Рішення

від 12.07.2018 по справі 817/1182/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року м. Рівне №817/1182/18 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Виконавчого комітету Рівненської міської ради доПриватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2 визнання протиправним та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання протиправними так скасування рішень про державну реєстрацію прав та ї обтяжень від 18.04.2017 №34817181 та №34817387.

На обґрунтування заявленого позову позивачем вказано на те, що приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 оскаржувані рішення було прийнято всупереч вимогам пункту 6 частини 1 та частини 2 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідно до якої за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Зокрема позивач зазначає, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2017 року у справі № 569/17097/16-ц позов Виконавчого комітету Рівненської міської ради забезпечено шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 105. Тому рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо реєстрації прав на об'єкти нерухомості за вказаною адресою є протиправними. Крім того, позивач посилається на порушення вимог частини 3 статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" та пункту 3 частини 1 статті 71 Цивільного кодексу України при укладенні договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 105. Водночас, враховуючи те, що про оскаржувані рішення позивач дізнався лише 22 листопада 2017 року, останній просив суд поновити строк звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 визнано поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.06.2018 за вх..№9915/18 на адресу суду надійшов відзив приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на позовну заяву. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради не визнає. На підтвердження правомірності прийнятих рішень вказує на те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на невірному розумінні вимог закону. Зокрема, відповідач стверджує, що заборона вчинення реєстраційних діє не є обтяженням в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вона реєструється виключно в базі заяв Державного реєстру речових прав (у відповідності до абз. З ч. 1 ст. 16 Закону та п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року) та в подальшому по ній не проводяться дії, обов'язково передбачені для державної реєстрації прав та обтяжень у відповідності до ст. 18 Закону, наприклад зазначених в п. 3-5 вказаної статті. Поряд з тим, згідно ч. 1 та 2 ст. 25 Закону при реєстрації речових прав та обтяжень "проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна". Враховуючи викладене, та обставини на які посилається позивач, він як державний реєстратор, приймаючи заяву на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та виявлені в базі заяв заяви про заборону вчинення Реєстраційних дій на те саме нерухоме майно, у відповідності до п. 4 ст. 18 та ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язаний би був зупинити вчинення реєстраційної дії, а не відмовити в державній реєстрації. Однак, відповідач наголошує на тому, що при прийнятті оскаржуваних рішень він не мав права зупиняти реєстраційні дії, у зв'язку із відсутністю в базі даних заяв заборони вчинення реєстраційних дій по конкретним об'єктам нерухомого майна. Відповідач вказує, що перевірка в базі даних заяв, яка робиться по повній адресі об'єкта нерухомого майна та/або його реєстраційному номеру не виявила заборони вчинення реєстраційних дій по об'єктам за реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна: 693031656101 (квартира за адресою: АДРЕСА_1), та 692835656101 (квартира за адресою: АДРЕСА_2), що підтверджується відповідними відомостями із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав №№85221785 та 85222833 відповідно від 18 квітня 2018 року. Крім того, відповідач вказує на те, що твердження позивача, щодо порушення ним при прийнятті рішень як державним реєстратором Закону України "Про охорону дитинства" також є помилковим, оскільки державна реєстрація прав проводилась на підставі цивільно-правової угоди, вчинення якої і вимагає наявності відповідного дозволу опіки і піклування згідно чинного законодавства. Законом не передбачено надання державному реєстратору згоди органів опіки та піклування при проведені державної реєстрації прав власності на малолітньою/неповнолітньою особою, і у відповідності до абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково. Враховуючи наведене вище відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

01.06.2018 за вх.№9925/18 на адресу суду також надійшли додаткові пояснення Виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до змісту яких позивач вважає, що оскаржувані рішення порушують його права та інтереси. Зокрема позивач повторно зазначає, що такі рішення були прийняті відповідачем протиправно, незважаючи на заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 105 відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц. Також наголошено на тому, що оскаржені рішення відповідача прийняті без дозволу органу опіки та піклування, який у відповідності до рішення Рівненської міської ради від 10.07.1997 № 219 надається міським головою, проте відповідне розпорядження не видавалося. Зауважено про те, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.12.2010 у справі № 2а-2211/10, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 за позовом Виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_5 про зобов'язання привести самочинне будівництво до затвердженого проекту позов Виконавчого комітету Рівненської міської ради задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 привести будівництво об'єкту на вул. Шевченка, 105 в м. Рівному у відповідність до затвердженого проекту управління містобудування і архітектури, зокрема шляхом знесення габаритних розмірів з 21 м х 8 м до 9,3 м х 6,5 м та по висоті, зменшивши граничну висоту будівлі до зазначеної в містобудівних умовах і обмеженнях №41, виданих управлінням містобудування і архітектури. На даний час на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває відповідний виконавчий лист. Територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0077, площею 0,00027 га за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Шевченка, 105, що підтверджується інформаційною довідкою № 125986626 від 01.06.2018. Згідно листа-відповіді Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 05.01.2016 №1017-32-16 відсутня інформація щодо прийняття в експлуатацію будівель за адресою: вул. Шевченка, 105 в м. Рівне. Як свідчить лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 16.01.2018 № 01-08/1 інформація щодо прийняття в експлуатацію об'єкта за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 105 відсутня в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Додатково наголосив на тому, що державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вулиця Шевченка, 105 робить неможливим виконання прийнятої за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 30.12.2010 у справі № 2а-2211/10, яким зобов'язано ОСОБА_5 привести у відповідність до затвердженого проекту будівництво будинку № 105 на вулиці Шевченка в місті Рівному.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково на обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що заборона на вчинення реєстраційних дій реєструється на конкретний об'єкт нерухомого майна, а виходячи з формулювання ухвали суду від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц, заборона була на невизначені індивідуальними ознаками (в тому числі за повною адресою) об'єкти нерухомого майна за адресою: м.Рівне, вул. Шевченка, 105 і тому квартири №1 та №7 за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул.Шевченка, буд.105 не підпадають під дію вказаної заборони.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши всі докази у справі в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" №34817387 від 18.04.2017, останнім за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_6 та документів поданих для державної реєстрації, прийнято рішення: провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 692835656101), що за адресою: АДРЕСА_3, за ОСОБА_7.

Рішення прийняте на підставі договору дарування квартири від 18.04.2017року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2; відомостей з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав №85221785 від 18.04.2017 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №85223120 від 18.04.2017, що свідчили про відсутність заборон на вчинення реєстраційних дій по вказаному об'єкту нерухомості чи наявність будь яких інших обтяжень (а.с.123-135).

Крім того, відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" №34817181 від 18.04.2017, останнім за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_6 та документів поданих для державної реєстрації, також прийнято рішення: провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 693031656101), що за адресою: АДРЕСА_4, за ОСОБА_8.

Рішення прийняте на підставі договору дарування квартири від 18.04.2017 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 та відомостей з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав №85222833 від 18.04.2017 року відповідно до яких у базі даних заяв щодо вказаного об'єкта нерухомості знаходиться лише одна заява про державну реєстрацію права власності від 18.04.2017 зареєстрована державним реєстратором ОСОБА_4 (а.с.135-144).

Водночас, згідно відомостей бази даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав №105369141 від 28.11.2017, 17.03.2017 о 12год. 04 хв. Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради було зареєстровано рішення суду (як вбачається з досліджених у справі доказів - ухвалу Рівненського міського суду у справі №569/17097/16-ц від 15 лютого 2017 року "Про забезпечення позову") яким заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: м.Рівне, вул.Шевченка,105 (а.с.171).

Саме наявність вказаної заборони, на переконання позивача, свідчить про те, що рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" індексний номер 34817387 від 18.04.2017 та номер 34817181 від 18.04.2017 - є протиправними.

Крім того позивач звертає увагу суду на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень на користь неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, державним реєстратором не взято до уваги відсутність дозволу органу опіки та піклування, який у відповідності до рішення Рівненської міської ради від 10 липня 1997 року № 219 надається міським головою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справ та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Таким чином, предметом доказування у межах вказаного адміністративно-правового спору є виключно обставини які підтверджують заявлені вимоги позивача чи заперечення відповідача або мають інше значення для розгляду справи.

Що стосується посилання позивача на порушення позивачем положень статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" суд зазначає наступне.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952, в редакції від 01.01.2017, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статі 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 2 Закону №1952, реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані (пункт 2 частини 3 статті 5 Закону).

Виходячи із системного аналізу положень статті 5 Закону №1952, а також визначення поняття об'єкта нерухомого майна (нерухомості), які містяться у інших законодавчих актах України, суд дійшов висновку, що квартира - є окремим об'єктом нерухомого майна, право власності на яке може бути зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок.

Водночас, ідентифікатором об'єктів нерухомого майна завжди виступає їхня адреса, яка складається з назви адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_9 Крим, область, м. Київ та Севастополь), району, населеного пункту або селищної чи сільської ради, іменованого об'єкта (у разі наявності), назви вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо), номера об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди тощо), номера корпусу та/або номера окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

Однак, визначальною ознакою для ідентифікації об'єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є присвоєння їм реєстраційного номера.

Механізм присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них" від 08.04.2010.

Відповідно до пункту 5 вказаної Постанови, реєстраційний номер присвоюється державним реєстратором прав на нерухоме майно об'єкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі прав.

У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється (п.6 Постанови).

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127).

Вказаний Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав за яких в прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті такі обставини під час прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відносно об'єктів нерухомості реєстраційні номери 692835656101 та 693031656101 - були відсутні.

Водночас, представник позивача також вказав на те, що відповідачем не виконано вимоги частини 1 статті 25 Закону №1952 щодо зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, при цьому посилаючись на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц.

Досліджуючи вказані обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено, що згідно відомостей бази даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав №105369141 від 28.11.2017, 17.03.2017 о 12год. 04 хв. Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради було зареєстровано рішення суду (як вбачається з досліджених у справі доказів - ухвалу Рівненського міського суду у справі №569/17097/16-ц від 15.02.2017 "Про забезпечення позову") яким заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: м.Рівне вул.Шевченка,105.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.06.2018 (номер довідки 128159022) сформованої відносно об'єкта нерухомості за адресою: м.Рівне вул.Шевченка 105 судом встановлено, що за вказаною адресою розміщені:

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 1509867956101 (земельна ділянка кадастровий №5610100000:01:015:0077 площею 0,0027га);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 880094756101 (житловий будинок з офісними приміщеннями, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 480,3кв.м.;

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 693016556101 (нежитлове приміщення загальною площею 17 кв.м.);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 692951056101 (нежитлове приміщення загальною площею 17 кв.м.);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 692919556101 (нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 154,6 кв.м.);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 692787756101 (нежитлове приміщення загальною площею 35,4 кв.м.);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 263099056101 (земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:015:0076 площею 0,0287га);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 31045056101 (житловий будинок з офісними приміщеннями, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 480,3кв.м.);

об'єкт нерухомості реєстраційний номер 185427 (житловий будинок з офісними приміщеннями) (а.с.178-211).

Таким чином суд дійшов висновку, що заборона щодо вчинення реєстраційних дій, яка внесена до бази заяв Державного реєстру на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц, на яку посилається позивач - не стосується об'єктів нерухомості з реєстраційними номерами 692835656101 та 693031656101.

Суд звертає увагу сторін на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.06.2018 (номер інформаційної довідки 126698629) відомості про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 692835656101 (квартира, об'єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_5) були внесені до реєстру 29.07.2015 реєстратором Рівненського міського управління юстиції (а.с.148-152).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.06.2018 (номер інформаційної довідки 126699510) відомості про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 693031656101 (квартира, об'єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_6) були внесені до реєстру 31.07.2015 реєстратором Рівненського міського управління юстиції (а.с.145-147).

У зв'язку із чим адреса об'єктів нерухомості за реєстраційним номером 692835656101 та 693031656101, рішення про державну реєстрацію переходу права власності, які є предметом оскарження в межах вказаної адміністративної справи - не збігається з адресою об'єкта нерухомості (без реєстраційного номеру), заборона на вчинення реєстраційних дій відносно якого внесена до бази даних заяв Державного реєстру 17.03.2017 на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц .

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок №1141)

Вказаний Порядок визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав.

Відповідно до п.20 Порядку №1141, пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним або кількома такими ідентифікаторами:

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна);

- кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки);

- адреса об'єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки);

- реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви).

Водночас відповідно до п.22 Порядку №1141, пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, здійснюється за принципом:

- повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку;

- повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку та/або кожного окремого із зазначених ідентифікаторів пошуку.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилання відповідача на те, що ним в повній мірі і у відповідності до вимог чинного законодавства була проведена перевірка в базі даних заяв, яка робиться по повній адресі об'єкта нерухомого майна та/або його реєстраційному номеру.

Що ж стосується посилань представника позивача на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не було враховано відсутність дозволу органу опіки та піклування, який у відповідності до рішення Рівненської міської ради від 10.07.1997 № 219 надається міським головою, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини жодним чином не впливають на прийняття рішень державним реєстратором, а можуть бути підставою для оскарження договору (угоди) що стала підставою для проведення реєстраційних дій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв'язку із викладеним суд, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України на користь сторін не стягуються.

Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 10.05.2018 №428 знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул.Соборна,буд.12а,м.Рівне,33000, код ЄДРПОУ 04057758) до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (вул.16 Липня,38, м.Рівне,33028, РНОКПП НОМЕР_1) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.04.2017 №34817181 та №34817387, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.