Рішення

від 16.07.2018 по справі 910/6464/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2018Справа № 910/6464/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А. , за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нікас Фуд Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Гурме

про стягнення заборгованості та штрафних (компенсаційних) санкцій в розмірі 37 357,45 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мовчанюк М.М., довіреність б/н від 26.11.2017;

від відповідача: Гарко А.С., довіреність б/н від 27.02.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Нікас Фуд Україна звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Гурме про стягнення заборгованості та штрафних (компенсаційних) санкцій в розмірі 37 357,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № НФУ/230117/1 від 23.01.2017 в частині здійснення розрахунків.

У позовній заяві, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 25.06.2018.

13.06.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що у доданому до матеріалів справи Акті звіряння, видаткових накладних № 2414 від 29.12.2017 та № 16 від 05.01.2018 стоїть підпис невідомої особи, не зазначена його посада та на підставі чого він підписує дані документи, а відтак, такі документи не можуть братися судом до уваги.

22.06.2018 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

У судове засідання 25.06.2018 представники сторін з'явились.

За результатами судового засідання, судом оголошено перерву до 16.07.2018.

05.07.2018 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 16.07.2018 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, , заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Клуб Гурме (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нікас Фуд країна (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки № НФУ/230117/1 (далі Договір), за умовами якого, постачальник поставляє і передає у власність покупця товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент та вартість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у Специфікації (Додаток до даного Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товарів здійснюється постачальником протягом строку дії Договору в межах асортименту та цін, визначених сторонами у специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного Договору. Товар повинен бути поставлений належної якості, у суворій відповідності до замовлення покупця, у якому погоджуються час, місце і постачання асортимент (вид) та обсяг товару (кількість) та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті Е-mail або надаватись через представника постачальника.

Постачальник та покупець погодились на схему поставки товару, за якою постачальник надає покупцю видаткову (товарно-транспортну) накладну в 2-х примірниках. Після прийому товару представник покупця роботи відмітки печаткою в 2-х примірниках видаткових (товарно-транспортних накладних). Один примірник видаткової (товарно-транспортної) накладної повертається постачальнику (п. 2.3 Договору).

У відповідності до п. 2.4 Договору поставка товарів покупцю здійснюється засобами постачальника та за його рахунок до місця, вказаного покупцем в замовленні.

Згідно з п. 2.6 Договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є підписання уповноваженою особою покупця супроводжувальної первинно обліково-видаткової документації (товаротранспортна накладна, видаткова накладна тощо).

Пунктом 5.1 Договору сторонами узгоджено, що постачальник оплачує поставлені товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації, на умовах цього Договору, в порядку і формах, які не суперечать діючому законодавству України. Ціна товару визначається на підставі специфікації підписаної між сторонами та може бути змінена виключно за попереднім погодженням між сторонами, не менше ніж за 30 календарних днів до моменту такої зміни. Протягом цього строку покупець має право одержувати товар за встановленими раніше цінами. Зміна ціни без попередження покупця і до виконання всіх діючих та не виконаних замовлень покупця не допускається. Відповідальність за правильність формування відпускних цін несе постачальник.

За умовами п. 5.2 Договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

У відповідності до п. 5.6 Договору підставою для оплати поставленого за Договором товару вважається: передача покупцю оформлених належним чином, згідно діючого законодавства, видаткової, товарно-транспортної накладних. При відсутності одного з вищевказаних документів, а також їх неналежне оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не проводиться, до усунення постачальником такого порушення.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що покупець зобов'язується, зокрема прийняти та оплатити поставлені товару у розмірі і в терміни, передбаченими даним Договором.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 року (п. 8.1 Договору).

Згідно з п. 8.2 Договору, в разі, якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов'язань, дія Договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою № 1 від 24.03.2017 до Договору сторони домовились викласти п. 5.2 Договору у новій редакції.

За умовами п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.03.2017 до Договору) покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 40 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Як зазначає позивач, ним на виконанням умов укладеного між сторонами договору поставлено відповідачу товар на суму 33 612 грн. згідно наявних у справі видаткових накладних, однак відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений за договором товар, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 33 612 грн. яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на суму 33 612 грн. згідно видаткових накладних № 2414 від 29.12.2017 на суму 3 804 грн. та № 16 від 05.01.2018 на суму 29 808 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що у доданому до матеріалів справи Акті звіряння, видаткових накладних № 2414 від 29.12.2017 та № 16 від 05.01.2018 стоїть підпис невідомої особи, не зазначена його посада та на підставі чого він підписує дані документи, а відтак, такі документи не можуть братися судом до уваги.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем реєструвались податкові накладні № 285 від 29.12.2017 та № 15 від 05.01.2018 по видатковим накладним № 2414 від 29.12.2017 та № 16 від 05.01.2018 відповідно, які акцептувались ТОВ Клуб Гурме , що підтверджується повідомленнями про прийняття ТОВ Клуб Гурме зазначених податкових накладних.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.03.2017 до Договору) покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 40 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 33 612 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 881,40 грн., інфляційні втрати в розмірі 609,38 та 3% річних в розмірі 256,67 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Згідно з п. 7.2 Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 881,40 грн. судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 881,40 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 256,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 609,38 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу доводи наведені у відзиві спростовуються встановленими обставинами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Гурме (01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 4 Б, офіс 17/1; ідентифікаційний код: 40127323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нікас Фуд Україна (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 11 А, кімната 401; ідентифікаційний код: 39223372) заборгованість в розмірі 33 612 (тридцять три тисячі шістсот дванадцять) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 67 коп., інфляційні втрати в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 38 коп., пеню в розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.07.2018.

Суддя О.А. Грєхова