Постанова

від 16.07.2018 по справі 926/1517/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/1517/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (у складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий), Гриців В.М., Кордюк Г.Т.)

у справі № 926/1517/17

за позовом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Агрошляхбуд",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Чернівецької міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - проектного інституту "НДІпроектреконструкція",

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 757 683,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - Департамент) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрошляхбуд" (далі - ПрАТ "Агрошляхбуд") відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 757 683,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Агрошляхбуд" як підрядником за договором підряду на капітальне будівництво від 04.02.2005 № 4, укладеним з позивачем як замовником, при виконанні будівельних робіт було пошкоджено технічний стан АДРЕСА_1 у якому належала ОСОБА_6 За рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05.10.2015 з Департаменту на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування шкоди стягнуто 754 803,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 880,00 грн, що складає 757 683,00 грн. Оскільки позивачем було сплачено на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди 757 683,00 грн, Департамент в порядку регресу просив стягнути з ПрАТ "Агрошляхбуд" як особи, винної у заподіянні шкоди, суму виплаченого відшкодування.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Агрошляхбуд" на користь Департаменту шкоду в розмірі 540 109,00 грн шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Суд першої інстанції виходив із того, що факт неправомірних дій відповідача та його вина як підрядника у заподіянні шкоди майну фізичної особи встановлено судовими будівельно-технічними експертизами від 06.02.2014 № 111 та від 02.09.2015 № 1402, проведеними у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_6, тому наявність вини, причинного зв'язку між неправомірними діями та заподіяною шкоду є підставою для стягнення з відповідача суми відшкодування, яку було сплачено позивачем потерпілій особі. Ураховуючи передачу Департаменту, після сплати ним 754 803,00 грн шкоди, квартири вартістю 214 694 грн, суд першої інстанції задовольнив позов частково на суму 540 109,00 грн. (754 803 грн - 214 694 грн). У частині стягнення 2 880,00 грн судом відмовлено, оскільки витрати зі сплати судового збору не входять до складу шкоди у розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову, у цій частині ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що позивачем не доведено наявність вини у діях відповідача, що виключає можливість покладення на нього обов'язку з відшкодування шкоди завданої третій особі.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2017 року Департамент подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу Департамент обґрунтовує неналежною оцінкою судом апеляційної інстанції обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення сум відшкодування, що призвело до неправильного вирішення спору та безпідставної відмови у задоволенні позову.

ПрАТ "Агрошляхбуд" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, а постанову суду апеляційної інстанції просить залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум у рахунок відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами установлено, що 04.02.2005 між Департаментом (замовник) та закритим акціонерним товариством "Агрошляхбуд" (далі - ЗАТ "Агрошляхбуд", найменування змінено на ПрАТ "Агрошляхбуд") (підрядник) укладено договір підряду № 4 на капітальне будівництво, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе - будівництво мережі побутової, дощової каналізації та дренажу житлових будинків, прилеглих до житлового масиву вулиць Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської у м. Чернівці.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 28.02.2005 Департаменту видано дозвіл на виконання будівельних робіт з прокладенням мереж побутової каналізації, дощової каналізації та дренажу житлових будинків, прилеглих до вул. Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської у м. Чернівці за № 29. У вказаному дозволі зазначено, що будівельні роботи проводить ЗАТ "Агрошляхбуд" відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 9 від 02.02.2005.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 06.04.2005 № 125-р ЗАТ "Агрошляхбуд" надано дозвіл на проведення вказаних робіт.

Під час проведення ЗАТ "Агрошляхбуд" будівельних робіт по вул. Матросова в м. Чернівцях було пошкоджено технічний стан будинку АДРЕСА_1, власником квартири № 2 у якому є ОСОБА_6

Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців від 25.01.2006 № 18/1 зазначений будинок по технічному стану конструктивних елементів віднесено до аварійних.

Розробкою проекту проведення вказаних робіт займався проектний інститут "НДІпроектреконструкція".

У червні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ЗАТ "Агрошляхбуд", проектного інституту "НДІпроектреконструкція", третя особа - виконавчий комітет Чернівецької міської ради, про відшкодування шкоди.

Зазначена справа розглядалася судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи, у січні 2013 року ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги і змінила відповідача на Департамент; ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців замінено неналежних відповідачів - ЗАТ "Агрошляхбуд" та проектний інститут "НДІпроектреконструкція" на належного - Департамент; рішенням суду від 16.05.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05.10.2015 рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16.05.2013 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з Департаменту на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 754 803,00 грн. Після відшкодування Департаментом шкоди, ОСОБА_6 зобов'язано передати квартиру АДРЕСА_1.

У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що саме Департамент як замовник робіт за договором будівельного підряду повинен відповідати за шкоду, завдану майну позивача, оскільки за умовами договору на замовника покладено обов'язок здійснювати контроль та технічний нагляд за відповідністю робіт існуючим нормам і правилам.

Департамент, звертаючись до господарського суду з позовом до ПрАТ "Агрошляхбуд", обґрунтував вимоги тим, що пошкодження майна третьої особи відбулося внаслідок неправомірних дій підрядника ПрАТ "Агрошляхбуд", тому на підставі статей 1172, 1191 ЦК позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану відповідачем, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно зі статтею 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальними положеннями про відшкодування шкоди, закріпленими у статті 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом цієї норми, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частини 2 статті 1172 ЦК замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення у особи обов'язку по відшкодуванню шкоди відповідно до вимог частини 2 статті 1172 ЦК , крім наявності загальних умов, необхідні спеціальні умови, які визначаються залежно від суб'єктного складу відповідних відносин, зокрема існування договору підряду та дія підрядника за завданням замовника (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 36/190-45/142).

Апеляційним господарським судом установлено наступні фактичні обставини у справі:

- будівельні роботи з будівництва мережі побутової, дощової каналізації та дренажу житлових будинків, прилеглих до житлового масиву вулиць Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської у м. Чернівці виконувалися ПрАТ "Агрошляхбуд" як підрядником на підставі договору підряду № 4 на капітальне будівництво, укладеного 04.02.2005 із замовником таких робіт - Департаментом, який відповідно до пункту 3.2 цього договору здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю виконаних робіт. Водночас за умовами пункту 3.1 договору підрядник виконує будівельно-монтажні роботи у відповідності з вимогами державних будівельних норм та затвердженою проектно-кошторисною документацією;

- проектним інститутом "НДІпроектреконструкція" на замовлення Департаменту виконано проектно-кошторисну документацію "РП мережі побутової, дощової каналізації та дренажу житлових будинків, прилеглих до житлового масиву вул. Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської в м. Чернівцях", яку затверджено відповідно до експертного висновку від 17.02.2005 № 201.04.05/2 та погоджено з Управлінням МНС України у Чернівецькій області та Чернівецькою обласною СЕС;

- оплата виконаних орбіт проводилася на підставі актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідок КБ-3; на підтвердження виконання підрядних робіт за договором підряду ПрАТ "Агрошляхбуд" надано довідки про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних робіт за період з червня 2005 року по грудень 2005 року, які підписано представниками сторін без зауважень та будь-яких застережень;

- згідно з відгуком про виконані роботи від 08.11.2010 № 03/4787, наданим Департаментом, підрядні роботи по будівництву мереж побутової, дощової каналізації та дренажу житлових будинків, прилеглих до житлового масиву вул. Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської у м. Чернівцях відповідно до договору підряду від 04.02.2005 № 4 проведено підрядником якісно та у визначені договором терміни;

- згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 06.02.2014 № 111, проведеної у межах розгляду цивільної справи, проведені роботи ЗАТ "Агрошляхбуд" по прокладенню мереж побутової каналізації, водопроводу, дощової каналізації та дренажу на вул. Матросова у м. Чернівцях не забезпечували безпечну експлуатацію будівлі АДРЕСА_1; зазначені роботи частково не відповідали вимогам проектно-кошторисної документації, а саме: відсутні локальні кошториси, в яких зазначені роботи по укріпленню відкосів в траншеях; деформація в конструктивних елементах житлового будинку АДРЕСА_1 не пов'язані з роботами, виконаними по самовільній добудові;

- згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02.09.2015 № 1402, проведеної у межах розгляду цивільної справи, роботи, проведені ЗАТ "Агрошляхбуд" по прокладенню мереж побутової каналізації, водопроводу, дощової каналізації та дренажу на АДРЕСА_1 не забезпечували безпечну експлуатацію будівлі 13; на підставі документів, які містяться в матеріалах справи, та наданої виконавчої документації, експертом зроблено висновок про відповідність робіт по прокладанню побутової каналізації, водопроводу, дощової каналізації та дренажу по вул. Матросова в м. Чернівці, виконаних ЗАТ "Агрошляхбуд", вимогам проектно-кошторисної документації; причинного зв'язку між роботами по самовільній добудові квартири АДРЕСА_1 та деформацію в конструктивних елементах цього житлового будинку не існує; причинний зв'язок між роботами по прокладанню мереж побутової каналізації, водопроводу, дощової каналізації та дренажу по вул. Нагірній та деформацією в конструктивних елементах житлового будинку існує.

У сукупності оцінивши надані сторонами докази з урахуванням фактичних обставин встановлених у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виконання підрядником робіт по прокладанню побутової каналізації, водопроводу, дощової каналізації та дренажу за наведеною вище адресою відповідало вимогам проектно-кошторисної документації, що підтверджується висновком експертизи від 02.09.2015 № 1402; Департаментом як замовником виконані підрядником роботи прийнято без жодних зауважень та застережень, що підтверджено підписаними сторонами актами виконаних робіт; будь-яких обставин, які б давали підстави вважати, що саме винними неправомірними діями відповідача як підрядника було заподіяно шкоди третій особі встановлено не було.

Судом апеляційної інстанції відхилено посилання позивача на висновок експерта від 06.02.2014 № 111, оскільки за змістом цього висновку, представлена для дослідження проектно-кошторисна документація не містила локальних кошторисів, тому не можна було встановити відповідність робіт, виконаних підрядником, проектній та виконавчій документації. Натомість у висновку експертизи від 02.09.2015 № 1402 зроблено висновок про відповідність таких робіт вимогам проектно-кошторисної документації, яку було надано для експертного дослідження в повному обсязі.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимим доказами, в чому полягає протиправна винна поведінка ПрАТ "Агрошляхбуд" як підрядника за договором підряду від 04.02.2005 № 4, чим порушено відповідачем взяті на себе зобов'язання, передбачені договором, та не доведено, що він діяв всупереч умов договору підряду та вимог наданої замовником проектно-кошторисної документації, за виконанням яких замовник здійснював контроль та технічний нагляд.

При вирішенні цієї справи суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки цього суду про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують установленого судом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 926/1517/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий