Ухвала

від 17.07.2018 по справі 202/4060/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4060/18

Провадження № 1-кс/202/3169/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000541 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий зазначає, що до СУ ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали, зібрані співробітниками УЗЕ в Дніпропетровській області, стосовно самовільного зайняття на території Дніпропетровської області земельних ділянок невстановленими особами з метою вирощування сільгоспкультур та ведення сільського господарства. Також встановлено, що ряд фізичних осіб-підприємців та юридичних підприємств шляхом укладання договорів оренди земельних ділянок з посадовими особами райдержадміністрації Дніпропетровської області використовують земельні ділянки, виділені їм в оренду відповідно до договорів оренди, не за цільовим призначенням та функціональним використанням. Так, земельні ділянки, котрі віднесено до земель запасу (пасовища), в супереч діючому законодавству використовуються з метою вирощування сільгоспкультур, ведення сільського господарства, а земельні ділянки надані в оренду як землі промисловості використовуються в комерційних цілях шляхом надання в оренду, в наслідок чого завдають державним інтересам матеріальні збитки у великих розмірах.

В ході досудового розслідування було встановлено факт самовільного використання земель державної власності на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 1220755100:01:002:0010, площею 91,0291 га, котра знаходиться на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області; земельна ділянка з кадастровим номером 1220755100:01:006:0004, площею 29,9896 га, що знаходиться на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

10.07.2018 року проведено огляд земельних ділянок та зафіксовано факт не цільового призначення використання зазначених земельних ділянок з кадастровим номером 1220755100:01:006:0004 та 1220755100:01:002:0010, в ході котрого виявлено, що земельні ділянки є обробленими та засіяними сільськогосподарською культурою типу сонях.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки № 222-ДК/318/АП/09/01/18 від 04.06.2018 року встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 1220755100:01:006:0004 та 1220755100:01:002:0010 розташовані на Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області використовуються невстановленими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на момент обстеження виявлено розораність ґрунту та наявність озимих зернових культур та соняху). Вказані земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту. Згідно договору оренди землі від 25.06.2007 року, укладеного на підставі розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації від 05.06.2007 року №261-р-07 між Васильківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Відродження", в користування ТОВ "Відродження" було надано земельні ділянки загальною площею 172,0424 га., в тому числі під багаторічними насадженнями 170,2214, із земель запасу на території Васильківської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Частина площі з цих земель, а саме 75,2653 га., була передана в суборенду ТОВ "Росток" 14.03.2014 року - як рілля. На теперішній час ТОВ "Відродження" використовує частину орендованої земельної ділянки площею 100 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в супереч існуючому цільовому призначенню (багаторічні насадження), що є порушенням п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Крім того, в ході досудового розслідування отримано відомості про те, що посадові особи ТОВ "Відродження" та ТОВ "Росток" мають намір продовжувати вчинення злочину, направленого на використання земельних ділянок та заволодіння сільськогосподарською культурою, та в подальшому реалізовувати її з використанням добропорядних набувачів.

Таким чином, вказане майно є предметом (об`єктом) кримінального правопорушення на яке направлено злочинний умисел посадових осіб ТОВ "Відродження" та ТОВ "Росток".

10.07.2018 року земельні ділянки під кадастровими номерами 1220755100:01:006:0004 та 1220755100:01:002:0010 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Тому слідчий просив накласти арешт на врожай зернових сільськогосподарських культур, котрий знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1220755100:01:002:0010, площею 91,0291 га, та на врожай зернових сільськогосподарських культур, котрий знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1220755100:01:006:0004, площею 29,9896 га, що знаходяться на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, та заборонити суб`єктам господарювання розпоряджатися засіяним врожаєм та використовувати його, в тому числі проводити будь-які польові роботи на даній земельній ділянці, здійснювати збір врожаю до скасування арешту майна.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження № 12018040000000541 від 06.06.2018 року, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000541 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки слідчий не зазначив розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб відповідно до положень ст. 170 КПК України.

Крім того, на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Також відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особами, обвинувальний акт щодо яких передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В даному випадку жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не пред`явлено підозри та розмір, завданих кримінальним правопорушенням, збитків належним чином не визначено.

Крім того, до клопотання не долучено жодних доказів вчинення кримінального правопорушення.

За встановлених обставин клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на врожай зернових сільськогосподарських культур, котрий знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1220755100:01:002:0010, площею 91,0291 га, та на врожай зернових сільськогосподарських культур, котрий знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1220755100:01:006:0004, площею 29,9896 га, що знаходяться на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1