Постанова

від 29.05.2007 по справі ас-13/117-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-13/117-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Адміністративна                                                             Головуючий по 1-й інстанції

справа №АС-13/117-06                                                   суддя –Водолажська Н.С.

                                                                                          Доповідач по 2-й інстанції

                                                                                          суддя –Кравець Т.В.

«24»травня 2007 р.                                                                                  м. Харків

Колегія  суддів у складі:

головуючий суддя Олійник В.Ф. судді Кравець Т.В., Істоміна О.А.

при секретарі Кобзєвій Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –Катасонов С.І.

відповідача –Костенко Р.В., Семенченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові  апеляційну скаргу ДПІ у Богодухівському районі Харківської області (вх.№4711Х/2-5)

на постанову господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року по адміністративній справі № АС-13/117-06          

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г.Шевченка, с. Колонтаїв  

до 1)Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

     2) Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області      

про визнання дій неправомірними, -  

встановила:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г.Шевченка, с. Колонтаїв, після зміни позовних вимог просить суд визнати недійсними рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 401/10/10-014 від 28.04.04.р, № 594 від 17.03.045 року, № 2369 від 03.12.2003 року, та № 281 від 03.02.2005 року про відмову у списанні боргу та зобов'язати списати безнадійний податковий борг, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, на загальну суму 128632,89 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року по справі №АС-13/117-06 позовні вимоги часткового задоволенні, визнано недійсними рішення ДПІ у Богодухівському районі № 594 від 17.03.045 року та № 281 від 03.02.2005 року. Зобов'язано ДПІ у Краснокутському районі Харківської області списати податковий борг ПСП ім. Шевченка в сумі 128632,89 грн. В решті позовних вимог в позові відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області звернулась з апеляційною скаргою, в якої просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року, прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на необґрунтованість оскаржуваної постанови та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що просить залишити постанову суду першої інстанції від 07.11.2006 року по даній справі без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що податковий борг, який він просить списати виник внаслідок форс-мажорних обставин, які стали причиною загибелі сільськогосподарських культур у 2002-2003 роках, та посилається на висновки Торгово-промислової палати України №7726/05-4 від 10.07.2003 року та №12342-05/4 від 19.09.2003 року.

Директор позивача неодноразово звертався до ДПІ з вимогою про списання безнадійного податкового боргу на суму 71432,89 грн., однак листом № 594 від 17.03.2005 року йому було повідомлено, що не має достатніх підстав для списання податкового боргу за 2000-2003 року. А висновок ТПП засвідчує лише обставини непереборної сили, а не підставу для списання безнадійного боргу.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2005 року по справі № Б-24/218-03 порушено провадження у справі про банкрутство ПСП ім. Шевченка, тобто позивач перебуває у процедурі банкрутства.

Згідно з преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами.

Преамбула Закону № 2181 зазначає також те, що цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких розповсюджуються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, абз.1 п.7.8. ст.7 Закону № 2181 законодавцем встановлено правило, відповідно до якого з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього закону.

Тобто, якщо до моменту винесення ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство не був сплачений податковий борг або не списаний податковий борг, то після порушення справи про банкрутство порядок сплати податкового боргу або його списання проводиться згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач зазначає, що борг по фіксованому сільськогосподарському податку виник на підставі розрахунків:

№ 2620 від 19.05.2000р. –21824,10 грн., сплачено платником в 2000 році 3424,90 грн., тобто до сплати підлягає - 18399,20 грн.

№ 10001 від 25.03.2003р. - 36588,00 грн., сплачено платником в 2001 році 15051,20 грн., до сплати підлягає - 21536,80 грн.

№ 11410 від 25.03.2003р. - 34503,00 грн., сплачено платником в 2002 році 21367,72 грн., до сплати підлягає - 13135,28 грн.

№ 1352 від 25.03.2003р. -  24152,10 грн., сплачено платником в 2003 році 5790,49 грн., до сплати підлягає - 18361,61 грн.

Загальна сума недоїмки по фіксованому сільськогосподарському податку становить 71432,89 грн.

Враховуючи, що податковий борг виник у 2000 році, а форс-мажорні обставини відбулись у 2002-2003 роках, то твердження позивача про наявність підстав для списання всього боргу незаконне.

Що стосується заборгованість з прибуткового податку у сумі 57200,00 грн., то судова колегія зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Заборгованість позивача по прибутковому податку підтверджується актом перевірки з питання підтвердження заборгованості по прибутковому податку № 32/17 від 16.12.2002 року. (а.с.13)

Відповідно до пп. а п.2 ст. 9 Декрету України «Про прибутковий податок з громадян»підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

ПСП ім. Т.Г. Шевченко протягом тривало часу не подавало до податкового органу звітності щодо нарахування прибуткового податку, не утримує та не перераховує податок до бюджету. Єдиним підтвердженням, заборгованості по прибутковому податку є акт перевірки № 32/17 від 16.12.2002 року. Станом на 01.11.2002р. заборгованість по прибутковому податку на виплачену заробітну плату становить 13,3 тис. грн., заборгованість по прибутковому податку по паям 37,9 тис. грн. Загальна сума заборгованості становить 51,2 тис. грн.

Також обставини справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до господарського суду з позовом про списання даного податкового боргу, але декілька раз не виконував вимог суду щодо надання додаткових документів, та ухвалою Господарського Суду Харківської області від 10 серпня 2004 року позов ПСП ім. Т.Г.Шевченко до Богодухівської МДПІ про списання безнадійного боргу було залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського Суду було зупинено провадження по даній справі у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи. Ухвалою суду ПСП ім. Шевченко було зобов'язано надати експерту документи необхідні для проведення експертизи, але позивач у судове засідання не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав. 26.05.2005р. господарським судом Харківської області було порушено провадження за позовом ПСП ім.. Т.Г. Шевченко про списання безнадійного податкового боргу. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 серпня 2005 року на підставі п.2 ст.80 ГПК України провадження у справі було припинено, оскільки на час розгляду справи по суті є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Рішення вступило в закону силу.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, законами України про державний бюджет на 2005 та 2006 роки  та пп. 9 п. З Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006р. № 398, зупинено дію підпунктів "в" та "г" пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181, а саме, заборонено списання окремої категорії безнадійних податкових боргів, а саме: податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений Законом № 2181, а також той, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Тобто, законодавець фактично виключив можливість списання податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про наявність підстав для списання податкового боргу позивача та часткове задоволення позов, визнавши неправомірним рішення Богодухівської МДПІ № 564 від 17.03.2005 року та 03.02.2005 року та зобов'язавши відповідача списати податковий борг на суму 128632,89 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову місцевого господарського суду в частині задоволення позову, та в цій частині відмовити у позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно,

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області  від 7 листопада 2006 року по справі № АС-13/117-06 скасувати в частині задоволення позовних вимог. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Адміністративну справу № АС-13/117-06 направити до господарського суду Харківської  області.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

         Головуючий суддя                                                                              Олійник В.Ф.

                                 Судді                                                                              Кравець Т.В.

                                                                                                                        Істоміна О.А.