Рішення

від 11.07.2018 по справі 280/1355/17

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1355/17

Провадження № 2/280/153/18

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І. В.,

за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Студеницької сільської ради Коростишівського району про часткове скасування рішення та визнання недійсним державного акту,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області звернулася позивач з вказаним позовом, в якому просить: скасувати п. 6 рішення 29 сесії 5 скликання від 24.11.2009 Студеницької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку відповідача в АДРЕСА_1 по фактичному користуванню земельною ділянкою площею 0,6632га, в т.ч. 0,25 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,4132 для ведення особистого селянського господарства; визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача. В обґрунтування позову вказує, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач успадкувала майно ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, що належав померлій. Померлій ОСОБА_6 також належали на праві приватної власності на час відкриття спадщини дві земельні ділянки 0,129га та 0,451га. Відповідно до норм чинного земельного законодавства, які діяли на момент видачі державного акті, земельній ділянці не присвоювався кадастровий номер. При оформленні спадщини позивач звернулася до підрядної організації для оформлення технічної документації на земельну ділянку та присвоєння кадастрового номера, однак було виявлено, що відповідачем було допущено порушення під час оформлення документації із землеустрою, що призвело до того, що план земельної ділянки відповідача, який занесено до державного земельного кадастру частково накладається на земельну ділянку, яка відповідно до державного акту належала ОСОБА_6 Відповідачем технічна документація була розроблена у 2009 році і затверджена рішенням Студеницької сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 24.11.2009, на підставі якого було присвоєно земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 і внесено до державного земельного кадастру. Позивач стверджує, що фактично межі земельних ділянок у процесі виготовлення правовстановлюючих документів не змінювалися, на плані зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6 межі визначені як вони і є, однак у правовстановлюючих документах на земельну ділянку відповідача план-схема накладається на земельну ділянку, яку успадкувала позивач, отже позивач позбавлена можливості отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, отримати свідоцтво на спадщину та зареєструвати право власності у державному реєстрі. Як на підставу своїх вимог позивач посилається на положення ст. ст. 81,152 ЗК України та 392 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, також пояснили, що межі суміжних земельних ділянок позивача і відповідача не змінювалися, фактично не змінювалися з моменту їх надання. Відповідач виготовляла технічну документацію із землеустрою для присвоєння кадастрового номеру, при її виготовленні у картографічних матеріалах було змінено схему земельної ділянки, а тому на карті межі земельної ділянки відповідача змінилися. Оскільки при погодженні технічної документації із суміжними власниками ніхто не звернув увагу на те, що визначені у документації межі земельної ділянки не відповідають фактично встановленим, а всі ці дії стали причиною неможливості позивача оформити правовстановлюючі документи.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не порушено прав позивача. Представник відповідача вказала, що як позивач, так і попередній землекористувач ОСОБА_6 не мали кадастрового номеру земельної ділянки, тобто у земельному кадастрі відсутні координати земельної ділянки, ОСОБА_6 не погоджувала з відповідачем меж своєї земельної ділянки, що також не може свідчити про правильність меж земельної ділянки у державному акті. Про накладення земельних ділянок наразі стверджувати неможливо, оскільки земельної ділянки позивача у Державному земельному кадастрі немає. Щодо часткового скасування рішення Студеницької сільської ради, то воно вичерпало свою дію після його реалізації, оскільки воно мало приватноправовий характер, позивачем не конкретизовано який саме державний акт слід скасувати та на яку частину земельної ділянки існує накладення. Позивача було зобов'язано надати технічні матеріали, на підставі яких виготовлявся державний акт НОМЕР_3, однак остання не надала їх.

Представник відповідача Студеницької сільської ради Коростишівського району подав до суду 30.11.2017 заяву про розгляд справи без представника Студеницької сільської ради, позовні вимоги підтримує.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що є фізичною особою-підприємцем, за зверненням позивача здійснював обмір земельної ділянки, під час якого було виявлено, що ділянки відповідача та позивача в одному місці збігаються, координати меж земельної ділянки відповідача взяті з реєстру.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідка, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Студеницької сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 24.11.2009 Про затвердження технічної документації із землеустрою по встановленню меж і складанню державних актів на право власності на земельні ділянки та передачу у власності затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, по фактичному користуванню загальною площею 0,6632га, в т.ч. 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,4132га для ведення особистого селянського господарства /а.с.9-12/.

Земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в с. Студениця є суміжними /а.с.13,25-27/.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України). Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_7, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано до суду технічної документації, на підставі якої було видано ОСОБА_6 державний акт НОМЕР_3. Відповідно до ч. 3 ст. 158 ЗК України земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, вирішуються органами місцевого самоврядування. Зокрема, межі між земельними ділянками учасників справи при затвердженні технічної документації ОСОБА_3 були погоджені сільською радою та суміжними землекористувачами.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, позивачем не доведено належними і допустимими доказами створення відповідачем перешкод у користуванні його земельною ділянкою, накладення земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться у фактичному користуванні позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору, рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 12-13, 78, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП невідомий), Студеницької сільської ради Коростишівського району (місцезнаходження - Житомирська область, Коростишівський район, село Студениця, вулиця Центральна, будинок 15а; код ЄДРПОУ 04348728) про часткове скасування рішення та визнання недійсним державного акту.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І. В. Щербаченко

Повне рішення складено "17" липня 2018 року.