Ухвала

від 11.05.2018 по справі 826/16036/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

11 травня 2018 року м. Київ№ 826/16036/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертекс-груп"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертекс-груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що станом на 22 січня 2018 року податкова накладна ТОВ "Вертекс-груп" від 25 вересня 2017 року №75 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, представником позивача подано уточнення позовних вимог, в яких зазначено, що після відкриття провадження податкову накладну від 25 вересня 2017 року №75 було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи уточнення позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №241724/39403619 від 23 жовтня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 25 вересня 2017 року №75 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення комісії з питань розгляду скарг №26033/39403619 від 06 листопада 2017 року;

- стягнути з відповідача на користь ТОВ "Вертекс-груп" суму судового збору в розмірі 3 200,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь ТОВ "Вертекс-груп" вартість судових витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі - 5000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства Укарїни, суд перейшов до подальшого розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податкова накладна від 25 вересня 2017 року №75 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією від 12 січня 2018 року наявною в матеріалах справи.

За таких, обставин, суд вважає, що клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Щодо вимоги позивача стягнення судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України "Про судовий збір".

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до частин першої та шостої 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29 листопада 2017 року №1974.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про повернення сплаченого судового збору підлягає задоволено.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку до позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2017 року №34-2017-а між Адвокатським об'єднанням "ТАЙПАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертекс груп", протокол узгодження ціни від 15 листопада 2017 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 05 грудня 2017 року, рахунок-фактури №20/12/2017-1 від 20 грудня 2017 року на суму 5 000,00 грн, платіжне доручення від 21 грудня 2017 року №2036 на суму 5 000,00 грн (оплата коштів на виконання договору про надання правової допомоги).

Згідно з актом передачі-прийому наданих послуг від 05 грудня 2017 року замовнику виконавець надав обумовлені договором послуги на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 21 грудня 2017 року позивач здійснив оплату коштів на виконання договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2017 року у сумі 5 000,00 грн.

Відповідачем доказів не співмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду не надано.

З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно та повернення позивачу понесених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 143, 205, 238, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва-

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №826/16036/17.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертекс-груп" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 1В, кв. 86, код ЄДРПОУ 39403619) понесені судові витрати у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.) сплачені згідно квитанції платіжного доручення від 29 листопада 2017 року та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8).

4. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова