Апеляційний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 381/3423/17 Головуючий у І інстанції Осаулова Н. А. Провадження № 22-ц/780/2589/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О. Категорія 56 11.07.2018
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участі секретаря Дрозда Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Київобленерго Фастівського районного підрозділу ПрАТ Київобленерго , треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
у вересні 2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом про визнання дій ПрАТ Київобленерго та Фастівського РП ПрАТ Київобленерго неправомірними в частині перевірки без дотримання вимог, нарахування заборгованості в розмірі 25483,36 грн. Та відключення від електропостачання частини будинку АДРЕСА_1. Просив зобов'язати ПрАТ Київобленерго та Фастівське РП ПрАТ Київобленерго безоплатно підключити частину житлового будинку АДРЕСА_1 до електропостачання та стягнути з ПрАТ Київобленерго та Фастівське РП ПрАТ Київобленерго на користь позивача моральну шкоду в розмірі - 25 000 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що він - ОСОБА_2 та його брат- Балашов О.О. являються співвласниками 3/10 частин будинку № АДРЕСА_1.
В даному будинку позивач постійно проживає, зареєстрований та фактично являється відповідальним споживачем електропостачання, оскільки саме він сплачує за спожиту електроенергію.
Наприкінці 2016 року йому стало відомо, що працівниками Фастівського РП ПрАТ Київобленерго , начебто у зв'язку з підключенням електроустановок до електромережі постачальника із порушенням схеми обліку за адресою його проживання 17.12.2016 року було складено Акт №К 033026, згідно з яким накладено штраф в розмірі 25483,36 грн., але не на власників даного будинку ОСОБА_2 чи ОСОБА_5, а на їх батька - ОСОБА_4
Даний акт було складено за відсутності власників будинку, без їх належного попередження та взяття пояснень, а виписаний на особу, яка не являється власником зазначеної частини будинку, не проживає там і не зареєстрований.
Вважає, що Акт №К 033026 складено з порушенням Правил користування електричною енергією для населення , без зазначення відомостей про вилучення доказів, без участі власників та споживачів, розрахунок заборгованості зроблений не професійно.
Вказує, що на розгляді вказаного Акту про порушення та постановленні рішення про накладення штрафу він як власник та інший співвласник не були присутні; акт їм як власникам з порушенням вимог постанови КМУ №1357 від 26.07.1999 року надіслано не було; на засідання комісії з розгляду питання про накладення штрафу його як власника викликано не було, а тому вважає, що нарахована заборгованості в розмірі 25483,36 грн. була без дотримання вимог закону.
Крім того, зазначив, що у зв'язку із відключенням домоволодіння за адресою Вокзальна 15/2 смт. Борова з лютого 2017 року від електропостачання, йому було спричинено душевні страждання та переживання, оскільки будинок був без електрики тривалий час внаслідок протиправних дій уповноважених осіб відповідача.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року позовну заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 через свого представника - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та задовольнити вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі. Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення по справі, не розглядав доводи та обґрунтування сторони позивача, що підставою нарахування штрафних санкцій відповідачами повинен бути акт про порушення правил користування електричною енергією та протокол, складений під час розгляду такого акту, а в акті від 17.12.2016 року позивач ОСОБА_2 взагалі не зазначений, не зафіксовано підстави притягнення його до відповідальності, його причетності, не досліджено обставин щодо кола користувачів чи власників, що підтверджується відсутністю таких вимог в протоколі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ Київобленерго адвокат Васильєв Д.В. посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, детально дослідив подані сторонами докази і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову. Представник відповідача також звертає увагу суду на те, що сам Акт №К 033026 від 17.12.2017 про порушення ПКЕЕН ОСОБА_4 або/та його синами не був оскаржений. 09.01.2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області задовольнив частково позов ПрАТ Київобленерго до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПрАТ Київобленерго в рахунок відшкодування збитків завданих енергопостачальнику внаслідок порушення ПКЕЕН суму в розмірі 25 483 грн. 34 коп. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що факт самовільного підключення до електромережі підтверджено належними та допустимими доказами, працівники ПрАТ Київобленерго при виявленні вказаного порушення споживачем Правил користування електричною енергією діяли в межах своєї компетенції, а при складанні відповідного акту та протоколу керувалися вимогами діючого законодавства. 29.05.2018 року Апеляційний суд Київської області відхилив апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, залишивши рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 року.
В судове засідання по розгляду апеляційної скарги позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_5 не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 30.06.2018 року.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.
Представник відповідача ПрАТ Київобленерго адвокат Васильєв Д.В. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
11.07.2018 року до канцелярії Апеляційного суду Київської області подана заява за підписом ОСОБА_2 про зупинення провадження у даній справі до ухвалення рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ Київобленерго про захист прав споживачів. Заслухавши думку учасників судового розгляду про заявлене клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про залишення його без задоволення, оскільки об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається Києво-Святошинським районним судом Київської області, а також інших, визначених ст. 251 ЦПК України підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі, колегією суддів не встановлено.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність дій відповідача щодо складання Акту про порушення та відключення від електропостачання належної позивачу частини будинку вимогам чинного законодавства. При цьому, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 фактично не оспорював правомірність дій уповноважених осіб відповідача з встановлення порушення порядку користування електроенергією та самого факту безоблікового використання електроенергії, а у цьому позові просив захистити право позивача у тому, що акт про порушення від 17.12.2017 року було складено на особу ОСОБА_4, які не є власником будинку чи користувачем, без з'ясування належного власника, без направлення позивачу, як власнику, акту перевірки та вирішення питання про накладення штрафу без його участі.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2007 року мі ЗАТ А.Е.S Київобленерго , правонаступником якого є ПрАТ Київобленерго та ОСОБА_8 було укладено Договір № 050250057 про користування електричною енергією побутовим споживачем за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул. Вокзальна, 15, якій належить 3/5 частин житлового будинку. (т. 1 а.с. 45-46)
08.05.2010 року ОСОБА_8 померла (т. 1 а.с. 8а)
Після її смерті належну їй частку у будинку успадкували її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які у встановленому законом порядку отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2010 року, а саме по ? частці кожен. (т. 1 а.с. 8)
Встановлено також, що 22.08.2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за користування електроенергією, але в подальшому ухвалою суду від 13.02.2017 року його було скасовано за заявою батька позивача у даній справі - ОСОБА_4
Зважаючи на відсутність у відповідача інформації про смерть ОСОБА_8 вказаний борг був облікований за нею, як за особою, з якою укладено Договір на постачання електроенергії.
Встановлено також, що після смерті матері, позивач та його брат ОСОБА_5 про укладання договору на електропостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 до ПрАТ Київобленерго не звертались.
Лише у 2017 року ОСОБА_2 направив звернення на адресу відповідача про укладення відповідного договору, на яке було надано відповідь від 21.06.2017 року із посиланням на можливість укладення договору за умови надання відповідних документів. (т. 1 а.с. 24)
Судом встановлено також, що 25.02.2016 року вказаний будинок було відключено від електропостачання за не оплату боргу за користування електричною енергією.
В. п. 2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26.07.1999 року № 1357, роз'яснено, що самовільне підключення, це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.
З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2016 року представниками Фастівського районного підрозділу ПАТ Київобленегро при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил КЕЕН за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення п. 48 Правил КЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електромережі постачальника з порушенням схеми обліку, про що у відповідності до п. 53 Правил було складено акт про порушення №033026 від 17.12.2016 року, який підписано трьома представниками електропостачальника.
В Акті зазначено, що споживач ОСОБА_4 від підпису відмовився.
З наявного в матеріалах справи Протоколу № 038 від 10.01.2017 року вбачається, що на засіданні комісії по розгляду Акту №033026 від 17.12.2016 року прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу спожитої та неврахованої електроенергії на підставі п. 53 Правил КЕЕН та пп. 3.1.5 Методики, за яким сума збитків за період з 26.02.2016 року по 17.12.2016 року становить 25483, 34 ГРН. (т. 1 а.с. 50,90)
Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357, які регулюють відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопосточальником відповідно до п. 3 Правил.
При цьому, користування електричною енергією - є споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії.
Відповідно до п. 37 Правил, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Згідно з п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
Відповідно до п. 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією , затвердженої постановлю НКРЕ від 04.05. 2006 року за №562(далі Методика), для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер беруться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановокою, або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців,ю що передувало дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2017 року було проведено розрахунок по акту порушення ПКЕЕН № 033026 від 17.12.2016 року на суму 25483,34 грн., який було надіслано поштовим відправленням і було отримано ОСОБА_4 11.01.2017 року. (т. 1 а.с. 13)
Судом також встановлено, що 17.12.2016 року під час проведення перевірки представниками відповідача було вручено Акт ОСОБА_4, третій особі у даній справі, оскільки ототожнено його із користувачем електроенергії за адресою АДРЕСА_1 а той, будучи присутнім при проведенні перевірки та фактично допустивши представників енергопостачальника до будинку, а також на розгляді питання про порушення ПКЕЕН на комісії, не повідомив про те, хто являється власником будинку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що представники відповідача, які проводили перевірку, не знали та не могли знати, що ОСОБА_4 не є користувачем будинку, а тому їхні дії під час проведення перевірки є правомірними, оскільки вчинені у відповідності до вимог Правил КЕЕН.
Місцевий суд також дійшов обґрунтованого висновку про законність дій відповідача щодо відключення будинку відповідача від електропостачання, як в лютому 2016 року, так і в грудні 2016 року, яке проведено у відповідності до п. 35 Правил КЕЕН у зв'язку з наявністю боргу за спожиту електроенергію.
З огляду на відсутність доказів погашення штрафу по Акту № 033026 від 17.12.2016 року на суму 25483,34 грн., суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідачів підключити вказаний будинок до електропостачання.
Таким чином, суд першої інстанції, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, належно оцінивши в сукупності надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову як в частині встановлення порушення вимог законодавства при проведенні перевірки, відключення та зобов'язання відновити електропостачання, так і в частині вимог про стягнення моральної шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст постанови складено 16 липня 2018 року.
Головуючий
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2018 |
Оприлюднено | 18.07.2018 |
Номер документу | 75334449 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Таргоній Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні