Постанова

від 18.07.2018 по справі 922/362/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/362/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 (головуючий суддя Гетьман Р.А., судді Россолов В.В., Тихий П.В.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 (суддя Шатерніков М.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН"

про забезпечення позову

у справі № 922/362/18 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання укладеною угоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - відповідач) про визнання Додаткової угоди до договору оренди землі від 18.11.2010 (про поновлення договору) укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві.

26.03.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову (з врахуванням уточнень від 27.03.2018), відповідно до якої останній просив суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку площею 130,3736 га, кадастровий номер 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН" на підставі договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку площею 130,3736 га, кадастровий номер 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН" на підставі договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971, до набранням рішенням законної сили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 вищевказану ухвалу суду першої інстанції у справі №922/362/18 залишено без змін.

05.06.2018 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області через Харківський апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі № 922/362/18, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду та ухвалити рішення, яким в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушенням норм процесуального права та зазначає, зокрема, про таке:

- ухвала Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем, що не враховано судом апеляційної інстанції;

- оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки в її мотивувальній частині у відповідності до вимог статті 140 Господарського процесуального кодексу України не конкретизовано підстав обрання виду забезпечення позову та не конкретизовано мотивів, з яких суд застосував заходи забезпечення позову по справі;

- судами попередніх інстанцій не взято до уваги вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав";

- суд першої інстанції, вживаючи відповідні заходи забезпечення позову, підтримані судом апеляційної інстанції, незаконно обмежив надані Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області права щодо розпорядження зазначеною в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову земельною ділянкою.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивачем подано в Господарський суд Харківської області заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що відповідачем був наданий відзив на позовну заяву позивача, до якого додано ряд письмових доказів, серед яких містяться наступні: Наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.02.2018 №958-СГ, яким припинено право позивача користування спірною земельною ділянкою площею 130,3736 га, яка була передана за договором оренди від 18.11.2010; Наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 28.02.2018 №50, яким земельна ділянка, що передана позивачу за договором оренди включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Як зазначає позивач, відповідач вказаними наказами фактично намагається вирішити існуючий господарський спір одноособово, не зважаючи на те чи інше судове рішення у справі. При цьому, вказані накази були видані відповідачем вже після відкриття Господарським судом Харківської області провадження у справі №922/362/18 та вони мають на меті передачу спірної земельної ділянки новому власнику та появи нового користувача спірною земельною ділянкою, що зробить неможливим ефективне поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, позивач вказує, що на спірній земельній ділянці розташовані посіви озимої пшениці, які належать позивачеві.

Задовольняючи заяву ТОВ Агрофірма "ЛАН" про забезпечення позову та вживаючи заходи до забезпечення позову, суди попередніх інстанцій, посилаючись на статті 136, 137, 140 ГПК України, зазначили, що в даному випадку наявні підстави для задоволення такої заяви, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку, у випадку прийняття рішення на користь позивача не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН" звернулося в Господарський суд Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить визнати укладеною між сторонами Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000971, в редакції викладеній у позовній заяві щодо поновлення строку дії договору на наступні п'ять років, починаючи з 27.12.2016, та визначення розміру орендної плати, яка обчислюється та становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що після закінчення строку дії договору оренди він продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, належно виконує свої обов'язки за договором, а також від орендодавця відсутнє письмове повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, проте відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди до договору оренди про поновлення його строку, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач звернувся з вказаним позовом 19.02.2018, а 27.02.2018, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видало наказ №958-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", в п. 1 якого вказано про припинення права оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 130,3736 га, у тому числі рілля 130,3736 га, яка надана ТОВ Агрофірма "ЛАН" на підставі договору оренди землі від 18.11.2010, а також 28.02.2018 наказ № 50 про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема, орендованої позивачем земельної ділянки.

Таким чином, господарськими судами встановлено, що відповідач, незважаючи на наявність судового спору між сторонами та продовження використання позивачем спірної земельної ділянки, вживає заходи щодо передачі спірної земельної ділянки на земельні торги, що затруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому дійшли вірного висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку, у випадку прийняття рішення на користь позивача не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельної ділянки. Крім того, суди вірно зазначили, що виходячи з підстав та предмету позову вбачається наявність зв'язку між вказаним вище заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність зазначеного заходу із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги відповідача є тотожними доводам апеляційної скарги, правову оцінку яким надано апеляційним господарським судом, а тому такі доводи відхиляються судом як необгрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків господарських судів про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову за обставин доведеності належними та допустимими доказами існування потенційної загрози утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відтак, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішень.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області- залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/362/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.