Рішення

від 09.07.2018 по справі 910/1270/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2018Справа № 910/1270/18 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Київського творчо - виробничого комбінату "Художник"

про стягнення 38 086,13 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Ковтун Т.О.

від відповідача - Магей І.В.

В судовому засіданні 09.07.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Київський метрополітен" до Київського творчо - виробничого комбінату "Художник" про стягнення 38086,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем нанесено позивачу шкоду, в зв"язку з неналежним утриманням території пошкоджено склопластикове покриття павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 станції метро "Васильківська". Оскільки, з вини відповідача позивачу завдано збитків, останній звернувся до суду з вимогою про їх відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1270/18 від 26.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

16.03.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він зазначає про необґрунтованість суми завданих збитків, оскільки, ремонт був проведений не полікарбонатом, як зазначено у калькуляції, а бляхою, що є дешевшою за собівартістю. Відповідач зазначає, про відсутність повторного сходження снігу з даху будівлі відповідача.

23.03.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначав, що обставина щодо завдання шкоди майну метрополітену з вини відповідача було встановлено приписом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про неналежне утримання території. Внаслідок падіння льодових брил було пошкоджено полікарбонат над виходом з метрополітену на станції метро "Васильківська". Вартість робіт з відновлення пошкодженого майна згідно калькуляції становить 38086,13 грн. Позивач з метою недопущення травмування пасажирів метрополітену зробив тимчасовий ремонт перекриття вестибюлю № 1 бляхою, в подальшому після закупки полікарбонату буде проведено відповідний ремонт перекриття. Також позивач зазначає. що через невиконання припису благоустрою було повторне падіння снігових мас 02.02.2018.

Ухвалою суду від 28.03.2018 вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2018.

Через канцелярію суду 10.04.2018 від відповідача надійшов відзив на відповідь, в якому зазначено, що фотознімки повторного сходження снігу (02.02.2018) є тими ж самими, що і знімки, якими позивач обґрунтовує падіння снігу 23.12.2017. Тобто позивач вводить суд в оману. Відповідач не погоджується з тим, що розмір збитків розрахований саме позивачем, який є зацікавленою особою та перевищує реально понесені позивачем витрати. Крім того, відповідач вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодженням майна позивача.

26.04.2018 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 14.05.2018.

08.05.2018 від позивача надійшли пояснення з додатками.

Ухвалою суду від 14.05.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-інженерно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 14.05.2018 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 18.06.2018.

В судовому засіданні 18.06.2018 оголошено перерву до 09.07.2018.

В судовому засіданні 09.07.2018 представник відповідача заявив клопотання про долучення додаткових доказів. Клопотання про долучення доказів обгрунтовано тим, що позивач ввів відповідача в оману тим, про врегулювання спору мирним шляхом, а в подальшому відмовився від переговорів після спливу строку для подання доказів.

Відповідно до ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідач у своєму клопотанні не зазначив об'єктивних причин, які унеможливлювали подання доказів у встановлені законом строки та до закриття підготовчого провадження у справі та початку слухання справи по суті. Крім того обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги були викладені у позовній заяві та не змінювались ним, а тому відповідач мав достатньо часу для подання доказів у спростування доводів позивача та долучення їх до відзиву. В зв'язку з вищезазначеним суд залишає без розгляду клопотання про долучення додаткових доказів.

Представник позивача підтримав викладені у заявах по суті справи вимоги та підстави позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у своїх заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач надав сертифікат відповідності КВ 000541 від 14.12.2010, яким засвідчено закінчення будівництвом об'єкту: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції "Либідська" до станції "Васильківська" з оборотними пунктами. Будівельна довжина у двоколісному обчисленні - 3,705 км, експлуатаційна довжина - 3,79 км., кількість станцій - 3 станції, довжина станційних платформ - 104 м, пропускна спроможність - 40 пар поїздів на годину. Замовник об'єкту будівництва КП "Київський метрополітен". Сертифікат відповідності виданий на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 10.12.2010.

Позивачем не надані до матеріалів справи акт готовності об'єкта до експлуатації та проектно-кошторисна документації в підтвердження тих обставин, що склопластикове покриття даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська" є складовою частиною об'єкту: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції "Либідська" до станції "Васильківська" з оборотними пунктами на який виданий сертифікат відповідності КВ 000541 від 14.12.2010, яким засвідчено закінчення будівництва.

Акт введення об'єкта будівництва в експлуатацію позивачем суду не поданий.

Згідно наказу КП "Київський метрополітен" від 03.03.2012 № 90-Н "Про постановку на баланс новозбудованих об'єктів ст. "Бориспільська", ст. "Васильківська", ст. "Деміївська", ст. "Голосіївська", ст. "Виставковий центр" наказано поставити з 01.04.2012 на балансовий облік закінчені об'єкти будівництва метрополітену та введені в експлуатацію станції: - перший пусковий комплекс дільниці КЧЛ від ст. "Либідьська" до ст. "Виставочний центр" (ст. "Васильківська", ст. "Деміївська", ст. "Голосіївська") на суму первісної вартості 1892024,3 тис. грн.

Дирекції будівництва метрополітену наказано до 20.03.2012 забезпечити передачу зі статті балансу Незавершені капітальні інвестиції вартість відповідних складових об'єктів зазначених в наказі на баланс відповідним структурним підрозділам.

До 30.04.2012 керівникам структурних підрозділів забезпечити акцепт та постановку на баланс вказаних об'єктів: а саме станцій, тунельних проходів, ескалаторів, пристанційних площ, різного обладнання, що використовується позивачем відповідно до розподілу балансової належності та системи меж технічного обслуговування і ремонту споруд та устаткування метрополітену встановленого наказом від 05.10.2009 №349-11.

При встановленні параметрів нарахування амортизації слід враховувати дату початку експлуатації об'єкта, нормативний та фактичний термін корисного використання, а при визначенні місячної амортизації необхідно брати за основу залишкову вартість об'єкта та залишковий термін користування.

Докази, що підтверджують взяття основних засобів: склопластикового покриття даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська" на баланс позивачем не надано суду, як не подано будь-яких документів, що підтверджують вартість станом на дату введення в експлуатацію, та станом на 23.12.2017 року, не подані будь-які докази, що підтверджують ті обставини, що склопластикове покриття даху є частиною об'єкта будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції "Либідська" до станції "Васильківська" та введено в експлуатацію (технічний паспорт, проектна документація тощо).

Згідно акту від 23.12.2017, складеного комісією у складі начальника дистанції тунельних споруд № 2, заступника начальника дистанції руху № 2, майстра тунельного дистанції тунельних споруд № 2. Комісія оглянула покриття виходу № 1 вестибюлю № 1 станції метро "Васильківська" та виявила слідуюче: внаслідок подання снігових та льодових брил з даху будівлі Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" на дах будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська", було пошкоджено склопластикове покриття даху павільйону площею 13 м кв. (ремонту не підлягає, потребує повної заміни). Пошкодження сталося приблизно між 5-00 та 6-00 год . 23.12.2017.

Отже позивачем було зафіксовано пошкодження склопластикового покриття даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська" 23.12.2017 приблизно між 5-00 та 6-00 год.

До матеріалів справи долучено припис № 8.17.-727 від 23.12.2017 складений головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації встановлено порушення: не належне утримання території, не прибрано сніг та бурулі з даху комбінату "Художник". Запропоновано усунути порушення шляхом термінового очищення снігу та буруль із даху будівлі.

Суд звертає увагу, що сходження снігу згідно акту мало місце в ранішні часи 23.12.2017 (між 5.00-6.00 год.) тобто до початку робочого дня, а припис про необхідні очищення снігу був складений також 23.12.2017, тобто вже після сходження снігу з даху.

Згідно п. 3.1.3, 3.1.4, 3.3 "Правила благоустрою міста Києва" затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 (далі Правила № 1051/1051) посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Відповідальність за незабезпечення благоустрою, у тому числі при виконанні робіт самовільно, покладається на власника об'єкта благоустрою (балансоутримувача) та виконавця робіт. Утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій. Власники (балансоутримувачі) зобов'язані здійснити благоустрій об'єктів та елементів благоустрою згідно з паспортом благоустрою, який розробляється на підставі пропозицій та вимог Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить припис власникам (балансоутримувачам) щодо приведення їх об'єктів та елементів благоустрою у відповідний стан.

Пунктами 4.1.1 - 4.1.3, 7.5.3 Правил № 1051/1051 порядок утримання, експлуатації будівель і споруд інженерного захисту територій являє собою комплекс взаємопов'язаних організаційних і технічних заходів по технічному обслуговуванню, ремонту і реконструкції будівель і споруд, інженерних систем і обладнання, технічних засобів телекомунікацій. Роботи по утриманню, ремонту, реконструкції будівель, споруд інженерного захисту територій виконуються планово або примусово за відповідними приписами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та інших контролюючих органів. Відповідальність за утримання будівель, споруд інженерного захисту територій несуть власники, орендарі, керівники підприємств, установ, організацій та фізичні особи (далі - балансоутримувачі) згідно із законодавством України. Очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Згідно п. 19.2.1, 20.2.1- 20.2.3 Правил № 1051/1051 уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. Посадова особа контролюючого органу, яка під час перевірки об'єкта благоустрою виявила порушення вимог цих Правил, зобов'язана на винну особу скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При вчиненні однією посадовою чи фізичною особою двох або більше адміністративних правопорушень протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається за кожне правопорушення окремо. Після складення протоколу, він у п'ятиденний строк надсилається на розгляд до Київської міської адміністративної комісії чи до місцевих адміністративних комісій за місцем проживання порушника.

Правилами № 1051/1051 встановлено обов'язок власника споруди (балансоутримувача) очищати дах від снігу та буруль, в тому числі на підставі приписів працівників благоустрою. Доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення на керівника відповідача чи доказів невиконання відповідачем припису суду не надано.

Позивач надав до матеріалів справи калькуляцію № 519-П/12.17 на виконання робіт по заміні пошкодженого полікарбонату внаслідок падіння снігових та льодових брил з даху будівлі Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" на накриття павільйону вестибюлю № 1 ст. "Васильківська" 23.12.2017 на суму 36086,13 грн. калькуляція складена заступником начальника з утримання тунельних споруд та провідним спеціалістом ПЕВХ. Однак доказів на підтвердження вказаних осіб складати калькуляції та розраховувати суму можливих збитків до матеріалів справи не долучено. Згідно дефектного акту зніманню пошкоджених та улаштуванню нових листів полікарбонату підлягають листи у кількості 50,4 м кв. Суд звертає увагу, що згідно акту від 23.12.2017 пошкодженим є частина даху площею 13 м кв. а не 50,4 м кв., як визначено у дефектному акті. До калькуляції долучено розшифровку витрат у вигляді вартості робіт, що мають бути виконані, розрахунку витрат на оплату праці, розрахунку відсотків інших витрат на перевезення служби "П", розрахунку витрат автотранспорту. Крім того, позивачем не долучено до калькуляції з додатками доказів того, що вартість погодинної роботи працівників, вартість машино-годин встановлена на підприємстві саме в такому розмірі, який вказаний у калькуляції.

Також до матеріалів справи долучено фотознімки пошкоджень даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. мето "Васильківська". З фотознімків вбачається пошкодження та наявність снігу на даху будівлі, що знаходиться поблизу виходу з метро, наявність буруль чи слідів сходження снігу з даху з фотознімків не вбачається. Крім того, на знімках відсутня дата їх здійснення.

Доказів фіксування повторного сходження снігу з даху відповідача, про яке зазначено у заявах позивача, суду не надано. Про вказану обставину йдеться лише у листі КП "Київський метрополітен" від 05.03.2018 № 27/08-648, однак вона не зафіксована будь-якими первинними документами.

З фотознімків, долучених до матеріалів справи відповідачем, та з письмових пояснень наданих сторонами у справі, вбачається, що ремонт даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. мето "Васильківська" був проведений позивачем, проте не з використанням полікарбонату, як зазначено у калькуляції, а з використанням залізної бляхи.

Доказів, в підтвердження вартості здійсненого ремонту, та його здійснення, що є реально завданими збитками, позивачем суду не надано. В судовому засіданні позивач повідомив суду, що полікарбонатом ремонт не був проведений.

Також суд відзначає, що доказів того, що на даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. мето "Васильківська" був відсутній сніг і що не він в тому числі став причиною пошкодження даху виходу. позивачем суду не надано.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані його майну в зв'язку зі сходженням з даху відповідача снігу у розмірі 38086,13 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому згідно частини 2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

До вказаних правовідносин застосовуються загальні норми щодо відшкодування шкоди та збитків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 1166 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Враховуючи положення статей 22 ЦК України та 224 ГК України , для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.

Позивачем не доведено, що саме протиправна поведінка позивача призвела до пошкодження майна позивача та завдання йому збитків, оскільки, не надано доказів очищення снігу з даху виходу з станції метро та що наявний на ній сніг не є в тому числі причиною пошкодження покрівлі даху виходу. В зв'язку з цим відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням відповідачем правил № 1051/1051 щодо очищення даху від снігу та буруль і пошкодженням даху виходу з метрополітену. Крім того, позивач уже поніс витрати на ремонт даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. мето "Васильківська" і ст. 22 ЦК України надає йому право на відшкодування збитків саме у розмірі понесених витрат (реальних збитків), а не тих витрат, що він можливо має намір здійснити в подальшому.

Право на відшкодування збитків у вигляді витрат, які особа мусить зробити є у позивача лише за умови, якщо він не здійснював ремонт та не поніс будь-яких витрат на відновлення свого майна.

В даному випадку можуть бути відшкодовані лише уже реально понесені витрати, розмір яких позивачем не зазначено та не доведено.

Натомість, розмір витрат згідно калькуляції суд вважає крім іншого не обґрунтованим та завищеним, оскільки, розрахунок здійснювався згідно площі пошкодження у розмірі 50,4 м кв, а не як встановлено в акті від 23.12.2017 - 13 м. кв.

Позивачем не надані до матеріалів справи акт готовності об'єкта до експлуатації та проектно-кошторисна документації в підтвердження тих обставин, що склопластикове покриття даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська" є складовою частиною об'єкту: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції "Либідська" до станції "Васильківська" з оборотними пунктами на який виданий сертифікат відповідності КВ 000541 від 14.12.2010, яким засвідчено закінчення будівництва.

Докази, що підтверджують взяття основних засобів: склопластикового покриття даху будівлі павільйону виходу № 1 вестибюлю № 1 ст. метро "Васильківська" на баланс позивачем не надано суду, як не подані будь які документи, що підтверджують вартість станом на дату введення в експлуатацію, та станом на 23.12.2017 року, не подані будь-які докази, що підтверджують ті обставини, що склопластикове покриття даху є частиною об єкта будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції "Либідська" до станції "Васильківська" та його введено в експлуатацію (технічний паспорт, проектна документація тощо), не подані будь-які докази в підтвердження площі та технічних характеристик зазначеного об'єкта.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Тобто, причинно-наслідковий зв'язок між збитками та правопорушенням є залежністю факту настання майнової шкоди (та її розміру) від правопорушення, чи неналежного виконання зобов'язання. Це означає, що господарське правопорушення повинно передувати виникненню збитків. Крім того, не доведено вину відповідача у заподіянні збитків.

Отже позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо не очищення снігу з даху та завданими позивачу збитками та не доведено розмір збитків, які йому завдано, та які він просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відсутня встановлена належним чином вина відповідача в заподіянні позивачу збитків та не встановлено складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) до Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 32, код ЄДРПОУ 02914263) про стягнення збитків у розмірі 38086,13 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено:17.07.2018

Суддя І.В.Усатенко