Рішення

від 18.07.2018 по справі 820/4112/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р. № 820/4112/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки викладеної у листі №Г-5-604/о/92-18.01.01-06 від 23.05.2018; зобов'язати Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видати ОСОБА_3 будівельний паспорт забудови земельної ділянки розміром 0,0471 га, кадастровий номер 6310137500:07:003:0013 розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за заявою ОСОБА_3 від 17.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії є протиправними та рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що рішення є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства, а його дії є провамірними.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2017 набув у власність земельну ділянку площею 0,0471 га, що розташована за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23 (кадастровий номер 6310137500:07:003:0013).

Згідно п. 1.3 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Реалізуючи права власника земельної ділянки та з метою забудови земельної ділянки, позивач 17.05.2018 звертався до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта, до якої було додано повний пакет документів, передбачений п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011.

Але відповідач 23.05.2018 відмовив у видачі будівельного паспорту з підстав навідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто, земельна ділянка по в'їзду Загородньому, 23 згідно з планом зонування території (зонінгом) м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16 розташована в житловій зоні, підзони Ж-3 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (4-5 пов.), Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови). Вказана зона не передбачає будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №103 від 05,07.2011, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Харкова було затверджено містобудівну документацію План зонування території міста Харкова , згідно якої земельна ділянка належна позивачеві, що розташована за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23 (кадастровий номер 6310137500:07:003:0013), віднесена до підзони Ж-3, Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (4-5 пов.) зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови).

Частиною 5 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 13, 14, 22, 41 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Таким чином, Конституція України, як найвищий акт з нормами прямої дії, однозначно вказує на неприпустимість допущення порушень, негативного впливу на законну реалізацію особою свого права власності, непорушність права, та забезпечення з боку держави відповідного захисту.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

У зв'язку з відмовою відповідачем видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Крім того, як раніше зазначалось, pгідно п. 1.3 договору від 09.12.2017 №1582 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106905051 від 09.12.2017 цільове призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Таким чином, віднесення відповідачем за вищезазначеними рішеннями земельної ділянки позивача до земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови жодним чином не спростовує суті права позивача на належну реалізацію ним можливості особисто здійснити забудову на своїй земельній ділянці, на власний розсуд, в один або два поверхи, яка за своїм цільовим призначенням відноситься саме до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови, без будь-яких обмежень щодо його поверховості.

Відповідно ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Судовим розглядом встановлено, що цільове призначення даної земельної ділянки за ініціативою позивача міською радою змінено не було.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності спірної відмови, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена її протиправність.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, діяв неправомірно, з порушенням прав позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими які належить задовольнити.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61001, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки викладеної у листі №Г-5-604/о/92-18.01.01-06 від 23.05.2018.

Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видати ОСОБА_3 будівельний паспорт забудови земельної ділянки розміром 0,0471 га, кадастровий номер 6310137500:07:003:0013 розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за заявою ОСОБА_3 від 17.05.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 липня 2018 року.

Суддя М.М.Панов