Постанова

від 12.07.2018 по справі 825/1610/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1610/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Бабенка К.А., Василенка Я.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" (далі - ТОВ "УТМГ") звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2017 № 0004351401, № 0004361401 та № 0004381401.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 04.11.2016 № 7092 та плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "УТМГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, про що складено акт №85/26-15-14-01-03/35945518 від 03.03.2017 (далі-акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1 пункту 44.2 статті 44, Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4 розділу 2 Положення № 88 постанови Кабінету Міністрів України, пунктів 5, 7 (П(С)БО 15) , пунктів 6, 7 П(С)БО 16 "Витрати", статті 4 "Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності" Закону України № 996-ХІV за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 та встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 13 165 520 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 2 029 317 грн., 2015 рік на суму 8 208 634,00 грн. та за 9 місяців 2016 року на суму 2 927 569 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 991 091 грн., а саме: за вересень 2015 року на суму 791 344 грн., жовтень 2015 року на суму 476 494 грн., листопад 2015 року на суму 472 309 грн., грудень 2015 року на суму 109 110 грн., за січень 2016 року на суму 432 370 грн., за лютий 2016 року на суму 709 464 грн.. Завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на загальну суму 11 922 187 грн., в тому числі по періодах: травень 2015 року у сумі 1 286 890 грн., вересень 2016 року на суму - 10 635 297 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, з порушенням граничного терміну їх реєстрації, на загальну суму ПДВ 486 503,4 грн.;

- частини восьмої статті 9 Закону України №2464-V від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 6 частини третьої р.4 Наказу Міндоходів № 455 від 19.09.2013 "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. "

Не погоджуючись з висновками перевірки, 10.04.2017 ТОВ " УТМГ" подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення № 47/04-17 (вх. № 13250/10 від 10.04.2017), за результатами розгляду якого податковим органом прийнято рішення, де пункти 3.1.2.1, 3.1.2.5 акту перевірки викладено в новій редакції:

" 1. підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1 пункту 44.2 статті 44, Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4 розділу 2 Положення № 88 постанови Кабінету Міністрів України, пунктів 5, 7 (П(С)БО 15) , пунктів 6, 7 П(С)БО 16 "Витрати", статті 4 "Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності" Закону України № 996-ХІV за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 та встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 14 541 829 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 2 029 317 грн., 2015 рік на суму 9 584 943 грн. та за 9 місяців 2016 року на суму 2 927 569 грн.. Інші висновки акта перевірки від 03.03.2017 № 85/26-15-14-01-03/3594518 залишено без змін, а заперечення без задоволення".

За результатами перевірки, з урахування висновків, зроблених за наслідками розгляду заперечень до акту перевірки, та досліджених первинних документів, ГУ ДФС у м. Києві прийняв податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017:

- № 0004351401 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 12 512 512 грн. - основного платежу, 731 892 грн. штрафних санкцій,

- № 0004361401 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 991 091 грн. - основного платежу, 747 771 грн. штрафних санкцій,

- № 0004381401 про зменшення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій за платежем з податку на додану вартість в сумі 11 922 187,00 грн..

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що наявність у позивача документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків .

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Разом із тим, згідно із положеннями п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у спірний період ТОВ "УТМГ" мало взаємовідносини: з ТОВ "ВГМ" (код 38355533) на підставі договору поставки від 01.02.2013 №150201, умовами якого передбачено поставку запасних частин до літальних апаратів; з ТОВ "Конференц Хауз Про" (код 39468241) на підставі договору поставки від 01.09.2015 №102/П-15, умовами якого передбачено поставку запасних частин до спецтехніки; з ТОВ "Спец-Пром-Снаб" (код 39819888) на підставі договору поставки від 01.09.2015р. №101/П-15, умовами якого передбачено поставку запасних частин до спецтехніки; з ТОВ "Кейсен Груп" (код 39426270), то умовами договору №94/У-15 від 01.04.2015 передбачено надання послуг по ремонту агрегатів; з ТОВ "ЮБС Груп" (код 39727860), то умовами договору поставки №104/П-15 від 22.09.2015 передбачено поставку запасних частин до спецтехніки.

На підставі вищевказаних договорів, специфікацій до них, додатків, видаткових накладних, та інших первинних документів вищевказаними контрагентами було здійснено поставку товарів на склад Позивача та надані послуги з ремонту. Адресою складу прийняття товарів та місцем отримання послуг є вул. Жилянська, 101-а, м. Київ, 01135, Україна.

Розрахунки за поставлений товар здійснювалися в безготівковій формі. Грошові кошти на підставі платіжних доручень перераховувалися ТОВ УТМГ на поточні рахунки постачальників/виконавців послуг лише після фактичного отримання товарів на склад ТОВ УТМГ та фактичного отримання послуг замовником та ненадходження рекламацій від власників агрегатів, що підтверджується матеріалами справи.

Також, реальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами підтверджується наявністю у ТОВ "УТМГ" офісного та складського приміщень, відповідного штату працівників, основних фондів, тощо.

Зазначені обставини в їх сукупності вказують на наявність у позивача ділової мети придбання цих робіт/продукції у контрагента та розумних економічних причин укладання з даними підприємствами наведених вище договорів.

Колегія суддів також зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень, з чим і погодився суд першої інстанції, посилається на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2016 у справі № 761/20573/16-к (провадження № 1-кп/761/968/2016), яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 205 КК України ОСОБА_4 (директора ТОВ Спец-Пром-Снаб ).

За переконанням відповідача даний вирок свідчить про те, що директор ТОВ Спец-Пром-Снаб - ОСОБА_4 не здійснював господарської діяльності від імені даного підприємства. Також відповідач вказує, що ОСОБА_4 надав свідчення, відповідно до яких він, як директор ТОВ Спец-Пром-Снаб , жодної діяльності не здійснював, товарів не купував та не реалізовував, жодних документів фінансово-господарської діяльності не складав та не підписував.

На цій підставі податковий орган прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ Спец-Пром-Снаб не спричинили реального настання господарських операцій.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на вказані обставини, оскільки, зокрема, наведеним вище вироком не встановлено фіктивності господарських операцій даного підприємства з позивачем, а лише встановлено факт реєстрації ОСОБА_4 даного підприємства на його ім'я без наміру займатися господарською діяльністю, що саме по собі не є достатнім і необхідним, у розумінні КАС України, доказом, підтверджуючим обставини, на які посилається апелянт, та не виключає можливості здійснення ТОВ Спец-Пром-Снаб реальних господарських операцій. При цьому вказаний вирок не містить встановлених обставин щодо не підписання ОСОБА_4 документів за результатами здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Спец-Пром-Снаб .

Так, колегія суддів зазначає, що вказаний вирок не має преюдиційного значення для даної адміністративної справи, оскільки дана справа не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності ОСОБА_4

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції оцінює вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2016 у справі № 761/20573/16-к (провадження № 1-кп/761/968/2016) в сукупності та взаємному зв'язку з іншими наявними доказами.

Крім того, як вбачається з рішення суду першої інстанції, основним аргументом відсутності реальності здійснення господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами є наявність кримінальних проваджень, в яких директора ТОВ ВГМ , ТОВ "Кейсен Груп", ТОВ "Конференц Хауз Про" заперечують свою причетність до вказаних підприємств.

Також, первинні документи по господарських операціях між позивачем та ТОВ "ЮБС Груп" з боку контрагента підписані ОСОБА_5 У протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 22.03.2016 останній пояснив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства немає та не уповноважував на це третіх осіб. Звітних та первинних бухгалтерських документів підприємства не підписував, хто здійснював керування даним підприємством, йому невідомо, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відкрите кримінальне провадження не свідчить про встановлену фіктивність підприємства та відсутність господарських операцій.

Крім того, у даній справі відсутні жодні правові підстави вважати, що позивач знав або міг знати про факт реєстрації даних підприємств на ім'я осіб, які не мали наміру займатися підприємницькою діяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтв платника податку на додану вартість, сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів, а також здійснювати перевірку повноважень керівників контрагентів на підпис первинних документів, податкових накладних та ідентифікацію їх підписів.

Що стосується взаємовідносин позивача ТОВ УТМГ з ТОВ "НПЛ КОМ", ТОВ "КАНРЕМТОРГ", ТОВ "НІКА ЕЙР", ТОВ "ОМІКРОН ПЛЮС".

Так, у ТОВ "НПЛ КОМ" позивачем придбано полосовий фільтр gsm; антена внутрішня панельна i-atp1-800/2700mhz; комбайнер потрійного діапазону модель: 8004750; комбайнер потрійного діапазону модель: 8004750; широкосмугова пряма муфта гібрид 3db модель: 8050250; у ТОВ "НІКА ЕЙР" - колесо, колесо гальмівне, гальмо, послуги з капітального ремонту відповідно до регламенту та технічної документації; у ТОВ "Канремторг" - електричний механізм, індикатор, блок, механізм, послуги з капітального ремонту агрегатів до літаків типу ІЛ-76, ІЛ-78; у ТОВ "Омікрон Плюс" - міст четвертий - першої категорії 4905-2450010, зірка внутрішня 105М. 16. 169-4, приціл ПП61АМ, реле-регулятор РР-390Б1, пульт керування П11-5, редуктор колісний задній правий - першої категорії 4905-2602010-01 та інше.

Колегія суддів звертає увагу, що ліцензуванню підлягають лише певні види господарської діяльності, виключний перелік яких закріплений в ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року № 222-VIII. Так, відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України з питань ліцензування певних видів господарської діяльності, операції Товариства з купівлі та поставки запчастин до спецтехніки широкого асортименту, що не є товарами військового призначення, не - лягають ліцензуванню.

При цьому, податковий орган, без посилання на будь-які докази, зазначає, що частина придбаних товарів, зокрема корпуси сателіта редуктора 7273-0470 та 7272-1420, спеціальні компоненти до турбогенератора ТГ-16М, комплекти запасних частин до авіаційних двигунів типу Р- 25 приціл ПП61АМ, є товарами військового призначення, а отже начебто не могли бути реалізовані контрагентами ТОВ УТМГ .

Також, дослідженням фактичних фінансово-господарських операцій ТОВ УТМГ за період з 2013 року по 9 місяців 2016 року не встановлено фактів укладення останнім будь-яких договорів дарування, договорів поставки, що не передбачали компенсацію вартості товарів, чи договорів про надання безповоротної фінансової допомоги.

Як вже зазначалося, недійсність, нікчемність або удаваність правочинів між позивачем та ТОВ В.Г.М. , ТОВ Конференс Хауз Про , ТОВ СПЕЦ-ПРОМ-СНАБ , ТОВ ЮБС Груп , ТОВ Кейсен Груп , ТОВ НПЛ КОМ , ТОВ КАНРЕМТОРГ , ТОВ НІКА ЕЙР , TOB ОМІКРОН ПЛЮС не визнана в судовому порядку. У зв'язку з цим, твердження ГУ ДФС у м. Києві в Акті перевірки, що товар отриманий Позивачем від зазначених вище контрагентів на безоплатній основі в сумі 38230809,00 грн. є лише припущеннями, не підкріпленими належними доказами.

Таким чином, невизнання ГУ ДФС у м. Києві витрат позивача, пов'язаних з придбанням продукції/замовленням послуг у контрагентів ТОВ В.Г.М. , ТОВ Конференс Хауз Про , ТОВ СПЕЦ-ПРОМ-СНАБ , ТОВ ЮБС Груп , ТОВ Кейсен Груп , ТОВ НПЛ КОМ , ТОВ КАНРЕМТОРГ , TOB НІКА ЕЙР , ТОВ ОМІКРОН ПЛЮС є цілком безпідставним.

Колегія суддів також приймає до уваги висновок експертів №125 за результатами судово-економічної експертизи, складений 02 липня 2018 року.

Як вбачається з висновків експертизи, встановлене за висновками акту перевірки №85/26-15-14-01-03/35945518 від 03.03.2017 р. (з урахуванням листа Головного Управління ДФС у місті Києві Щодо розгляду заперечень від 09.06.2017 р. №15766/10/26-15-14-01-03) заниження ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група податку на прибуток на загальну суму 14 541 829 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 2 029 317 грн., за 2015 рік на суму 9584 943 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 2 927 569 грн., а також податку на додану вартість на загальну суму 2 991 091 грн., а саме: за вересень 2015 року на суму 791344,00 грн., за жовтень 2015 року на суму 476 494,00 грн., за листопад 2015 року на суму 472 309,00 грн., за грудень 2015 року на суму 109110,00 грн., за січень 2016 року на суму 432 370,00 грн., за лютий 2016 року на суму 709464,00 грн. документально не підтверджується.

Також, колегія суддів відзначає, що податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов неправильних висновків про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року - скасувати .

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13 червня 2017 року № 0004351401 щодо нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів разом зі штрафними санкціями в розмірі 13 244 404, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13 червня 2017 року № 0004361401 щодо нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість разом зі штрафними санкціями в розмірі 3 738 862, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13 червня 2017 року № 0004381401 щодо зменшення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій за платежем з податку на додану вартість в сумі 11 922 187, 00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Бабенко К.А.

Василенко Я.М.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2018.