Ухвала

від 16.07.2018 по справі 754/15243/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Київ

справа № 754/15243/16-к

провадження № 51-7394ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 10квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року,

встановив:

За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 205-1 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього відповідні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 11 квітня 2018 року відмовив у задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_5 про застосування щодо нього положень ст.49КПК та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за епізодами: підробки 5 грудня 2014 року протоколів № 2, № 3 Загальних зборів членів благодійної організації «Благодійний фонд «Віс Пасем»; підробки 9 грудня 2014 року реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також за фактом умисного подання 11грудня 2014 року протоколів № 2, № 3 державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби ГУ юстиції в м. Києві. Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 залишив без змін.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_5 у кримінальному проваджені судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що скарги подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПКкасаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, в своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 фактично посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433,438 КПКне є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Водночас порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, якою вирок місцевого суду залишено без змін, захисник не конкретизував, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, у чому саме вони полягали, як вплинули на законність й обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення, та чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції касаційним судом, відповідно до ч. 1ст. 438 КПК, з огляду на положення статей404,412,413,419цьогоКодексу.

Крім того, захисник не вказав, в чому саме полягало неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, враховуючи положенняст. 413 КПК.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3