Постанова

від 15.06.2007 по справі 11/7096

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/7096

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" червня 2007 р.                                                          Справа №  11/7096

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                    Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                             Неподобній Ю.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Шевчук Н.І. - доручення №2/26 від 13.06.2007 р. (приймала участь в судовому засіданні 14.06.2007 р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький    

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "25" січня 2007 р.  у справі № 11/7096 (суддя Радченя Д.І.)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина", м. Київ  

до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м.Хмельницький   

про стягнення 20585,69 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.01.2007 р.у справі №11/7096 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина", м.Київ до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м.Хмельницький про стягнення 20585,69 грн. задоволено частково: стягнуто на користь позивача 11930,00 грн. заборгованості, 1027,59 грн. пені, 578,69 грн. інфляційних, 135,36 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з ЗАТ ХКФ "Кондфіл" пені та інфляційних та прийняти новий судовий акт, яким припинити провадження у справі в цій частині.

В обґрунтування апеляційної скаржник зазначає, що в договорі поставки між сторонами обумовлено за несвоєчасну оплату партій товару сплату покупцем штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент здійснення платежу від суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати. Зважаючи на те, що штраф та пеня не є тотожними штрафними санкціями, скаржник вважає неправомірним задоволення  судом першої інстанції позову в частині стягнення 1027,59 грн. пені.

Окрім того, скаржник посилається на наявність в матеріалах справи заяви позивача №1/15 від 22.01.2007 р. про відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення із ЗАТ ХКФ "Кондфіл" штрафу та інфляційних нарахувань, яка всупереч вимогам ст.22, 78 ГПК України не була прийнята місцевим господарським судом.

В засідання суду особа, що подала апеляційну скаргу свого представника не направила, про причини неявки в суд не повідомила, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р.

Позивач виклав свої заперечення проти доводів апеляційної скарги в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вих.№3/12-07 від 12.06.2007 р.). Представник позивача в судовому засіданні у своїх поясненнях проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

01 квітня 2006 року між сторонами у справі - ТОВ "Укрсировина" (постачальник) та ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (покупець) укладено договір поставки №01/04-06, за яким постачальник у відповідності з вимогами договору взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцеві, а покупець відповідно - прийняти та оплатити товар (сухе молоко, інша сировина для харчової промисловості, п.1.2. договору) в кількості  і асортименті, які обумовлені в даному договорі (п.1.1. договору).

Кількість, асортимент та ціна обумовлюються на кожну окрему партію товару і зазначаються в товарних накладних чи специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.3. договору).

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 договору, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; оплата здійснюється по факту поставки товару.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні №РН-0000519 від 06.05.2006 р., №РН-0000542 від 17.05.2006 р. та №РН-0000899 від 08.08.2006 р. (а.с.9-11), а також довіреності на отримання товару серії ЯМД №434912 від 05.05.2006 р. та №435245 від 07.08.2006 р. (а.с.12-13) на виконання умов вказаного договору, позивачем передано, а відповідачем прийнято продукцію - 500 кг. сухого знежиреного молока та сухе цільне молоко в кількості 1425 кг., загальною вартістю 20 277, 50 грн.

Слід зазначити, що у даних видаткових накладних сторонами встановлено  умову продажу, а саме, попередню оплату товару.

Однак, зобов'язання по оплаті товару відповідач виконав частково, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №102 від 07.08.2006р. на суму 4480,00 грн., яким оплачено отриманий за видатковою накладною №РН-0000899 товар вартістю 3347,50 грн. та №276 від 18.05.2006 р. на суму 5 000, 00 грн., яким частково оплачено отриманий за видатковою накладною №РН-0000542 товар вартістю 6480,00грн.

Проте, як вбачається з розрахунку, доданого до позовної заяви (а.с.5), позивачем зазначені суми проплаченої заборгованості не враховано як оплату саме за зазначеними у позовній заяві накладними.

Окрім того, у вказаному розрахунку позивачем зазначено, що заборгованість за період прострочки з 06.05.2006 р., тобто за видатковою накладною №РН-0000519 від 06.05.2006 р., складає 8717,50 грн.

Дана сума приймається судовою колегією до уваги, з врахуванням відомостей, що містить акт звірки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" та ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" станом на 01.11.2006 р.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед ТОВ "Укрсировина" складає 9065,00 грн. (18545,00 грн. - (5000,00 грн. + 4480,00 грн.) = 9065,00 грн.)

У відповідності до п.5.1 договору поставки №01/04-06, за несвоєчасну оплату партії товару за даним договором покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент здійснення платежу від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

Слід зазначити, що відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що не передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, в розумінні ст.173 Господарського кодексу, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, зобов'язання, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки №01/04-06 від 01.04.2006р. є господарськими та є предметом регулювання Господарського кодексу України відповідно до ст.1 ГК України.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання,   які    виникають    між  учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Водночас, статтею 538 Цивільного кодексу України встановлено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до положень ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір   пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, слід зазначити, що з договору між сторонами не вбачається інший розмір відсотків, ніж передбачений у наведеній нормі (п.6 ст.231 Господарського кодексу України). Тому, як вбачається із змісту наведеної вище погодженої сторонами умови п.5.1. договору поставки, а також з пояснень позивача про те, що вид штрафних санкцій вказано невірно внаслідок технічної помилки, сторонами передбачено застосування саме штрафної санкції у вигляді пені, що нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

При цьому, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не встановлено  законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

На підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань" позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1462,09грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, та беручи до уваги розрахунок позивача, доданий до позовної заяви, відповідачу нараховано пеню, виходячи з наступного розрахунку:

1) на суму 8717,50 грн. (за видатковою накладною №РН-0000519 від 06.05.2006р.) за прострочення зобов'язання  

в період з 06.05.2006 р. по 09.06.2006 р. (кількість днів прострочки - 34, діяла ставка НБУ 9,5 %) нараховано пені - 154,29 грн.,

в період з 10.06.2006 р. по 06.11.2006 р. (149 днів прострочки, ставка НБУ - 8,5%) нараховано пені - 604,97 грн.,

2) на суму 1480,00 грн. (за видатковою накладною №РН-0000542 від 17.05.2006р., враховуючи оплату в сумі 5000,00 грн.) за прострочення зобов'язання

в період з 17.05.2006 р. по 09.06.2006 р. (кількість днів в періоді - 23, ставка НБУ - 9,5%) нараховано пені - 17,72 грн.,

в період з 10.06.2006 р. по 08.11.2006 р. (151 день, ставка НБУ - 8,5 %) нараховано пені - 104,09 грн.,

а також враховуючи, що по оплаті товару, отриманого відповідачем за накладною №РН-0000899 від 08.08.2006р. у відповідача боргу перед ТОВ "Укрсировина" не виникало у зв'язку з повною проплатою ЗАТ ХКФ "Кондфіл" даного товару,

всього сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 881,07 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Керуючись даною нормою законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1462,09 грн. інфляційних.

Проте, при перевірці розрахунку позивача суми, на яку змінилась сума боргу з врахуванням індексу інфляції за травень - жовтень 2006 року, судовою колегією встановлено, що за даний період виходячи з суми боргу 9065,00 грн. до сплати відповідачем підлягає 564,56 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, суд першої інстанції вірно оцінивши обставини справи та правильно застосувавши норми чинного законодавства, водночас, невірно визначив суму основного боргу, що призвело до помилки в розрахунку пені та інфляційних. Окрім того, при розподілі судових витрат, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були помилково покладені на відповідача в повному обсязі.

Стосовно інших доводів ЗАТ ХКФ "Кондфіл", що викладені в апеляційній скарзі, слід зазначити, що як свідчать усні пояснення, надані в судовому засіданні представником позивача, лист директора ТОВ "Укрсировина" стосувався можливості укладення мирової угоди з відповідачем, за якою у випадку погашення відповідачем суми основного боргу, штрафні санкції до нього не застосовувались.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.01.2007 р. по 25.01.2007 р. саме у зв'язку з клопотанням відповідача для надання можливості укладення мирової угоди. Однак, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні та свідчать пояснення позивача, жодних дій зі сторони відповідача щодо укладення мирової угоди вчинено не було.

Зі змісту заяви за вих.№1/15 від 16.12.2006 р. (а.с.41) не вбачається волевиявлення позивача на відмову від позовних вимог.

Вказані доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не приймаються судовою колегією до уваги.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької  області від 25 січня 2007р. у справі №11/7096  слід змінити в частині суми боргу, пені та інфляційних.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 25 січня 2007 р. у справі №11/7096 змінити в частині суми боргу, пені, інфляційних та судових витрат, виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина", м.Київ до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м.Хмельницький  про  стягнення 20 585,69 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (м.Хмельницький, вул. Шевченка, 69, код ЄДРПОУ 00382289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" (м.Київ, вул.Генерала Наумова,23Б, код ЄДРПОУ 32669593) 9065,00 грн. боргу, 881,07 грн. пені, 564,56 грн. інфляційних, 105,11 грн. витрати по сплаті державного мита та  60,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №11/7096 повернути до господарського суду хмельницької області.

Головуючий - суддя:                                                              Ляхевич А.А.

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд