Рішення

від 11.07.2018 по справі 816/1450/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1450/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2018 року позивач ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області /надалі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_2О./, третя особа : Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - третя особа, ДПІ у м. Полтаві/, де просив стягнути заборгованість у сумі 45 024, 54 грн, в тому числі податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 25168,00 грн, єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 19856,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг, що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковим деклараціям з єдиного податку фізичної особи та податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги (а.с. 38-40) та просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість в загальному розмірі 26 260,52 грн, в тому числі єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 1 092,54 грн; податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 25 168,00 грн /а.с. 39-40/. Зазначив, що шляхом подання відповідачем уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік № 61781 від 01.06.2018, зменшено суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету на 20 000,00 грн. Водночас за період існування боргу в інтегрованій картці відповідача в автоматичному режимі здійснено нарахування пені в розмірі 110,98 грн на підставі підпункту 129.1.3 Податкового кодексу України. Також відповідачем подано 10.05.2018 до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2018 року № 57242 від 10.05.2018, за якою обліковується заборгованість у розмірі 981,54 грн.

Ухвалою від 08.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, призначивши судове засідання для розгляду справи по суті на 05.06.2018.

05.06.2018 відкладено судове засідання на 21.06.2018 у зв'язку із тим, що від відповідача не надійшов відзив, а строк для його подання не сплив.

21.06.2018 судом відкладено судове засідання на 11.07.2018 за клопотання відповідача.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином /а.с. 59/. Надіслав клопотання про перенесення розгляду справи з метою визначення остаточної суми заборгованості /а.с. 60/. Зазначив, що станом на 09.07.2018 заборгованість складає 6000 грн, з яких значна частина є штрафні санкції з несплати первинної суми в розмірі 45 000, 00 грн.

Відзив на позов ФОП ОСОБА_2 до суду не надсилав.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи, незалежно від причин неявки, та вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на вищевказану норму та відсутність обставин, які перешкоджають розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.01.2016 /а.с.11/ та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з 25.01.2016 як платник єдиному податку.

Заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб виникла за таких обставин.

Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік № 27671 від 07.02.2018, якою самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 25 184,65 грн /а.с. 9/.

Згідно витягу з інтегрованої картки відповідача 19.02.2018 сума самостійно визначеного грошового зобов'язання 25 184,65 грн зменшено за рахунок наявної переплати на 5328,11 грн, у зв'язку із чим сума недоїмки станом на момент звернення до суду із даним позовом складала 19 856,54 грн /а.с. 13/.

ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2018 року № 57242 від 10.05.2018, згідно якої самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1125,00 грн /а.с. 41/.

Станом на момент розгляду справи за даною справою обліковується заборгованість у розмірі 981,54 грн (частково погашено за рахунок переплати у розмірі 143,46 грн), що підтверджується витяг з інтегрованої картки відповідача а.с. 65, зі звороту/

Далі 01.06.2018 ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік № 61781 від 01.06.2018, в якій в розділі "Визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" зазначено:

- сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка (рядок 14 відповідної декларації) - 25 184,65 грн (код рядка 15);

- розрахунки у зв'язку з виправленням помилки: збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету, код рядка 18 - 20 000,00 грн.

У зв'язку із чим 01.06.2018 податковим органом зменшено суму боргу шляхом вилучення з інтегрованої картки відповідача суми в розмірі 20 000,00 грн.

За змістом пояснень представника позивача, що також підтверджується витягом з інтегрованої картки, 01.06.2018 в автоматичному режимі у зв'язку із самостійним нарахуванням суми грошового зобов'язання на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 21.05.2018 по 01.06.2018 нараховано пеню в сумі 110,98 грн /а.с. 41/.

Також ФОП ОСОБА_2 подано 07.02.2018 до ДПІ у м. Полтаві декларацію про майновий стан і доходи (для громадян, які провадять незалежну професійну діяльність) за 2017 рік № 165000658 від 07.11.2018, якою самостійно визначив загальну суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25 168,00 грн.

Враховуючи наявну заборгованість відповідача перед бюджетом, позивач звернувся до суду про її стягнення.

Надаючи оцінку позовним вимогам ГУ ДФС у Полтавській області суд виходить з такого.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Щодо вимог ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1092,54 грн.

Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік № 27671 від 07.02.2018, якою самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 25 184,65 грн, яка зменшена за рахунок наявної переплати на 5328,11 грн, у зв'язку із чим сума недоїмки станом на момент звернення до суду із даним позовом складала 19 856,54 грн.

Відповідно до підпункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Скориставшись таким правом, відповідачем 01.06.2018 подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік № 61781, в якій в розділі "Визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" в частині збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету, код рядка 18 - 20 000,00 грн.

Дане право визнано податковим органом шляхом прийняття уточнюючої податкової декларації № 61781 від 01.06.2018 та зменшення податкового боргу в інтегрованій картці платника єдиного податку - "- 20 000,00"./а.с. 65, зі звороту/.

За загальним правилом відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, яка розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

У зв'язку із внесенням змін відповідачем до податкової звітності після спливу 90 календарних днів позивачем згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу в автоматичному режимі нараховано пеню з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 110,98 грн.

Далі встановлено, що ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з єдиного податку фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2018 року № 57242 від 10.05.2018, згідно якої самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1125,00 грн, яку погашено за рахунок переплати у розмірі 143,46 грн та сума заборгованості згідно витягу з інтегрованої картки складає 984,51 грн.

Таким чином станом на 30.06.2018 заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у ФОП ОСОБА_4 складає 1092,52 грн.

Щодо вимог ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 25 168,00 грн.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового грошового зобов'язання 25 168,00, яку зазначив платник податків у податковій декларації про майновий стан і доходи (для громадян, які провадять незалежну професійну діяльність) за 2017 рік № 165000658 від 07.11.2018, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу від 18.12.2017 форми Ф від 18.12.2018 на суму податкового боргу в розмірі 31 339,89 грн, направлену на адресу відповідача /а.с. 10/. Конверт із вказаною вимогою повернувся до податкового органу із відміткою пошти від 22.01.2018 за закінченням терміну зберігання .

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги учасниками справи не надано.

При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 26 260,52 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1,36037, рнокпп НОМЕР_1), третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області ( вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 39680655) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1,36037, рнокпп НОМЕР_1) податковий борг:

- по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1092,52 грн (одна тисяча дев'яносто дві гривні п'ятдесят дві копійки) на розрахунковий рахунок 31417699700002, ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 38058806, одержувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/18050400;

- по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 25 168,00 грн (двадцять п'ять тисяч сто шістдесят вісім гривень нуль копійок)- на розрахунковий рахунок 33116341700002, ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 38058806, одержувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/11010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5