Рішення

від 17.07.2018 по справі 926/1088/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17 липня 2018 року м. Чернівці Справа № 926/1088/18

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1088/18

за позовом ОСОБА_1 обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілка), м. Чернівці,

до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, м. Сокиряни Чернівецької області,

про зняття заборони відчуження нерухомого майна

за участю: секретаря судового засідання - Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

Позивача - ОСОБА_3, дов. № 49 від 15.06.2018 р.

Відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка) звернулася з позовом до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 5-а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлової будівлі площею 189,5 м кв. за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 50-а, на яку накладено заборону відчуження, зареєстровану ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 21.03.2008 р. за № 6837160 на підставі архівного запису. Вказана заборона, зазначено у позовній заяві, накладена згідно повідомлення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» на підставі договору застави, укладеного в 1997 році між Селищанським сільським споживчим товариством (заставодавець) та АК АПБ «Україна» (заставодержатель). На даний час, вказує позивач, обидві юридичні особи - банк «Україна» і Селищанське ССТ, ліквідовані в установленому порядку без правонаступників, спірне майно належить ОСОБА_1 облспоживспілці на праві власності, однак остання не може реалізовувати щодо нього свої повноваження власника, оскільки на будівлю накладено заборону відчуження, а відповідач ОСОБА_2 державна нотаріальна контора на звернення позивача відмовила у знятті вказаного обтяження.

Ухвалою від 30.05.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18 червня 2018 року за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові документи, відповідача зобов'язано в 15-тиденний строк надати відзив на позовну заяву, докази на його підтвердження, засвідчену копію договору застави, який став підставою для реєстрації заборони відчуження спірної нежитлової будівлі, копію повідомлення АК АПБ «Україна» від 05.02.1998 р. та заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Ухвалою від 18.06.2018 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 17.07.2018 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням відзиву на позов з урахуванням вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання ухвали суду від 30.05.2018 р. (звернення з запитом до Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області стосовно отримання договору застави між Селищанським ССТ і АК АПБ «Україна» ).

У судове засідання 17.07.2018 р. представник відповідача не з'явився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов не надійшло.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частинами 1, 8 статті 165 ГПК урегульовано, що заперечення проти позову викладаються відповідачем у відзиві, який подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений в ухвалі від 30.05.2018 р. строк відзиву на позов не подав без поважних причин, у зв'язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 9 статті 165 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2018 р. просив задовольнити позов, зазначив, що ОСОБА_1 облспоживспілка придбала нерухоме майно, яке є предметом спору, на прилюдних торгах в ліквідаційній процедурі Селищанського ССТ і оформила право власності на нього, згодом вирішила його продати однак виявила наявність обтяження майна у вигляді заборони відчуження, накладеної відповідачем на підставі договору застави, укладеного між Селищанським ССТ і АК АПБ «Україна» . На даний час указані особи ліквідовані, зобов'язання між ними припинені, однак відповідач відмовляється зняти обтяження, в зв'язку з чим позивач звернуся до суду за примусовим скасування накладеної заборони на відчуження нерухомого майна.

Заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка) зареєстрована як юридична особа 25.11.1991 р., про що внесено відповідний запис від 28.12.2004 р. № 1 038 120 000 000653 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 36-41).

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 947900, виданого виконавчим комітетом Селищанської сільської ради 19.06.2003 р., позивач є власником нежитлової будівлі площею 189,50 кв. м за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 50-а (а.с. 12).

Як видно з матеріалів справи, право власності на вказану будівлю позивач набув на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2000 р., укладеного між ліквідаційною комісією Селищанського сільського споживчого товариства (продавець) і ОСОБА_1 облспоживспілкою (покупець), та рішення виконавчого комітету Селищанської сільської ради від 16.01.2003 р. № 2 «Про підтвердження права власності» (а.с. 34, 35).

Згідно з вказаним договором купівлі-продажу нежитлова будівля площею 189,50 кв. м за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 50-а є приміщенням кафе, що належало продавцю Селищанському ССТ на підставі реєстраційного посвідчення, виданого ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації 19.12.1997 р., зареєстрованого в реєстровій книзі № 1 сторінка 53 за реєстровим номером 50. Право власності Селищанського ССТ на дату продажу ОСОБА_1 облспоживспілці будівлі по вул. Центральній, 50-а в с. Селище Сокирянського району Чернівецької області підтверджується також рішенням виконавчого комітету Селищанської сільської ради народних депутатів від 1.12.1997 р. № 65 «Про підтвердження права власності Селищанського ССТ на магазин Промтовари № 18 та кафе, які знаходяться по вул. Центральній» (а.с. 33).

