Постанова

від 12.07.2018 по справі 826/6843/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6843/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г .В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у травні 2017 р. позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП (надалі за текстом - ТОВ АМАДІС ГРУП ) зазначало, що у лютому 2017 р. ним було подано до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - ДПІ у Печерському районі ) заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями, що відбулися у 2014 р.

У таких випадках, відповідно до статті 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), контролюючому органу надано право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, провести документальну перевірку платника податку.

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив перевірку, ТОВ АМАДІС ГРУП , з урахуванням заяви про уточнення позовної вимоги, просило визнати бездіяльність ДПІ у Печерському районі протиправною та стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 232 252 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення документальної перевірки на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року. Зобов'язано Державну фіскальну службу у м. Києві провести документальну перевірку на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій ТОВ АМАДІС ГРУП у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 р. в межах 60 днів з дня набрання рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині зобов'язання відповідача провести документальну перевірку та відмови у стягненні бюджетного відшкодування і прийняти постанову, якою стягнути на його користь 232 252 грн.

Зокрема, скаржник звертає увагу, що суд не надав належної оцінки тому факту, що заява про повернення суми бюджетного відшкодування стосувалась періодів до 01 липня 2015 р.

На думку позивача, суд також не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України заявлена сума бюджетного відшкодування є узгодженою.

Насамкінець, ТОВ АМАДІС ГРУП стверджувало, що у суду були відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача провести документальну перевірку.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не направив.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 лютого 2017 р. ТОВ АМАДІС ГРУП подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 р.

У цій декларації позивач вказав, що на його рахунок у банку підлягає бюджетному відшкодуванню 232 252 грн.

У складі названої декларації також було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

За даними розрахунку суми бюджетного відшкодування від'ємне значення виникло у вересні 2014 р. та у листопаді 2014 р.

Відповідно до квитанції № 2 декларація була прийнята ДПІ у Печерському районі 03.02.2017 р. о 14 годині 38 хвилин за реєстраційним № 9010148386.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.1 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.10. статті 200 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, провести камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого, зокрема, за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України установлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Із наведеного випливає, що отримавши від ТОВ АМАДІС ГРУП заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, ДПІ у Печерському районі мала право протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, прийняти рішення про проведення документальної перевірки та протягом 60 календарних днів провести таку перевірку.

Оскільки у встановлений строк відповідач не здійснив такої перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про його протиправну бездіяльність.

Посилання ДПІ у Печерському районі на те, що нею 22.03.2017 р. проведено камеральну перевірку, обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки від'ємне значення з ПДВ було сформоване за операціями за періоди до 1 липня 2015 р., а отже відповідач мав провести документальну перевірку.

Колегія суддів не приймає в якості доказів надані у суді апеляційної інстанції: наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 2526 від 06.04.2017 р., акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АМАДІС ГРУП від 11.04.2017 р. та акт про відсутність позивача за податковою адресою від 11.04.2017 р.

За змістом пункту 200.12 статті 200 ПК України відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, про дату складення акта перевірки підлягають внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Водночас, відповідач такі відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не вніс.

Крім того, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 2526 від 06.04.2017 р. видано з порушенням граничного терміну встановленого пунктом 200.11 статті 200 ПК України, а згідно акту від 11.04.2017 р. ТОВ АМАДІС ГРУП відсутнє за адресою м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, тоді як податковою адресою позивача є м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції помилково зобов'язав Державну фіскальну службу у м. Києві провести документальну перевірку на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій ТОВ АМАДІС ГРУП у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 р.

По-перше, Державна фіскальна служба у м. Києві не є стороною у справі.

По-друге, строк проведення перевірки, визначений пунктом 200.11 статті 200 ПК України є граничним.

В силу приписів пункту 200.12 статті 200 ПК України після закінчення цього строку настають певні правові наслідки.

У частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування у розмірі 232 252 грн., колегія судді зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України установлено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25 січня 2017 р., казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Згідно пункту 55 підрозділу 2 розділу XX ПК України бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

За змістом пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15 квітня 2015 р., Державна казначейська служба України (Казначейство) відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Наведене дає підстави для висновку, що ДПІ у Печерському районі не є тією особою, яка повинна відповідати за позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Приймаючи до уваги, що за змістом статті 48 КАС України заміна неналежної сторони або залучення до участі у справі співвідповідача можливе лише у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для дослідження питання про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування та стягнення на його користь грошових коштів.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо не проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП .

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 17 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г .В .Земляна