Рішення

від 04.07.2018 по справі 923/130/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Справа № 923/130/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі судового засідання Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Херсонської обласної державної адміністрації

позивача-2: Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС", м. Берислав Херсонської області

про розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки державної власності площею 70,07 гектарів

за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 (посвідчення № 040721 від 22.01.2016)

представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий Комсомольським ВМ УМВС України в Херсонській області 28.02.2002), головний спеціаліст, довіреність від 24.11.2017,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_4 (посвідчення адвоката ХС № 000076 від 31.01.2017), адвокат, договір від 07.02.2018

в с т а н о в и в:

Керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовної заявою в інтересах держави в особі позивача-1 Херсонської обласної державної адміністрації, позивача-2 Бериславської районної державної адміністрації до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС", м.Берислав Херсонської області про розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки державної власності площею 70,07 гектарів.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" умов укладеного з Бериславською районною державною адміністрацією договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення загальною площею 70,07 га від 29.04.2013р.

Ухвалою суду від 26.02.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 26.02.2018р. суд призначив підготовче засідання у справі на 27.03.2018р. та встановив сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

14.03.2018р. відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" подано відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

23.03.2018р. позивачем-1 Херсонською обласною державною адміністрацією подано письмову позицію щодо позовної заяви, в якій позовні вимоги вважають обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

29.03.2018р. від позивача-2 Бериславської районної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника та пояснення до позовної заяви.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 27.03.2018р., не відбулося.

Ухвалою суду від 11.04.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №923/130/18 на тридцять днів до 28.05.2018р.; призначено підготовче засідання на 24.04.2018р.

23.04.2018р. Херсонською обласною державною адміністрацією подано докази направлення письмової позиції щодо заявленого позову учасникам провадження.

До початку судового засідання 24.04.2018р. через канцелярію господарського суду від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС", з посиланням на положення статей 42, 80 ГПК України, надійшли клопотання б/н, датовані 13.03.2018р. і 02.04.2018р., про приєднання матеріалів до справи.

Ухвалою від 24.04.2018р., у зв'язку із необхідністю вчинення певних процесуальних дій, підготовче засідання відкладено на 08.05.2018р.

04.05.2018р. позивачем-1 Херсонською обласною державною адміністрацією подано відповідь на відзив, додатково витребувані матеріали.

У підготовчому засіданні прокурор та представники позивача-1 та відповідача зазначили, що повідомили про всі обставини справи, які їм відомі, а також надали всі докази, на які вони посилалися в позові і відзиві, інших поясненнях по суті спору, а також зазначили, що заяв та клопотань, пов'язаних з розглядом справи немає.

З огляду на те, що судом було остаточно з'ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 08.05.2018р. закрив підготовче провадження по справі, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 23.05.2018р.

В судове засідання прокурор, представники позивача-1 та відповідача з'явились.

У судовому засіданні 23.05.2018р. господарський суд оголосив перерву до 11:00 год. 14.06.2018р. , про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без оформлення її окремим документом.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б., судове засідання, призначене на 14.06.2018р., не відбулося.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2018р. розгляд справи по суті призначено на 04.07.2018р.

04.07.2018р. в судове засідання з'явилися прокурор, представники позивача-1 та відповідача.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Представник позивача-1 підтримала позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову у зв'язку з його необґрунтованістю, просить відмовити в його задоволенні. Звернулась до суду із заявою про застосування строку позовної давності, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім цього, в судовому засіданні заслухано представників учасників провадження щодо заявлених сторонами судових витрат та запереченнями відносно заявлених відповідачем судових витрат.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04.07.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, представників позивача-1 та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

ОСОБА_5 ч.3 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, як зазначає прокурор, звернення до суду з позовною заявою здійснюється як захід прокурорського реагування для захисту інтересів держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації та Бериславської районної державної адміністрації.

Необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що ТОВ "ЮМАС ПЛЮС", використовуючи земельні ділянки водного фонду без відповідних правових підстав, порушує інтереси держави, позбавляє власника земель права розпоряджатися ними та одержувати від цього дохід у вигляді орендної плати, а уповноважений владний орган - Херсонська обласна державна адміністрація упродовж тривалого часу (понад 4 років) не захищає порушені права та інтереси держави та не вживає жодних заходів щодо їх поновлення, розірвання договору оренди водного об'єкту та повернення розташованих під ним земельних ділянок у користування (володіння) держави.

З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначила, що 29.04.2013р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" укладено договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення загальною площею 70,07 га, розташованого у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради, площею 19,47 га та на території Новорайської сільської ради, площею 50,60 га для здійснення риборозведення.

Місцевою прокуратурою встановлено, що з часу укладення договору оренди водного об'єкту від 29.04.2013р., ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" фактично використовує земельні ділянки водного фонду загальною площею 70,07 га, розташовані під водним об'єктом у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району площею 19,47 га (кадастровий номер 6520684800:06:001:0001), та на території Новорайської сільської ради Бериславського району, площею 50,60 га (кадастровий номер 6520685200:05:001:0001) в порушення вимог ст.ст. 4, 51 Водного кодексу України та ст.ст. 59, 116, 125, 126 Земельного кодексу України без укладення договору оренди земельної ділянки під водним об'єктом та його державної реєстрації, тобто без відповідної правової підстави.

У зв'язку із використанням відповідачем земельної ділянки під водним об'єктом без відповідної правової підстави та порушенням у зв'язку з цим договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 29.04.2018р., прокурор просить задовольнити позов та:

- розірвати укладений Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 29.04.2018р.;

- вилучити у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" та повернути у володіння Херсонської обласної державної адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення, загальною площею 70,07 га, розташований у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради, площею 19,47 га, та на території Новорайської сільської ради, площею 50,60 га, для здійснення риборозведення;

- вилучити у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" та повернути у володіння Херсонської обласної державної адміністрації земельну ділянку державної форми власності, загальною площею 70,07 га, вартістю 2187006, 11 грн., розташовану під водним об'єктом у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради, площею 19,47 га, кадастровий номер 6520684800:06:001:0001, та на території Новорайської сільської ради, площею 50,60 га, кадастровий номер 6520685200:05:001:0001.

Позивач-1 Херсонська обласна державна адміністрація у письмово викладеній позиції та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги прокурора.

Представник облдержадміністрації зауважила, що відповідно до пункту 6.4.3 договору оренди водного об'єкту орендар зобов'язаний протягом шести місяців укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду. Однак, з часу укладання договору оренди водного об'єкту відповідачем договір оренди землі під водним об'єктом не укладений, що, відповідно до умов п.6.1.9 договору, є підставою для дострокового розірвання договору.

У зв'язку з чим позивач-1, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору оренди водного об'єкту в частині невиконання вимог водного законодавства, вважає позовні вимоги керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області про розірвання договору оренди водного об'єкту законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач-2 Бериславська районна державна адміністрація у письмово викладеній позиції щодо заявленого прокурором позову зазначив, що у повному обсязі підтримує позовні вимоги Бериславської місцевої прокуратури з усіма її обґрунтуваннями; разом з тим, просить відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" про розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки державної власності площею 70,07 га.

Суд звертає увагу на суперечливу позицію Бериславської районної державної адміністрації, що викладена у поясненнях б/н від 22.03.2018р., а тому не враховує її при розгляді даної справи.

Відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав його необґрунтованості.

Заперечуючи проти вимог прокурора відповідач зазначив, що спірний договір оренди було укладено 29.04.2013р. Однак, 01.07.2013р. відбулися зміни в законодавстві, набрав чинності Закон України "Про аквакультуру".

З 08.08.2013 року товариство почало звертатися до обласної державної адміністрації, яка відповідно до положень ст.122 Земельного кодексу України є розпорядником земель водного фонду, для укладення договору оренди. Разом з тим, за результатами неодноразових звернень питання укладення договору оренди земельних ділянок вирішено не було.

Відповідач вважає безпідставними твердження прокурора про те, що ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" завдає шкоди державі, оскільки починаючи з 2012 року товариство сплачує до місцевих бюджетів орендну плату за користування водним дзеркалом та земельний податок, що підтверджено копіями квитанцій за 2012-2017 роки.

