Ухвала

від 27.08.2018 по справі 826/6843/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2018 року

м. Київ

справа №826/6843/17

адміністративне провадження №К/9901/59448/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/6843/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення документальної перевірки на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій товариством у податковій декларації.

- стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2017 року у розмірі 232252,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення документальної перевірки на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року. Постановлено зобов'язати Державну фіскальну службу у місті Києві провести документальну перевірку на підтвердження відповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій Товариством з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві щодо непроведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП . В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 16.08.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Наразі, у касаційній скарзі Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивовано відсутністю на рахунках Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві грошових коштів необхідних для сплати судового збору у даній справі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від такої сплати. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - травень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00грн. (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 №1801-VIII).

Судом з'ясовано, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП одночасно було заявлено вимоги немайнового характеру (визнання бездіяльності податкового органу щодо непроведення документальної перевірки протиправною) та майнового характеру (стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 232252,00грн.)

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при поданні позовної заяви становить (232252,00грн. х 1,5%) + 1600,00грн.=5083,788грн.

Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Таким чином, судовий збір, який Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1600,00 х 200% = 3200,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/6843/17.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/6843/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМАДІС ГРУП до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду