Рішення

від 13.07.2018 по справі 520/3538/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3538/17

Провадження № 2/520/2987/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а також за участю в режимі відео конференції представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Повного товариства "Ломбард "Совецький" ОСОБА_5 і компанія", ОСОБА_3, ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів, та відповідно до уточненої позовної заяви від 17.04.2018 року просить ухвалити рішення про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі в ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія ; ухвалити рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 всієї суми боргу за весь час вимушеного прогулу; зобов'язати працедавця ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія здійснити сплату обов'язкових платежів та страхових внесків із проведених ОСОБА_1 нарахувань; ухвалити рішення про відшкодування моральної шкоди шляхом стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 50000,00 грн. При цьому позивач посилається на те, що 01.03.2012 року її було прийнято на роботу до ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 6, зі складанням трудового договору за підписом ОСОБА_3, та отриманням від ОСОБА_1 ОСОБА_3 трудової книжки. Також між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було складено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.03.2012 року. 26.12.2013 року на робочому місці в ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 6, на позивача було скоєно озброєний розбійний напад з нанесенням тілесних ушкоджень. Слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в ході проведення огляду місця події було вилучено майно ломбарду, та в подальшому розпочато досудове розслідування за ознаками ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_1 визнано потерпілою. Після нападу ОСОБА_1 перебувала на лікарняному та в телефонній розмові повідомила ОСОБА_3 про вказані події, на що ОСОБА_3 відповіла, що ОСОБА_1 не звільнено та вона продовжить працювати в ломбарді, коли буде знайдено відповідне приміщення. Після одужання позивач тривалий час займалася питанням повернення майна ломбарду з правоохоронних органів та, оскільки працювати в ломбарді не було можливості, ОСОБА_1 працевлаштувалась до ТОВ РУШ , де пропрацювала п'ять місяців. В 2016 році позивач завагітніла. Весь цей час ОСОБА_3 обіцяла, що позивач повернеться до роботи в ломбард, однак наприкінці січня 2017 року на телефонний дзвінок ОСОБА_1 ОСОБА_3 не відповіла, а 16.03.2017 року позивач направила заяву про повернення їй трудової книжки, проте до часу звернення до суду з позивачем ніхто з цього приводу не зв'язався. Вважаючи свої права порушеними позивач змушена звернутись до суду.

Ухвалою від 27.03.2017 року провадження у справі відкрито.

13.12.2017 року відповідач ОСОБА_5 до суду надала пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує. При цьому відповідач ОСОБА_5 посилається на те, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія в 2012-2013 роках, після чого була звільнена за власним бажанням з 01.01.2014 року. При звільненні ОСОБА_1 було надано всі необхідні документи, в тому числі трудову книжку та проведено розрахунки. В лютому 2014 року з офісу Ломбарду за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 32/2, невідомими особами було викрадено матеріальні цінності та документи, серед яких були особові справи працівників, в тому числі і ОСОБА_1 З приводу вказаних обставин здійснюється досудове розслідування. Відповідач ОСОБА_5 повідомляє, що в зв'язку з крадіжкою не може надати доказів на підтвердження звільнення ОСОБА_1, проте даний факт підтверджується довідкою ОК-5, наданою позивачем, з якої вбачається, що в січні 2014 року позивач відпрацювала лише один день. Також відповідач ОСОБА_5 вважає, що позивач ОСОБА_1 умисно чекала тривалий строк для пред'явлення позову з метою штучного збільшення розміру коштів, які просить стягнути. З урахуванням викладених обставин відповідач ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стороною відповідача ОСОБА_3 до суду 02.03.2018 року було подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_4 посилається на те, що ОСОБА_1 була працевлаштована в ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія з 01.03.2012 року та звільнена за власним бажанням з 01.01.2014 року. При звільненні з позивачем було проведено всі передбачені законом розрахунки та видано трудову книжку. Забезпечити подання доказів з цього приводу відповідач ОСОБА_3 не може, оскільки матеріали кадрової документації було викрадено в лютому 2014 року. Разом з цим зазначене підтверджується довідкою ОК-5 та, крім того, представник відповідача ОСОБА_3 зазначає, що позивач була обізнана про своє звільнення, як з 01.01.2014 року, оскільки вона отримала трудову книжку і перестала отримувати заробітну плату, так і з 26.11.2014 року - дати видачі вказаної довідки. Також представник ОСОБА_6 звертає увагу суду, що позивачем пропущено передбачені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду, а також позивач тривалий час не зверталась за захистом своїх прав з метою збільшення розміру позовних вимог та не надала доказів на підтвердження вимог щодо відшкодування моральної шкоди. На підставі викладеного сторона відповідача ОСОБА_3 просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В ході судового розгляду справи були розглянуті клопотання щодо витребування доказів, забезпечення позову та відвід головуючого у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях в ході розгляду справи підтримувала уточнені позовні вимоги в повному обсязі, до судового засідання 13.07.2018 року не з'явилась.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, беручи участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, уточнені позовні вимоги не визнав, підтримав наданий раніше відзив на позовну заяву та просить в задоволенні уточненого позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія до судового засідання не з'явився, повідомлення ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія здійснені належним чином, причини неявки представника суду невідомі.

