Постанова

від 17.07.2018 по справі 196/951/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3277/18 Справа № 196/951/17 Головуючий у 1 й інстанції - Зубій А. В. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства Шевченко , Царичанскої районної державної адміністрації про стягнення орендної плати та збитків, розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання Царичанської РДА передати позивачу оригінал договору від 08 липня 2011 року та оригіналів всіх додатків до нього відносно земельної ділянки площею 5,044га кадастровий номер НОМЕР_1, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненим позовом до фермерського господарства Шевченко (далі - ФГ Шевченко ), Царичанської районної державної адміністрації (далі - Царичанська РДА) про стягнення орендної плати та збитків, розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання Царичанської РДА передати позивачу оригінал договору від 08 липня 2011 року та оригіналів всіх додатків до нього відносно земельної ділянки площею 5,044га кадастровий номер НОМЕР_1, мотивуючи тим, що 08 липня 2011 року між Царичанською РДА та ФГ Шевченко укладеного договір оренди земельної ділянки площею 5,044 га, кадастровий номер 122 565 510 002 003 0021, яка розташована на території Царичанської сільської ради, на строк до 08 липня 2026 року.

Зазначала, що 13 лютого 2015 року невитребуваний пай, який є предметом вказаного вище договору, був переданий у власність ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та після смерті якої, власником земельної ділянки стала вона, ОСОБА_2

Вказувала, що про заміну кредитора у договорі оренди на ОСОБА_3 відповідачі, в тому числі і фермерське господарство, були офіційно повідомлені. Про заміну кредитора у договорі оренди на ОСОБА_2 директор фермерського господарства був також офіційно нею повідомлений письмово рекомендованим листом від 07 липня 2017 року щодо внесення змін до договору оренди, а 25 травня 2017 року Царичанській РДА вона також направила лист про внесення змін у договір оренди в частині найменування орендодавця та платіжних реквізитів, та у внесенні змін Царичанською РДА їй відмовлено без поважних причин.

Посилаючись на те, що станом на день звернення з даним позовом оригінал договору оренди земельної ділянки або належним чином нотаріально завірена його копія ні ОСОБА_4, ні їй, Царичанською РДА наданий не був, в орендній платі за земельну ділянку орендарем було категорично відмовлено як ОСОБА_4, так і їй, а орендар з 13 лютого 2015 року по теперішній час користується чужою земельною ділянкою і категорично умисно відмовляється сплачувати орендну плату за неї, а тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на її користь з відповідачів 81.596 грн.92 коп.; 3% річних за користування чужими коштами в розмірі 5.708 грн.04 коп.; збитки від інфляції в розмірі 2.003 грн.10 коп., а всього 89.308 грн. 42 коп.; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,044 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Дніпропетровської області Царичанський район Царичанська селищна рада, від 08 липня 2011 року, укладений між Царичанською РДА та ФГ Шевченко .

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вона є власником спірної земельної ділянки, а отже її позовні вимоги є обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08 липня 2011 року між Царичанською РДА та ФГ Шевченко був укладений договір оренди земельної ділянки (невитребувані паї) площею 5,044га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в Дніпропетровській області Царичанський район Царичанська селищна рада, який зареєстрований у відділі Держкомзему Царичанського району 20 грудня 2012 року.

Тобто сторонами договору є Царичанська РДА (орендодавець) та ФГ Шевченко (орендар).

Відповідно до п.8 договору, він укладений на п'ятнадцять років.

Зазначена земельна ділянка 13 лютого 2015 року була передана у власність ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13 лютого 2015 року серія СТА 515070 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, власником спірної земельної ділянки стала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 травня 2017 року (а.с.15).

25 травня 2017 року ОСОБА_2 зверталась до ФГ Шевченко із заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у зв'язку із заміною її власника.

Також, 04 серпня 2017 року ОСОБА_2 була направлена претензія на адресу Царичанської РДА та ФГ Шевченко .

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року №899-ІV нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

08 липня 2011 року між відповідачами по справі було укладено спірний договір оренди земельної ділянки (а.с.9-13).

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини ;відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Сторонами договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договорі про, що свідчить факт його укладання.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини перша та друга статті 651 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону (права та обов'язки сторін договору оренди землі) та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Колегія суддів наголошує на тому, що позивач не є стороною спірного договору, як і не була стороною цього договору ОСОБА_3

Правові підстави для задоволення позову про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Перехід права власності на орендовано земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст.32 ЗУ "Про оренду землі").

Згідно з п.40 спірного договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позовні вимоги про стягнення неотриманої орендної плати з 01 січня 2015 року, 3% річних за користування чужими коштами та збитків від інфляції є необґрунтованими, оскільки позивач набула право власності на спірну земельну ділянку лише з 19 травня 2017 року.

ОСОБА_3 за життя з вимогами про стягнення орендної плати до суду не зверталась.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові докази, з яких вбачається, що ФГ Шевченко з лютого 2013 року по листопад 2017 року сплачував щомісячно до бюджету Царичанської селищної ради суми по орендній платі по невитребуваних паях (а.с.135,136,137,138,139,140-153).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що наразі власницею земельної ділянки є вона на дають правових підстав для задоволення позову.

Виходячи із наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст.263,264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року залишити без змін, виклавши мотивувальну частину в іншій редакції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.