Рішення

від 13.07.2018 по справі 917/336/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 Справа № 917/336/18

За позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", вул. Кирилівська (Фрунзе), 40, м.Київ, 04080

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" с.Токарі, Лохвицький район, Полтавська область, 37231

про стягнення грошових коштів 42 000,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_1 адвокат

Фіксування судового процесу здійснюється за допомогою технічних засобів (аудіозапис).

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.233 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява Приватного акціонерого товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" 42000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання суду на 03.05.2018р.

16.04.2018 року через канцелярію суду, надійшло клопотання від представника позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду по справі від 02.05.2018 р. клопотання задоволене.

Ухвалою суду від 31.05.2018 р. продовжено підготовче провадження.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та надав додаткові пояснення та докази по справі.

27.04.2018 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в даній ДТП присутня обопільна вина обох водіїв, тобто по 50%. А відповідно і на відшкодування в порядку регресу Позивач мас право лише в розмірі 21000,00 грн.

30.05.2018 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з позицією відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від Головного управління Національної поліції в Сумської області 29.05.2018 року надійшли належним чином завірені копії комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №9445/10866 від 27.11.2015р., що проведена експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз професора ОСОБА_2; комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №5726/5727/16-52від 28.04.2016р., що проведена експертами Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.06.2018 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 20.06.2018р. закрите підготовче провадження, призначений розгляд справи по суті.

06.07.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 11.07 2018р. відмовлено в його задоволенні в зв'язку з відсутністю технічної можливості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - Позивач, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» ) та ОСОБА_3 (далі - Страхувальник, ОСОБА_3С.) 16.05.2014 року було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №036/011/140000113 (а.с.18), (далі - Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом « Daf» , державний номерний знак «ВА 3662 АР» (п.3 Договору).

За умовами Договору, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» взяв на себе

зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника

страхове відшкодування.

66 березня 2015 року на автодорозі Р-60 «Кролевець - Конотоп - Ромни - Пирятин» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки « Daf» , державний номерний знак «ВА 3662 АР» , з напівпричепом « Magyar» , державний номерний знак «ВА 8907 XX» , під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки «ГАЗ» , державний номерний знак «ВІ 9455 АА» , під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу « Daf» , державний номерний знак «ВА 3662 АР» , було завдано механічних ушкоджень, відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

Згідно до Звіту №0505 від 05.06.2015року про незалежну оцінку майна (а.с.38) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу « Daf» , державний номерний знак «ВА 3662 АР» склала: 461 005 (чотириста шістдесят одна тисяча п'ять) гри. 69 коп. , що становило 355% страхової суми згідно Договору та за умовами Правил страхування визначається повною конструктивною загибеллю транспортного засобу.

Довідка № 60491812 (а.с.19) про дорожньо-транспортну пригоду свідчить про те, що автомобіль марки «ГАЗ» , державний номерний знак «ВІ 9455 АА належить Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Токарі» (Відповідач).

Відповідно до п. 22.15 Договору в разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу та/чи додаткового обладнання страховик має право провести виплату страхового відшкодування, зокрема, у розмірі страхової суми або дійсною вартості транспортного засобу (якщо вартість є меншою страхову суму), з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу. При цьому транспортний засіб залишається у страхувальника.

Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. на підставі страхового акту №КАСКО/036/011/15/1235 від 14.12.2015року. Це підтверджується платіжним дорученням №1937 від 14.12.2015 року (а.с.52).

Як зазначає позивач, розрахунок суми страхового відшкодування здійснювався наступним чином:

130 000,00 - 75 000,00-13 000,00 = 42 000,00 грн., де

130 000,00 - страхова сума згідно Договору;

75 000,00 - вартість залишків транспортного засобу, визначена шляхом використання системи онлайн - аукціону ТОВ «УПП «Автоонлайн- Україна» ;

13 000,00 - франшиза згідно Договору.

Загальний розмір фактично понесених витрат Позивача склав 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп.

Відповідно до Висновку судової автотехнічної експертизи №14 від 22.07.2015 року (а.с.26) та Висновку експерта №98 від 07.07.2015 року (а.с.21), вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом «ГАЗ» , державний номерний знак «ВІ 9455 АА» .

23.11.2016р. Постановою про закриття кримінального провадження №12015200100000351від 26.03.2015 р. закрите в зв'язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Постанова не оскаржена.

Відповідачеві було направлено Претензією про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідь на претензію не надана.

Під час досудового розслідування проводилися наступні експертизи: транспортно-трасологічної експертиза №46 від 20.05.2015 p., судово-автотехнічна експертна №98 від 07.07.2015 p., судово-автотехнічна експертиза №14 від 22.07.2015 p., комплексна судово-автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза № 9415/10866 від 27.11.2015 p., проведена експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз професора ОСОБА_2 (копія додається), а також комплексна судово-автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза №5726/5727/16-52 від 28.04.2016 р. проведена експертами Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

У відзиві відповідач зазначає, що комплексні судово-автотехнічна та транспортно-трасологічна експертизи які проводилися в Харківському науково-дослідного інституту судових експертиз професора ОСОБА_2 та в Київському Науково-дослідного інституту судових експертиз встановили, що покази водія ДАФ ОСОБА_4 з технічної точки зору неспроможними і як наслідок неправдивих показів не мали змогу експертним шляхом встановити причинний зв'язок його порушень Правил дорожнього руху України та ДТП.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно до ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик (позивач) виконав своє грошове зобов'язання та сплатив страхове відшкодування в розмірі: 42 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1937 від 14.12.2015 року.

Верховним судом України у листі від 19.07.2011 року Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування висловлено правову позицію, згідно якої визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено фактичну (реальну) суму завданих збитків застрахованому транспортному засобу в розмірі 42 000,00 грн.

В Рішенні Європейського Суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року ( остаточне 10/05/2011) суд зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви відзиву на думку суду мають меншу доказову базу, ніж у позивача, тому не можуть бути покладені в обгрунтування рішення.

Відповідно до ч.1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи у сукупності вищезазначені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 237,238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Токарі" (с.Токарі, Лохвицький район, Полтавська область, 37231, код ЄДРПОУ 30879708) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Кирилівська (Фрунзе), 40, м.Київ, 04080, р/р 26503010191901 в ПАТ "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ 20602681, МФО 300346) збитки в порядку регресу в розмірі 42 000,00 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.07.2018р.

Суддя Гетя Н.Г.