Вислухавши учасників справи, які з'явились до судового засідання, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, з 01.03.2012 року позивач ОСОБА_1 була працевлаштована до ПТ Ломбард Совєтський . Дана обставина сторонами не оспорювалась.

01.03.2012 року між ПТ Ломбард Совєтський та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник зобов'язується дбайливо ставитись до матеріальних цінностей установи, що вони передані йому для зберігання чи інших цілей, і вжити заходів до запобігання шкоди. Своєчасно повідомити Адміністрацію про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей. Вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей. Брати участь у інвентаризації доручених йому матеріальних цінностей /т.1 а.с.6/.

З Витягу з кримінального провадження №120113170490008049 вбачається, що в період з 15.00 до 15.05 години 26.12.2013 року невстановлена особа, знаходячись у приміщенні ломбарду Совєтський , розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 6, застосувавши насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я та погрозою пістолетом невстановленої марки, відкрито заволоділа грошовими коштами, ювелірними виробами та документами /т.1 а.с.7/.

З протоколу огляду місця події від 26.12.2013 року вбачається, що в ході огляду місця події з приміщення ломбарду були вилучені речові докази, в тому числі: касова книга, ноутбук марки DELL РА-10 РА-12, печатка, касовий апарат /т.1 а.с.8-9/, які були повернуті позивачу ОСОБА_1 лише 10.11.2015 року після оскарження бездіяльності слідчого, про що суду надані ухвали суду від 18.09.2015 року та від 16.10.2015 року, а також гарантійна розписка ОСОБА_1 від 10.11.2015 року /т. а.с.10-12/.

Судом встановлено, що після скоєного 26.12.2013 року нападу позивач ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звільнена від роботи з 27.12.2013 року, стати до роботи з одинадцятого січня /т.2 а.с.54/. Оригінал зазначеного листка непрацездатності 09.09.2017 року був направлений позивачем поштовим відправленням представнику відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 з довідкою про відпрацьований час для передання відповідачу ОСОБА_3 /а.с.122-123/.

З матеріалів, наданих суду стороною відповідача ОСОБА_3, вбачається, що відповідач ОСОБА_5 27.03.2014 року звернулась до прокурора Дніпровського району м. Києва з заявою про вчинення кримінального правопорушення та 03.04.2014 року ОСОБА_5 було надіслано повідомлення, з якого вбачається, що 03.04.2014 року зазначена заява зареєстрована за №42014100040000089 в Єдиному рєстрі досудових розслідувань та провадження направлене до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві для подальшого проведення досудового розслідування /т.1 а.с.131-135/. З заяви ОСОБА_5 від 27.03.2014 року вбачається, що серед іншого майна, належного ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія , зникли також оригінали особових справ співробітників ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія . При цьому за час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 інформації щодо результатів досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню суду не надано, так само як і не заявлено сторонами клопотань щодо витребування зазначеної інформації судом.

15.03.2017 року позивач ОСОБА_1 письмово звернулась до ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія з заявою про повернення документів, а саме - трудової книжки /т.1 а.с.46/. Доказів щодо отримання вказаної заяви або надання відповіді на неї суду не надано.

