Постанова

від 19.09.2018 по справі 802/1771/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1771/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

19 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

18 червня 2018 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, з 16 липня 1964 року по 05 листопада 1976 року позивач працювала у відкритому акціонерному товаристві "Мурманський морський рибний порт" що підтверджується архівною довідкою від 24 березня 2008 року № 15-27/55.

Загальний трудовий стаж позивача під час призначення пенсії обраховано з урахуванням наступних періодів та довідок:

- з 16 червня 1964 року по 05 листопада 1976 року довідка № 15-09-121/2 від 24 листопада 1994 року, видана "Мурманський ордена Леніна морський рибний порт";

- з 14 лютого 1978 року по 01 липня 1978 року, довідка № 34 від 20 грудня 1994 року видана філіал ГП ВМСУ СВМ МО РФ "Контора матеріально-технічного постачання";

- з 28 квітня 1979 року по 25 червня 1979 року, довідка від 28 грудня 1994 року, видана "Мурманський комбінат хлібопродуктів";

- з 08 жовтня 1984 року по 25 грудня 1984 року та з 16 липня 1985 року по 22 липня 1987 року, довідка № 462 від 28 листопада 1994 року, видана "Акціонерне товариство закритого типу "Торгмортранс";

- з 01 травня 1995 року по 30 квітня 1997 року, відповідно довідки про заробітну плату, та трудового договору , виданого ЗАО "Контур безпеки".

Заробітна плата враховувалась за період з 01 листопада 1971 року по 31 жовтня 1976 року відповідно довідки наданої позивачем при призначенні пенсії, враховуючи періоди, за які враховано заробіток в кожному календарному році.

29 грудня 2017 року позивач звернулася до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з метою проведення повторного розрахунку пенсії з урахуванням пільг по обчисленню стажу і заробітної плати за період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP.

Листом від 06 лютого 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими законом. Строкові трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі в пенсійній справі відсутні та позивачем не надавались, а в довідках про роботу не зазначені відомості на право користування пільгами, зокрема про пільгове обчислення стажу.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що за оскаржуваний період роботи позивач не надала трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі, тому відсутні підстави для зарахування стажу за вищевказаний період у кратному розмірі. Крім того, чинним законодавством не передбачено включення в заробітну плату районного коефіцієнту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.

Відповідно до підпункту "б" пункту 7 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Таким чином, трудова книжка та довідки є належними документами, що підтверджують роботу позивача у в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на різних посадах у відкритому акціонерному товаристві "Мурманський морський рибний порт", яке було розташоване в м. Мурманськ, яке прирівняно до районів Крайньої Півночі та отримувала всі пільги, які розповсюджувались на працівників даних регіонів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності трудового договору, як на підставу для не зарахування періоду роботи з 17 серпня 1964 року по 05 листопада 1976 року для пільгового обчислення стажу роботи, набутого у районах Крайньої Півночі, оскільки відомості довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі є достатніми підставами для зарахування додаткового пільгового стажу роботи позивача і здійснення перерахунку пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 4 місяців додаткового пільгового стажу.

Колегія суддів звертає увагу, що такий висновок апеляційного суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 лютого 2018 року за результатами розгляду справи № 590/871/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки довідками від 24 березня 2008 року № 15-27/55 та № 15-27/555 (а.с. 9-10) підтверджується стаж роботи та пільги під час роботи у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, тому відмова Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області є протиправною.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у зарахуванні ОСОБА_2 кратності стажу роботи 1 рік за 1 рік 4 місяців та районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP з 17 серпня 1964 року по 05 листопада 1976 року.

Зобов'язати Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести ОСОБА_2 з 29 грудня 2017 року нарахування та виплату пенсії з урахуванням кратності стажу роботи 1 рік за 1 рік 4 місяців додаткового пільгового стажу та районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.