Крім того, з метою здійснення господарської діяльності та виконання режиму риборозведення ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" збудовано та введено в експлуатацію об'єкт нерухомого майна загороджувальну рибозахисну гідротехнічну споруду, яка знаходиться на спірній земельній ділянці та право власності на яку належить товариству. У зв'язку з чим відповідач, з посиланням на приписи ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, вважає вимоги щодо звільнення земельної ділянки безпідставними, оскільки останній має на ній об'єкт нерухомості.

Також, ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні звернулись до суду із заявою про застосування строку позовної давності з огляду на те, що спірний договір укладено 29.04.2013р., прокуратурі Бериславського району та позивачам було відомо про його існування, з моменту укладення минуло більше трьох років, отже станом на дату звернення до суду із даним позовом строк позовної давності прокурором пропущено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, з огляду на наступне.

ОСОБА_5 статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого, визначає, що земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

ОСОБА_5 ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтями 4, 51 Водного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами. У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки озера та замкнені природні водойми.

Відповідно до ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, долота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29.04.2013р. Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області прийнято розпорядження №189 "Про передачу водного об'єкта в оренду" (т.1 а.с.12), відповідно до якого вирішено передати в оренду ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" водний об'єкт загальнодержавного значення затоки Каховського водосховища, розташований в Республіканській балці на території Новокаїрської і Новорайської сільських рад для риборозведення орієнтовною площею водної гладі 70,07 га та орієнтовним об'ємом води водного об'єкта при нормальному підтертому рівні води 1060,52 куб. м.; встановити термін дії договору оренди водного об'єкту на 49 років, з орендною платою 100 грн. за 1 га водної гладі; зобов'язати ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" протягом місяця укласти договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення з районною державною адміністрацією.

29.04.2013р., відповідно до статті 52 Водного кодексу України та на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 29.04.2013р. №189 "Про передачу водного об'єкта в оренду", між Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" (Орендар) укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення (т.1 а.с.235-239).

Відповідно до умов договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт, а саме затоку Каховського водосховища розташовану в Республіканській балці на території Новокаїрської і Новорайської сільських рад. Загальна площа водного дзеркала складає орієнтовно 70,07 га. Площа водного об'єкта, розташованого на території Новокаїрської сільської ради складає 19,47 га, на території Новорайської сільської ради - 50,60 га. Водний об'єкт передається в оренду для риборозведення згідно режиму рибогосподарської експлуатації відокремленої ділянки Республіканської затоки Каховського водосховища. Водний об'єкт надається в оренду строком на 49 років, починаючи з дати його підписання сторонами.

Відповідно до п.п. 6.4.1, 6.4.3 договору Орендар зобов'язаний виконувати умови цього договору та умови погоджень до нього, які є невід'ємною частиною договору та додаються до нього. Протягом 6 місяців орендар зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду.

В п.6.1.9 договору сторони дійшли згоди про те, що Орендодавець має право розірвати договір достроково у випадку порушення Орендарем умов договору та невиконання рішення райдержадміністрації, у разі не укладення Орендарем у шестимісячний термін договору оренди землі водного фонду.

Договір підписано уповноваженими представникам обох сторін без будь-яких зауважень, підписи скріплено печатками.

ОСОБА_5 про прийом-передачу водного об'єкта від 24.04.2013р. (т.1 а.с.47), підписаного уповноваженими представниками обох сторін, Бериславською районною державною адміністрацією передано, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" прийнято водний об'єкт державного значення - затоку Каховського водосховища розташовану в Республіканській балці на території Новокаїрської і Новорайської сільських рад, об'єм води водного об'єкта складає орієнтовно 1060,52 куб.м. води, на загальній площі водного дзеркала 70,07 га.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

ОСОБА_5 з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 526 та 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, за положеннями п. 6.4.3 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 29.04.2013р. Орендар зобов'язаний протягом 6 місяців укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду. ОСОБА_5 п.6.1.9 договору, у разі не укладення Орендарем у шестимісячний термін договору оренди землі водного фонду, Орендодавець має право достроково розірвати договір.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та положення спірного договору, суд зазначає, що п. 6.4.3 договору встановлено строк укладення договору оренди землі водного фонду - протягом шести місяців, при цьому, сторонами не визначено дати, з якої слід обліковувати цей шестимісячний строк, не узгоджено кінцевого строку укладення договору оренди землі.

Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що товариство не приступило до вирішення питання щодо укладення договору оренди землі одразу після укладення договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення, оскільки вважало що має достатньо часу для його укладення, а приступило до вирішення цього питання вже після внесення змін в чинне законодавство щодо порядку передання водосховищ, ставків, озер та замкнених природних водойм на умовах оренди для рибогосподарських потреб.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, перше звернення ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" до обласної державної адміністрації з приводу укладення договору оренди землі водного фонду мало місце 08.08.2013р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що до 08.08.2013р. позивачі звертались до Орендаря з вимогою про укладення договору оренди землі водного фонду, то, на думку суду, початком перебігу шестимісячного строку, протягом якого Орендар мав укласти договір оренди землі водного фонду, слід вважати 08.08.2013р.

В матеріалах справи відсутній лист ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" від 08.08.2013р. щодо укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду, адресований Херсонській обласній адміністрації, оскільки, як пояснила представник відповідача, відсутній у товариства. Разом з тим, до відзиву на позовну заяву відповідачем надано лист Херсонської обласної державної адміністрації від 30.09.2013р. №502-6660/0/8-13/39/404 (т.1 а.с.65), який містить посилання на лист товариства від 08.08.2013р. №3.

З означеного листа облдержадміністрації слідує, що у зв'язку із змінами в законодавстві на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28.08.2013р. №534 утворена обласна робоча група з питань приведення у відповідність до норм чинного законодавства процедури надання у користування на умовах оренди водних об'єктів, якою розробляються Рекомендації щодо механізму надання у користування водних об'єктів. Отже, обласна державна адміністрація пропонує розглянути порушене питання після того, як відповідний механізм надання водних об'єктів у користування на умовах оренди буде розроблено та проведено робочу нараду з цього питання за участю всіх зацікавлених сторін.

14.02.2014р. за вихідним №48/1 (т.1 а.с.66) та 17.02.2015р. за вихідним №25 (а.с.69) відповідач звернувся до Херсонської ОДА із листами щодо переукладення договору оренди водного об'єкту державного значення строком на 49 років згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013р. №420 "Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів" без проведення земельних торгів.

Листом від 12.04.2016р. №1361/0-16/39/313 (т.1 а.с.70) Херсонська ОДА визначила перелік документів, які необхідно було надати товариству для вирішення питання щодо переукладення договору оренди, а саме: копії договору оренди та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (реєстрацію права оренди), копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; копію водогосподарського паспорта; копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію рішення Новокаховської міської ради про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію технічного паспорту на гідротехнічну споруду.

25.05.2016р. за вихідним №41 (т.1 а.с.71) відповідач надав облдержадміністрації частину витребуваних документів - копію водогосподарського паспорту; копію технічного паспорту гідроспоруди, та зазначив про неможливість надання повного переліку документів, оскільки витяг про нормативно-грошову оцінку, проект землеустрою можливо надати лише після надання підприємству обласною державною адміністрацією розпорядження про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі водного об'єкту в оренду з пунктом про зобов'язання підприємства розробити та подати на затвердження нормативно-грошову оцінку.

Листом від 18.08.2016р. №1361/1-16/39/313 (т.1 а.с.72) Херсонська ОДА, з посиланням на приписи ст.51 Водного кодексу України та ст.14 Закону України "Про аквакультуру", повідомила про неможливість укладення договору оренди водного об'єкта, оскільки спірний об'єкт є водосховищем комплексного значення, передача яких в оренду для рибогосподарських потреб чинним законодавством не передбачена.

Як зазначено вище, договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення було укладено 29.04.2013р. відповідно до статті 51 Водного кодексу України та розпорядження районної державної адміністрації від 29.04.2013р. №189 "Про передачу водного об'єкта в оренду".

Статтею 1 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренду), визначено, що водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до ч.1 ст.6 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренду), води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

За умовами ст.51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору), у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

ОСОБА_5 з ч.4 ст. 59 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренду), громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

В той же час, з 01.07.2013р. порядок надання в користування водних об'єктів та земельної ділянки під ним був змінений. Так, частиною 3,4 статті 51 Водного кодексу України встановлено, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

01.07.2013р. набув чинності Закон України "Про аквакультуру", згідно з яким статтю 51 Водного кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, відповідним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

На виконання даної норми закону, Херсонською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 18.11.2013р. №761 "Про організаційні заходи щодо надання у користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області" (т.1 а.с.221), яким затверджено Методичні рекомендації щодо надання у користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області (т.1 а.с.221-225).

Пунктом 22 означених рекомендацій встановлено, що орендарям, що уклали договір оренди земельної ділянки під водоймою до 01.07.2013р., але не уклали договір оренди на водний об'єкт, чи навпаки, необхідно переукласти з орендодавцем договір оренди водного об'єкта згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013р. №420 "Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів" (без проведення земельних торгів), з урахуванням цих Методичних рекомендацій.

Як слідує з листа Херсонського обласного управління водних ресурсів державного агентства водних ресурсів України від 20.09.2017р. №07-06/3-817 (т.1 а.с.73), Каховське водосховище (складовою якого є спірний водний об'єкт) є частиною каскаду дніпровських водосховищ (водогосподарська система), та, відповідно до Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду, має комплексне значення.

За приписами ст.51 Водного кодексу України (в редакції, чинній після укладення договору оренди водного об'єкта), у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), про що також було зазначено Херсонською ОДА у листі від 18.08.2016р. №1361/1-16/39/313 (т.1 а.с.72), скерованому відповідачу.

Однак, суд вважає, що до спірних правовідносин належить застосовувати законодавство, яке існувало на час укладання договору оренди водного об'єкту. Отже відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" мав можливість оформити право користування земельними ділянками водного фонду навіть після внесення відповідних змін у законодавство з урахуванням положень Водного кодексу України (щодо можливості користування водосховищами комплексного значення для рибогосподарських потреб), які діяли на час укладення договору, тобто станом на 29.04.2013р.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, останній не скористався своїм правом та не виконав свого обов'язку, визначеного умовами договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення, щодо оформлення права користування землями водного фонду на умовах оренди.

Суд критично ставиться до позиції відповідача про те, що відсутність оформленого права користування земельною ділянкою сталася з вини Херсонської обласної державної адміністрації, оскільки до вирішення питання щодо укладення договору оренди землі товариство приступило лише через три з половиною місяці, обмежившись листуванням з Херсонською обласною державною адміністрацією, направивши за п'ять років (до пред'явлення даного позову прокурором) на її адресу лише чотири листи - 08.08.2013р., 14.02.2014р., 17.02.2015р., 25.05.2016р. При цьому, доказів вжиття інших заходів, в тому числі вирішення цього питання в судовому порядку, матеріали справи не містять.

Крім цього, за змістом ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, виникнення права оренди та відповідно укладення договору оренди пов'язано у логічно послідовному зв'язку із активними діями особи, яка зацікавлена в одержанні земельної ділянки (подання заяви, фінансування розроблення проекту землеустрою, отримання висновків та погоджень), тобто орендаря.

Заперечуючи проти позову відповідач звернув увагу на безпідставність доводів прокурора про завдання шкоди державі, оскільки з 2012 року товариство сплачує до місцевих бюджетів орендну плату за користування водним дзеркалом та земельний податок.

Суд зауважує, що спірний договір оренди водного об'єкту укладено в квітні 2013 року, а тому твердження відповідача про сплату орендної плати та земельного податку з 2012 року є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Також, відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

ОСОБА_5 з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення землекористувачам розміру орендної плати контролюючі органи використовують дані державного земельного кадастру та договорів оренди земельних ділянок щодо площі земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, розміру орендної плати.

Оскільки в даному випадку відповідач не вчинив дій на оформлення права користування земельною ділянкою, він не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку.

Щодо тверджень відповідача про неможливість звільнення земельної ділянки у зв'язку із набуттям права власності на рибозахисну гідротехнічну споруду, збудовану на цій ділянці, та переходом права на землю відповідно до приписів ст.120 Земельного кодексу України, то положення ст. 120 Земельного кодексу України не передбачають автоматичного переходу права на земельну ділянку з набуттям права на нерухоме майно, що на ній розташоване. Будівництво гідротехнічної споруди здійснено на земельній ділянці державної власності, право на яку у встановленому законом порядку відповідачем не набуто.

Відносно посилань відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" на те, що він систематично виконує режим риборозведення і до водного об'єкту внесено майно товариства, а саме проведено вселення водних біоресурсів (т.1 а.с.133-142), які мають свою вартість, суд зазначає наступне.

За приписами ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, усвідомлюючи факт використання земельної ділянки водного фонду без правовстановлюючих документів, відповідач, здійснюючи заходи по вселенню водних біоресурсів, діяв на власний ризик.

Таким чином під час розгляду даної справи господарським судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС", в порушення умов договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 29.04.2013р., не укладено у встановлений договором строк договір оренди землі водного фонду. Зазначене не спростоване відповідачем та підтверджено листами Новорайської сільської ради № 02-35/377/17 від 24.07.2017, Бериславського міжрайонного управлінням водного господарства № 07-05/261 від 21.07.2017, а також поясненням керівника ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" ОСОБА_6 від 11.09.2017, відповідно до яких товариство фактично використовує земельні ділянки під водним об'єктом без оформлення належним чином правовстановлюючих документів (т.1 а.с.25, 27, 29-30).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_5 положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

ОСОБА_5 п.6.1.9 договору Орендодавець має право розірвати договір достроково у разі порушення Орендарем умов договору та невиконання рішення райдержадміністрації, а також не укладення Орендарем у шестимісячний термін договору оренди землі водного фонду.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення є доведеним належним чином. Всупереч положенням договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення договір оренди земельної ділянки водного фонду відповідачем не укладено, доказів на спростування викладеного у позові прокурора до суду не подано, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 29.04.2013р., укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС", є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.1 договору оренди у разі розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві водний об'єкт у тому стані, в якому він отримав його в оренду, на підставі акта передачі-приймання.

Законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про вилучення у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" водного об'єкту загальнодержавного значення загальною площею 70,07 га та повернення його Херсонській обласній державній адміністрації є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

Статтею 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування землі водного фонду надаються за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось, Земельним кодексом України (ст.59) передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Ч.2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, оскільки відповідач з часу укладення договору оренди водного об'єкту від 29.04.2013р. використовує земельні ділянки водного фонду загальною площею 70,07 га, розташовані під водним об'єктом у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району площею 19,47 га (кадастровий номер 6520684800:06:001:0001), та на території Новорайської сільської ради Бериславського району, площею 50,60 га (кадастровий номер 6520685200:05:001:0001) в порушення вимог ст.ст. 4, 51 Водного кодексу України та ст.ст. 59, 116, 125, 126 Земельного кодексу України без укладення договору оренди земельної ділянки під водним об'єктом та його державної реєстрації, тобто без відповідної правової підстави, то позовні вимоги прокурора в частині вилучення у ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" та повернення у володіння Херсонській обласній державній адміністрації означених земельних ділянок також є обґрунтованими та задовольняються судом.

Таким чином, вимоги прокурора, визнані судом як такі, що документально доведені та обґрунтовані, підлягають задоволенню господарським судом у повному обсязі.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та його представником у судовому засіданні заявлено про застосування строку позовної давності до вимог прокурора. Заява обґрунтована тим, що спірний договір укладено 29.04.2013р., прокуратурі Бериславського району та позивачам було відомо про його існування, з моменту укладення минуло більше трьох років, отже станом на дату звернення прокурора до суду із даним позовом строк позовної давності пропущено.

