Постанова

від 18.07.2018 по справі 1-1075/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

18 липня 2018 року

м. Київ

справа № 1-1075/11

провадження № 51-6605ск18

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши заяви захисника засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зупинення виконання вироку Дарницького районного суду м.Києва від 27 лютого 2014року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року,

встановив:

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року ОСОБА_2 засуджено: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3роки; за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 364 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки ізпозбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням функцій представника влади та відправленням правосуддя, на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зіздійсненням функцій представника влади та відправленням правосуддя, на строк 3роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки й покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 05 квітня 2018 року скасував вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 364 КК і закрив провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 року за відсутності в діянні складу злочину.

В іншій частині вирок місцевого суду змінено.

На підставі ст. 68 КК ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК пом`якшено призначене покарання у виді позбавлення волі до 2 років.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК та за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч.1ст.369КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Виключено з вироку вказівку про визначення ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК.

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Постановою судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21червня 2018року кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за спільною касаційною скаргою засудженого та його захисника витребувано для перевірки в касаційному порядку.

Крім того, постановою судді Верховного Суду від 25 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 про зупинення виконання вироку щодо засудженого.

Захисник ОСОБА_3 повторно звернувся до Верховного Суду із фактично аналогічною заявою, в якій знову просить зупинити виконання вироку Дарницького районного суду м.Києва від 27лютого 2014року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року шляхом заборони застосування щодо судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 приписів ч. 2 ст. 124, ст. 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 3 ст. 388 КПК 1960 року одночасно з витребуванням за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду скарги в суді.

Порядок звернення вироку до виконання визначено ст. 404 КПК 1960 року.

Вказаною нормою кримінально-процесуального закону визначено, що вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Своєчасне звернення до виконаннявироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідногосуду, який постановив вирок.

Водночас ч. 1 ст. 401 КПК 1960 року визначено, що вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду після закінчення строку на поданнякасаційної скарги, якщо його не було оскаржено. Уразі подачі апеляцій, касаційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, виконання вироку це завершальна стадія кримінального процесу, на якій здійснюється реалізація вироку, що набув у законної сили. Звернення вироку до виконання це діяльність суду з видачі розпорядження про виконання вироку, що набрав чинності. Мета його полягає в тому, щоб довести до відома органів, уповноважених за законом виконувати вирок, який саме вирок і які конкретно його рішення підлягають виконанню.

З огляду на викладене поняття «виконання судового рішення» (у цьому випадку «виконання вироку») та поняття «набрання судовим рішенням законної сили» хоча й тісно пов`язані між собою, адже набрання вироком законної сили є обов`язковою умовою для його виконання, але не є тотожними, оскільки зупинення виконання вироку не скасовує набуття ним законної сили.

Зупинення виконання вироку полягає у відтермінуванні до закінчення розгляду скарги в касаційному суді, видачі судом (суддею, що головував у судовому засіданні, або голови суду) розпорядження про виконання вироку та повідомлення органам, уповноваженим виконувати вирок, та/або тимчасове зупинення такими органами дій щодо виконання призначеного покарання чи інших заходів, які безпосередньо зазначено в резолютивній частині вироку.

Однак захисник, у своїх повторно поданій заяві, знову порушує питання не про зупинення виконання вироку в частині відтермінування заходів, визначених у резолютивній частині вироку (з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду), а про заборону застосування щодо судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 приписів ч. 2 ст. 124, ст.125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як убачається зі змісту поданої заяви та наявних у матеріалах провадження документах, ОСОБА_2 . Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року №2513-VІ обраний суддею Київського апеляційного адміністративного суду як раніше обраний безстроково.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 набрав законної сили 05 квітня 2018 року у день постановлення Апеляційним судом м. Києва ухвали за результатом перегляду вказаного вироку за апеляціями учасників судового розгляду.

30 вересня 2016 року набули чинності закони України від 2 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1401-VIII та Закон № 1402-VIII відповідно).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1401-VIII з дня набрання ним чинності призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.

Набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину напідставі п. 5 ч. 7 ст. 126 Конституції України віднесено до підстав припинення повноважень судді.

Статтею 125 Закону № 1402-VIII визначено, що припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді з відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Таким чином, можливе припинення повноважень ОСОБА_2 як судді Київського апеляційного адміністративного суду не є видом покарання чи іншим заходом примусу, який визначено судом у резолютивній частині вироку та виконання якого підлягало б відтермінуванню до розгляду касаційної скарги в суді в разі ухвалення рішення про зупинення виконання вироку, це є правовий наслідок набрання обвинувальним вироком законної сили, який прямо передбачено п. 5 ч. 7 ст.126 Конституції України та ч. 2 ст. 124, ст. 125 Закону № 1402-VIII. Цей наслідок має не кримінально-правову чи кримінально-процесуальну природу, а конституційно-правову.

З огляду на викладене порушене захисником ОСОБА_3 питання про зупинення виконання вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду шляхом заборони застосування щодо ОСОБА_2 приписів ч. 2 ст. 124 та ст. 125 Закону України «Просудоустрій і статус суддів» не підлягає задоволенню, оскільки вирішення цього питання виходить за межі повноважень судді касаційного суду, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділуXIПерехідних положень КПК,

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про зупинення виконання вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_1