З Інформаційної довідки від 04.05.2018 р. № 122758997 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що стосовно будинку 50-а по вул. Центральній в с. Селище Сокирянського району Чернівецької області, власником якого є ОСОБА_1 обласна спілка споживчих товариств, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження:

Тип обтяження: заборона (архівний запис)

Реєстраційний номер обтяження: 6837160

Зареєстровано: 21.03.2008 12:46:52 за № 6837160 реєстратором: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, 60200, Чернівецька обл., ОСОБА_2 р., м. Сокиряни, вул. Пушкіна,2

Підстава обтяження: договір застави, б/н, 25.03.1997, Новодністровська державна нотаріальна контора, за реєстром

Об'єкт обтяження: нежиле приміщення …

адреса: Чернівецька обл., ОСОБА_2 р., с. Селище, вулиця Центральна, будинок 50а

Власник: Селищенське ССТ

Згідно даних з ЄДРПОУ юридична особа Селищанське сільське споживче товариство, ідентифікаційний код 21444534, припинена 20.07.2007 р., номер запису 10351170003000360, за результатами провадження у справі про банкрутство Селищанського ССТ. Так, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2006 р. у справі № 6/65-104/б затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс Селищанського сільського споживчого товариства та ліквідовано Селищанське сільське споживче товариство як юридичну особу-банкрута (а.с. 18, 19-21).

17 квітня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з листом за № 14, в якому просив зняти заборону відчуження нежитлової будівлі за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 50-а, зареєстровану ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 21.03.2008 р. за № 6837160 (а.с. 13-14).

Листом від 04.05.2018 р. № 172/01-16 відповідач відмовив позивачеві у знятті заборони, зазначивши, що накладене на підставі повідомлення б/н від 05.02.1998 року Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» обтяження на будівлю не може бути зняте нотаріальною конторою тому, що згідно підпункту 5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення окремих видів нотаріальних дій нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики, про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки в зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; після припинення договору іпотеки в зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки, про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законом (а.с. 15).

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Аналогічний припис міститься в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище, вул. Центральна, буд. 50-а, і обмежений у здійсненні повного обсягу своїх прав власника в зв'язку з існуванням зареєстрованого обтяження вказаного майна - заборони його відчуження як предмета застави за договором застави, укладеного в 1997 році між Селищанським сільським споживчим товариством (заставодавець) та АК АПБ «Україна» (заставодержатель).

Разом з тим, Селищанське сільське споживче товариство (код ЄДРПОУ 21444534) припинено як юридичну особу-банкрута, про що в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.07.2007 р. внесено запис за № 10351170003000360 (а.с. 19-21).

Також ліквідовано іншу сторону договору застави, на підставі якого обтяжено майно позивача, - Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» . Так, згідно листа Департаменту реорганізації та припинення діяльності банків Національного банку України від 16.04.2009 р. № 44-012/4506 Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 13.04.2009 р. № 167 виключено з Державного реєстру банків у зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури банку.

Статтею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи мають цивільні права та обов'язки - цивільну правоздатність, яка виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 статті 598 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом.

Згідно норми статті 609 ЦК зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19 січня 2013 року визначено, що всі вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними.

Отже, зобов'язання Селищанського ССТ перед АК АПБ «Україна» , забезпечене заставою нерухомого майна по вул. Центральній, 50-а в с. Селище Сокирянського району Чернівецької області, є припиненим в силу положення статті 609 ЦК України, оскільки і Селищанське ССТ і АК АПБ «Україна припинені як юридичні особи в установленому порядку, а їх правонаступники відсутні.

За таких обставин суд робить висновок, що існують об'єктивні, законні підстави для припинення обтяження майна, вказаного в позові, власником якого є позивач.

Проте, у зв'язку з тим, що раніше проведено державну реєстрацію припинення Селищанського ССТ та ліквідовано АК АПБ «Україна» , особи, які повинні припинити це обтяження, відсутні.

Разом з тим, зареєстроване обтяження заборони відчуження належного позивачу нерухомого майна порушує його право власності на це майно, гарантоване законодавством України.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому суд бере до уваги, що позивач позбавлений можливості в інший спосіб домогтися скасування обтяження належного йому нерухомого майна.

Так, відповідачем відмовлено в задоволенні заяви позивача від 17.04.2018 р. № 14 про зняття заборони відчуження нежитлової будівлі по вул. Центральній, 50-а в с. Селище Сокирянського району Чернівецької області з посиланням на приписи підпункту 5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення окремих видів нотаріальних дій.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також передбачено проведення реєстраційних дій та внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування за заявами власника чи іншого правонабувача, обтяжувача (ст.ст. 20, 26 Закону).

Таким чином, іншого способу захисту свої прав, крім звернення до суду з цим позовом, у позивача немає.

Разом з тим, відповідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість скасування обтяження нерухомого майна за рішенням суду.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За наведеного вище суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, про який просить позивач.

За усною заявою представника позивача в судовому засіданні 17.07.2018 р. про залишення судових витрат за ОСОБА_1 облспоживспілкою суд не покладає на відповідача судовий збір у зв'язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 20, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати зареєстровану ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою (60200, Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. В. Стуса, 2, код ЄДРПОУ 02901500) 21 березня 2008 року за номером 6837160 заборону відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою Чернівецька область, Сокирянський район, село Селище, вул. Центральна, буд. 50-а і належить на праві власності ОСОБА_1 обласній спілці споживчих товариств (облспоживспілка) (58029, Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, код ЄДРПОУ 01774425).

Порядок апеляційного оскарження рішення

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 17.07.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 17 липня 2018 року.

Суддя Т.І. Ковальчук