Заперечуючи проти заяви про застосування строку позовної давності прокурор зазначив, що обов'язок відповідача укласти договір оренди земельної ділянки встановлено договором оренди водного об'єкту. Даний обов'язок покладено на Орендаря на весь термін дії спірного договору; шестимісячний термін, передбачений договором, лише встановлює строк, з якого є можливим розірвання договору. На цей час правові підстави користування відповідачем земельною ділянкою відсутні. Оскільки допущені відповідачем порушення умов договору оренди та вимог чинного законодавства є такими, що тривають у часі, прокурор вважає, що позов заявлений з дотриманням строку позовної давності.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про сплив строку позовної давності у спірних правовідносинах суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України.

Зокрема, відповідно до частини 1 та 5 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як зазначено вище, проаналізувавши норми чинного законодавства та положення спірного договору, суд встановив, що п. 6.4.3 договору встановлено строк укладення договору оренди землі водного фонду - протягом шести місяців, при цьому, сторонами не визначено дати, з якої слід обліковувати цей шестимісячний строк, не узгоджено кінцевого строку укладення договору оренди землі.

Статтями 526 та 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, перше звернення ТОВ "ЮМАС ПЛЮС" до Херсонської обласної державної адміністрації з приводу укладення договору оренди землі водного фонду мало місце 08.08.2013р.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що до 08.08.2013р. позивачі звертались до Орендаря з вимогою про укладення договору оренди землі водного фонду, то, на думку суду, початком перебігу шестимісячного строку, протягом якого Орендар мав укласти договір оренди землі водного фонду, слід вважати 08.08.2013р. Отже, кінцевою датою виконання означеної умови договору є - 08.01.2014р.

Тобто, строк позовної давності слід обліковувати в даному випадку з 09.01.2014р.

Разом з тим, за змістом положень ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене суд звертає увагу на те, що 17.02.2015р. та 25.05.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" зверталось до Херсонської обласної державної адміністрації із листами (а.с.69, 71), в яких, у зв'язку із змінами в законодавстві, просило переукласти договір оренди водного об'єкту державного значення відокремленої частини Республіканської затоки Каховського водосховища площею водного дзеркала 70,07 га згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013р. №420 "Про затвердження типового договору оренди водних об'єктів" без проведення земельних торгів, а також надавало документи для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою без проведення земельних торгів.

Означене свідчить про переривання перебігу позовної давності вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого обов'язку щодо укладення договору оренди землі водного фонду.

За наведених обставин суд констатує, що станом на час звернення прокурора із даним позовом (відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті (т.1 а.с.32) - 16.02.2018р.) строк позовної давності не пропущено, а тому у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із сплином строку позовної давності.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судові витрати (5286,00 грн. судового збору, сплаченого прокурором за подання даної позовної заяви), в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати укладений між Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області (код ЄДРПОУ 04059987, 74300, Херсонська область, м.Берислав, пл.Перемоги, 2) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37557010, 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.1 Травня, 235) договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 29.04.2013р.

3. Вилучити у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37557010, 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.1 Травня, 235) та повернути у володіння Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645, 73003, м.Херсон, пл.Свободи, 1) водний об'єкт загальнодержавного значення, загальною площею 70,07 га, розташований у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району, площею 19,47 га, та на території Новорайської сільської ради Бериславського району, площею 50,60 га.

4. Вилучити у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37557010, 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.1 Травня, 235) та повернути у володіння Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645, 73003, м.Херсон, пл.Свободи, 1) земельну ділянку державної форми власності, загальною площею 70,07 га, вартістю 2187006,11 грн., розташовану під водним об'єктом у Республіканській затоці Каховського водосховища, на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району, площею 19,47 га (кадастровий номер 6520684800:06:001:0001), та на території Новорайської сільської ради Бериславського району, площею 50,60 га (кадастровий номер 6520685200:05:001:0001).

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮМАС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37557010, 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.1 Травня, 235) на користь прокуратури Херсонської області (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33) - 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість грн.) 00 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено і підписано 17.07.2018р.

Суддя М.Б. Сулімовська