Постанова

від 10.10.2018 по справі 820/4112/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4112/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду, від 18.07.2018, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 19.07.18 по справі № 820/4112/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки викладеної у листі №Г-5-604/о/92-18.01.01-06 від 23.05.2018; зобов'язати Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки розміром 0,0471 га, кадастровий номер 6310137500:07:003:0013 розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за заявою ОСОБА_1 від 17.05.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року по справі №820/4112/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61001, РНОКПП НОМЕР_1)до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Скасовано рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки викладеної у листі №Г-5-604/о/92-18.01.01-06 від 23.05.2018.

Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки розміром 0,0471 га, кадастровий номер 6310137500:07:003:0013 розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за заявою ОСОБА_1 від 17.05.2018.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. Вважає, що позивачу обґрунтовано, на законних підставах було повернуто пакет документів для видачі будівельного паспорту. Зазначив, що підставою для прийняття такого рішення послугувало непередбачення в плані зонування території м.Харкова розміщення індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, що розташована за адресою: м.Харків, в`їзд Загородній, 23 та розташована у житловій зоні, підзоні: Ж-3, Ж-4 - зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (4-5 та 6-16 поверхів відповідно). Наголосив на тому, що дії Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у видачі будівельного паспорту були зумовлені наявністю фактів, зазначених в абзаці 2 п.2.4 Порядку, а саме: невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації. Враховуючи наведені доводи, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи, просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні, а також у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2017 року позивач набув у власність земельну ділянку площею 0,0471 га, що розташована за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23 (кадастровий номер 6310137500:07:003:0013).

Згідно п. 1.3 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Реалізуючи права власника земельної ділянки та з метою забудови земельної ділянки, позивач 17.05.2018 року звертався до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта, до якої було додано повний пакет документів, передбачений п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011.

Але відповідач 23.05.2018 року відмовив у видачі будівельного паспорту з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто, земельна ділянка по в'їзду Загородньому, 23 згідно з планом зонування території (зонінгом) м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16 розташована в житловій зоні, підзони Ж-3 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (4-5 пов.), Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови). Вказана зона не передбачає будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Не погодившись з відмовою відповідача у видачі будівельного паспорту ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 23.05.2018 року та зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки за його заявою від 17.05.2018 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача у спірних правовідносинах та наявності права у позивача на належну реалізацію ним можливості особисто здійснити забудову на своїй земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ст..13, 14, 22, 41 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, Конституція України, як найвищий акт з нормами прямої дії, однозначно вказує на не припустимість допущення порушень, негативного впливу на законну реалізацію особою свого права такої власності, непорушність права, та забезпечення з боку держави відповідного захисту.

Крім того, ч. 1 ст. 375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно вимог п. 2.1 Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У відповідності до п. 2.4 Порядку, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 Порядку; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (ч. 4 ст. 24 вищевказаного закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0471 га, розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2017 року. (а.с.12)

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за ініціативою позивача міською радою змінено не було.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 року №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 року №396/16 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Харкова» було затверджено містобудівну документацію «План зонування території міста Харкова» , згідно якої земельна ділянка належна позивачеві, що розташована за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23 (кадастровий номер 6310137500:07:003:0013), віднесена до підзони Ж-3, Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (4-5 пов.) зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що згідно п. 1.3 договору від 09.12.2017 року №1582 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106905051 від 09.12.2017 року, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 1.4 вказаного договору, зазначена земельна ділянка була передана у власність попередньому власнику ОСОБА_2 ще у 2005 році, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №334822 від 11.07.2005 року, тобто за 8 років до ухвалення вищезазначеного рішення Харківської міської ради від 27.02.2013 року №1024/13.

Так, статус земельної ділянки, яку позивач придбав у власність, було встановлено ще у 2005 році, тобто ще до затвердження зазначеного плану зонування території, цим планом не може бути змінено цільове призначення земельної ділянки у відповідності до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Зокрема, віднесення за наведеними відповідачем рішеннями Харківської міськради від 2013 та 2016 років, земельної ділянки, яка набута позивачем у власність, до земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови жодним чином не спростовує суті права позивача на належну реалізацію ним можливості особисто здійснити забудову на своїй земельній ділянці, на власний розсуд, в один або два поверхи, яка за своїм цільовим призначенням відноситься саме до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови, без будь-яких обмежень щодо його поверховості.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин, позивач реалізовує своє право на земельну ділянку саме в межах її цільового призначення, та у спосіб, що встановлений законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про те, що посилання Управління, як на підставу відмови у наданні будівельного паспорту ОСОБА_1 невідповідності намірів забудови земельної ділянки плану зонування території (зонінгу) м. Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16 є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки викладеної у листі №Г-5-604/о/92-18.01.01-06 від 23.05.2018 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів вказує на те, що відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів правомірності спірної відмови.

Проте, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України повернув ОСОБА_1 пакет документів для видачі будівельного паспорту з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки цільове призначення земельної ділянки згідно поданому позивачем пакету документів встановлено для будівництва жилого будинку і господарчих будівель, що не передбачає можливості будівництва на цій ділянці багатоквартирного будинку поверховістю 4-5 та більше 6 поверхів.

Колегія суддів вказує на те, що відповідач, відмовляючи з наведених ним підстав у видачі будівельного паспорту, незаконно обмежив реалізацію правомочностей (права користування) ОСОБА_1, як власника земельної ділянки, що передбачено ст. 375 ЦК України, порушуючи його Конституційні права.

Таким чином, колегія суддів вважає порушеним право ОСОБА_1 на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищезазначене, а також порушення відповідачем у спірних правовідносинах вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язати Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки розміром 0,0471 га, кадастровий номер 6310137500:07:003:0013 розташованої за адресою: м. Харків, в'їзд Загородній, 23, за заявою позивача від 17.05.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі № 820/4112/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 16.10.2018.