З довідок за формою ОК-5 та ОК-7, наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу /т.2 а.с.9-11/ вбачається, що в січні 2014 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за 1 день в розмірі 937,44 грн.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 вбачається, що заробітна плата була нарахована ПТ Ломбард Совєтський за чотири квартали 2013 року, за перший квартал 2014 року інформація про доходи відсутня /т.2 а.с.89/.

Стороною позивача до позовної заяви додано довідку щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма-ОК (дата формування виписки: 26.11.2014 року), з якої також вбачається, що в січні 2014 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за 1 день в розмірі 937,44 грн. та в подальшому жодних нарахувань не було, в зв'язку з чим суд приймає до уваги доводами сторони відповідача ОСОБА_3 щодо того, що позивач ще в 2014 році була обізнана про відсутність нарахувань заробітної плати, тобто, позивач вже на той час знала про порушення її прав.

Підстави припинення трудового договору чітко визначені в ст. 36 КЗпП. При цьому пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92 року Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП. Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Положеннями ст. 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ході судового розгляду достеменно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія з 01.03.2012 року. Вказана обставина не оспорюється сторонами та підтверджені дослідженими письмовими доказами. З письмових пояснень відповідача ОСОБА_5 вбачається, що відповідач вважає, що ОСОБА_1 була звільнена 01.01.2014 року за власним бажанням. Стороною позивача ОСОБА_1 неодноразово наголошувалось на тому, що ОСОБА_1 було звільнено незаконно, однак з якої саме дати та з яких підстав позивач та її представник пояснень не надали. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів щодо дійсного часу та причини звільнення ані зі сторони позивача, ані зі сторони відповідачів суду не надано, тобто дата прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 та видачі їй копії такого наказу або день видачі трудової книжки не встановлено, в зв'язку з чим не встановлений і строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі.

Доводи позивача щодо її чисельних звернень до слідчих органів та до слідчих суддів, прийнятих судових постанов про зобов'язання повернути їй майно ломбарду, а також зберігальна розписка судом відхиляються, оскільки ніяким чином не доводять факту незаконного звільнення.

Відносно інших тверджень позивача щодо обіцянок в телефонному режимі про переведення ломбарду до іншого приміщення та забезпечення позивача роботою суд також не приймає до уваги в зв'язку з недоведеністю таких переговорів.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що стороною позивача не спростовано доводів відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що позивач ще з 2014 року була обізнана щодо її звільнення, а з позовом звернулась через три роки, а також що працевлаштування позивача до іншої установи - ТОВ РУШ підтверджують вказані заперечення відповідачів.

Позовні вимоги щодо поновлення на роботі задоволенню не підлягають, оскільки в ході судового розгляду справи стороною позивача ОСОБА_1 не доведено обставин щодо її незаконного звільнення.

Судом враховуються обставини, що позивач ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 27.12.2013 року по 10.01.2014 року, що за січень 2014 року їй було нараховано заробітну плату лише за один день, а також що за перший квартал 2014 року відомості про доходи відсутні (згідно з довідкою ДФС в т.2 на а.с.89), в зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо зобов'язання відповідача ПТ Ломбард Совєтський ОСОБА_5 і компанія здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2013 року-січень 2014 року з урахуванням наданого лікарняного листа та здійснити сплату обов'язкових платежів та страхових внесків з нарахувань за вказаний період.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення всієї суми боргу за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд вважає вказані вимоги похідними від вимог про поновлення на роботі, в зв'язку з чим в задоволенні вказаних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 36, 38, 47, 233, 235, 237-1, 238 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП 29055115648, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Повного товариства "Ломбард "Совецький" ОСОБА_5 і компанія" (код ЄДРПОУ 36301444, місце знаходження: м. Київ, вул. Баудівельників, 32/2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково .

Зобов'язати Повне товариство "Ломбард "Совецький" ОСОБА_5 і компанія" здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2013 року та січень 2014 року з урахуванням перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 27.12.2013 року по 11.01.2014 року та здійснити сплату обов'язкових платежів та страхових внесків з нарахувань за вказаний період.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 19.07.2018 року.

Суддя Васильків О. В.