Рішення

від 11.07.2018 по справі 903/821/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2018 р. Справа № 903/821/16

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістік"

до Фізичної особи-підприємця Кость Олександр Олександрович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"

про стягнення 18 846, 32 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з;

від третіх осіб: 1) н/з;

2) н/з.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістік" звернулось до Господарського суду Волинської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" про стягнення 18 846, 32 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.01.2017 №1269).

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що 25.04.2016 року між ТзОВ Дейв Експрес Логістік та ФОП Кость О. О. було укладено договір-заявку № 25/04-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні за маршрутом м.Тимишоара (Румунія) - м.Обухів Київська область (Україна).

Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, про що свідчить відмітка на міжнародній товарно - транспортній накладній СMR №0026208 про прийняття вантажу вантажоодержувачем, претензій по перевезенню вантажу від замовника та експедитора не надходило.

Оригінали рахунку, CMR чи ТТН зі штампом отримувача, акту виконаних робіт та податкової накладної по заявці на перевезення вантажу №25/04-1 від 25.04.2016р. були направлені відповідачу цінним листом та отримані останнім 03.06.2016 року.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання, в частині оплати наданих послуг, не виконав. З метою досудового врегулювання спору 20.10.2016 року на адресу відповідача була направлена претензія, з вимогою проведення розрахунку у встановлений договором строк, однак остання залишена без реагування.

У зв'язку з не оплатою відповідачем наданих послуг по договору-заявці на перевезення вантажу, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано 3% річних та інфляційні в сумі 297,61грн. та 1 223,71 грн. відповідно.

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 920 ЦК України.

Відповідач в письмових запереченнях на позовну заяву б/н від 29.11.2016 року позов заперечив, вказавши, що договір-заявка №25/04-1 від 25.04.2016 року. на перевезення вантажу між сторонами не укладався. Також вказує, що не заслуговує на увагу посилання позивача на копію акту здачі-прийняття робіт № 129/2 від 05.05.2016 року, оскільки на ньому відсутні підписи від замовника (відповідача), та у сторін відсутній оригінал даного акту, а тому даний факт свідчить, що послуги не надавалися, а рахунок - фактура № ДЛ-129/2 від 05.05.2016 року є безпідставним.

20.12.2016 року, через відділ документального забезпечення та контролю суду, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" подала письмові пояснення вих.№87-15/29199 від 12.12.2016 року (вх.№01-54/11699/16), в яких вказано, що ПрАТ "Київський КПК" не мало господарських відносин з Фізичною особою- підприємцем Кость Олександром Олександровичем та не замовляло у нього послуги на міжнародні транспортні перевезення вантажу (макулатури). Товар, який був поставлений згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0026208 від 27.04.2016p., був поставлений на територію ПрАТ "Київський КПК" відповідно до умов контракту №671/44/0213 від 01.02.2013 року, укладеного між ПрАТ "Київський КПК" та нерезидентом-компанією SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія). Відповідно до умов контракту, поставку товару (забезпечення його транспортування) здійснював продавець товару - компанія SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія). Так, відповідно до пункту 5.1. контракту №671/44/0213 від 01.02.2013 року, визначено, що конкретні умови поставки товару визначаються в додатках до контракту. В додатку №43 від 12.04.2016 року (що діяв з 12.04.2016р. до 31.05.2016р.) до контракту, визначено умови поставки товару: DAP - склад покупця (м. Обухів, вул. Київська, 130) - при поставці автомобільним транспортом.

Відповідно до правил INCOTERMS 2010 умова поставки DAP (Delivered At Place) передбачає обов'язок продавця здійснити поставку товару шляхом його надання в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув готовим для розвантаження в узгодженому пункті призначення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт (договір) перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, відповідно до умов контракту, замовлення транспортних послуг для поставки товару (макулатури) до ПрАТ "Київський КПК" здійснював продавець товару - компанія SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія), а тому у ПрАТ "Київський КПК" немає інформації, яким чином компанія SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія) залучала перевізників для поставки товару по контракту.

Зауважила, що товар (макулатура), який перевозився згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0026208 від 27.04.2016 p. був доставлений та прийнятий на території ПрАТ "Київський КПК"-05.05.2016р. ПрАТ "Київський КПК" не здійснювало оплату транспортних послуг, оскільки транспортування товару (макулатура) відповідно до умов контракту №671/44/0213 від 01.02.2013р. здійснював продавець товару-компанія SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія).

Повідомив, що ПрАТ "Київський КПК" належним чином виконало взяті на себе зобов'язання по контракту №671/44/0213 від 01.02.2013р. та оплатило компанії SC "TOTAL RECOVER" SRL (Румунія) вартість поставленої макулатури.

18.01.2017 року, через відділ документального забезпечення та контролю суду, відповідач -ФОП Кость О.О. подав письмові пояснення б/н від 12.01.2017 року (вх.№01-54/685/17), в яких вказує, що договір-заявка на перевезення вантажу № 25/04-1 від 25.04.2016 року між ТзОВ "Дейв Експрес Логістік" та ФОП Кость Олександром Олександровичем не укладався (відсутні оригінали документів), будь-які господарські відносини з приводу підписання даної заявки та перевезення вантажу між ними відсутні.

Щодо отримання кореспонденції ФОП Кость О.О., зауважив, що він дійсно уповноважував ОСОБА_3 отримувати кореспонденцію, яка надходила на його абонентську скриньку, але це не підтверджує факту підписання ним вищевказаної угоди та виникнення грошових зобов'язань перед позивачем.

Вказав, що в нього відсутні правові підстави зобов'язати ОСОБА_3 з'явитися в судове засідання, а також на даний момент між ним та ОСОБА_3 трудових відносин не існує.

Зазначив, що щодо моменту виникнення спірного питання між сторонами існували господарські правовідносини у 2016 році, але грошові зобов'язання ФОП Кость О.О. виконані в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.01.2017 у справі № 903/821/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістік" задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року та рішення господарського суду Волинської області від 18.01.2017 року у справі № 903/821/16 скасовано; справу передано на новий розгляд господарського суду Волинської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2017р. справу розподілено судді - Якушевій І.О..

Ухвалою суду від 29.11.2017 року було задоволено заяву ТзОВ "Дейв Експрес Логістік" про відвід судді Якушевої І. О..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2017 року справу розподілено судді Костюк С. В..

Ухвалою суду від 01.12.2017р. справу №903/821/16 прийнято до провадження та розгляд останньої призначено до розгляду на 23.01.2018 року.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року, за клопотанням позивача, зупинено провадження у справі № 903/821/16 до вирішення в касаційному порядку справи № 903/199/17 за позовом ТзОВ "Дейв Експрес" до ФОП Кость О.О., третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" про стягнення 38 196,20 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2018 року поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 25.06.2018 року.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2018 року.

11.07.2018 року позивач засобами факсимільного зв'язку подав заяву № 2252 від 11.07.2018 року в якій просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, також вказав, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач та треті особи в судове засідання 11.07.2018 року не з'явились, хоча вчасно та належним чином були повідомленні про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі повідомлені про розгляд справи належним чином, розглядає справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістік" (перевізник) надійшов в електронній формі від Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича (експедитор) договір-заявка від 25.04.2016 №25/04-1 на перевезення вантажу, згідно якого ТОВ "Дейв Експрес Логістік" зобов'язався перевезти вантаж, а саме макулатуру; маршрут-Тимишоара (Румунія) - Обухів (Україна); адреса завантаження: Тимишоара (Румунія) Chisoda, Calea Chisodei 20; митне оформлення: на місці або в Халмеу; п/п Дякове; кількість місць 22т, 86 куб, тент; спосіб завантаження - задня, розвантаження бокове; № транспортні засоби та П.І.Б. водія-НОМЕР_1 ОСОБА_4; митне очищення та місце розвантаження-ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат", м. Обухів, вул. Київська, 130; строк доставки вантажу-29.04.2016р.; вартість перевезення - 770 грн. за тону вантажу згідно фактичної ваги в СМR безготівковий розрахунок на протязі 14 банківських днів після отримання повного комплекту оригіналів документів та СМR з мокрими печатками.

На виконання договору-заявки №25/04-1 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістик" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (перевізник) укладено договір - заявку на перевезення вантажу №129 від 25.04.2016, за умовами якого перевізник зобов'язався перевезти вантаж, а саме макулатуру за маршрутом Тимишоара (Румунія) - Обухів (Україна); адреса завантаження: Тимишоара (Румунія) Chisoda, Calea Chisodei 20; митне оформлення: на місці або в Халмеу; п/п Дякове; кількість місць 22т, номер автомобіля НОМЕР_1 ; митне очищення та місце розвантаження - ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат", м. Обухів, сума оплати 17 175,00 грн.

Як підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0026208 від 05.05.2016 та прибутковим ордером №231047166 від 05.05.2016 одержувач ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" отримав від постачальника SC "TOTAL RECOVER" SRL товар - макулатуру, перевезення якої було предметом договорів-заявок від 25.04.2016 №25/04-1 та від 25.04.2016 №129.

У зв'язку з виконанням послуг з перевезення вантажу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістик" складено акт здачі приймання робіт від 05.05.2016 №129/2, який разом із рахунком-фактурою № ДЕ-129/2 від 05.05.2016, направлено ФОП Кость О.О. для підпису та здійснення розрахунку за надані послуги перевезення вантажу.

01.11.2016 року ТзОВ "Дейв Експрес Логістик" звернулось до ФОП Кость О.О. з претензією про виконання зобов'язань за договором - заявкою на перевезення вантажу № 25/041 від 25.04.2016 в частині своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу у розмірі 17 325,00 грн.

У зв'язку з тим, що претензія ФОП Кость О.О. залишена без задоволення, ТзОВ "Дейв Експрес Логістік" звернулось до суду із позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 17 325,00 грн, 297,61 грн - 3% річних та 1223,71 грн - інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Аналогічно врегульовано виникнення зобов'язань господарюючого суб'єкта і ст.174 ГК України, - господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З приписів ст.638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усі істотних умов договору. Вказана норма кореспондується з приписами ст.180 ГК України, згідно якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Із змісту заявки вбачається, що відповідач є замовником перевезення, який уклав договір від свого імені, а позивач є виконавцем договору - перевізником. За своєю правовою природою заявка є договором перевезення, за яким згідно ч.1, 2 ст. 307 ГК України та ст.909 ЦК України - одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно підписаної заявки від 25.04.2016 року, між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами ЦК України, ГК України, міжнародними договорами України, транспортними кодексами.

Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно ч.2 ст.3 ГПК України якщо міжнародним договором України встановлені інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

За приписами статей 9 Конституції України та 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" - Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956р. в м.Женеві (надалі в тексті - Конвенція). Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За ст.ст. 4 та 9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується частина 2 ст.307 ГК України.

Пунктом Вартість перевезення договору-заявки на перевезення вантажу № 25/04-1 від 25.04.2016 року передбачено умови оплати: 770 грн. за тонну вантажу згідно фактичної ваги в CMR безготівковий розрахунок на протязі 14 банківських днів після отримання повного комплекту оригіналів документів та CMR з мокрими печатками.

Факт виконання позивачем умов договору-заявки підтверджено відміткою на CMR отримувача товару - ПАТ Київський картонно-паперовий комбінат .

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних складає 1223,71 грн., відсотки річних - 297,61, які нараховано відповідно з 24.06.2016 року по 18.01.2017 року.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Виходячи з викладеного, вимога позивача підлягає задоволенню на суму 18846,32 грн., з них 17325,00 грн. заборгованість, 297,61 грн. - 3% річних, 1223,71 грн. інфляційних.

При вирішенні даного спору судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № 903/199/17.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1378,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кость Олександра Олександровича (м.Луцьк, 43016, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес Логістік" (10007, м.Житомир, вул.Київське Шосе, 143-А, код ЄДРПОУ 32122163) 18846,32 грн., з них 17325,00 грн. заборгованості, 297,61 грн. - 3% річних, 1223,71 грн. інфляційних, а також 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Дата складення повного

судового рішення

20.07.2018 року.

Суддя С. В. Костюк