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ЛКМ Донакс у повному обсязі.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року відповідачу повернуто апеляційну скаргу на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

5. Рішення апеляційного суду мотивоване невиконанням контролюючим органом вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з неподанням відповідачем до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 102 297,72 грн та відсутністю передбачених Кодексом адміністративного судочинства України повноважень суду, у таких випадках, на продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірного судового рішення, на неврахування судом при прийнятті рішення окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також на те, що ним не було пропущено встановлених процесуальним законодавством строків на звернення до суду апеляційної інстанції при поданні первинної апеляційної скарги, контролюючий орган був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 808/3562/17 через відсутність відповідного фінансування у відповідача на такі цілі. Крім того, відповідач зазначив, що ним було сплачено судовий збір ще до прийняття апеляційним судом оскаржуваного рішення, а саме - 23 березня 2018 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

10.1. Частина друга статті 298.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

10.2. Пункт 1 частини п'ятої статті 296.

До апеляційної скарги додаються: документ про сплату судового збору.

10.3. Частина друга статті 169.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10.4. Пункт 1 частини четвертої статті 169.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

10.5. Частина восьма статті 169.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Приписи частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо скаржником у зазначений строк не буде усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, повернути скаржнику таку апеляційну скаргу.

12. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга відповідача була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), а саме - у зв'язку з не наданням відповідачем разом із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 102 297,72 грн. Копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху отримано відповідачем 15 березня 2018 року, що ним не заперечується.

13. На виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС у Запорізькій області була надіслана заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

14. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо поданої контролюючим органом заяви суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), зокрема, частин першої та другої статті 121, на порушення якої апеляційним судом посилається контролюючий орган, встановлюють саме дискреційні повноваження суду щодо продовження ним відповідних процесуальних строків, за умови наявності поважних причин/підстав для продовження такого строку. Контролюючим органом не було надано до суду апеляційної інстанції разом із заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості сплати відповідачем судового збору за подання первинної апеляційної скарги у строки встановлені процесуальним законодавством, а також того, що відповідачем вживалися необхідні заходи для здійснення такої сплати.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Тобто, надання особою доказу щодо сплати судового збору є її обов'язком згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 27 березня 2018 року вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року відповідачем виконані не були.

15. Доводи контролюючого органу щодо того, що ним було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги до прийняття оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, а саме - 23 березня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 158 від 23.03.2018, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - 27 березня 2018 року, не було надіслано жодних документів та доказів до суду апеляційної інстанції на підтвердження здійснення ним сплати судового збору.

16. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 298 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Запорізькій області вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2018 року виконані не були, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

18. З огляду на зазначене, враховуючи частину другу статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 808/3562/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду