Ухвала

від 13.07.2018 по справі 522/8793/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1167/18

Номер справи місцевого суду: 522/8793/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 , слідчого ОСОБА_7 ,

представника ПАТ СП «Чорноморська Перлина» - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2018 року про відмову в накладенні арешту на майно, яке вилучене в ході обшуків у кримінальному провадженні №32018160000000024 від 14.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволені клопотань слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , поданого до суду 25 травня 2018 року про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучено 24.05.2018 року під час обшуку частини земної поверхні в селі Базар`янка Татарбунарського району Одеської області, що співпадає на місцевості з поворотними точками, які мають наступні географічні координати: точка 1: 45° 54 08.N 30°0820.6 Е, точка 2: 45°54 11.3N 30°0819.5 Е; точка 3: 45° 54 12.1N 30°0824.0Е, в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар`янка, вул. Шевченка, 37, в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар`янка, вул. Виноградна, 82 (перелік вилученого майна відповідно до матеріалів клопотань слідчого).

Зобов`язано слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 повернути ПАТ СП «Чорноморська перлина» тимчасово вилучене майно вказане в протоколах обшуків від 23 та 24 травня 2018 року, яке було вилучене за вказаними в ухвалах слідчого судді адресами в приміщеннях, які належать ПАТ СП «Чорноморська перлина»

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, посилаючись на приписи ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, зазначив, що слідчим недостатньо обґрунтована наявність підстав для накладення арешту на майно, а клопотання ґрунтується на припущеннях слідчого, які не підтверджене матеріалами провадження.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з таких підстав:

1) у клопотанні слідчого обґрунтовано зазначено, що виявлені в приміщеннях ПАТ СП «Чорноморська перлина» речі, предмети та документи, містять інформацію, яка є необхідною для дослідження під час досудового слідства, адже у своїй сукупності вони мають доказове значення;

2) слідчий cуддя не надав оцінки підставам зазначеним у клопотаннях для накладення арешту на майно - збереження речових доказів, а тільки розглянув клопотання в площині наявності чи відсутності у матеріалах кримінального провадження факту повідомлення особі про підозру;

3) слідчий cуддя своє рішення про відмову в накладенні арешту на майно також мотивував тим, що санкція ст. 212 КК України не передбачає конфіскації майна, однак саме ч. 3 ст. 212 КК України, за якою відомості внесеного до ЄРДР передбачає таку конфіскацію, а вилучене в ході обшуку майно, може у майбутньому підлягати конфіскації як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а не накладення арешту може призвести до його втрати та інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Посилаючись на наведені доводи, прокурорпросить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на вилучене в ході обшуків 23 та 24 травня 2018 року майно.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_6 пояснив, що із вилученого масиву речей та документів органи досудового розслідування цікавлять взаємовідносини ПАТ СП «Чорноморська перлина» та ТОВ «ВКФ «Азовоптторг», які мають ознаки фіктивності, тому інші вилучені в ході обшуків речі та документи слідчий готовий повернути власникам.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ПАТ СП «Чорноморська перлина» ОСОБА_8 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018 року до Приморського районного суду м. Одеси, надійшло шість клопотань слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 про накладання арешту на речі та документи вилучені в ході проведення 23-24.05.2018 року обшуків у кримінальному провадженні №32018160000000024 від 14.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2018 року, матеріали зазначених клопотань були об`єднанні в одне провадження з присвоєнням об`єднаному провадженню єдиного номеру провадження № 1-кс/522/9615/18.

Зазначена ухвала слідчого судді сторонами кримінального провадження оскаржена не була.

У клопотаннях слідчого зазначено, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №32018160000000024від 14.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємства ПАТ СП «Чорноморська Перлина», яке зареєстровано у Татарбунарському районні Одеської області в період з 01.12.2017 р. по 31.03.2018 р. шляхом проведення безтоварних операцій ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 6 485 866, 70 грн., що є коштами у великих розмірах.

Відповідно до клопотань слідчого, в ході досудового розслідування, встановлено, що директором підприємства ПАТ СП «Чорноморська Перлина» ОСОБА_9 та головним бухгалтером ОСОБА_10 , за попередньою змовою із засновником підприємства ОСОБА_11 розробили схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом проведення безтоварних операцій, документально відображуючи придбання товарів (нітроамофоски, аміачної селітри) від підприємства ТОВ «ВКФ «Азовоптторг» (ЄДРПОУ 25222351) з метою мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Крім того в ході досудового розслідування встановлено, що до первинних бухгалтерських документів ПАТ СП «Чорноморська Перлина» вносяться завідомо неправдиві відомості щодо автотранспорту, який нібито здійснював перевезення товарів (нітроамофоски, аміачної селітри) та водіїв автотранспортних засобів які не здійснювали такі перевезення.

Під час обшуків у вищезазначених приміщеннях, які були проведені 23 та 24 травня 2018 року, виявлено та вилучено майно, речі та документи згідно клопотання слідчого.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Так, відповідно до змісту клопотань слідчого, вилучене майно та документи, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а метою накладення арешту на зазначені документи та сільгосппродукцію, є лише збереження речових доказів, а також призначення експертиз.

Разом з тим, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, у клопотаннях слідчого не зазначено, якими доказами підтверджуються доводи слідчого про те, що вилучені документи та сільгосппродукція відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, адже факт ухилення від сплати податків встановлюється на підставі дослідження відповідних фінансових документів саме за період з 01.12.2017 р. по 31.03.2018 р..

Натомість в ході проведення обшуків окрім документів за 2018 рік були вилучені продукція з вином, виноматеріал, документи за 2004, 2005, 2012, 2014 роки.

Відповідно до приписів ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що слідчим суддею не враховано, що ч. 3 ст. 212 КК України, за якою відомості внесеного до ЄРДР передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а вилучене в ході обшуку майно, може у майбутньому підлягати конфіскації як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з наступних підстав.

Так,до матеріалівшести клопотаньслідчим булидодані копіївитягу зЄРДР №32018160000000024від 14.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, копії постанови начальника СУ ФР ГУ ДФС в Одеській обл. ОСОБА_12 від 22.05.2018 р. про здійснення досудового розслідування слідчою групою, копії ухвал слідчого судді від 22.05.2018 року про надання дозволів на проведення обшуків по вказаним вище адресам, та протоколи обшуків, від 23та 24.05.2018року,відповідно дояких буловиявлено тавилучено речіта документи.

Колегія суддів вважає, що надані слідчим документи не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а саме службовими особи ПАТ СП «Чорноморська Перлина», в період з 01.12.2017 р. по 31.03.2018 р., оскільки як слідчому судді суду першої інстанції так і апеляційному суду не надано жодного доказу завдання державі збитків у виді ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 6 485 866, 70 грн..

Більш того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на питання головуючого, прокурор ОСОБА_6 пояснив, що розмір завданих збитків державі був встановлений на підставі висновку спеціаліста, який міститься в матеріалах кримінального провадження, який суду не наданий. При цьому, слідчий ОСОБА_7 пояснила, що з моменту проведення обшуків та вилучення речей і документів, жодної експертизи по ним призначено не було.

Разом з тим, ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

При цьому, ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Аналіз матеріалів провадження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, показав, що слідчим суддею, при розгляді клопотань слідчого, були дотримані вимоги Конституції України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, КПК України, його рішення є законним та мотивованим, тому доводи прокурора викладені в апеляційний скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 03.07.2018 року - підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 170-173, 370, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2018 року про відмову в задоволенні клопотань слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучено 24.05.2018 року під час обшуку частини земної поверхні в селі Базар`янка Татарбунарського району Одеської області, що співпадає на місцевості з поворотними точками, які мають наступні географічні координати: точка 1: 45° 54 08.N 30°0820.6 Е, точка 2: 45°54 11.3N 30°0819.5 Е; точка 3: 45° 54 12.1N 30°0824.0Е, в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення обшуку 23.05.2018 року офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_4 залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4