Рішення

від 13.07.2018 по справі 802/1771/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 липня 2018 р. Справа № 802/1771/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до: Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 51)

про: визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у зарахуванні кратності стажу роботи 1 рік за 1 рік 4 місяців та районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP (з 17.08.1964р. по 05.11.1976р.) на підставі трудової книжки та наданих довідок.

зобов'язати Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести з 29.12.2017 року нарахування та виплату пенсії з урахуванням кратності стажу роботи 1 рік за 1 рік 4 місяців додаткового пільгового стажу та районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP на підставі трудової книжки та наданих довідок.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача з урахуванням кратності стажу роботи 1 рік за 1 рік 4 місяці додаткового пільгового стажу та районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Окремо зазначає, що для підтвердження стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP законодавство України вимагає офіційного підтвердження наявності строкової трудової угоди, однак згідно відомостей трудової книжки, позивач угоди з підприємством не укладала. Крім того, зазначає, що згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосування коефіцієнта заробітної плати під час нарахування пенсії не передбачено. А тому, обрахунок пенсії позивача проведений з дотриманням норм законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 16.07.1964 року по 05.11.1976 року ОСОБА_1 працювала у відкритому акціонерному товаристві "Мурманський морський рибний порт" що підтверджується архівною довідкою від 24.03.2008 року № 15-27/55.

Загальний трудовий стаж позивача під час призначення пенсії обраховано з урахуванням наступних періодів та довідок:

- з 16.06.1964 року по 05.11.1976 року довідка № 15-09-121/2 від 24.11.1994 року, видана "Мурманський ордена Леніна морський рибний порт";

- з 14.02.1978 року по 01.07.1978 року, довідка № 34 від 20.12.1994 року видана філіал ГП ВМСУ СВМ МО РФ "Контора матеріально-технічного постачання";

- з 28.04.1979 року по 25.06.1979 року, довідка від 28.12.1994 року, видана "Мурманський комбінат хлібопродуктів";

- з 08.10.1984 року по 25.12.1984 року, та з 16.07.1985 року по 22.07.1987 року, довідка № 462 від 28.11.1994 року, видана "Акціонерне товариство закритого типу "Торгмортранс";

- з 01.05.1995 року по 30.04.1997 року, відповідно довідки про заробітну плату, та трудового договору , виданого ЗАО "Контур безпеки".

Заробітна плата враховувалась за період з 01.11.1971 року по 31.10.1976 року відповідно довідки наданої позивачем при призначенні пенсії, враховуючи періоди, за які враховано заробіток в кожному календарному році.

29.12.2017 року позивач звернулася до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з метою проведення повторного розрахунку пенсії з урахуванням пільг по обчисленню стажу і заробітної плати за період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP.

Листом від 06.02.2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими законом. Строкові трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі в пенсійній справі відсутні та позивачем не надавались, а в довідках про роботу не зазначені відомості на право користування пільгами, зокрема про пільгове обчислення стажу.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.5 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26.09.67 року, пільги щодо обчислення стажу надавались працівникам, що переводились, направлялись чи запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із інших місцевостей країни за умови, що ці працівники укладали трудові договори про роботу в цих районах на три роки, а на островах Північного льодовитого океану - два роки.

Для призначення пенсій за віком та по інвалідності період роботи з 1 серпня 1945 року до 1 березня 1960 року 1 рік роботи зараховувався за 2 роки, а з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року 1 рік роботи за 1 рік та 6 місяців.

Необхідною умовою для застосування кратності є укладання трудового договору строком на 5, 3 чи 2 роки.

Стаж роботи в районах крайньої півночі після 1 січня 1991 року зараховується в загальному порядку як в будь-якій іншій місцевості.

Таким чином, для отримання права на пільги, передбачені наведеною статтею, особа повинна була укласти строковий трудовий договір. Доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.

Отже, законодавство України вимагає офіційного підтвердження наявності строкової трудової угоди про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Матеріали справи свідчать, що трудова книжка у позивача відсутня, у архівній довідці № 15-27/55 від 24.03.2008 року відкритого акціонерного товариства "Мурманський морський рибний порт", на яку посилається позивач в позовній заяві, зазначено про те, що договір не укладала.

Щодо вимог позивача про обрахування коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення зазначено, що при обчисленні пенсії або її частини яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі, або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 01.01.1991 року, на підставі ст.1 цієї тимчасової угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Згідно ст. 5 Тимчасової угоди при переселенні особи, якій була призначена пенсія у відповідності із частиною 3 статті 14 Закону РРФСР "Про державні пенсії в РРФСР", з території Російської Федерації на територію України виплата цієї пенсії продовжується за новим місцем проживання компетентними органами Російської Федерації до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України з урахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється згідно законодавства держави на території якої вони проживають.

Згідно із ст. 7 Угоди від 13 березня 1992 року при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держав-учасниць угоди за новим місцем проживання пенсіонера з додержанням вимог передбачених п.3 ст.6 даної Угоди.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосування районного коефіцієнта заробітної плати не передбачено.

Так, згідно довідки № 15-27/35 б від 24.03.2008 року, визначено, що при нарахуванні розміру пенсії на всій території Мурманської області застосовується районний коефіцієнт 1,4.

Отже, при обрахуванні пенсії на території Мурманської області районний коефіцієнт застосовується, однак на території України дані обчислення законодавчо не передбачені.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 51, код ЄДРПОУ 24894976) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович