Постанова

від 27.12.2018 по справі 910/6464/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. Справа№ 910/6464/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Калатай Н.Ф.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.07.2018

у справі №910/6464/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікас Фуд Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме"

про стягнення заборгованості та штрафних (компенсаційних)

санкцій в розмірі 37 357, 45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікас Фуд Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" про стягнення заборгованості та штрафних (компенсаційних) санкцій в розмірі 37 357,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № НФУ/230117/1 від 23.01.2017 в частині здійснення розрахунків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 33 612, 00 грн., 3 % річних в розмірі 256, 67 грн., інфляційні втрати в розмірі 609, 38 грн., пеню в розмірі 2 881, 40 грн. та витрати по сплаті судового збору в 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення першої інстанції. Також скаржник зазначає, що у доданому до позовної заяви Акті звіряння, видаткових накладних №2414 від 29.12.2017, №16 від 05.01.2018 стоїть підпис невідомої особи, там де мав стояти підпис директора товариства або уповноваженого представника ТОВ Клуб гурме , також не зазначена його посада та на підставі чого підписує даний документ, тому дані документи не могли братися до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Куксов В.В., судді: Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18- залишено без руху. Роз'яснено скаржнику право протягом 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині.

30.08.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" надійшла заява №б/н від 29.08.2018 про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18. Надано право позивачу можливість подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга розглядатиметься без повідомлення учасників справи.

19.09.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без розгляду або без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/6464/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 прийнято справу №910/6464/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

23.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікас Фуд країна" (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки № НФУ/230117/1 (далі Договір), за умовами якого, постачальник поставляє і передає у власність покупця товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент та вартість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у Специфікації (Додаток до даного Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товарів здійснюється постачальником протягом строку дії Договору в межах асортименту та цін, визначених сторонами у специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного Договору. Товар повинен бути поставлений належної якості, у суворій відповідності до замовлення покупця, у якому погоджуються час, місце і постачання асортимент (вид) та обсяг товару (кількість) та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті Е-mail або надаватись через представника постачальника.

Постачальник та покупець погодились на схему поставки товару, за якою постачальник надає покупцю видаткову (товарно-транспортну) накладну в 2-х примірниках. Після прийому товару представник покупця роботи відмітки печаткою в 2-х примірниках видаткових (товарно-транспортних накладних). Один примірник видаткової (товарно-транспортної) накладної повертається постачальнику (п. 2.3 Договору).

У відповідності до п. 2.4 Договору поставка товарів покупцю здійснюється засобами постачальника та за його рахунок до місця, вказаного покупцем в замовленні.

Згідно з п. 2.6 Договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є підписання уповноваженою особою покупця супроводжувальної первинно обліково-видаткової документації (товаротранспортна накладна, видаткова накладна тощо).

Пунктом 5.1 Договору сторонами узгоджено, що постачальник оплачує поставлені товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації, на умовах цього Договору, в порядку і формах, які не суперечать діючому законодавству України. Ціна товару визначається на підставі специфікації підписаної між сторонами та може бути змінена виключно за попереднім погодженням між сторонами, не менше ніж за 30 календарних днів до моменту такої зміни. Протягом цього строку покупець має право одержувати товар за встановленими раніше цінами. Зміна ціни без попередження покупця і до виконання всіх діючих та не виконаних замовлень покупця не допускається. Відповідальність за правильність формування відпускних цін несе постачальник.

За умовами п. 5.2 Договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

У відповідності до п. 5.6 Договору підставою для оплати поставленого за Договором товару вважається: передача покупцю оформлених належним чином, згідно діючого законодавства, видаткової, товарно-транспортної накладних. При відсутності одного з вищевказаних документів, а також їх неналежне оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не проводиться, до усунення постачальником такого порушення.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що покупець зобов'язується, зокрема прийняти та оплатити поставлені товари у розмірі і в терміни, передбаченими даним Договором.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 року (п. 8.1 Договору).

Згідно з п. 8.2 Договору, в разі, якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов'язань, дія Договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою № 1 від 24.03.2017 до Договору сторони домовились викласти п. 5.2 Договору у новій редакції.

За умовами п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.03.2017 до Договору) покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 40 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставлено відповідачу товар на суму 33 612 грн. згідно наявних у справі видаткових накладних, однак відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений за договором товар, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 33 612 грн. яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на суму 33 612 грн. згідно видаткових накладних № 2414 від 29.12.2017 на суму 3 804 грн. та № 16 від 05.01.2018 на суму 29 808 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що у доданому до матеріалів справи Акті звіряння, видаткових накладних № 2414 від 29.12.2017 та № 16 від 05.01.2018 стоїть підпис невідомої особи, не зазначена його посада та на підставі чого він підписує дані документи, а відтак, такі документи помилково були взяті судом першої інстанції до уваги.

Колегія суддів залишає поза увагою дане твердження скаржника, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем реєструвались податкові накладні № 285 від 29.12.2017 та № 15 від 05.01.2018 по видатковим накладним № 2414 від 29.12.2017 та № 16 від 05.01.2018 відповідно, які акцептувались ТОВ "Клуб Гурме", що підтверджується повідомленнями про прийняття ТОВ "Клуб Гурме" зазначених податкових накладних.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.03.2017 до Договору) покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 40 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 33 612 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 881,40 грн., інфляційні втрати в розмірі 609,38 та 3% річних в розмірі 256,67 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 7.2 Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 881,40 грн. судом першої інстанції вірно встановлено, а колегією суддів перевірено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 881,40 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 256,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 609,38 грн.

Скаржник не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу доводи наведені у апеляційній скарзі спростовуються встановленими обставинами справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні рішення від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 місцевим господарським судом було дотримано норм процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме").

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 76, 129, 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Гурме" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/6464/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6464/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

Н.Ф. Калатай

Повний текст постанови складено 27.12.2018