Ухвала

від 16.07.2018 по справі 295/8056/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/8056/18

Категорія 29

2/295/2350/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Ведмідь Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1 Житомирської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить постановити ухвалу, якою в порядку забезпечення позову на період розгляду справи в суді накласти заборону відповідачу по справі - Комунальному підприємству Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 - вчиняти будь-які дії щодо зняття та розпорядження грошовими коштами на суму 18 882,50 грн., які знаходяться на рахунках банківських установ м. Житомира.

Згідно частини 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Стаття 151 ЦПК України встановлює зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, цією статтею передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Подана заява про забезпечення позову не містить відомостей, передбачених ст. 150 ЦПК України, а саме, не обґрунтовано, що невжиття заходів щодо арешту коштів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Також, до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України , доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 136 ЦПК України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються належними і допустимими доказами, оскільки у якості доказу скрутного матеріального становища надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за 2017 рік та індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1999 року по 2016 рік, та не надано будь-яких доказів скрутного майнового стану на час подачі позовної заяви, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Частино 9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки при подачі заяви про забезпечення позову заявником не додержано вимог ст. 151 ЦПК України, заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1 Житомирської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути заявнику.

Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя