Рішення

від 25.06.2018 по справі 392/1616/17

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1616/17

Провадження № 2/392/164/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Славутич

до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Бровченко , про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі з новим орендарем,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вимагаючи визнати за ним переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка належить відповідачеві ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІІ-КР № 008171, виданого 25 березня 2002 року та визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, укладений 12 вересня 2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, який зареєстровано 12 вересня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що 31 серпня 2007 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Славутич (надалі - СТОВ Славутич ) і ОСОБА_4 укладено договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстровано 11 вересня 2007 року. Позивач вважає, що строк дії зазначеного договору - до 11 вересня 2017 року. Позивач зазначив, що пунктом 8 Договору передбачено, що орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 100 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендодавець у разі небажання поновити договір зобов'язаний протягом місяця з дня закінчення строку дії договору повідомити орендаря про свої заперечення. Позивач за 103 дні до закінчення його строку, тобто до 01 червня 2017 року безпосередньо прибув до відповідача та заявив про своє переважне право на поновлення строку дії договору шляхом підписання нового договору оренди землі строком на 7 років. Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою відповідача по теперішній час. Після закінчення строку дії договору, 18 вересня 2017 року позивач оплатив адміністративні послуги за реєстрацію договору оренди землі, але в державній реєстрації було відмовлено, з посиланням на те, що 12 вересня 2017 року було зареєстровано договір оренди землі з ОСОБА_3 Позивач вважає, що відповідачами порушено його права, тому звернувся з позовом до суду.

16 березня 2018 року представник позивача надав до суду заяву про зміну позовних вимог. В цій заяві позивач вимагає визнати за СТОВ Славутич переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка належить відповідачеві ОСОБА_4 та визнати недійсним договір оренди землі, який укладено 07 грудня 2017 року між ОСОБА_4 і товариством з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Бровченко , зареєстрованого 07 грудня 2017 року. Заява мотивована недобросовісною поведінкою відповідача та зловживанням своїми правами. Позивач вважає, що з метою уникнення цивільно-правової відповідальності, не маючи реального наміру припинення правовідносин та вилучення з позовної заяви предмета спору, відповідач уклав новий договір з товариством з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Бровченко (надалі - ТОВ Фермерське господарство Бровченко ), керівником якого є третя особа.

Представник відповідача 18 грудня 2017 року надіслав до суду заперечення на позовну заяву, вимагаючи відмовити позивачеві у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач як орендар за укладеним договором оренди від 31 серпня 2007 року не дотримався процедури пролонгації договору, яка визначена статтею 33 Закону України Про оренду землі , тому на думку представника відповідача позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди землі. Представник відповідача вважає, що позивач не має права звернення до суду за захистом права, яке у нього не виникло. Представник відповідача вважає, що інший договір оренди землі від 01.06.2017 року, який не зареєстрований у встановленому порядку, є нікчемним, як такий, що не набув юридичної сили. Представник відповідача вважає, що позивач не має права заявляти вимоги щодо визнання недійсним договору, стороною якого він не є. Заявивши вказану вимогу позивач не надав жодного доказу недійсності договору від 12 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_3

У відзиві на позовну заяву, який представник відповідача надав до суду, відповідач вимагає відмовити у задоволенні позову з підстав, які викладені у запереченні.

16 березня 2018 року судом розглянуто клопотання відповідача ОСОБА_4 і третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження у справі та відмовлено у задоволенні клопотань з посиланням на пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвалою суду від 26 квітня 2018 року представникові відповідача відмовлено у задоволення клопотання про зупинення провадження у справі з посиланням на пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України, у зв'язку з тим, що відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до СТОВ Славутич про визнання недійсним договору оренди землі - не перешкоджає розгляду справи, оскільки зазначені позови мають різні матеріально-правові вимоги і підстави, що підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки № 67 площею 6,34 га, кадастровий номер 3523183200:02:000:0067, яка розташована на території Мануйлівської сільської ради (а.с. 9).

31 серпня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич укладено договір оренди землі на строк 10 років, який зареєстровано 11 вересня 2007 року (а.с. 10-12).

01 червня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич укладено інший договір оренди землі на строк 7 років, державна реєстрація якого не проведена (а.с. 13-16).

12 вересня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка кадастровий номер 3523183200:02:000:0067, яка належить позивачеві; договір зареєстровано 12 вересня 2017 року (а.с. 22, 46-49).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність переважного права позивача на поновлення договору на новий строк, суд враховує наступні обставини.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі від 31 серпня 2007 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич , договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за сто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 10).

Порядок поновлення договору оренди землі визначено положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, які надані учасниками справи, суд дійшов висновку про те, що позивач СТОВ Славутич не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі від 31 серпня 2007 року.

Так, в супереч положенням статті 33 Закону України Про оренду землі позивач як орендар в строк не пізніше ніж за сто днів до закінчення строку дії договору не надіслав орендодавцеві ОСОБА_4 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 31 серпня 2007 року та проект додаткової угоди і таким чином втратив переважне право на поновлення договору оренди землі.

Після закінчення строку дії договору оренди землі від 31 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_4 уклав договір оренди землі з іншим орендарем, тобто СТОВ Славутич як орендар не продовжував користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі.

Посилання представника позивача на конклюдентні дії орендаря та договір від 01 червня 2017 року, який укладено між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич , що на думку представника позивача свідчить про наявність переважного права на поновлення строку дії договору - є помилковим, оскільки відповідно до частини першої статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір від 01 червня 2017 року не був зареєстрованим у встановленому порядку, а тому відповідно до положень частини першої статті 210 ЦК України вважається неукладеним.

Представник позивача визнав, що строк дії договору від 31 серпня 2007 року, який укладено між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич , закінчився 11 вересня 2017 року.

12 вересня 2017 року відповідач ОСОБА_4, як власник земельної ділянки кадастровий номер 3523183200:02:000:0067, уклав договір оренди з іншим орендодавцем, що свідчить про його небажання продовжувати договірні відносини з попереднім орендарем.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 07 грудня 2017 року між ОСОБА_4 і ТОВ Фермерське господарство Бровченко , суд враховує наступні обставини.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У заяві про зміну позовних вимог представник позивача зазначає, що єдиною метою укладення даного правочину для відповідача являється вилучення з позовної заяви предмета спору. Представник вважає недобросовісною поведінку відповідача та третьої особи у здійсненні своїх прав. До первісної позовної заяви додана довідка СТОВ Славутич від 06 жовтня 2017 року № 63, відповідно якій земельні частки (паї) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходяться в обробітку СТОВ Славутич .

Між тим, у судовому засіданні представник відповідача і третя особа заперечили зазначений факт, посилаючись на те, що з моменту укладання і реєстрації договору оренди землі від 12 вересня 2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою володіє і користується новий орендар.

Тому, суд відхиляє довідку СТОВ Славутич від 06 жовтня 2017 року № 63 як доказ у справі.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 12 вересня 2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладено після закінчення строку дії попереднього договору від 31 серпня 2007 року, який укладено між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Славутич ; зазначений договір укладено з дотриманням вимог статті 15 Закону України Про оренду землі за наявності волевиявлення учасників правочину.

Тому, суд не вбачає законних підстав для задоволення пред'явленого позову.

Судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Бровченко , про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі з новим орендарем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Славутич , вул. Набережна, 43 в с. Мануйлівка Маловисківського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30825207;

відповідач ОСОБА_4, вул. Горького, 19 в с. Мануйлівка Маловисківського району Кіровоградської області, паспорт громадянина України ЕА 182553, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, вул. П. Кочерги, 19 в м. Мала Виска Кіровоградської області, паспорт громадянина України ЕА 951390, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

товариство з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Бровченко , вул. П. Кочерги, 19 в м. Мала Виска Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 41708255.

Головуючий

суддя