Ухвала

від 19.07.2018 по справі 910/9454/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 19.07.2018Справа №  910/9454/18 За заявою Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви Суддя Усатенко І.В. Представники сторін: без виклику. ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”   звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Заявник зазначає, що ним буде подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Страхування” по стягнення заборгованості за договором  № 01/847/426 від 17.05.2018. Заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 289847,14 грн, які належать ТДВ “СК “Альфа-Гарант”, проте знаходяться на рахунках в банку, належних ТОВ “Центр Страхування”, код ЄДРПОУ 41899831, в межах майбутніх заявлених позовних вимог; заборонити вчиняти відповідні дії, як то, заборона укладати договори страхування страхових платежів від страхувальників на свій поточний рахунок. Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що на виконання агентського договору № 01/847/426 від 17.05.2018 ТДВ “СК “Альфа-Гарант” було передано ТОВ “Центр Страхування” бланки полісів ОСЦПВВНТЗ. Згідно умов договору ТОВ “Центр Страхування” зобов'язане було після укладення договорів страхування перераховувати отримані від страхувальників грошові кошти на рахунок ТДВ “СК “Альфа-Гарант”. В порушення своїх зобов'язань ТОВ “Центр Страхування” уклавши договори страхування не перерахувало отримані кошти заявнику і після відкликання довіреності на укладання договорів повернуло лише частину невикористаних полісів ОСЦПВВНТЗ, не сплатило суму боргу, що виник. Претензія та вимоги ТДВ “СК “Альфа-Гарант” не отримувались представниками ТОВ “Центр Страхування”, в зв'язку з відсутністю відповідних повноважень. З огляду на вказане заявник вважає, що існує загроза невиконання рішення у справі щодо стягнення з ТОВ “Центр Страхування” суми заборгованості за договором № 01/847/426 від 17.05.2018, що призведе до порушення прав та законних інтересів ТДВ “СК “Альфа-Гарант”. Крім того, заявник вважає, що існує загроза використання бланків полісів ОСЦПВВНТЗ та отримання за ними коштів від страхувальників без належної правової підстави. З огляду на вказане заявник просить застосувати до ТОВ “Центр Страхування” заходи забезпечення позову. Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;  захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;  ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України). Заява Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”  про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог з якими він має намір звернутись, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, суд звертає увагу заявника, що ст. 137 ГПК України передбачено накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках, натомість заявник просить накласти арештна на кошти заявника, що знаходяться на рахунках боржника. Проте такий захід забезпечення позову законом не передбачений. Крім того, заявник не надав суду доказів того, що його кошти знаходяться на рахунках ТОВ "Центр Страхування". Заявник у заяві вказує на співмірність заявлених ним заходів забезпечення щодо накладення арешту предмету позову, з яким він має намір звернутись, однак, не вказує щодо співмірності предмету позову заходу забезпечення щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії. Зазначений вище захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії не співвідносяться з предметом позову, тобто не існує конкретний зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому такий захід  забезпечення позову (заборона укладати договори страхування) не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення зі спору про стягнення суми боргу за договором. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та що заявлені заходи є спів мірними предмету позову, що буде поданий заявником. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову. В той же час, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження намірів відповідача не виконувати рішення суду, у справі за позовом, який має намір подати заявник про стягнення вартості виконаних робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права заявника, як позивача у майбутній справі, та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову. Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника – Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”. Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” в задоволенні заяви про забезпечення позову, з якою він звернувся до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 289847,14 грн, які належать ТДВ “СК “Альфа-Гарант”, проте знаходяться на рахунках в банку, належних ТОВ “Центр Страхування”, код ЄДРПОУ 41899831, в межах майбутніх заявлених позовних вимог; заборонити вчиняти відповідні дії, як то, заборона укладати договори страхування страхових платежів від страхувальників на свій поточний рахунок. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Суддя                                                                                          І.В.Усатенко