Постанова

від 18.07.2018 по справі 915/219/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/219/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Валентова К.В.,

від відповідача 1 - не з'явився,

від відповідача 2 - не з'явився,

від відповідача 3 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на ухвалу господарського суду Миколаївської області, постановлену 26.03.2018 суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв

у справі № 915/219/18

за позовом Миколаївської міської ради

до відповідачів:

1) Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Савіної Людмили Петрівни;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Трейд ЛТД";

3) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про скасування запису в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) за реєстраційним № 5900715 від 24.10.2017 та скасування запису у Державному реєстрі іпотек про державну реєстрацію обтяження (іпотека) за реєстраційним №5917297 від 26.10.2007

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Савіної Людмили Петрівни (далі приватний нотаріус), Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-Трейд ЛТД (далі ТОВ Уневерсал-Трейд ЛТД ) та Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) про :

- скасування запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) за реєстраційним №5900715 від 24.10.2007 щодо об'єкта обтяження: інше, будівля гуртожитку, адреса: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.44а, номер РПВН: 15896267, внесеного на підставі Договору іпотеки від 24.10.2007 №912 Приватним нотаріусом Савіною Л.П.;

- скасування запису у Державному реєстрі іпотек про державну реєстрацію обтяження (іпотека) за реєстраційним №5917297 від 26.10.2007 щодо об'єкта обтяження: інше, будівля гуртожитку, житлова площа 1050,0 кв.м. загальною площею 2186,2 кв.м., адреса: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.44а, номер РПВН: 15896267, внесеного на підставі Договору іпотеки від 24.10.2007 №912 Приватним нотаріусом Савіною Л.П.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2018 відмовлено Миколаївській міській раді у відкритті провадженні у справі, позовну заяву № 508/020201-22/0206/14/18 від 16.03.2018 та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).

Ухвала суду мотивована наступним.

Позивачем не заявлено жодної вимоги щодо оскарження права власності на будівлю гуртожитку, житловою площею 1050,0 кв.м., загальною площею 2186,2 кв.м., адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд.44а.

Вимоги про скасування записів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) та у Державному реєстрі іпотек про державну реєстрацію обтяження (іпотека) не є похідними та у відповідності до ст. 20 ГПК України не підвідомчі господарським судам.

Позовні вимоги взагалі не стосуються відповідачів - ТОВ "Універсал-Трейд ЛТД" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання; між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Тобто, господарським судам підвідомчі ті спори, які виникають з відносин приватноправового характеру, тобто з відносин врегульованих нормами цивільного або господарського права.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В силу приписів ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи те, що приватний нотаріус є суб'єктом владних повноважень, заявлені позовні вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності про державну реєстрацію не є похідними а також те, що даний спір носить публічно-правовий характер, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає розгляду за правила адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Спір виник у зв'язку з порушенням прав територіальної громади в особі Миколаївської міської ради, як власника гуртожитку загальною площею 2186,2 кв.м., житловою площею 1050 кв.м., що знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 44а.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника, за відповідності складу сторін спору за ст. 4 ГПК України, підвідомчі господарським судам.

Позивачем не ставиться питання про порушення реєстратором порядку, що визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації обтяжень, а порушується питання про захист права власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, заснованого на приписах цивільного законодавства, шляхом скасування запису про державну реєстрацію обтяження.

Даний спір виник у зв'язку з реалізацією права власності територіальної громади м. Миколаєва на нерухоме майно. У таких відносинах органи місцевого самоврядування є рівними учасниками господарських відносин з іншими юридичними особами, тому спір не має ознак публічно-правового характеру. Відтак справа відноситься до юрисдикції господарського суду.

Оскільки відповідачами порушено право власності територіальної громади м. Миколаєва, то даний спір не має ознак публічно-правового.

Посилання суду першої інстанції на те, що заявлені позовні вимоги не можуть бути самостійними, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку саме ці вимоги є основними.

Посилання суду на те, що позивачем не заявлено жодної вимоги щодо оскарження права власності на будівлю гуртожитку, також не можуть прийматись до уваги, оскільки беручи до уваги той факт, що єдиним власником спірного гуртожитку є саме позивач (рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2008 к справі № 2-2886/2008), а всі угоди щодо спірного майна визнані в судовому порядку недійсними, вимога щодо оскарження права власності є недоцільною.

Заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються також ТОВ Уневерсал-Трейд ЛТД та ПАТ Райффайзен Банк Аваль , оскільки саме їх дії в першу чергу потягли порушення прав позивача, що й зумовило їх залучення в якості співвідповідачів у справі.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

В судове засідання 18.07.2018 з'явився представник позивача, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2018 про відмову у відкритті провадження у справі №915/219/18 скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Миколаївської міської ради підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що зареєстроване обтяження на спірний гуртожиток є перешкодою для здійснення реєстрації за Миколаївською міською радою права власності на спірне майно.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що даний спір має публічно-правовий характер, оскільки оскаржувані дії реєстратора щодо внесення запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) та запису у Державному реєстрі іпотек про державну реєстрацію обтяження (іпотека) є лише наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне майно, а тому такі відносини мають приватноправовий характер, отже дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 820/4146/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення справи № 915/219/18 до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 240, 269, 270, 271, 275, 280-283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2018 у справі № 915/219/18 скасувати.

3. Справу № 915/219/18 направити для продовження розгляду до господарського суду Миколаївської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст постанови складено 19.07.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир