Рішення

від 13.07.2018 по справі 177/85/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/85/18

Провадження № 2/177/410/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, яку уточнила та в обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що її батькові ОСОБА_4 за життя на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 3,420 га, розташована на території КСП Южне Веселівської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді зазначеної земельної ділянки, яку після його смерті вона будучи спадкоємцем першої черги за законом фактично прийняла.

02.10.2013 року позивач звернулася до державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, однак їй постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відмовлено, у зв'язку з тим, що спадкоємиця пропустила 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та у спадкоємиці відсутні документи, які підтверджують факт родинних сосунків з померлим.

Вважає, що причина пропуску строку подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщин є поважною, оскільки вона є юридично необізнаною особою, і не знаючи вимог цивільного законодавства, вважала, що так як вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, то звертатися до нотаріальної контори із відповідною заявою у встановлений строк необхідності не має.

Щодо факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4 зазначає, що останній дійсно є її батьком, оскільки її мати ОСОБА_5 все своє життя проживала з ним та вела сімейне життя без реєстрації шлюбу.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами та неможливістю оформлення належним чином своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька позивач змушена звернутись до суду.

Просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме, що ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року є її рідним батьком та визначити її додатковий строк 1 місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача - Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися, від них на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 33).

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступних законних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого виконкомом Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 29.11.2004 року (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 3,420 га, розташовану на території КСП Южне Веселівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя 19.04.2002 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким спірну земельну ділянку заповів ОСОБА_6, що підтверджується копією заповіту, завіреного секретарем виконкому Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованому в реєстрі за № 66 (а.с. 7).

ОСОБА_6 будучи спадкоємцем за заповітом відмовилася від спадщини та не заперечувала, щоб спадщину оформила на своє ім'я ОСОБА_3, про що надала відповідну заяву до нотаріальної контори (а.с. 48).

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті з життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пунктом 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом оскільки є донькою ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у зв'язку з чим звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, однак державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори винесено постанову від 02 жовтня 2013 року, якою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у зв'язку з тим, що спадкоємиця пропустила 6-місячний строк подачі заяви про прийняття спадщини та відсутні документи, які підтверджують факт родинних стосунків спадкоємиці з померлим (а.с. 9).

В пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Заяви про встановлення батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Як роз'яснено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС ( 2006-07 ), суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини

Відповідно до ст.53 КпШС, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач ОСОБА_3 змінила прізвище з ОСОБА_3 під час реєстрації шлюбу 04.10.1975 року (а.с. 62).

В свідоцтві про народження позивача зазначено, що її матір'ю є ОСОБА_5, запис про батька відсутній (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року мати позивача ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 13).

На підтвердження факту родинних відносин між нею та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, позивачем надано акти від 27 квітня 2017 року, посвідчені секретарем Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, які складені депутатом Веселіської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та мешканцями АДРЕСА_1, в яких зазначено, що ОСОБА_4 дійсно проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 та фактично був батьком заявниці (а.с. 15-16) та довідку Веселівської сільської ради 29.11.2016 року (а.с. 17), згідно якої ОСОБА_4 дійсно був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою разом з дружиною ОСОБА_5, яка є матір'ю позивача.

Однак, зазначені докази суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не підтверджують саме спільного проживання та ведення спільного господарства матір'ю позивача та ОСОБА_4, спільне виховання чи утримання ними дитини. Тим більше не наданого жодного доказу на підтвердження визнання ОСОБА_4 за життя батьківства щодо позивача.

Таким чином в зв'язку з недоведеністю факту батьківства ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року відносно ОСОБА_3, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Також, позивач просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що оскільки вона є юридично необізнаною особою, і не знаючи вимог цивільного законодавства, вважала, що так як вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, то звертатися до нотаріальної контори із відповідною заявою у встановлений строк необхідності не має.

Також, на підтвердження пропуску строку на прийняття спадщини, в судовому засіданні представник позивача надала виписний епікриз про те, що 23.05.2005 року позивачу проведена операція (а.с. 73) та виписку з історії хвороби від 27.12.2004 року, в якій зазначено, що ОСОБА_8 14.12.2004 проведена операція (а.с. 74). Також зазначила, що у зв'язку зі своєю хворобу та хворобою ОСОБА_8 у позивача були відсутні кошти для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого 29.11.2004 року.

Однак, надані позивачем докази суд не може прийняти як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку, оскільки позивачу було достеменно відомо про смерть ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року і вона не оспорює цей факт. Строк на прийняття спадщини спадкоємцем сплив 27 травня 2005 року. Операцію їй було зроблено 23.05.2005 року, як вбачається з виписного епікризу від 3886, операція минула без ускладнень та лікарняний лист з цього приводу відкритий з 22.05.2005 року по 24.05.2005 року (а.с.73), тобто позивач не перебувала у безпорадному та тяжкому стані до та після операції. Щодо посилання позивача на те, що її онуку ОСОБА_8 була проведення операції 14.12.2004 року операції, то позивачем доказів на підтвердження факту родинних відносин суду не надано.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини, на які посилається позивач, такими не є. Поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини позивач не навела.

Жодних доказів на підтвердження існування причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій із прийняття спадщини, позивачем не надано.

Отже, встановивши, що у позивача не виникло право на спадкування за законом, у зв'язку з відсутністю факту родинних відноси між нею та спадкодавцем, а також те, що будь-яких перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк у позивача не було, а надані позивачем докази не підтверджують поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, тому і підстави для задоволення позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Керуючись ст. ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1261, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 315, 317, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України:

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) до Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339818, місце знаходження: с. Веселе, вул. Центральна, 1-а, Криворізький район, Дніпропетровська область) про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: