Постанова

від 06.02.2019 по справі 910/1270/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. Справа№ 910/1270/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Ковтун Т.О., адвокат, довіреність № 14 від 05.12.2018;

від відповідача - Магей І.В., адвокат, ордер №723700 від 10.09.2018,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/1270/18 (суддя Усатенко І.В, повний текст складено - 17.07.2018) за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен до Київського творчо - виробничого комбінату Художник про стягнення 38 086,13 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського творчо - виробничого комбінату Художник про стягнення 38 086,13 грн. завданої шкоди.

Позивач звернувся з даним позовом, у зв'язку з пошкодженням склопластикового покриття даху павільйону площею 13 кв.м. виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська , внаслідок падіння снігових та льодових брил з даху будівлі Київського творчо-виробничого комбінату Художник . За твердженнями позивача, відповідно до калькуляції на виконання робіт по заміні пошкодженої покрівлі даху (оскільки покриття потребує повної заміни) сума завданої шкоди становить 38 086,13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/1270/18 у позові відмовлено повністю.

В мотивування прийнятого рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума збитків стягненню не підлягає, оскільки не доведено причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо неочищення снігу з даху та завданими позивачу збитками; не доведено розмір збитків, які йому завдано; не встановлено складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків та не доведено наявність вини відповідача у завданих позивачу збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом не повно досліджено обставини справи та не надано належної оцінки щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням покрівлі павільйону та виною відповідача. При цьому, скаржник зауважує, що підтвердженням визнання вини відповідачем є пропозиція укласти мирову угоду з позивачем, шляхом надання матеріалу для покрівлі пошкодженої частини даху.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до акту від 23.12.2017, складеного комісією у складі начальника дистанції тунельних споруд №2, заступника начальника дистанції руху №2, майстра тунельного дистанції тунельних споруд №2, комісія оглянула покриття виходу №1 вестибюлю № 1 станції метро Васильківська та виявила наступне: внаслідок падіння снігових та льодових брил з даху будівлі Київського творчо-виробничого комбінату Художник на дах будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська , було пошкоджено склопластикове покриття даху павільйону площею 13 м кв. (ремонту не підлягає, потребує повної заміни). Пошкодження сталося приблизно між 5-00 та 6-00 год. 23.12.2017.

Головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації 23.12.2017 складено припис №8.17.-727, яким встановлено порушення: неналежне утримання території, не прибрано сніг та бурулі з даху комбінату Художник . Запропоновано усунути порушення шляхом термінового очищення снігу та буруль із даху будівлі.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться:

- сертифікат відповідності КВ 000541 від 14.12.2010, яким засвідчено закінчення будівництвом об'єкту: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції Либідська до станції Васильківська з оборотними пунктами. Будівельна довжина у двоколісному обчисленні - 3,705 км, експлуатаційна довжина - 3,79 км., кількість станцій - 3 станції, довжина станційних платформ - 104 м, пропускна спроможність - 40 пар поїздів на годину. Замовник об'єкту будівництва КП Київський метрополітен . Сертифікат відповідності виданий на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 10.12.2010.

- акт готовності об'єкта до експлуатації та проектно-кошторисна документації в підтвердження тих обставин, що склопластикове покриття даху будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська є складовою частиною об'єкту: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції Либідська до станції Васильківська з оборотними пунктами на який виданий сертифікат відповідності КВ 000541 від 14.12.2010, яким засвідчено закінчення будівництва.

Як встановлено судом першої інстанції, акт введення об'єкта будівництва в експлуатацію позивачем суду не подано і в матеріалах справи такий акт відсутній.

Наказом КП Київський метрополітен від 03.03.2012 №90-Н Про постановку на баланс новозбудованих об'єктів ст. Бориспільська , ст. Васильківська , ст. Деміївська , ст. Голосіївська , ст. Виставковий центр наказано поставити з 01.04.2012 на балансовий облік закінчені об'єкти будівництва метрополітену та введені в експлуатацію станції: - перший пусковий комплекс дільниці КЧЛ від ст. Либідьська до ст. Виставочний центр (ст. Васильківська , ст. Деміївська , ст. Голосіївська ) на суму первісної вартості 1 892 024,3 тис. грн.

Дирекції будівництва метрополітену наказано до 20.03.2012 забезпечити передачу зі статті балансу Незавершені капітальні інвестиції вартість відповідних складових об'єктів зазначених в наказі на баланс відповідним структурним підрозділам.

До 30.04.2012 керівникам структурних підрозділів забезпечити акцепт та постановку на баланс вказаних об'єктів: а саме станцій, тунельних проходів, ескалаторів, пристанційних площ, різного обладнання, що використовується позивачем відповідно до розподілу балансової належності та системи меж технічного обслуговування і ремонту споруд та устаткування метрополітену встановленого наказом від 05.10.2009 №349-11.

При встановленні параметрів нарахування амортизації слід враховувати дату початку експлуатації об'єкта, нормативний та фактичний термін корисного використання, а при визначенні місячної амортизації необхідно брати за основу залишкову вартість об'єкта та залишковий термін користування.

Крім того, місцевим судом встановлено, і матеріалами справи підтверджується відсутність доказів, що підтверджують взяття основних засобів: склопластикового покриття даху будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю № 1 ст. метро Васильківська на баланс та відсутність доказів, що підтверджують ті обставини, що склопластикове покриття даху є частиною об'єкта будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у місті Києві від станції Либідська до станції Васильківська та введено в експлуатацію (технічний паспорт, проектна документація тощо).

Як вже зазначалось, судом першої інстанції у позові відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаних приписів Цивільного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану майну шкоду.

Так, предметом позову у даній справі є вимога позивача про відшкодування шкоди у розмірі 38 086,13 грн., завданої йому внаслідок падіння снігових та льодових брил з даху будівлі Київського творчо-виробничого комбінату Художник на дах будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська , що спричинило пошкодження склопластикового покриття даху павільйону площею 13 кв.м.

Позивач зауважує, що враховуючи характер пошкоджень та матеріал покриття даху, заміні підлягає вся площа даху - 50,4 кв.м., тому виходячи з цього, ним здійснено розрахунок суми завданої шкоди. З приводу зазначеного, колегія суддів зауважує, що розрахунок обрахований з площі 50.4 кв.м. є необґрунтованим. Так, в акті від 23.12.2017 чітко вказано, що пошкоджена площа даху складає 13 кв.м.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відшкодування завданих збитків можливе лише за умови доведеної наявності складу цивільно-правового правопорушення в діях чи бездіяльності відповідача, що стане підставою для застосування до нього заходів цивільно-правової відповідальності.

Тому, перш за все слід розглянути складові правопорушення в контексті даної ситуації.

Правопорушення - це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Натомість, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Елементами складу правопорушення є:

- об'єкт правопорушення;

- об'єктивна сторона правопорушення;

- суб'єкт правопорушення;

- суб'єктивна сторона правопорушення.

Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єктів правопорушення (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та інше).

У даному випадку, об'єктом виступає пошкоджене склопластикове покриття даху будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська , площею 13 кв.м. Проте, позивачем не доведено, що саме дії чи бездіяльність відповідача призвели до пошкодження покрівлі, про що судом буде зазначено нижче.

Об'єктивна сторона правопорушення - сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб'єкта права; його шкідливі наслідки (спричинений шкідливий результат або погроза його настання); причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом.

Причинний зв'язок означає, що збитки завдані саме протиправними діями даної особи, а не виникли з інших причин. Тому, протиправна поведінка особи повинна бути причиною збитків, а збитки повинні бути її наслідком, інакше цивільно-правова відповідальність неможлива.

Беззаперечних доказів того, що пошкодження покриття даху павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська сталося внаслідок падіння снігу з даху комбінату Художник суду не надано.

Щодо доводів апелянта про те, що припис №8.17.-727 від 23.12.2017, яким встановлено неналежне утримання території, а саме не прибрано сніг та бурулі з даху комбінату Художник , підтверджує факт наявності снігу, падіння якого в подальшому призвело до нанесення шкоди позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями Правил благоустрою міста Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 встановлено обов'язок власника споруди (балансоутримувача) очищати дах від снігу та буруль, в тому числі на підставі приписів працівників благоустрою.

Проте, доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення на керівника відповідача чи доказів невиконання відповідачем припису суду не надано, відтак доводи апелянта в цій частині відхиляються.

Отже, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо не очищення снігу з даху та завданими позивачу збитками та не доведено розмір збитків, які йому завдано, та які він просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Суб'єкт правопорушення - фізична особа або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною, тобто має здатність нести юридичну відповідальність.

Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою ознакою тут є вина.

Проте, позивачем не доведено, що саме дії чи бездіяльність відповідача призвели до пошкодження покрівлі. Відсутня встановлена належним чином вина відповідача в заподіянні позивачу збитків.

Крім того, сторони намагались врегулювати даний спір мирним шляхом. Так, відповідач за свій рахунок, пропонував позивачу накрити покрівлю станції цинковою бляхою, щоб у подальшому уникнути проломів від навантажень та проникнення сторонніх предметів. Проте, усі спроби щодо мирного врегулювання спору між сторонами виявилися безуспішними.

Натомість, позивач частково провів ремонт даху будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська , але не з використанням полікарбонату, як зазначено у калькуляції, а з використанням залізної бляхи. Доказів, в підтвердження вартості здійсненого ним ремонту матеріали справи не містять.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

За таких обставин, з огляду на відсутність складових цивільного правопорушення, наявність яких є обов'язковою для застосування відповідальності, цивільно-правова відповідальність для відповідача у даній справі не настає.

Навіть, якщо припустити, що з покрівлі даху Київського творчо - виробничого комбінату Художник в районі місця знаходження павільйону виходу із метрополітену, відповідач сніг прибиратиме, то яка ймовірність, що склопластикове покриття даху будівлі павільйону виходу №1 вестибюлю №1 ст. метро Васильківська не пошкодиться ще більше (як при очищенні уникнути падіння снігу на покриття враховуючи його розташування), та наскільки це взагалі є безпечним для людей.

Так, відповідно до п. 1.1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 проектування міських і сільських поселень повинне ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для містобудування, і регіональних програмах щодо вирішення найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем.

Як вбачається з фотознімків, наявних в матеріалах справи, павільйон виходу з метрополітену побудований дуже близько до частини фасаду будинку Київського творчо - виробничого комбінату Художник . Вказане також підтверджується наданим відповідачем висновком судово-експертного будівельно-технічного дослідження №146 від 15.03.2018, в якому зазначається про відстань між вказаними спорудами близько 1,0 м. Згідно ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень додатку 3.1 Протипожежні вимоги , мінімальна протипожежна відстань повинна становити не менше 6,0 м. Отже, в даному випадку, спостерігається порушення позивачем в цій частині ДБН 360-92** при здійсненні будівництва.

Крім того, пунктом 4.1 ДБН В.1.2-9-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації визначено, що вимога щодо експлуатаційної безпеки визначає аспекти будівельних об'єктів, які пов'язані з ризиком тілесних пошкоджень, що виникають у людей на будівельному об'єкті чи поряд з ним, з будь-якої причини.

Неприпустимість ризиків тілесних ушкоджень означає, що: будівельні об'єкти (включаючи їх обладнання та спорядження) викликають ризики нещасних випадків, які фактично та економічно неможливо усунути; дані будівельні норми не мають на меті вичерпно перелічити всі ризики, які можуть виникнути у користувача будівельного об'єкта; прийнятність ризику оцінено серйозністю нещасного випадку, ймовірність його виникнення та можливість вжиття технічно і економічно доцільних профілактичних заходів (п. 4.2).

Згідно положень п. 4.5 до даного випадку із трьох груп ризиків застосовується перша, в якій у випадку падіння зі скатної покрівлі двоповерхової частини нежитлового приміщення на світлопрозору конструкцію навісу снігу та буруль можуть спричинитись прямі ударні контакти, спричинені падінням елементів будівельних об'єктів на користувача.

З наведеного випливає, що збудований вихід з метрополітену майже впритул до будівлі відповідача утворює простір між ними з постійними замоканнями та сніговими мішками. Також, поява будівлі виходу з метрополітену ускладнює обслуговування частини фасаду, до якої майже примикає вихід з метрополітену та ускладнює або навіть унеможливлює вчинення дій по прибиранню снігу з даху будинку.

Вказане свідчить про можливе настання негативних наслідків, які виникатимуть при падінні снігу та буруль з частини покрівлі нежитлового будинку відповідача на полікарбонатну світлопрозору покрівлю виходу з метрополітену. Внаслідок цього не виключені подальші пошкодження такої покрівлі та травмування людей. Наявність цієї покрівлі може в майбутньому нашкодити пасажирам метро та загалом безпеці людей, які знаходитимуться під таким дахом, що є неприпустимим в силу основоположних засад прав людини і громадянина.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За висновком суду, саме позивачем не дотримано при будівництві павільйону Державних будівельних норм та здійснено накриття даху виходу з метро неналежним і надто не надійним матеріалом, що може завдати непоправної шкоди здоров'ю та життю людей, які проходитимуть повз.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Київський метрополітен , а наведені доводи за апеляційною скаргою підлягають залишенню без задоволення, у зв'язку з їх недоведеністю у встановленому законом порядку.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/1270/18 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 11.02.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова