Рішення

від 19.07.2018 по справі 564/1290/18

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1290/18

19 липня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - не з'явився

представників відповідачів - не з'явилися

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Костопільського районного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/1290/18 за позовом ОСОБА_1 (с.Данчиміст Костопільського району Рівненської області, вул.Колгоспна 11) до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області (м.Костопіль Рівненської області, вул.Незалежності 7), Малолюбашанської об'єднаної територіальної громади (с.Мала Любаша Костопільського району Рівненської області, вул.Колгоспна 10), ОСОБА_2 (с.Лісопіль Костопільського району Рівненської області, вул.Західна 2) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, Малолюбашанської об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що після смерті його батька, ОСОБА_3, відкрилася спадщина та залишилось спадкове майно. У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено в зв'язку із відсутністю державного акта на право власності на земельну ділянку. За життя спадкодавець виготовив технічну документацію на належну йому земельну ділянку, однак, не встиг провести державну реєстрацію права власності на неї. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним, як за спадкоємцем, право власності на вказану земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідачі не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідачем, ОСОБА_2, подано заяву в якій вона зазначає, що не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.

Згідно державного акту 1-РВ №036693, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.09.2017, ОСОБА_4 на підставі розпорядження Костопільської районної державної адміністрації №570- від 01.12.2003 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 3,43 га, які розташовані на території Мирненської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства. (Ділянка №1 кадастровий номер 5623485400:05:018:0027 площею 2,77 га рілля; ділянка №2 кадастровий номер 5623485400:05:019:0045 площею 0,64 га кормові угіддя; ділянка №3 кадастровий номер 5623485400:05:005:0967 площею 0,02 га багаторічні насадження).

ОСОБА_4 помер 07.11.2011.

Згідно договору поділу спадкового майна від 21.06.2012 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вони домовились про поділ спадкового майна, яке лишилось після смерті 07.11.2011 ОСОБА_4 в частках: 3/4 частини спадкового майна успадковує ОСОБА_6, а саме: жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в селі Данчиміст Костопільського району Рівненської області по вулиці Колгоспна 11, частину земельних ділянок, наданих для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області площею 1,66 га, майновий пай, грошові вклади; ОСОБА_5 успадковує 1/4 частину спадкового майна, а саме: частину земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області площею 1,77 га.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2012, ОСОБА_3 став спадкоємцем ОСОБА_4, який помер 07.11.2011, та успадкував частину земельної ділянки площею 3,43 га, а саме: земельну ділянку №2 площею 0,64 га, земельну ділянку №3 площею 0,02 га, з земельної ділянки №1 площею 2,77 га частину площею 1 га, які надано для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області та належали померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту 1-РВ №036693.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2012, ОСОБА_5 стала спадкоємницею ОСОБА_4, який помер 07.11.2011, та успадкувала частину земельної ділянки площею 3,43 га, а саме: з земельної ділянки №1 площею 2,77 га частину площею 1,77 га, які надано для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області та належали померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту 1-РВ №036693.

Згідно акту розподілу земельної ділянки на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 12.09.2012, проведено розподіл земельної ділянки між ОСОБА_3, який отримав земельну ділянку площею 1 га, та ОСОБА_5, яка отримала земельну ділянку площею 1,7663 га.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №207306, 27.06.2017 помер ОСОБА_3, про що складено відповідний актовий запис за №22.

Згідно договору про поділ спадкового майна від 12.05.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є спадкоємці за законом ОСОБА_3, який помер 27.06.2017 в частках: ОСОБА_1 - 1/2 частки, ОСОБА_2 - 1/2 частки.

Зокрема, при укладенні зазначеного договору сторони погодили поділ земельної ділянки, площею 2,7663 га, кадастровий номер 5623485400:05:018:0027.

Так, у власність ОСОБА_1 перейшла частка площею 1 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Мирненської сільської Костопіслького району Рівненської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Костопільського району Рівненської області 21.06.2012 за р.№1307.

Згідно постанови державного нотаріуса Костопільської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №604/20-31 від 21.05.2018, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки площею 2,7663 (що становить 1 га) для ведення особистого селянського господарства. Постанова мотивована тим, що державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку проведена не була, а тому видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно неможливо.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно приписів ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З урахуванням заяви дружини спадкодавця, ОСОБА_7, про відмову від прийняття спадщини, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2, які мають право на прийняття спадщини за законом.

Відповідно до ст.1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, судом не встановлено.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України, набуття права власності вважається правомірним, якщо набуте на законних підставах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належність спірної земельної ділянки спадкодавцю на момент відкриття спадщини та наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки загальною площею 2,7663 га, кадастровий номер 5623485400:05:018:0027, яка становить 1 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Мирненської сільської Костопіслького району Рівненської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Костопільського району Рівненської області 21.06.2012 за р.№1307.

Враховуючи, що спір доведено до суду не з вини позивачів, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідачів витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 142, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, Малолюбашанської об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на частину земельної ділянки загальною площею 2,7663 га, кадастровий номер 5623485400:05:018:0027, яка становить 1 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Мирненської сільської Костопіслького району Рівненської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Костопільського району Рівненської області 21.06.2012 за реєстраційним №1307.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

У зв'язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 19.07.2018.

СуддяОСОБА_8