Рішення

від 19.07.2018 по справі 816/2106/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2106/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/2106/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації, в якій просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення інваліда війни, відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни, відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 1986 році він брав участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Позивач стверджував, що відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має право на визнання за ним статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення, але відповідач протиправно відмовив йому у визнанні статусу інваліда війни, чим позбавив передбачених законом гарантій.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Ухвалою від 22 червня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №816/2106/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Жодних заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

02 липня 2018 року відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.26-29), в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в довідці МСЕК №0310727, виданій позивачу, вказана причина інвалідності: захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами під час виконання обов'язків військової служби.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою №678086 С до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії А № 157285 С, виданого Полтавською облдержадміністрацією 19.11.2009 (а.с.15), а також інвалідом 2 групи з 01.07.2001, яка встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК №0310727 (а.с.16).

Відповідно до експертного висновку Полтавської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на засіданні №11 від 04.06.1992 з питань зв'язку захворювання з роботою по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 встановлений діагноз: гіпертонична хвороба ІІ ст, дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з цефалгічним синдромом. Ангіопатія сітчатки обох очей. Висновок: хвороба має зв'язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.17).

Згідно записів у трудовій книжці позивач з 12.08.1980 по 14.11.1986 працював в Комунальному сільськогосподарському унітарному підприємстві "Ельск" (а.с.14). У 1986 році приймав участь в роботах пов'язаних з усуненням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідками від 18.03.1993 №30, від 04.06.2016 №752, від 18.03.1993 №31, від 12.06.2006 №242 (а.с.18-21).

Позивач неодноразово звернувся до відповідача із заявою, в якій просив встановити статус інваліда війни як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі формувань Цивільної оборони та видати посвідчення інваліда війни (а.с.13).

Листами від 25.05.2018 №03-1461 (а.с.11) та від 13.06.2018 (а.с.10) відповідач повідомив позивача про те, що не може надати йому статус інваліда війни, оскільки відсутні правові підстави для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Стаття 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід".

Згідно з абз. 2 пункту 7 Положення "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до п. 10 Положення "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для отримання посвідчення інваліда війни є наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Тобто, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській катастрофі, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 №201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 №92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 №01, від 30.04.1986 №02, від 04.05.1986 №16, від 19.05.1986 №52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі № К/800/11747/17.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов'язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.

Враховуючи викладене, особа, інвалідність якої пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка залучена до складу формувань цивільної оборони у вказаний період, за наявності відповідних документів, що підтверджують право на отримання статусу інваліда війни, має право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.

Як було встановлено судом, відповідно до довідок від 18.03.1993 №30, від 04.06.2016 №752, від 18.03.1993 №31, від 12.06.2006 №242 (а.с.18-21) ОСОБА_1 у період з 05.05.1986 по 09.05.1986 безпосередньо брав участь у виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Полтавської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №11 від 04.06.1992 хвороба ОСОБА_1 має зв'язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.17).

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК Серії 7-66 ВЛ №0310727 позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково з 01.07.2001 внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.16).

Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серії А №157285 С від 19.11.2009 та вкладкою до вказаного посвідчення серії А №157285 С від 19.11.2009, виданих Полтавською обласною державною адміністрацією, підтверджено статус позивача як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.15).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а отже має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею посвідчення інваліда війни.

Посилання відповідача на те, що довідка МСЕК Серії 7-66 ВЛ №0310727 не підтверджує причину інвалідності внаслідок захворювання з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи суд відхиляє, оскільки у вказаній довідці зазначено, що другу групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено безстроково з 01.07.2001 внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни, відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд зазначає наступне.

Зі змісту частин другої, четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У такому випадку суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає, що позивачем надано як відповідачу, так і суду докази наявності підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, передбачених пунктом дев'ятим частини другої статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.4-ї Гвардійської Армії, буд.33, смт.Котельва, Котелевський район, Полтавська область, 38600, рнокпп НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації (вул. Полтавський шлях, буд.223, смт.Котельва, Котелевський район, Полтавська область,38600, код ЄДРПОУ 03195286) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у підтверджені статусу інваліда війни, як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони України, та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2