Рішення

від 19.07.2018 по справі 816/1493/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1493/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2018 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 21400 грн та пені в розмірі 231,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2017 році не виконав нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, що є підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21400 грн та пені в розмірі 231,12 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що товариством вживалися протягом 2017 року заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до товариства адміністративно-господарських санкцій. Так, згідно наказу відповідача від 03.01.2017 №157 створено 1 робоче місце для працевлаштування інваліда та, у подальшому, на підставі вказаного наказу затверджено положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів. Відповідно до наказів товариства від 11.05.2017 №167 та від 31.10.2017 №178 затверджено посаду для інваліда - комірник, код професії 9411. На виконання зазначених наказів протягом 2017 року товариство подавало звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, а саме, звіт від 15.05.2017 та звіт від 03.11.2017. При цьому, за 2017 календарний рік на товариство з центру зайнятості не направлялися працівники з інвалідністю на посаду "комірник" та безпосередньо до ТОВ "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" інваліди для працевлаштування не зверталися, що підтверджується актом від 29.12.2017. За викладених обставин, в даному випадку відсутні підстави для стягнення з товариства адміністративно-господарських санкцій та пені.

У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно пункту першого частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, показання свідків: ОСОБА_1, ОСОБА_2, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку 08.12.2011, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис №1 073 102 0000 021730 (а.с. 19-22).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік форма №10-ПІ (а.с. 9), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2017 році становила 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" - 1 особа.

Беручи до уваги дані звіту, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи із кількості незайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів (1 особа), в сумі 21400 грн.

З огляду на прострочення відповідачем терміну оплати адміністративно-господарських санкцій на 18 днів (з 17.04.2018 по 04.05.2018 включно) позивачем розраховано пеню у розмірі 231,12 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені із відповідача, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, чинній на 2017 рік) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Частиною другою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно статей 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною третьою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 18 зазначеного Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

При цьому, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною третьою статті 18 Закону чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" форма звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - інформація) заповнюється роботодавцями та подається до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою №3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 09 липня та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2017 році склала 8 осіб.

В ході розгляду справи представники позивача та відповідача проти правильності внесених до звіту даних щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу товариства не заперечували.

Відтак в силу вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становив одне робоче місце.

Слід зауважити, що відповідачем згідно наказу від 03.01.2017 №157 було створено 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, затверджено на підставі вказаного наказу положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, а також відповідно до наказів від 11.05.2017 №167 та від 31.10.2017 №178 було затверджено посаду для інваліда - комірник, код професії 9411 (а.с. 38-42).

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується листом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 27.04.2018 №1117, звіти по формі №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році ТОВ "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" до вищезазначеного центру зайнятості протягом 2017 року не подавалися.

При цьому, судом критично оцінюються посилання відповідача у відзиві на позов стосовно того, що на виконання наказів від 11.05.2017 №167 та від 31.10.2017 №178 протягом 2017 року товариство подавало звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, а саме, звітність від 15.05.2017 та звітність від 03.11.2017, оскільки вказана обставина заперечується центром зайнятості, а долучені відповідачем до матеріалів справи звіти за формою №3-ПН від 15.05.2017 та від 03.11.2017 не містять відміток про їх реєстрацію в центрі зайнятості. Доказів направлення товариством зазначених звітів до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості засобами поштового зв'язку матеріали справи також не містять.

Отже вищевказане свідчить, що відповідачем у період з січня по грудень 2017 року не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу (1 особа), а саме, не забезпечено зайнятість 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів, не надано службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інваліда.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за вказаний період.

Враховуючи те, що в силу положень частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції, які підлягають стягненню з відповідача, складають 21400 грн (342400 : 8 : 2 = 21400 грн).

Зважаючи на те, що судом підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 21400 грн, сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 231,12 грн (21400 грн х 0,06 % х 18 днів).

Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені підлягають задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13937406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" (вул. Хорольська, буд. 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 38022167) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство протипожежних робіт" (вул. Хорольська, буд. 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 38022167) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13937406, р/р №31212230700008 в ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач: УДКСУ м. Кременчук Полтавської області, код 37965850, МФО 831019) суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21400 грн (двадцять одна тисяча чотириста гривень) та пені у розмірі 231,12 грн (двісті тридцять одна гривня дванадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_3