Справа № 202/6443/17
Провадження № 2/202/396/2018
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
04 липня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гриня К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, про скасування запису про державну реєстрацію прав та визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, про скасування запису про державну реєстрацію прав та визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2006 р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПриватБанк , був укладений кредитний договір №DNLGA00000025, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 130 802,50 дол. США. Також, 14 листопада 2006 року ОСОБА_3 було передано в іпотеку ПАТ КБ Приватбанк житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0589 кв.м., на якій розташований зазначений будинок. У зв'язку з фінансовими труднощами, вона - позичальник за кредитним договором від 14.11.2006 року, перестала тимчасово сплачувати кредит, у зв'язку із чим, у неї виникла певна заборгованість за кредитним договором, а згодом і рішення суду про стягнення заборгованості.
Нещодавно вона дізналася про те, що належний їй на праві власності житловий будинок та земельна ділянка перереєстровані на відповідача і вона вже не є власником зазначеного майна. Вважає, що дії відповідача суперечать Закону України Про іпотеку , оскільки здійснені із порушенням процедури переходу права власності на майно передане в іпотеку; Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , майно відчужене без згоди власника та у неї немає іншого житла, на її житло розповсюджується дія мораторію. Без її згоди належне їй житло відчужувати не могли. Просила суд: скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, НОМЕР_2 та рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк ПриватБанк , код 14360570, індексний номер рішення: 32427078 від 18.11.2016 року, здійснений приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною; скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: земельної ділянки, площею 0,0589 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, № НОМЕР_3 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк ПриватБанк , код 14360570, індексний номер рішення: 32427078 від 18.11.2016 року, здійснений приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку, площею 0,0589 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, та просив суд позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що приватним нотаріусом як державним реєстратором при здійсненні реєстраційної дії щодо перереєстрації права власності за заявою ПАТ КБ ПриватБанк не були дотримані вимоги положення Закону України Про іпотеку , оскільки такі дії суперечать закону, а також зазначені дії не відповідають положенням Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , оскільки майно, на яке було звернуто стягнення кредитором в позасудовому порядку було придбано за кредитні кошти, отримані в іноземній валюті, це є єдиним житлом позивача і його розмір не перевищує встановленого законом розміру загальної площі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що позивачу надсилалася вимога про усунення порушень кредитного договору і намір кредитора звернути стягнення на нерухоме майно, яка нею була отримана. Також представник відповідача зазначила, що положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки розмір будинку перевищує 250,0 кв.м. .
Відповідач приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Л.Л. в судове засідання не з'явилась, про місце і час судового розгляду повідомлялась належним чином. Відповідно до заперечення позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими, такими, що не підтверджуються доказами, не відповідають матеріальним та процесуальним нормам права та просила суд в позові відмовити.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року було задоволено клопотання позивача щодо витребування доказів по справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року було задоволено клопотання позивача щодо витребування доказів по справі.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.11.2006 р. між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ ПриватБанк , правонаступником якого є ПАТ КБ ПриватБанк , був укладений кредитний договір №DNLGA00000025, предметом якого є надання споживчого кредиту в розмірі 130802,50 доларів США, з оплатою 10,08% річних з терміном погашення 14.11.2013р.
В забезпечення основного зобов'язання між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір №DNLGA00000025 від 14.11.2006 р., відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю належне на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, має наступні характеристики : А -1 житловий будинок шлакобетон; житлова кімната 32,3 кв.м., загальна площа 44,6 кв.м.; Ж-2 житловий будинок цегл.; житлова кімната 108,6 кв.м.; загальна площа 210,7 кв.м.; Л - убиральня дощата; З - гараж цегла; М,Н - вольєри; 1-7,І,ІІ - споруди. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Цільове призначення предмету іпотеки жила нерухомість. Іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,0589 кв.м. на якій розташоване майно і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ 565088, вид. 26.09.2006 року Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів.
Відповідно до п.18.8.1 Іпотечного договору, укладеного між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані та відповідно до п.18.8.2 у визначених випадках звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором.
Згідно з п.24 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюються у випадках, передбачених п.п.18.8.1,18.8.2,18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України Про іпотеку на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.
Звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити Іпотекодавця (п.29 Договору Іпотеки) .
06.11.2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки №DNLGA00000025 від 14.11.2006 р.
12.11.2013 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін до договору іпотеки. Відповідно до Договору погашення за Кредитним договором здійснюється в строк з 14.11.2006 року по 15.11.2023 рік.
Як вбачається із Довідки ПАТ КБ Приватбанк , заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 10.11.2016 року складає 344429,56 дол. США. Відповідно до листа №134 від 09.09.2016 року, ПАТ КБ ПриватБанк на підставі п.29 Договору Іпотеки направив ОСОБА_3 повідомлення про намір Банку здійснити перехід права власності до Іпотекодержателя на Предмет Іпотеки або укласти від свого імені договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, яке отримано ОСОБА_3 24.09.2016 року.
В судовому засіданні сторони не заперечували того, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором були судові процеси про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ухвалювалися рішення.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
В зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. про здійснення реєстрації права власності на Предмет іпотеки відповідно до ст.ст.37,38 Закону України Про Іпотеку .
18.11.2016 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.А. було прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 32427078 від 18.11.2016 р. та зареєстровано 18.11.2016 р. право власності на будинок АДРЕСА_2 за ПАТ КБ ПриватБанк (номер запису про право власності 17500140) та на земельну ділянку площею 0,0589 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, номер запису НОМЕР_3, індексний номер 32427078 від 18.11.2016 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно з ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації .
Згідно з п.57 Порядку, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно п. 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Надані приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. матеріали справи містять належні докази щодо направлення Іпотекодержателем іпотечної вимоги Іпотекодавцю щодо усунення порушень кредитного договору та можливого звернення стягнення на предмет іпотеки, які були надані ПАТ КБ ПриватБанк нотаріусу при здійсненні реєстрації права власності.
Не можуть бути прийняті судом до уваги посилання позивача та представника позивача на порушення приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. положень Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Як вбачається із матеріалів справи в домоволодінні АДРЕСА_2 розташовані два житлових будинки: А -1 загальна площа 44,6 кв.м. та Ж-2 житловий будинок загальна площа 210,7 кв.м. Загальна площа становить 255,3 кв.м. Іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,0589 кв.м.
Виходячи із вищевикладеного та беручи до уваги, що позивачкою не надано доказу, що зазначене нерухоме майно є єдиним місцем їх проживання, та беручи до уваги, що загальна площа предмету іпотеки становить 255,3 кв.м., а тому в даному випадку положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не підлягають застосуванню, та суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, такими, що не підтверджуються доказами та не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись: Законом України Про іпотеку , Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , ст. ст. 387,392 ЦК України, ст.ст. 4,13,141, 259, 263-265,354 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄДРПОУ 14360570), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни ( АДРЕСА_1), про скасування запису про державну реєстрацію прав та визнання права власності на нерухоме майно- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст рішення складено 13.07.2018 року.
Суддя: Л.П. Слюсар
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2018 |
Оприлюднено | 17.07.2018 |
Номер документу | 75303544 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Слюсар Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні