Постанова

від 06.12.2018 по справі 638/182/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2018 року м. Харків

Справа № 638/182/14-ц

Провадження № 22-ц/818/ 1132 /18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідач: Харківська міська рада,

Особи, що звернулися з апеляційними скаргами: ОСОБА_2 , Гаражний кооператив Незабудка ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_2 , Гаражного кооперативу Незабудка на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2014 року, ухвалене суддею Грищенко І.О.,-

за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на капітальний гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Позов мотивований тим, що позивачем за власні кошти та з власних будівельних матеріалів самочинно виконано будівництво гаражу, розташованого по АДРЕСА_1. Роботи виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт. З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлового приміщення гаражу він замовив технічний висновок про стан будівельних конструкцій вказаного гаражу.

Відповідно до технічного висновку, виконаного на замовлення позивача директором ТОВ АРБУДПРОЕКТ - Арутюновим Е.Р. (ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ № 512812) загальна площа нежитлового приміщення гаражу складає 26,7 кв. м., за результатами проведення огляду основних будівельних конструкцій гаражу, будівельні конструкції об'єкту знаходяться в нормальному технічному стані та придатні до експлуатації. Загальний технічний стан основних будівельних конструкцій і планування об'єкту не суперечать вимогам безпечної експлуатації гаражу в цілому, а також відповідають будівельно-технічним, екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і правилам. Гараж може експлуатуватися безпечно для життя і здоров'я людей.

Тому, оскільки зазначені нежитлові приміщення гаражів вважаються самовільним будівництвом, позивач просив визнати за ним право власності.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 26,7 кв.м.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не надано належних доказів які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 та Гаражний кооператив Незабудка звернулися з апеляційними скаргами, у яких просили заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити та вирішити питання про судові витрати.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства, суд ухвалюючи рішення фактично взяв на себе обов'язки та повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю та органу державної реєстраційної служби, вийшовши за межі своїх повноважень.

В обґрунтування скарги посилається на те, що будівництво спірного гаражного боксу НОМЕР_3 було здійснено ним у 2001 році у складі та з дозволу Гаражного кооперативу Незабудка , членом та одним із засновників якого він є і виконує всі вимоги Статуту, за власні кошти, та він закріплений за ним та знаходиться на балансі Кооперативу.

ОСОБА_1 ніколи не був членом вказаного гаражного кооперативу, не звертався з жодними заявами до нього стосовно спірного гаражного боксу НОМЕР_3 та не має жодного відношення до його будівництва. Стверджує, що гараж знаходиться на земельній ділянці належній Кооперативу, що вбачається з акту погодження межі земельної ділянки від 07.09.1999 року, підписаним ГК Незабудка , та топоргафічно-геодезичної зйомки території Кооперативу. Вважає, що ОСОБА_1 самовільно зайняв гараж, що належить ОСОБА_2, надав сфальсифіковані документи щодо його права власності на нього та не підтвердив жодним доказом факт його будування саме ним.

Крім того, у рішенні суду невірно зазначено загальну площу спірного гаражу, яка становить 19,1 кв.м., замість зазначеної 26,7 кв.м. та судом протиправно не залучено до участі у справі осіб, які мають право власності на спірний гараж та права яких порушуються.

Апеляційна скарга Гаражного кооперативу Незабудка мотивована тими ж доводами, що і апеляційна скарга ОСОБА_2

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, ОСОБА_2 не надано доказів підтверджуючих членство у Кооперативі, право власності та постійного користування гаражним боксом або дозволу на забудову.

Крім того, гаражний бокс НОМЕР_3 було продано ОСОБА_5, тобто, позивач не є користувачем гаражного боксу, оскільки його відчужено на користь іншої особи. Стверджує, що особами, які звернулися з апеляційними скаргами, не зазначено які саме їх права порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що з актів погодження межі земельної ділянки і встановлення місцеположення межі земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_4), а також топографічно-геодезичної зйомки території ГК Незабудка для обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки по АДРЕСА_1, вбачається, що гаражний бокс НОМЕР_3 знаходиться на території Кооперативу.

Вказана земельна ділянка належить Гаражному кооперативу Незабудка та має цільове призначення: для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку. Згідно листа Начальника ЗДПО-8 підполковника вн.сл. Бруква М.О. №8/226 від 23.03.2000 року вбачається, що після розгляду технічної довіки на виконання робіт по Інвентаризації земельної ділянки Кооперативу по АДРЕСА_1, порушень будівничих норм та правил не виявлено.

Рішенням №52-1 від 11 лютого 1987 року вилучено з користування громадян земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, що належать їм на праві власності, згідно положення, та віднести тресту Харьківстальконструкція земельну ділянку площею орієнтовно 0,85 га для будівництва в 1987-1990 рр. молодіжного житлового кооперативу по АДРЕСА_1.

Згідно виписки з протоколу №4 засідання гаражної комісії виконкому райради від 21.04.1999 року вирішено зареєструвати Гаражний кооператив Незабудка , місце знаходження: АДРЕСА_1, та затвердити його статут (а.с.31-46).

Наведене підтверджує належність земельної ділянки, на якій розташований спірний гаражний бокс НОМЕР_3, Гаражному Кооперативу Незабудка .

Висновок про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних систем гаражних боксів ГК Незабудка по АДРЕСА_1 містить висновок, зокрема, і про спірний гаражний бокс НОМЕР_3 (а.с.51-64).

Згідно заяви від 7 грудня 2001 року (а.с.65), копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 просив прийняти його до Кооперативу. Довідкою №01/12-2003 від 01.12.2003, виданою Головою ГК Незабудка Полтавою Л.О., встановлено, що ОСОБА_2 є членом Кооперативу по гаражному боксу НОМЕР_3, будівництво якого сплачено ним за власні кошти, та не має заборгованості перед ним. Спірний бокс, який розміщено та побудовано у складі Кооперативу, передано у користування ОСОБА_2 Кооперативом для оформлення всіх необхідних документів про право власності на нього відповідно акту-прийому передачі від 30 грудня 2003 року (а.с.66, 68).

Згідно Статуту Гаражного кооперативу Незабудка (нова редакція) затвердженого загальними зборами членів ГК, протокол від 20 грудня 2016 року, гаражний бокс є власністю члена Кооперативу, членство у якому підтверджується посвідченням.

З наданого додатку до протоколу загальних зборів членів ГК Незабудка від 15 грудня 2016 року вбачається, що членами Кооперативу є 16 осіб, серед яких є ОСОБА_8 та відсутній ОСОБА_1

Оцінюючи наведені обставини, слід зазначити, що спірний гаражний бокс НОМЕР_3 дійсно належить Гаражному кооперативу Незабудка , позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували його членство у Кооперативі чи право власності на спірний гараж.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції не дослідив належним чином питання щодо наявності інших осіб, які мають право власності на спірний гаражний бокс чи матеріали з яких він побудований, не встановив коло цих осіб та в порушення норм чинного законодавства не залучив їх до участі у розгляді справи, тоді як відповідних повноважень суд апеляційної інстанції не має, а також суд зробив помилковий висновок, що забудовником є позивач ОСОБА_1

Матеріали справи свідчать, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права інших осіб, яким належать право власності на гаражний бокс та вони не спростовують доводів апеляційних скарг.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Усунути ці недоліки судового розгляду на стадії апеляційного перегляду в силу процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції неможливо, тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

За змістом ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Тобто, з позивача на користь осіб, які звернулися з апеляційними скаргами, слід стягнути судовий збір сплачений за подання апеляційних скарг в розмірі 365 грн. 40 коп. кожному.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Гаражного кооперативу Незабудка - задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2014 року - скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_5, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_6, РНОКПП НОМЕР_2) та Гаражного кооперативу Незабудка (Ідентифікаційний код юридичної особи 30412562, місцезнаходження: вулиця Клочківська, 295, місто Харків, 61045) судовий збір по 365 (триста шістдесят п'ять) грн.. 40 коп. кожному.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 10 грудня 2018 року