Ухвала

від 10.07.2018 по справі 638/182/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Харків

Справа № 638/182/14-ц

Провадження № 22ц/790/3247/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бровченко І.О.,

суддів -Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Сінченко І.В.,

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Харківська міська рада

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею26, 7 кв.м.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він самостійно здійснив будівництво гаражу, розташованого між будинками № 293 та № 295 по АДРЕСА_1 Роботи виконані без розробки проекту та відповідного дозволу на початок будівельних робіт. Відповідно до технічного висновку, гараж знаходиться в нормальному стані та придатний до експлуатації.

Оскільки гараж вважається самочинним будівництвом, просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - гараж, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 26,7 кв.м.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ГК Незабудка просять рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що гаражний кооператив побудований ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка відведена для нужд кооперативу. ОСОБА_1 не будував гараж та не був членом кооперативу, гаражем не користувався. Земельна ділянка на якій збудований гараж надано в користування гаражному кооперативу.

До апеляційного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження (шляхом продажу, дарування, обміну, безоплатної передачі або будь-яким іншим способом) спірного майна - гаражний бокс НОМЕР_1 в літ. Д-1 за адресою: АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що необхідність застосування забезпечення позову шляхом заборони відчуження викликана тим, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить або навіть унеможливить виконання рішення суду за даним позовом, тобто приведення сторін у первинний стан, який існував до винесення та виконання рішення суду першої інстанції. Після ухвалення заочного рішення суду від 10 липня 2014 року ОСОБА_1 продав за договором купівлі-продажу гараж ОСОБА_4, яка має намір відчужити спірний гараж іншій особі.

Вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню наступних підстав.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Види забезпечення позову передбачені статтею 150 ЦПК України.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову є визнання права власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в літ. Д-1 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 129366463 від 02 липня 2018 року, право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в літ. Д-1 по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 28 квітня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому новий власник ОСОБА_4 до участі у справі не залучалась, відповідачем по справі вона не є та будь-які вимоги до неї не заявлялись.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, а також те, що вжиття судом заходів забезпечення позову за відсутності для цього передбачених законом підстав є неприпустимим, тим більше, якщо забезпеченням позову порушуються законні права інших осіб - ОСОБА_4, яка не є учасником даного судового процесу, підстави для задоволення вказаної заяви із обраним апелянтом способом забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді