Рішення

від 05.07.2018 по справі 910/5153/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018Справа № 910/5153/18

За позовомДержавного підприємства Енергоринок до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго про стягнення 247365,60 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача:Деревинська О.М., довіреність №01/44-1040Д від 21.12.2017; від відповідача:Клименко Я.О., довіреність № 2 від 07.12.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Енергоринок звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго про стягнення 247365,60 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, яка виникла у відповідача на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 відкрито провадження у справі №910/5153/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 31.05.2018.

Судове засідання, призначене на 31.05.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Смирнової Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 підготовче засідання у справі призначено на 18.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.07.2018; викликано в судове засідання представників сторін та визнано їх явку обов'язковою.

19.06.2018 через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на форс-мажорні обставини, втрату документів та неможливість здійснення господарської діяльності підприємством. Проте, відзив наданий позивачем із пропущенням встановленого судом строку для подання відзиву (ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 14.05.2018, а відзив на позов надіслано на адресу суду лише 15.06.2018, в той час як ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк на подання відзиву - 15 днів з дня вручення цієї ухвали), поважних причин стосовно пропуску строку для подання відзиву відповідач не навів, клопотань про продовження або поновлення відповідного строку відповідач не заявляв. У зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України відзив залишається судом без розгляду, а справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2018 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2018 проти позову заперечив повністю.

У судовому засіданні 05.07.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008 між Державним підприємством Енергоринок та Відкритим акціонерним товариством Крименерго укладено договір №14/212/4726/01 (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 6.4. договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 остаточний розрахунок за куплену електроенергію в розрахунковому місці здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного зі спеціальним режимом використання) рахунків відповідача. У цьому випадку відповідач зобов'язаний обов'язково вказати призначення платежу. Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач не здійснив повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, позивач надсилає до відповідача факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої відповідачем в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване позивачем після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 11.6. договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 передбачено, що його укладено на термін з 01.06.2008 до 31.12.2008. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.

Згідно з додатковими угодами №6958/02 від 12.05.2011 та №8786/02 від 06.07.2012 до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 правонаступником прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства Крименерго за вказаним договором є Публічне акціонерне товариство ДТЕК Крименерго .

На виконання умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 позивачем та відповідачем складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012, згідно з яким у грудні 2012 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електроенергію в обсязі 484915,120 тис.кВт.г на загальну суму 184883844,44 грн.

30.09.2013 між Державним підприємством Енергоринок (надалі - кредитор) та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Крименерго (надалі - боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №65Р/02 (далі - Договір про реструктуризацію). Оригінал Договору про реструктуризацію оглянуто судом в судовому засіданні.

Відповідно до умов Договору про реструктуризацію сторони домовились про розстрочення погашення заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

Згідно з п. 2.1. Договору про реструктуризацію загальна сума грошового боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим договором, складає 29345220,04 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію - 26871563,76 грн, яка придбана відповідачем у грудні 2012 року та підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості (додаток №1); заборгованість з 3 % річних у сумі 572033,01 грн за прострочення оплати коштів у сумі 26871561,76 грн за період з 15.01.2013 до 01.10.2013 та яку нараховано на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01; пеня у сумі 1901623,27 грн, яку нараховано на підставі п. 7.3.2. за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

Відповідно до пунктів 2.2. - 2.7. Договору про реструктуризацію погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів відповідачем, згідно з графіком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача. За порушення зобов'язання щодо оплати електричної енергії в сумі 26871563,76 грн, яка придбана відповідачем в грудні 2012 року, відповідач зобов'язаний до 31.10.2013 (включно) сплатити позивачу штраф у сумі 26871,56 грн, який нараховано на підставі п. 7.3.2. за порушення п. 6.4. договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01. Сплата 3 % річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів відповідача на рахунок позивача; загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором встановлюється до 31.12.2018 (включно). Перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим договором повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2014 (включно); кожний черговий платіж має бути здійснений відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в п. 2.7. Договору про реструктуризацію, графіком.

Згідно з п. 2.13. Договору про реструктуризації, протягом дії останнього боржник зобов'язується здійснювати стовідсоткову поточну оплату вартості електричної енергії, купованої останнім відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу електроенергії, повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1. Договору про реструктуризацію останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018.

На підтвердження наявності заборгованості на загальну суму 884993061,41 грн, станом на 01.09.2013, сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків №02/51-3-8834/1 від 30.09.2013 (додаток №1 до Договору про рестуктуризацію).

Таким чином, на заборгованість, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, позивачем нараховані, в тому числі, пеня та 3 % річних. Про розстрочення їх погашення за графіком сторони домовились шляхом укладення договору №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, яка повинна бути сплачена протягом 2014 - 2018 років.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.07.2017 до 31.12.2017 боржник порушує виконання своїх зобов'язань за Договором про реструктуризацію в частині оплати 3 % річних та пені, внаслідок чого розмір заборгованості за Договором про реструктуризацію зі сплати 3 % річних становить 57203,28 грн (9533,88 грн х 6 місяців = 57203,28 грн), зі сплати пені - 190162,32 грн (31693,72 грн х 6 місяців = 190162,32 грн), а всього за спірний період - 247365,60 грн.

Також позивач зауважив, що починаючи з січня 2015 року боржник порушує виконання своїх зобов'язань за Договором про реструктуризацію, у зв'язку з чим ДП Енергоринок зверталось до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідними позовами, які було задоволено, а рішення в справах залишені в силі після перегляду апеляційною інстанцією. Так у справі №910/29339/15 було винесено рішення про стягнення заборгованості за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 за Договором про реструктуризацію; у справі №910/17827/16 - за період з 01.10.2015 по 30.06.2016; у справі №5299/17 - за період з 01.07.2016 по 31.12.2016; у справі №910/17532/17 - за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з графіком погашення заборгованості, викладеним у пункті 2.7. Договору про реструктуризацію, відповідач зобов'язався щомісячно, а саме: не пізніше останнього числа відповідного місяця, здійснювати платежі зі сплати 3 % річних в сумі 9533,88 грн та пені в сумі 31693,72 грн.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 2.7. Договору про реструктуризацію, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати 3 % річних та пені за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, щодо яких заявлено позов, настав.

При цьому, судом встановлено, що за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 розмір заборгованості за Договором про реструктуризацію зі сплати 3 % річних становить 57203,28 грн (9 533,88 грн х 6 місяців = 57203,28 грн), зі сплати пені - 190162,32 грн (31 693,72 грн х 6 місяців = 190162,32 грн), а всього за спірний період - 247365,60 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на форс-мажорні обставини, втрату документів та неможливість здійснення господарської діяльності підприємством.

Так, відповідач зауважив, що починаючи з 21.01.2015 та на даний час існують об'єктивні незалежні від відповідача обставини, які унеможливлюють погашення спірної заборгованості, зокрема, 21.01.2015 виникли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363.

При цьому, наслідками зазначених обставин є неможливість для ПАТ ДТЕК Крименерго перевірити та підтвердити наявність договірних відносин з позивачем, заборгованості за договором №65Р/02 від 30.09.2013 та стан виконання зобов'язань за зазначеним договором, у зв'язку з відсутністю доступу до бухгалтерської та договірної документації.

Крім того, відповідач зазначив про відсутність можливості погашення боргових зобов'язань, у зв'язку з відсутністю доступу до його майна, в тому числі до банківських рахунків, а також про неможливість здійснення господарської діяльності.

Господарський суд не приймає доводи відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 Публічному акціонерному товариству ДТЕК Крименерго видано сертифікат Торгово-промислової палати України №3363 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо зобов'язань за договором №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01. Сертифікатом засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема: експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим. При цьому, встановлено, що форс-мажорні обставини почали діяти з 21.01.2015 та тривають.

Відповідно до п. 4.1. Договору про реструктуризацію сторони узгодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.

Сторони погодили, що непереборною силою визначаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, вибухи, аварії на транспорті і стихійні лиха, акти органів влади, що мають вплив на виконання зобов'язань сторін і всі інші подібні події й обставини.

Відповідно до Закону України Про торгово-промислові палати в Україні завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників), згідно ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні .

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (ч. 2 ст. 3 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні ).

Відповідно до положень ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, сертифікат № 3363 від 23.02.2015, виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі №910/29339/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, задоволено позовні вимоги ДП Енергоринок про стягнення з ПАТ ДТЕК Крименерго заборгованості в розмірі 371048,40 грн за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №910/17827/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, задоволено позовні вимоги ДП Енергоринок про стягнення з ПАТ ДТЕК Крименерго заборгованості у розмірі 371048,40 грн за Договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/5299/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017, задоволено позовні вимоги ДП Енергоринок про стягнення з ПАТ ДТЕК Крименерго заборгованості у розмірі 247365,60 грн за Договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.07.2016 по 31.12.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17532/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, задоволено позовні вимоги ДП Енергоринок про стягнення з ПАТ ДТЕК Крименерго заборгованості у розмірі 247365,60 грн за Договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Отже, суд звертає увагу на те, що правовідносини в вищезазначених справах виникли з аналогічних підстав, що і в даній справі, проте за різні періоди прострочення зобов'язань з боку відповідача.

Згідно з п. 4.3. Договору про реструктуризацію сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 4.1., 4.2. даного договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону та направити належний доказ існування обставин непереборної сили.

Пунктом 4.4. Договору про реструктуризацію передбачено, що настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи не надання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 4.5. Договору про реструктуризацію).

Як встановлено рішенням суду у справі № 910/29339/15, повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили здійснено з порушенням терміну, встановленого в п. 4.3. Договору про реструктуризацію, у зв'язку з чим умови договору позбавляють його права посилатися на такі обставини, як на підставу звільнення від виконання зобов'язань за договором реструктуризації.

В даному випадку доведення факту настання обставин непереборної сили не є достатніми для звільнення від виконання зобов'язання на час дії цих обставин, оскільки необхідно підтвердити їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №3-216гс15, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Судом встановлено, що відповідно до сертифікату ТПП України №3363 від 23.02.2015 засвідчено форс-мажорні обставини по захопленню 21.01.2015 підприємства (адміністративної будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території АРК. В той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9 розташований відокремлений підрозділ ПАТ ДТЕК Крименерго - філія ПАТ ДТЕК Крименерго (код 39228645), а юридична особа - ПАТ ДТЕК Крименерго з якою укладений договір реструктуризації, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (державна реєстрація змін до установчих документів в частині зміни місцезнаходження відповідача проведено 23.05.2014).

Відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України). Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України).

Так, стороною договору про реструктуризацію заборгованості №65Р/02 від 30.09.2013 є юридична особа - Публічне акціонерне товариство ДТЕК Крименерго , яка зареєстрована у місті Києві (державна реєстрація змін до установчих документів, в частині зміни місцезнаходження відповідача, проведено 23.05.2014).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання.

При цьому, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію, а не штрафних санкцій, нарахованих за невиконання цього зобов'язання.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України.

Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України набрав чинності 15.04.2014.

Таким чином, офіційно окупація АР Крим підтверджена Україною 15 квітня 2014 року, тобто з дати набрання чинності Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , але порушення позивачем умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 відбулися значно раніше, про що свідчить договір про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013.

Як встановлено судами в ході розгляду справ №910/29339/15, №910/17827/16, №910/5299/17, №910/17532/17 заборгованість виникла за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012, складеним до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

За договором про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013 заборгованість виникла за електроенергію, придбану в грудні 2012 року, 3 % річних, включені в реструктуризовану заборгованість, були нараховані за період з 15.01.2013 до 01.10.2013, пеня нарахована в 2013 році.

Виходячи з аналізу статті 263 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України та умов договору, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що можливі збитки відповідача, внаслідок ситуації, що виникла на території окупованої території Автономної Республіки Крим, не мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку саме за договором, на підставі якого виник спір у даній справі.

Крім того, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням обставин непереборної сили, зазначених у Сертифікаті ТПП України №3363 від 23.02.2015, із неможливістю ПАТ ДТЕК Крименерго виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Посилання відповідача на неможливість здійснення ним господарської діяльності, в тому числі, неможливості виконання умов Договору про реструктуризацію через відсутність доступу до банківських рахунків юридичної особи, визнаються судом безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не доведені належними та допустимими доказами. При цьому, як юридична особа - відповідач у даній справі, не позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність за видами, визначеними у Реєстрі, укладати угоди, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання за раніше укладеними договорами.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не доведено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд визнає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії всіх документів, на які посилається позивач. Крім того, обставини на які посилається позивач неодноразово досліджувались в судовому порядку у справах №910/29339/15, №910/17827/16, №910/5299/17, №910/17532/17.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Енергоринок до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Крименерго (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57; ідентифікаційний код 00131400) на користь Державного підприємства Енергоринок (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 21515381) заборгованість у розмірі 247365 (двісті сорок сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн 60 коп та витрати на сплату судового збору в розмірі 3710 (три тисячі сімсот десять) грн 48 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.07.2018

Суддя Ю.М. Смирнова